Ухвала суду № 135553686, 09.04.2026, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 09.04.2026

Справа № 334/454/16-а

Провадження № 6-а/334/1/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2026 року

Дніпровський районний суд м.Запоріжжя суд у складі головуючого судді Добрєва М.В., розглянувши в письмовому провадженні, у м.Запоріжжі, в порядку спрощеного позовного провадження звіт Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області про виконання судового рішення в адміністративній справі № 334/454/16-а -

в с т а н о в и в :

В провадженні Ленінського районного суду м.Запоріжжя перебувала справа № 334/454/16-а за позовом ОСОБА_1 до УПФУ в Ленінському районні м.Запоріжжя про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.

Постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 14.03.2016 по справі №334/454/16-а зобов`язано управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя поновити ОСОБА_1 виплату раніше призначеної пенсії за віком із перерахунком їх розміру у передбаченому п.15 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 01.10.2015 року.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.08.2016 у справі №334/454/16-а апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Постанову Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 14.03.2016 по справі №334/454/16-а змінено.

Викладено абзац третій резолютивної частини в наступній редакції: «зобов`язати управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя поновити ОСОБА_1 виплату раніше призначеної пенсії за віком із перерахунком їх розміру у передбаченому п.15 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 02.10.2012 року».

В решті постанову суду першої інстанції залишено без змін.

На виконання постанови Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 14.03.2016 з урахуванням постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.08.2016 по справі №334/454/16-а Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області (яке є правонаступником управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя) поновлено ОСОБА_1 виплату раніше призначеної пенсії за віком із перерахунком її розміру у передбаченому п.15 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 02.10.2012 року, про що свідчить рішення/розпорядження про перерахунок пенсії (копія додається).

Розмір пенсійної виплати ОСОБА_1 . Головним управлінням було обчислено в розмірі 875,54 гри, яка виплачувалась через банківський рахунок ОСОБА_1 ПАТ КБ «Приватбанк».

З вересня 2019 року виплату пенсії ОСОБА_1 було переведено на поштове відділення у зв`язку з тим, що банк повідомив Головне управління, що пенсія отримувалась за довіреністю більш, ніж один рік.

Проте, ОСОБА_1 не було надано Головному управлінню нову заяву на отримання її пенсії за довіреністю.

Оскільки ОСОБА_1 не отримувала пенсію протягом 6 місяців підряд, то з 01.03.2020 її виплата Головним управлінням була призупинена.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 10.06.2021 у справі №280/1264/21, що набрало законної сили відповідно до ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 17.11.2021, у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо зобов`язання поновити виплату пенсії з дати припинення, тобто з 01.03.2020, та виплати на визначений пенсіонером банківський рахунок, відкритий у АТ КБ «Приватбанк» було відмовлено.

За результатами розгляду даної справи, Запорізьким окружним адміністративним судом було встановлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області правомірно припиено виплату пенсії через установу банку. Суд дійшов висновку, що Головне управління діяло правомірно.

В подальшому рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 20.07.2023 у справі №280/2853/23, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 02.07.2024, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, до Головного управління Пенсійного фонду в Хмельницькій області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 31.03.2023 №923030802681 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з 23.03.2023 перерахувати розмір, поновити виплату пенсії ОСОБА_1 та виплачувати на визначений пенсіонером банківський рахунок за заявою, поданою представником.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

20.01.2026 від представника позивача до суду надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, в якій вона просила зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області подати до Дніпровського районного суду м.Запоріжжя письмовий звіт про виконання Рішення Ленінського районного суду м.Запоріжжя в адміністративній справі № 334/454/16-а.

Ухвалою суду від 03.03.2026 заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі за позовом Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 14.03.2016 року задоволено. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області подати до Дніпровського районного суду м.Запоріжжя, в строк до 03.04.2026 року звіт про виконання рішення Ленінського районного суду м.Запоріжжя в адміністративній справі № 334/454/16-а.

02.04.2026 від Головне управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області до суду надійшов звіт про виконання рішення суду.

У звіті зазначено, що представником ОСОБА_1 04.11.2024 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області було подано заяву від 31.10.2024 про виплату пенсії па банківський рахунок, відкритий в AT «Ощадбанк».

На даний час, виплата пенсії ОСОБА_1 з 01.11.2025 призупинена у зв`язку із поверненням коштів від банківської установи через невідповідність реквізитів по прізвищу, імені, по-батькові.

Для поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 необхідно звернутись до Головного управління із відповідною заявою та оновленою заявою про відкриття рахунку в банківській установі.

Суд, розглянувши вказаний звіт та заяву позивача про накладення штрафу за невиконання рішення суду, керується таким.

Стаття 129-1 Конституції України передбачає, що судове рішення є обов`язковим до виконання.

Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Ці конституційні норми зобов`язують сторони судового процесу виконувати судові рішення.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, гарантує право особи на виконання судового рішення, винесеного на її користь, протягом розумного строку. Згідно частини 2 статті 14 та частини 1 статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.

У рішенні № 16-рп/2009 від 30.06.2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).

Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід`ємна частина судового процесу для цілей ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зважаючи на важливість реального виконання судових рішень, це питання неодноразово ставало предметом обговорення як на національному, так і на міжнародному рівнях. Регулюванню цього питання, зокрема, присвячена Рекомендація № Rec (2003) 16 від 09.09.2003 року Комітету міністрів Ради Європи державам-членам Про виконання адміністративних рішень і судових рішень у галузі адміністративного права, обов`язкова для виконання Україною як членом Ради Європи, в якій зазначається, що держави-члени повинні забезпечити виконання судових рішень адміністративними органами в межах розумного строку. Вони мають вживати всіх необхідних заходів згідно з законом з метою надання цим рішенням повної сили. У разі, якщо адміністративний орган не виконує судового рішення, слід передбачити відповідну процедуру, що дозволятиме домагатися виконання такого рішення, зокрема, за допомогою винесення судових заборон або накладення штрафів. Держави-члени повинні забезпечити притягнення адміністративних органів до відповідальності за відмову у виконання та невиконання судових рішень. Посадові особи, відповідальні за невиконання судових рішень, також можуть притягуватись до дисциплінарної, цивільної або кримінальної відповідальності у разі невиконання таких рішень.

Також у рішенні Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі «Горнсбі проти Греції» суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п. 40).

Правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами ст. 382 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача. Застосування судом до суб`єкта владних повноважень заходів процесуального впливу можливе виключно у випадку встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи-позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами.

Застосування ст. 382 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставою її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи - позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Вказаний висновок викладений в постанові Верховного суду від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15.

На виконання ухвали про встановлення судового контролю відповідачем надано звіт про виконання судового рішення. Зі змісту вказаного звіту та доданих до нього матеріалів судом встановлено, що представником ОСОБА_1 04.11.2024 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області було подано заяву від 31.10.2024 про виплату пенсії па банківський рахунок, відкритий в AT «Ощадбанк».

На даний час, виплата пенсії ОСОБА_1 з 01.11.2025 призупинена у зв`язку із поверненням коштів від банківської установи через невідповідність реквізитів по прізвищу, імені, по-батькові.

Для поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 необхідно звернутись до Головного управління із відповідною заявою та оновленою заявою про відкриття рахунку в банківській установі.

Позивачем не доведено, а судом не встановлено, що відповідач створює перешкоди для виконання рішення суду.

З урахуванням наведеного вище та з урахуванням тієї обставини, що наразі Головне управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області в межах своїх повноважень виконало всі можливі та залежні від нього дії, спрямовані на виконання судового рішення у цій справі, суд не вважає, що відповідач у подальшому буде ухилятися від виконання судового рішення.

Суд також враховує, що, переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Окремо слід зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 09.10.1979 у справі «Ейрі проти Ірландії» констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі «Кйартан Асмундсон проти Ісландії» від 12.10.2004. Отже, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

Правова позиція Європейського суду з прав людини, викладена в рішенні від 03.06.2014 у справі «Великода проти України», свідчить, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Крім цього, у зазначеному рішенні Європейський суд став на бік держави Україна та, між іншим, наголосив на складній економічній ситуації в країні, а також на необхідності пошуку саме державою Україна додаткових інструментів її подолання шляхом раціонального використання бюджетних коштів та необхідності збереження «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами щодо захисту прав і свобод окремої особи.

З урахуванням обставин справи, характеру спірних правовідносин, предмета та категорії спору, практики правозастосування, що складалася з приводу спорів цієї категорії, суд вважає необхідним прийняти звіт Головного управління ПФУ у Запорізькій області про виконання судового рішення в адміністративній справі № 334/454/16-а .

Керуючись приписами ст.ст. 243, 248, 256, 293-295, 370, 382, 382-1, 382-2, 382-3 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

звіт Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області про виконання рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 14.03.2016 по справі №334/454/16-а - прийняти.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України, та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду, у строк та в порядку, встановленими статтями 293-297 КАС України.

Суддя: Добрєв М. В.