Ухвала суду № 135554311, 06.04.2026, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/3957/25

Провадження № 1-кп/456/189/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2026 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

законного представника особи, стосовно

якої передбачається застосування примусових

заходів медичного характеру, ОСОБА_5

особи, стосовно якої передбачається застосування

примусових заходів медичного характеру, ОСОБА_6

потерпілої ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Стрия клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру за матеріалами кримінального провадження, що зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань № 12025141130000110 від 21.04.2025, та матеріалами кримінального провадження що зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань № 12025142130000109 від 21.04.2025, щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Йосиповичі Стрийського району Львівської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, такого що має на утриманні малолітню дитину, непрацюючого, раніше не судимого, військовослужбовця, за ознаками вчинення суспільно небезпечних діянь, що підпадають під ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 309 КК України,

ВСТАНОВИВ:

22.07.2025 слідчий слідчого відділу Стрийського РУП ГУНП у Львівській області лейтенант поліції ОСОБА_8 , звернулась до Стрийського міськрайонного суду Львівської області з клопотанням, затвердженим прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_9 , про застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку без госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги щодо ОСОБА_6 в кримінальному провадженні за №12025141360000872 від 21 квітня 2025 року, за ознаками вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

Відповідно до клопотання ОСОБА_6 в стані неосудності вчинив суспільно небезпечне діяння, передбачене ч. 4 ст. 296 КК України за наступних обставин.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_6 , який прибув з військової частини НОМЕР_2 та з 05.03.2024 призначений на посаду водія 2 стрілецького взводу 2 стрілецької роти стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , зарахований до особових списків складу військової частини НОМЕР_1 з подальшим призупиненням військової служби у зв?язку з самовільним залишенням військової частини.

21 квітня 2025 року, близько 01 години 50 хвилини, солдат ОСОБА_6 , перебуваючи за адресою свого місця проживання, в під?їзді п?ятиповерхового багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , будучи у стані наркотичного сп?яніння, вчинив суспільно-небезпечне діяння, а саме, використовуючи сокиру пошкодив вхідні двері до квартири АДРЕСА_3 , які належать ОСОБА_7 , тим самим солдат ОСОБА_6 завдав потерпілій майнової шкоди на суму 3488,33 грн.

Надалі, 21 квітня 2025 року, близько 02 години 20 хвилини, до під`їзду п?ятиповерхового багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 прибули працівники ІНФОРМАЦІЯ_2 на службовому автомобілі марки «Mitsubishi Outlander», н.з. НОМЕР_3 , з метою припинення протиправних дій ОСОБА_6 .

Працівники національної поліції, підійшовши до квартири, стукали у двері та голосно викликали ОСОБА_6 вийти з приміщення, при цьому представлялися, повідомляли мету свого прибуття. Однак, ОСОБА_6 , усвідомлюючи, що до нього звертаються працівники поліції при виконанні ними службових обов?язків, не реагував на їхні законні вимоги, не відчиняв двері квартири, не виходив, а натомість продовжив агресивну поведінку, тобто чинив опір працівникам поліції, перешкоджаючи виконанню ними покладених на них функцій.

Після цього, ОСОБА_6 , 21 квітня 2025 року у період часу з 02 години 27 хвилин по 02 годину 30 хвилин, перебуваючи на балконі п?ятиповерхового багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , будучи у стані наркотичного сп?яніння, вчинив суспільно-небезпечне діяння, кинув сокиру та сковорідку у службовий автомобіль відділу реагування патрульної поліції Стрийського районного управління поліції ГУНП у Львівській області марки «Mitsubishi Outlander», д.н.з. НОМЕР_3 в якому знаходився інспектор ІНФОРМАЦІЯ_3 капітан поліції ОСОБА_10 , пошкодивши лобове скло та дах вказаного автомобіля.

Таким чином солдат ОСОБА_6 своїми хуліганськими діями спричинивши ОСОБА_7 матеріальну шкоду у розмірі 3488,33 грн та ІНФОРМАЦІЯ_4 матеріальну шкоду у розмірі 36 061,95 грн, погрожуючи вчиненням інших суспільно-небезпечних діянь та не виконуючи законні вимоги працівників поліції, вчинив суспільно небезпечне діяння, яке за своїми ознаками підпадає під ч.4 ст.286 КК України хуліганство, грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, пов?язане з опором представникові влади, вчинене із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.

В ході досудового розслідування 14.06.2025 призначено судово-психіатричну експертизу. Згідно з висновком експерта № 1021 від 20.06.2025 на даний час ОСОБА_6 виявляє ознаки тяжкого психічного розладу - Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання декількох препаратів та інших психоактивних речовин, синдром залежності, з тяжкими, стійкими психічними розладами, не може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період інкримінованих йому дій ОСОБА_6 виявляв ознаки тяжкого психічного розладу у формі розладів психіки та поведінки внаслідок вживання декількох препаратів та інших психоактивних речовин, психотичний шизофреноподібний розлад, не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. За своїм психічним станом ОСОБА_6 потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку відповідно до ст. 94 КК України.

08.07.2025, після отримання висновку судово-психіатричної експертизи, винесено постанову про зміну порядку досудового розслідування, на підставі п. 1 ч. 1, 2 ст. 503 КПК України, оскільки ОСОБА_6 підозрювався у вчиненні суспільно небезпечного діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, у стані неосудності.

Також, 25.08.2025 дізнавач сектору дізнання Стрийського РУП ГУНП у Львівській області старший лейтенант поліції ОСОБА_11 , звернулась до Стрийського міськрайонного суду Львівської області з клопотанням, затвердженим прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , про застосування примусових заходів медичного характеру щодо ОСОБА_6 увигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку без госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги в кримінальному провадженні за №12025141130000110 від 21 квітня 2025 року, за ознаками вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.

Відповідно до клопотання ОСОБА_6 в стані неосудності вчинив суспільно небезпечне діяння, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України за наступних обставин.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_6 , який прибув з військової частини НОМЕР_2 та з 05.03.2024 призначений на посаду водія 2 стрілецького взводу 2 стрілецької роти стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , зарахований до особових списків складу військової частини НОМЕР_1 з подальшим призупиненням військової служби у зв?язку з самовільним залишенням військової частини.

Протягом січня-квітня 2025 року (точної лати та часу у ході досудового розслідування не встановлено), але не пізніше 21.04.2025 солдат ОСОБА_6 використовуючи власний мобільний телефон через мережу Інтернет замовив у невстановленої досудовим розслідуванням особи психотропну речовину амфетамін, яку в подальшому отримав у одному із відділень « ІНФОРМАЦІЯ_5 » міста Стрий, та зберігав за місцем свого проживання, з метою власного вживання.

В подальшому, ОСОБА_6 , діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, за місцем свого проживання що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 зберігав у квартирі амфетамін, який відноситься до психотропних речовин, обіг яких обмежено.

21.04.2025, в період часу з 06 години 48 хвилин по 07 годину 53 хвилин, в ході проведення огляду місця події працівниками Стрийського РУП ГУНП у Львівській області, в квартирі АДРЕСА_4 , в якому проживає ОСОБА_6 , було виявлено та вилучено фольговий згорток, в якому знаходився амфетамін, що відноситься до психотропних речовин, обіг яких обмежено, маса якого згідно з висновком експертизи наркотичних засобів, пеихотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, становить 0,3256 грам, а також у трьох зіп-пакетах виявлено амфетамін, що відноситься до психотропних речовин, обіг яких обмежено, маса якого згідно з висновком експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, становить 0,3439 грам, загальна маса амфетаміну становить 0,6695 грам, що відповідно до «Таблиці невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу», затвердженої Наказом ІНФОРМАЦІЯ_6 №188 від 01.08.2000, що є невеликим розміром, та відноситься до психотропних речовин, обіг яких обмежено згідно з Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року №770.

Таким чином солдат ОСОБА_6 зберігаючи у власному житлі амфетамін загальною масою 0,6695 грам, що є невеликим розміром психотропної речовини, обіг якої обмежено згідно з Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року №770 грн, вчинив суспільно небезпечне діяння, яке за своїми ознаками підпадає під ч.1 ст.309 - незаконне придбання, зберігання психотропної речовини без мети збуту.

В ході досудового розслідування 14.06.2025 призначено судово-психіатричну експертизу. Згідно висновку експерта №1021 від 20.06.2025 на даний час ОСОБА_6 виявляє ознаки тяжкого психічного розладу - Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання декількох препаратів та інших психоактивних речовин, синдром залежності, з тяжкими, стійкими психічними розладами, не може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період інкримінованих йому дій ОСОБА_6 виявляв ознаки тяжкого психічного розладу у формі розладів психіки та поведінки внаслідок вживання декількох препаратів та інших психоактивних речовин, психотичний шизофреноподібний розлад, не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. За своїм психічним станом ОСОБА_6 потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку відповідно до ст.94 КК України.

22.08.2025, після отримання висновку судово-психіатричної експертизи, винесено постанову про зміну порядку досудового розслідування, на підставі п.1 ч.1, 2 ст. 503 КПК України, оскільки ОСОБА_6 підозрювався у вчиненні суспільно небезпечного діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, у стані неосудності.

Таким чином, в обох кримінальних провадженнях виконані всі необхідні слідчі (розшукові) дії та зібрані достатні докази, які вказують на те, що інкриміновані ОСОБА_6 суспільно небезпечні діяння, передбачені ч.4 ст. 296 КК України та ч. 1 ст. 309 КК України, вчинені саме ним в стані хронічного психічного захворювання у формі психотичного шизофреноподібного розладу, в якому він не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, стверджував, що обставини вчинення кримінальних правопорушень доведені дослідженими в судовому засіданні доказами та не заперечуються ОСОБА_6 , в судових дебатах просив задоволити клопотання та стягнути з законного представника ОСОБА_6 ОСОБА_5 понесені витрати на проведення експертиз в обох кримінальних провадженнях.

Потерпіла ОСОБА_7 по кримінальному провадженню №12025141360000872 від 21 квітня 2025 рокуза ознаками вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України також підтримала клопотання прокурора щодо застосування відносно ОСОБА_6 примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку без госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги.

Захисник - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечував щодо задоволення клопотань по обох кримінальних провадженнях щодо застосування відносно ОСОБА_6 примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку без госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги. В судових дебатах, просив розтермінувати на один рік сплату законним представником понесених під час досудового розслідування витрат на проведення експертиз в обох кримінальних провадженнях.

Особа, стосовно якої вирішується клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_6 в судовому засіданні вказав, що почав вживати наркотичні та психотропні речовини з 2023 року, будучи на службі в десантно-штурмових військах, щоб забути все, що було на війні і полегшити болі після двох контузій, поранень в зоні плеча та печінки та 9-ти перенесених операцій. Вказав, що події 21.04.2025 не пам`ятає взагалі, після того, як заслухав все, що розповідали потерпілі та свідки, йому дуже соромно і шкода за свої вчинки. Не заперечує щодо застосування до нього примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку без госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги.

Законний представник ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримала клопотання, не заперечувала щодо його застосування.

Безпосередньо дослідивши докази під час судового розгляду, оцінивши їх у сукупності, з точки зору належності, допустимості, достатності та взаємозв`язку, провівши судовий розгляд, заслухавши та перевіривши доводи прокурора, особи відносно якої скеровано клопотання та інших учасників процесу, допитавши потерпілих та свідків у справі, а також експертів, що проводили судово-психіатричну експертизу, суд приходить до висновку, що клопотання про застосування щодо ОСОБА_6 примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Наявність у діях ОСОБА_6 ознак інкримінованого суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України об`єктивно доводиться дослідженими та перевіреними в ході розгляду клопотання, наступними нижченаведеними доказами:

?Протоколом допиту від 24.04.2025 свідка ОСОБА_12 , яка є донькою сусідки ОСОБА_6 , з якого вбачається, що ОСОБА_6 ще 20.04.2025, поводився агресивно, кричав та намагався зі свого балкону залізти на балкон сусідки ОСОБА_13 . В подальшому 21.04.2025 близько 01:30 він знову почав агресувати, кричати вживаючи нецензурну лайку і кидати на балкон матері різні речі. На балконі власної квартири він стояв, тримаючи сокиру та кричав, що покаже всім.

?Свідченнями допитаного в судовому засіданні ОСОБА_10 , який є інспектором ІНФОРМАЦІЯ_3 та повідомив, що 21.04.2025 будучи на патрулюванні в м. Стрию згідно графіку чергування 21.04.2025 в нічний час близько 01:50 годин надійшло звернення від ОСОБА_7 , що за адресою АДРЕСА_5 , про те, що її сусід, перебуваючи ймовірно в стані сп?яніння сильно стукає чимось важким в двері, вічко в її дверях заклеїв інзолентою, вигукує лайку та погрози. Прибувши на місце, він побачив, що двері заявниці справді пошкоджені, наявні рубані вм`ятини, заявниця перелякана стверджувала що боїться свого сусіда по сходовій клітці ОСОБА_6 , який дуже агресивний, просила їх відвезти її до знайомих щоб переночувати. Інспектор з напарником почали стукати в двері пана ОСОБА_14 та повідомляти що це поліція і він повинен відчинити двері і вийти до них. У відповідь він почув нецензурну лайку, погрози, в тому числі, використанням гранати в автомобіль працівників поліції. В подальшому, після того як свідок вийшов на вулицю, на службовий патрульний автомобіль почали летіти з балкону ОСОБА_6 сокира, сковорідка та інше кухонне приладдя. Швидко сівши, він намагався уникнути шкоди, проте не встиг.

?Свідченнями допитаного в судовому засіданні ОСОБА_15 , який є інспектором ІНФОРМАЦІЯ_3 та 21.04.2025 разом з ОСОБА_10 перебував на патрулюванні в м. Стрию згідно графіку чергування. 21.04.2025 в нічний час близько 01:50 годин надійшло звернення від ОСОБА_7 , що за адресою АДРЕСА_5 , про те що її сусід перебуваючи ймовірно в стані сп?яніння сильно стукає чимось важким в двері, вічко в її дверях заклеїв інзолентою, вигукує лайку та погрози. Прибувши на місце він побачив, що двері заявниці справі пошкоджені, наявні рубані вм`ятини, заявниця перелякана стверджувала що боїться свого сусіда по сходовій клітці ОСОБА_6 , який дуже агресивний, просила їх відвезти її до знайомих на ніч. Інспектор з напарником почали стукати в двері пана ОСОБА_14 та повідомляти що це поліція і він повинен відчинити двері і вийти до них. У відповідь він почув нецензурну лайку, погрози в тому числі використанням гранати в автомобіль працівників поліції. В подальшому, після того як свідок вийшов на вулицю, на службовий патрульний автомобіль почали летіти з балкону ОСОБА_6 сокира, сковорідка та інше кухонне приладдя. Внаслідок таких дій патрульному автомобілю «Mitsubishi Outlander», д.н.з. НОМЕР_3 було завдано шкоду.

?Свідченнями допитаного в судовому засіданні ОСОБА_16 , який будучи начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 підтвердив, що транспортний засіб «Mitsubishi Outlander», д.н.з. НОМЕР_3 , перед початком чергування наряду поліції був в справному стані без видимих ушкоджень.

?Рапортом про надходження заяви 21.04.2025 від ОСОБА_7 з приводу заклеювання вічка дверей ізолентою її сусідом ОСОБА_6

?Заявою ОСОБА_7 від 21.04.2025 про те що її сусід ОСОБА_6 21.04.2025 пошкодив сокирою вхідні двері її квартири за адресою АДРЕСА_5 .

?Рапортом про надходження повідомлення від ОСОБА_7 про те що її сусід ОСОБА_6 погрожує фізичною розправою або вбивством.

?Протоколом огляду місця події від 21.04.2025 в ході якого зафіксовано пошкоджений автомобіль «Mitsubishi Outlander», д.н.з. НОМЕР_3 , вхідні двері та виявлено знаряддя яким було завдано шкоду.

? Фототаблицею до протоколу огляду від 21.04.2025 на фотографіях якої зафіксовано пошкоджений автомобіль «Mitsubishi Outlander», д.н.з. НОМЕР_3 , сковорідку, сокиру та пошкоджені двері.

?Протоколом огляду сокири та сковорідки від 21.04.2025.

?Фототаблицею до протоколу огляду від 21.04.2025 з зображенням сковорідки, сокири та пошкоджених дверей.

?Висновком судової транспортно-товарознавчої експертизи від 16.05.2026, яким визначено розмір завданого автомобілю «Mitsubishi Outlander», д.н.з. НОМЕР_3 матеріального збитку в розмірі 36061,95.

?Протоколом огляду відеозапису з бодікамер працівників поліції, що виїжджали 21.04.2025 на виклик ОСОБА_7

?Відеозаписом з бодікамер працівників поліції, що виїжджали 21.04.2025 на виклик ОСОБА_7

?Протоколом проведення слідчого експерименту від 09.07.2025.

?Постановами про визнання речовими доказами сковорідки марки «Тефаль» від 21.04.2025, сокири від 22.04.2025, диска з відеозаписами в кількості 120 штук від 02.05.2025.

?Висновком судово-товарознавчої експертизи від 28.04.2025 № 1228/25, яким визначено розмір збитку завданні потерпілій ОСОБА_7 в розмірі 3 488,33 грн.

?Довідкою ВП « ІНФОРМАЦІЯ_7 » від 21.04.2025 якою підтверджено позитивну реакцію тесту на амфетамін та марихуану.

?Висновком судово-психіатричної експертизи №1021 від 20.06.2025, відповідно до якого на даний час ОСОБА_6 виявляє ознаки тяжкого психічного розладу - Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання декількох препаратів та інших психоактивних речовин, синдром залежності, з тяжкими, стійкими психічними розладами, не може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період інкримінованих йому дій ОСОБА_6 виявляв ознаки тяжкого психічного розладу у формі розладів психіки та поведінки внаслідок вживання декількох препаратів та інших психоактивних речовин, психотичний шизофреноподібний розлад, не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, за своїм психічним станом ОСОБА_6 потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку відповідно до ст.94 КК України. Також висновком визначено, що щодо ОСОБА_6 відсутні застереження щодо неможливості забезпечення участі його під час судового провадження за станом здоров?я.

?Висновком спеціальної медичної наркологічної комісії, від 29.05.2025, відповідно до якого в ОСОБА_6 наявні розлади психіки та поведінки внаслідок вживання психостимуляторів, не рекомендовано застосування ст. 96 КК України.

?Висновком спеціальної медичної наркологічної комісії, від 08.07.2025, відповідно до якого в ОСОБА_6 наявні розлади психіки та поведінки внаслідок вживання кількох наркотичних препаратів, не рекомендовано застосування ст. 96 КК України.

?Показами експерта ОСОБА_17 , який роз`яснив висновок судової психіатричної експертизи в частині того що на дату проведення експертизи ОСОБА_6 перебуває в стані часткової ремісії, без ознак агресії та суспільно-небезпечних тенденцій, проте це не означає, що він одужав повністю, до повного одужання йому потрібно проходити лікування 3-5 років та не вживати наркотичні препарати. Також наголосив, що поміщення ОСОБА_6 в заклад та проходження стаціонарного лікування може мати згубні для нього наслідки, оскільки на даний час він об`єктивно, навіть достатньо критично оцінює реальність.

Наявність у діях ОСОБА_6 ознак інкримінованого суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України об`єктивно доводиться дослідженими та перевіреними в ході розгляду клопотання, наступними нижченаведеними доказами:

?Заявою ОСОБА_5 , щодо згоди на проведення огляду в квартирі за адресою АДРЕСА_1 ;

? Протоколом проведення невідкладного огляду місця події від 21.04.2025, а саме квартири в якій проживає ОСОБА_6 за адресою АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено речовини схожі на наркотичні чи психотропні. Фото таблицею до протоколу огляду від 21.04.2025 з зображенням знайдених речовин.

?Відеозаписом проведення огляду місця події квартири в якій проживає ОСОБА_6 за адресою АДРЕСА_1 .

?Ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_8 про надання дозволу на проведення огляду місця події від 23.04.2025, а саме квартири в якій проживає ОСОБА_6 за адресою АДРЕСА_1 .

?Висновком експерта від 18.07.2025 № CE-19/114-25/9708-НЗПРАП, в якому встановлено, що у наданих на дослідження порошкоподібних речовинах, які знаходяться у фольговому згортку та трьох зіп-пакетах виявлено амфетамін, що відноситься до психотропних речовин, обіг яких обмежено. Загальна маса амфетаміну становить 0,6695 грам.

?Постановою про визнання речовими доказами вказаних психотропних речовин, а саме амфетаміну загальною масою 0, 6695 грам, екстракту канабісу загальною масою 0,5456 грам.

?Ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_8 про надання дозволу на тимчасовий доступ до речей і документів.

?Протоколом тимчасового доступу до речей та документів та описом речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали суду, зокрема результати експертиз.

?Висновком судово-психіатричної експертизи №1021 від 20.06.2025, відповідно до якого на даний час ОСОБА_6 виявляє ознаки тяжкого психічного розладу - Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання декількох препаратів та інших психоактивних речовин, синдром залежності, з тяжкими, стійкими психічними розладами, не може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період інкримінованих йому дій ОСОБА_6 виявляв ознаки тяжкого психічного розладу у формі розладів психіки та поведінки внаслідок вживання декількох препаратів та інших психоактивних речовин, психотичний шизофреноподібний розлад, не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, за своїм психічним станом ОСОБА_6 потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку відповідно до ст. 94 КК України. Також висновком визначено, що щодо ОСОБА_6 відсутні застереження щодо неможливості забезпечення участі його під час судового провадження за станом здоров?я.

?Висновком спеціальної медичної наркологічної комісії, від 29.05.2025, відповідно до якого в ОСОБА_6 наявні розлади психіки та поведінки внаслідок вживання психостимуляторів, не рекомендовано застосування ст. 96 КК України.

?Висновком спеціальної медичної наркологічної комісії, від 08.07.2025, відповідно до якого в ОСОБА_6 наявні розлади психіки та поведінки внаслідок вживання кількох наркотичних препаратів, не рекомендовано застосування ст. 96 КК України.

?Показами експерта ОСОБА_17 , який роз`яснив висновок судової психіатричної експертизи в частині того що на дату проведення експертизи ОСОБА_6 перебуває в стані часткової ремісії, без ознак агресії та суспільно-небезпечних тенденцій, проте це не означає, що він одужав повністю, до повного одужання йому потрібно проходити лікування 3-5 років та не вживати наркотичні препарати. Також наголосив, що поміщення ОСОБА_6 в заклад та проходження стаціонарного лікування може мати згубні для нього наслідки, оскільки на даний час він об`єктивно, навіть достатньо критично оцінює реальність.

Також судом взято до уваги наступні документи що характеризують особу ОСОБА_6 :

?Характеристику ДОП ВП Стрийського РУП ГУНП у Львівській області про те, що скарг на поведінку ОСОБА_6 за адресою проживання АДРЕСА_1 не надходило.

?Довідка КНП СМР « ІНФОРМАЦІЯ_9 » № 967 від 14.08.2025 про те, що ОСОБА_6 на обліку у нарколога та психіатра не перебуває.

?Відповідь від 09.05.2025 № 854/01.4.18 КНП Львівської обласної ради « ІНФОРМАЦІЯ_10 » Центр психічного здоров`я « ІНФОРМАЦІЯ_11 » на запит дізнавача СД Стрийського РУП Львівської області про те що ОСОБА_6 1998 року народження з 23.04.2025 по дату видачі довідки перебуває на стаціонарному лікуванні.

?Довідку про відсутність судимостей № 38-29072025/46031.

?Службова характеристика на ОСОБА_6 А 4053 від 29.04.2025 вих. № 1848/7/10462.

Оцінюючи встановлені в ході розгляду обставини, суд виходить з наступних доводів та мотивів.

Судом встановлено, що інкриміновані ОСОБА_6 діяння характеризується усіма ознаками суспільно-небезпечного діяння, передбачених частиною 4 статті 296 КК України та ч. 1 ст. 309 КК України, оскільки становлять притаманну такому діянню суспільну небезпеку.

Виходячи з наведеного вище, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_6 містять ознаки суспільно - небезпечних діянь наведених в клопотанні.

Відповідно до ст. 503 КПК України, кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється за наявності достатніх підстав вважати, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності.

Згідно ч. 2 ст. 19 КК України, не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.

Відповідно до ст. 92 КК України, примусовими заходами медичного характеру є надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов`язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь.

З висновку судово-психіатричної експертизи №1021 від 20.06.2025, вбачається, що на даний час ОСОБА_6 виявляє ознаки тяжкого психічного розладу - розлади психіки та поведінки внаслідок вживання декількох препаратів та інших психоактивних речовин, синдром залежності, з тяжкими, стійкими психічними розладами, не може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період інкримінованих йому дій ОСОБА_6 також виявляв ознаки тяжкого психічного розладу у формі розладів психіки та поведінки внаслідок вживання декількох препаратів та інших психоактивних речовин, психотичний шизофреноподібний розлад, не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, рекомендовано застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, з метою його обов`язкового лікування, а також запобігання вчинення ним суспільно небезпечних діянь, відповідно до положень статті 92 Кримінального Кодексу Україну.

Зазначений висновок не викликає у суду сумнівів щодо того, що особа страждає на психічну хворобу, яка зумовлює її неосудність і вказує на потребу у застосуванні щодо неї примусових заходів медичного характеру наведених у висновку.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про психіатричну допомогу», примусові заходи медичного характеру застосовуються за рішенням суду у випадках та в порядку встановлених Кримінальним та Кримінальним процесуальним кодексами України, цим законом та іншими законами. За рішенням суду застосовуються примусові заходи медичного характеру.

Ухвалюючи рішення у справі, суд також враховує наступне.

Поняття неосудності включає в себе співвідношення медичного (біологічного) і юридичного (психологічного) критеріїв. Медичний критерій полягає у наявності у особи психічного захворювання, що істотно впливає на свідомість і волю людини (хронічне психічне захворювання, тимчасовий розлад психічної діяльності, недоумство, інший хворобливий стан психіки). Юридичний - у нездатності особи під час вчинення суспільно небезпечного діяння усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними. При цьому юридичний критерій виражається двома ознаками: 1) інтелектуальною - особа не може усвідомлювати фактичну сторону своїх дій (бездіяльності) та/або не здатна усвідомлювати їх суспільно небезпечний характер; 2) вольовою - особа не може керувати своїми діями (бездіяльністю) внаслідок руйнування психічною хворобою її вольової сфери.

Осудність є однією із загальних ознак суб`єкта злочину, юридичною підставою вини та кримінальної відповідальності. Виходячи з передбачених ст. 19 КК України критеріїв, відповідний стан особи характеризується здатністю усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними.

Неосудна особа позбавлена такої здатності унаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. Особа, що вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності, не підлягає кримінальній відповідальності, а може бути піддана за рішенням суду примусовим заходам медичного характеру.

Виходячи з положень статей 23, 24 КК України, умисел є однією з форм вини, яка включає в себе інтелектуальну та вольову ознаки: усвідомлення характеру свого діяння, передбачення його наслідків та бажання чи свідоме допускання їх настання.

Усвідомлення означає розуміння не лише фактичних обставин вчиненого діяння, які стосуються об`єкта, предмета, об`єктивної сторони складу конкретного злочину, а і його негативного соціального значення у виді суспільної небезпеки. Передбачення є адекватним розумовим уявленням особи про неминучість чи можливість конкретних результатів своєї дії (бездіяльності). Бажання полягає у прагненні досягти чітко визначеної мети і спрямованості волі на її досягнення.

Таким чином, умисна форма вини передбачає правильне відображення у свідомості суб`єкта як фактичних, так і юридичних ознак злочину, обов`язковою передумовою чого є осудність.

Мотив злочину - це усвідомлене особою внутрішнє спонукання, яке викликає намір діяти певним чином. Мету становить конкретно сформульоване уявлення про бажаний наслідок свого діяння та спрямованість на його досягнення в обраний спосіб.

Вмотивованість та цілеспрямованість є ознаками усвідомленої вольової діяльності людини. Прояв таких ознак є неможливим у разі порушень психічних функцій, за яких особа нездатна усвідомлювати характер і значення своїх діянь та керувати ними.

Враховуючи, що стан неосудності пов`язаний з відсутністю у особи інтелектуальної та вольової ознак, з ним несумісні наявність у свідомості особи чітко сформованих мети й мотиву, як ознак суб`єктивної сторони злочину, тому встановлення будь-якої форми вини (умислу чи необережності) у діях неосудної особи об`єктивно є неможливим. Юридична оцінка суспільно небезпечному діянню в такому випадку повинна надаватись, виходячи з фактичних обставин скоєного та наслідків, що настали.

Із зазначеним вище у висновку експерта станом, що є юридичним критерієм неосудності, несумісні наявність у свідомості чітко сформованого умислу, у розумінні ст. 24 КК України, а також мети і мотиву, як ознак суб`єктивної сторони злочину.

Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру гарантує захист прав, свобод та законних інтересів осіб з психічними розладами, тому розгляд таких проваджень має спеціальну процедуру, яка урегульована спеціальними нормами закону.

Зокрема, ст. 505 КПК передбачено, що обов`язковими обставинами, які підлягають доказуванню у такому кримінальному проваджені є: час, місце, спосіб вчинення суспільно небезпечного діяння та вчинення цього суспільно небезпечного діяння цією особою, при цьому враховуються й інші обставини (інформація про психічні розлади, поведінка, небезпечність особи, розмір завданої шкоди). Тобто, предмет доказування у кримінальному проваджені щодо застосування примусових заходів медичного характеру має низку особливостей, де не ставиться питання про винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, а йдеться про вчинення певною особою суспільно небезпечного діяння, а умисел, мета і мотив є елементами суб`єктивної сторони саме злочину та встановлюються лише щодо осудної особи.

Виходячи з наведеного, суд, на даному етапі кримінального провадження, не надає оцінку обставинам щодо умисного характеру дій ОСОБА_6 , а також мети та мотивів його протиправної поведінки.

За змістом статті 93 КК України, примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння, які вчинили у стані обмеженої осудності злочини, які вчинили злочин у стані осудності, але захворіли на психічну хворобу до постановлення вироку або під час відбування покарання.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 94 КК України, залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати, зокрема, примусовий захід медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом.

Госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння потребує тримання у закладі з надання психіатричної допомоги і лікування у примусовому порядку. (ч.3 ст.94 КПК України).

Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 03.06.2005 року № 7 «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування», примусові заходи медичного характеру мають застосовуватися лише за наявності у справі обґрунтованого висновку експертів - психіатрів про те, що особа страждає на психічну хворобу чи має інший психічний розлад, які зумовлюють її неосудність або обмежену осудність і викликають потребу в застосуванні щодо неї таких заходів, а примусове лікування щодо осіб, які вчинили злочини та страждають на хворобу, що становить небезпеку для здоров`я інших осіб (ст. 96 КК ) - висновку судово-медичної експертизи.

Крім того, суд також враховує, що невжиття відносно ОСОБА_6 примусових заходів медичного характеру може зумовити заподіяння неминучої шкоди безпосередньо йому або іншим особам.

Відповідно до ст. 513 КПК України, визнавши доведеним, що ця особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.

З врахуванням викладеного, суд вважає за доцільне застосувати до ОСОБА_6 примусові заходи медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Виходячи з положень п. 15 Пленуму Верховного Суду України, які викладені у Постанові № 7 від 03 червня 2005 року «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування», суд не визначає лікувальну установу, у якій до особи будуть застосовані примусові заходи медичного характеру та не визначає строку, на який ці заходи призначені.

Запобіжний захід до ОСОБА_6 у даному провадженні не застосовувався.

Заходи забезпечення кримінального провадження у справі не застосовувались.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Згідно ч. 4 ст. 374 КПК України, у резолютивній частині вироку зазначаються, в тому числі, рішення про відшкодування процесуальних витрат.

Частиною першою ст. 119 КПК України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан особи (обвинуваченого, потерпілого), за власною ініціативою або за її клопотанням має право своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати процесуальних витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату процесуальних витрат на визначений строк.

З урахуванням наведених норм, судові витрати, а саме витрати на проведення експертиз слід стягнути з законного представника ОСОБА_6 ОСОБА_5 на користь держави з розстрочення (розтермінуванням) їх сплати на один рік.

Керуючись ст. 100, 512, 513, 516 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру щодо ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні, що зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань № 12025141130000110 від 21.04.2025, та кримінальному провадженні що зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань № 12025142130000109 від 21.04.2025, за ознаками вчинення суспільно небезпечних діянь, передбачених ч. 4 ст. 296, ч.1 ст. 309, КК України - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_6 примусові заходи медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Стягнути з законного представника ОСОБА_6 ОСОБА_5 витрати за проведення експертиз, а саме 8 131,20 (вісім тисяч сто тридцять одну гривню двадцять копійок) грн за проведення транспортно-товарознавчої експертизи та 8 914,00 (вісім тисяч дев`ятсот чотирнадцять гривень нуль копійок) грн за проведення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів.

Розстрочити законному представнику ОСОБА_6 ОСОБА_5 сплату процесуальних витрат на залучення експертів в загальній сумі 17 045,20 сімнадцять тисяч сорок п`ять гривень двадцять копійок) грн. на дванадцять місяців зі сплатою по 1 420, 43 (одній тисячі чотириста двадцять гривень сорок три копійки) грн щомісячно.

Речовий доказ, а саме DVD R диск з відеозаписами - залишити при матеріалах справи.

Речові докази, психотропну речовину амфетаміну загальною масою 0,6695, наркотичний засіб канабісу загальною масою 0,5456 грам, а також саморобний пристрій для викурювання з двома корками - знищити.

Речові докази сокиру та сковорідку марки «Тефаль» - знищити.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через Стрийський міськрайонний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня її проголошення, а особою стосовно якої вирішено питання застосування заходів медичного характеру протягом тридцяти днів з дня отримання повного тексту ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складено та проголошено 09.04.2026.

Суддя ОСОБА_18