Рішення № 135555706, 09.04.2026, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2026 року ЛуцькСправа № 140/15560/25 Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Костюкевича С.Ф., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі ГУ ПФУ у Донецькій області, відповідач) про визнання протиправної відмови Головного управління Пенсійного фону України в Донецькій області у призначенні та виплати грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058- IV, зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити та виплатити грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, в розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV.

Позов обґрунтований тим, що 01.09.2025 ОСОБА_1 було призначено пенсію за віком. 20.10.2025 позивач звернувся із заявою щодо призначення грошової допомоги та її виплати згідно пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV. Звернення опрацьовано за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ у Донецькій області, що передбачено постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №25-1 «Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.03.2021 №339/35961.

Проте, ГУ ПФУ у Донецькій області було прийнято рішення від 28.10.2025 № 032750005992 про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", в зв?язку з тим що позивач на досягнення пенсійного віку не працювала в закладах освіти. При цьому, позивач вважає, що має право на отримання грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій згідно пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення Закону України №1058. З метою захисту своїх порушених прав позивач звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 15.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

В наданому відзиві відповідач заперечив щодо задоволення позовних вимог з посиланням на те, що основною умовою, з якою законодавець пов`язує наявність права на грошову допомогу, є факт роботи у відповідних закладах та на відповідних посадах, визначених статтею 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», саме в день досягнення пенсійного віку. В зв`язку з чим вважає, що позовні вимоги до ГУ ПФУ в Донецькій області заявлені безпідставно та задоволенню не підлягають.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01.09.2025 призначено пенсію за віком на підставі статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV.

Після призначенні пенсії за віком, 20.10.2025 ОСОБА_1 звернулась із заявою щодо призначення грошової допомоги та її виплати згідно пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV. Звернення опрацьовано за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ у Донецькій області, що передбачено постановою правління ПФУ від 16.12.2020 №25-1 «Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.03.2021 №339/35961.

Рішенням від 28.10.2025 № ГУ ПФУ у Донецькій області було відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", в зв`язку з тим що позивач на досягнення пенсійного віку не працювала в закладах освіти.

Позивач не погодився із протиправними діями ГУ ПФУ у Донецькій області щодо відмови у призначенні та виплати грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058- IV та звернувся до суду із цим позовом.

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Відповідно до п.7-1 Розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV) особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів України Постановою від 23.11.2011 № 1191 затвердив Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати (далі Порядок № 1191), який визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до п. 7-1 Розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV.

Згідно з п. 2 Порядку № 1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ, що передбачені, зокрема, переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим Постановою КМУ від 4.11.1993 р. №909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років».

Пункт 5 Порядку № 1191 передбачає, що грошова допомога надається особам, яким, починаючи з 1.10.2011 р., призначається пенсія за віком відповідно до ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - і "ж" ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

Із системного аналізу наведених вище норм вбачається, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується із наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах і вихід на пенсію саме з цих посад у закладах та установах державної і комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV будь-якого іншого виду пенсії.

Вирішуючи питання щодо права особи на грошову допомогу, передбачену пунктом 7-1 розділу «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 15 червня 2022 року у справі № 200/854/19-а дійшов таких висновків: «…норму пункту 7-1 розділу «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV слід тлумачити таким чином, що для отримання визначеної пунктом 7-1 розділу «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV грошової допомоги при виході на пенсію по Закону №1058-IV особа має дотриматись таких вимог:

- станом на день досягнення пенсійного віку працювати в установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;

- пенсія має призначатися особі вперше (тобто особи, які отримували пенсію раніше і з будь-яких причин перестали отримувати її право на зазначену грошову допомогу втратили);

- станом на день звернення за призначенням пенсії особа повинна мати страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років, у редакції Закону №1058 станом на час виникнення спірних правовідносин) на зазначених вище посадах».

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 05 березня 2025 року у справі №280/5256/22 та від 21 березня 2024 року у справі № 580/2737/23.

Як слідує з матеріалів справи, підставою для відмови у призначенні ОСОБА_1 грошової допомоги, встановленої пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV, слугувало те, що позивач на день досягнення пенсійного віку не працювала в закладах освіти.

Суд погоджується з такою позицією відповідача, оскільки з дослідженого судом копії паспорта ОСОБА_1 вбачається, що позивачка є ІНФОРМАЦІЯ_1 і на день досягнення пенсійного віку ІНФОРМАЦІЯ_2 (шістдесят років) не працювала в установах державної або комунальної форми власності на посадах робота на яких дає право на призначення пенсії за пунктами «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки 29.08.2025 була звільнена з посади педагога-організатора та посади асистента вчителя (за сумісництвом) Зачернецької гімназії, що вбачається з трудової книжки НОМЕР_1 , беручи до уваги, що пенсію ОСОБА_1 призначено з 01.09.2025, відтак права на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій не має.

Схожа позиція висловлена і в постанові від 22.02.2024 у справі № 260/323/20 де Верховний Суд зазначив, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на визначених законодавством посадах, досягненням пенсійного віку, працюючи на цих роботах, а також неотриманням такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» будь-якого іншого виду пенсії.

З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що у відповідача були відсутні правові підстави для призначення та виплати грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058- IV, оскаржуване у цій справі рішення ГУ ПФУ у Донецькій області є правомірним, у зв`язку із чим у задоволенні позовних вимог належить відмовити.

Оскільки судом відмовлено у задоволенні позову, судові витрати не підлягають стягненню з відповідача та залишаються за позивачем.

Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3; код ЄДРПОУ 13486010). про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.Ф. Костюкевич