Вирок № 135553976, 06.04.2026, Золочівський районний суд Львівської області

Справа № 445/3153/25

Провадження № 1-кп/445/198/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2026 року Золочівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

представника потерпілого ОСОБА_6

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Золочеві Львівської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025141210000463 від 21.10.2025 та угоду про примирення від 21.11.2025, відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця с. Нестюки Золочівського району Львівської області, зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_1 , з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України,-

в с т а н о в и в :

21.10.2025 близько 09:30 години ОСОБА_4 знаходячись за адресою: с. Поляни Золочівського району Львівської області та у нього виник злочинний умисел, спрямований на незаконну порубку дерев. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 21.10.2025 у період часу з 09:30 до 10:30 год. взяв бензопилу марки «ROYAL» модель «Einhell mks 42/45» та прибув до кварталу № 56 виділу № 26, Бродівського надлісництва Золочівського лісництва філії «Карпатський лісовий офіс» ДСГП «Ліси України», що відноситься до території НПП «Північне Поділля», який входить до складу природно - заповідного фонду України. Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, у вказаному місці у вказану дату та час, ОСОБА_4 діючи умисно, без спеціального на те дозволу, не маючи відповідного документа - лісорубного квитка або лісового квитка, виданого уповноваженим органом, чи будь-якого іншого документу на право здійснення вирубки дерев, порушуючи законодавство про природно-заповідний фонд, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, за допомогою бензопили марки «ROYAL» модель «Einhell mks 42/45», шляхом відділення стовбуру від кореневої системи, здійснив незаконну порубку 1 (одного) дерева породи «Клен» загальним об?ємом 0,290 кубічних метри. В результаті злочинних дій ОСОБА_4 , які виразились у незаконній порубці дерева на території природно - заповідного фонду України заподіяно матеріальні збитки інтересам територіальної громади в особі Золочівської міської ради Золочівського району Львівської області на загальну суму 20664,00 гривень.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України, тобто у незаконній порубці дерева, вчиненій на території природно-заповідного фонду.

21.11.2025 між представником потерпілого Золочівської міської ради Золочівського району Львівської області- ОСОБА_6 та підозрюваним ОСОБА_4 , в присутності захисника ОСОБА_5 , укладена угода про примирення.

Згідно з угодою, ОСОБА_4 повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України.

Сторонами погоджене покарання ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 246 КК України у виді позбавлення волі на строк три роки, із звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням та покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Угодою передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання.

Зміст угоди відповідає вимогам ст. 471 КПК України.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення між представником потерпілого та обвинуваченим, суд виходить з наступного.

Згідно п. 1 ч. 3ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до вимог ст. 468 КПК України, в кримінальному провадженні може бути укладена угода між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим про примирення.

Згідно ч. 3ст. 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Частина 1 статті 475 КПК України передбачає, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України, який згідно ст. 12 КК України, класифікується як нетяжкий злочин.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений зазначив, що він цілком розуміє суть та характер обвинувачення, яке йому пред`явлено, в повному обсязі визнає себе винуватим у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України, за обставин, викладених в обвинувальному акті. Крім того зазначив, що він розуміє надані йому законом права, передбачені в тому числі ч.5 ст. 474 КПК України. Також зауважив, що розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, визначені ст. 473 КПК України, наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України. Просив угоду про примирення затвердити та призначити йому узгоджене покарання.

Захисник обвинуваченого у підготовчому судовому засіданні угоду про примирення підтримав, просив таку затвердити.

Представник потерпілого під час підготовчого судового засідання зазначила, що також розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначенні п. 2 ч. 1 ст. 473 КПК України, і просила затвердити угоду про примирення від 21.11.2025, призначивши ОСОБА_4 узгоджене покарання. Вважає, що передбачений в угоді про примирення вид покарання є достатнім.

Прокурор не заперечував проти затвердження угоди про примирення, вважаючи що вона повністю відповідає вимогам закону.

Перевіривши угоду про примирення, дослідивши матеріали, щодо особи обвинуваченого, вислухавши останнього, представника потерпілого, прокурора, у підготовчому засіданні суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

При цьому, суд роз`яснив і переконався, що обвинувачений цілком розуміє свої права, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, а також наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України, що роз`яснені судом. Під час підготовчого судового засідання обвинувачений зазначав, що вчинення кримінального правопорушення ним відбувалось саме за таких обставин, як зазначено в обвинувальному акті.

Судом досліджені письмові докази, що характеризують обвинуваченого, які враховуються при ухваленні вироку.

Так, призначаючи покарання, суд враховує, що обвинувачений характеризується за місцем проживання позитивно, перебуває на спостереженні у лікаря-нарколога, на обліку у лікара психіатра не перебуває, раніше не судимого.

Умови даної угоди відповідають вимогам КПК України і КК України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для примирення.

Обвинувачений та представник потерпілого, розуміючи вид і міру узгодженого покарання, погоджуються на його призначення.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 66 КК України, є: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 67 КК України, не встановлено.

Узгоджені вид та міра покарання відповідають характеру і тяжкості обвинувачення, тобто загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України.

За вказаних обставин, а також оскільки умови угоди про примирення не порушують права, інтереси свободи інших осіб, відповідають інтересам суспільства, відсутні підстави вважати, що укладання угоди не було добровільним, наявність підстав для визнання винуватості, можливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань, суд не вбачає підстав для відмови у затвердженні угоди судом.

Суд погоджується з узгодженою мірою покарання, на призначення ОСОБА_4 покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі

Водночас суд, беручи до уваги наведене, ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують покарання, та відсутність обставин, які обтяжують покарання, ставлення обвинуваченого до вчиненого, вважає за можливе застосувати до ОСОБА_4 положення ст.75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням, оскільки його виправлення можливе без реального відбування покарання, встановивши іспитовий строк із покладенням обов`язків, передбачених ст.76 цього Кодексу.

Процесуальні витрати по справі, пов`язані із залученням експерта відсутні.

Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України, при ухваленні судового рішення, необхідно скасувати арешт майна.

Долю речових доказів необхідно вирішити на підставі ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_4 не обирався.

Керуючись ст.ст.100,368-371,374,474-476 КПК України, суд,

у х в а л и в :

Затвердити угоду про примирення, укладену 21.11.2025 між представником потерпілого ОСОБА_6 та підозрюваним ОСОБА_4 , за участі захисника ОСОБА_5 .

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 246 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Згідно ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Іспитовий строк рахувати з дня проголошення вироку - 06.04.2026.

Скасувати арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Золочівського районного суду Львівської області від 23.10.2025.

Речові докази:

- бензопилу марки «ROYAL» модель «Einhell mks 42/45», яка скріплена ниткою на кінцях якої фіксується паперова бирка - повернути ОСОБА_4 -конфіскувати в дохід держави;

- зріз із пня діаметром 24x24 см висотою 8 см, який поміщено та опечатано в сейф пакет НПУ WAR1610657 - конфіскувати в дохід держави;

- 1 (одне) дерево породи «Клен» довжиною 13 м діаметром 24x24 см, що передане на відповідальне зберігання філії "Карпатський лісовий офіс" ДСГП "Ліси України" Бродівського надлісництва Золочівського лісництва - конфіскувати в дохід держави.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Львівського апеляційного суду через Золочівський районний суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити сторонам.

Суддя ОСОБА_1