Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа №333/474/26
Провадження №2/333/2010/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 квітня 2026 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі:
головуючого судді Холода Р.С.,
за участю секретаря судового засідання Шевчук Д.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС»(місце знаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, оф. 521, код ЄДРПОУ: 42640371) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за договором, -
встановив:
15.01.2026 року ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що 02.02.2022 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено договір №7354893, відповідно до умов якого останній отримав кредит в розмірі 20 000,00 грн.
25.07.2024 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» укладено договір факторингу №25-07/2024, відповідно до якого ТОВ «МІЛОАН» відступив ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з боржниками, в тому числі за кредитним договором №7354893 від 02.02.2022 року.
ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим за ним виникла заборгованість за договором №7354893 в розмірі 20 042,00 грн., з яких: 20 000,00 грн. - заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту); 42,00 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.
Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором №7354893 від 02.02.2022 року у розмірі 20 042,00 грн., а також судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 13 000,00 грн.
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 21.01.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по цій справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У судове засідання представник позивача Сердійчук Я.Я. не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином, в позовній заяві просила проводити розгляд справи за відсутністю представника позивача та зазначила, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 до зали судового засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не надав.
На підставі викладеного, керуючись ч. 4 ст. 223 ЦПК України, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності відповідача на підставі наявних у ній доказів та відповідно до ст. 280 ЦПК України, за згодою позивача, ухвалити заочне рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Згідно з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
Згідно з положеннями ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 12,13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону). Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII).
За змістом статті 12 вказаного Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Судом встановлено, що 31.01.2022 року ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «МІЛОАН» із анкетою-заявою на кредит №7354893, в якій він просив надати кредит в сумі 20 000,00 грн. на 30 днів з 02.02.2022, дата повернення кредиту: 04.03.2022 року.
02.02.2022 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №7354893, відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п.1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п.1.2 договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п.1.4. договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит (п.1.1. договору).
Сума (загальний розмір) кредиту становить 20 000,00 грн. у валюті: українські гривні (п.1.2.). Кредит надається строком на 30 днів з 02.02.2022 року (строк кредитування) (п.1.3.). Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 04.03.2022 р. (п.1.4.).
Пунктом 1.5. договору передбачено, загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без урахування суми (тіла) кредиту) складають 60,00 грн. в грошовому виразі та 4,00 відсотків річних у процентному значенні.
Згідно з п.п.2.1. договору, кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.
Договір про споживчий кредит №7354893 від 02.02.2022 року підписано ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором U23747, який було відправлено 02.02.2022 р. позичальнику на мобільний телефон, що підтверджується довідкою ТОВ «МІЛОАН» про ідентифікацію.
ТОВ «МІЛОАН» виконало своє грошове зобов`язання та надало ОСОБА_1 грошові кошти згідно з умовами договору, що підтверджується довідкою №7/16514 від 14.10.2025 року, виданою ТОВ «ФК «Контрактовий дім» про успішність зарахування 02.02.2022 року на карту № НОМЕР_2 коштів у сумі 20 000 грн. за договором №7354893, ІD платежу: 1059134873.
25.07.2024 року між ТОВ «МІЛОАН» (клієнт) та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (фактор) укладено договір факторингу №25-07/2024, згідно з яким клієнт первісний кредитор відступає за плату своє право грошової вимоги до боржників, строк виконання зобов`язань за якою настав, або яке виникне у майбутньому, а фактор, здійснивши фінансування в порядку, передбаченому цим договором, приймає право грошової вимоги до боржників, що належить клієнту, і стає новим кредитором за договорами про споживчий кредит, раніше укладеними між клієнтом і боржниками (п.2.1). Перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників для друку згідно додатку №4, після чого фактор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованостей та набуває відповідні права вимоги (п.п.6.1.3.).
Сторони домовились, що розмір фінансування за цим договором згідно реєстру боржників складає 2 574 925,00 грн. Фактор здійснює оплату розміру фінансування на користь клієнта шляхом одноразового перерахування грошових коштів протягом 3 робочих днів з дати підписання цього договору на поточний рахунок клієнта (п.7.1.). На виконання вимог цього пункту ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» сплатило ТОВ «МІЛОАН» 2 574 925,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №448090004 від 26.07.2024 року.
Згідно з актом приймання-передачі від 26.07.2024 року клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників до договору факторингу №25-07/2024 від 25.07.2024 року (кількість боржників 15 000).
Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №№25-07/2024 позивач набув права грошової вимоги до відповідача по договору №7354893 у розмірі 20 042,00 грн., яка складається із: заборгованості за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) в розмірі 20 000,00 грн., заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 42,00 грн.
Згідно з відомостями про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором №7354893, заборгованість відповідача складає 20 042,00 грн., з яких: 20 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 42,00 грн. - заборгованість за відсотками.
Щодо стягнення заборгованості за кредитом
У частинах 1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
У розумінні ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
На підтвердження виконання умов надання кредиту відповідачу, позивач надав суду довідку ТОВ «ФК «Контрактовий дім» вих. №7/16514 від 14.10.2025 року, відповідно до якого ТОВ «МІЛОАН» 02.02.2022 року перерахувало на рахунок отримувача (картка № НОМЕР_2 ) 20 000,00 грн. за договором №7354893.
Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів повернення ОСОБА_1 отриманих коштів зі сплатою відсотків за користування кредитом, в межах визначеного сторонами строку кредитування.
Враховуючи, що фактично отримані та використані ОСОБА_1 кошти в добровільному порядку не повернуті, суд переконаний, що ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» вправі вимагати захисту своїх прав шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Щодо стягнення заборгованості за нарахованими відсотками
Згідно ст.536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Суд звертає увагу, що з розрахунку заборгованості вбачається розрахування усієї суми заборгованості з урахуванням також нарахованих відсотків в розмірі 42,00 грн., що передбачені п.1.5. договору про споживчий кредит №7354893 від 02.02.2022 року.
Згідно ст.629 ЦПК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
З урахуванням вищевикладеного та приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 не виконав належним чином зобов`язання щодо погашення заборгованості за кредитним договором, в обумовлені договором строки, суд дійшов до переконання про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача, в тому числі процентів за користування кредитом.
Розглянувши вимоги ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» про стягнення з ОСОБА_1 на його користь витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 13 000,00 грн., суд дійшов до висновку, що вони підлягають частковому задоволенню, виходячи з такого.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1). За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3).
Частиною 4 ст. 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13 000,00 грн.
Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Зазначена правова позиція також викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача подано копії: договору №02-07/2024 про надання правової допомоги від 02.07.2024 року, укладеного між ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС»та АДВОКАТСЬКИМ ОБ`ЄДНАННЯМ «ЛІГАЛ АССІСТАНС», прайс-листа АО «ЛІГАЛ АССІСТАНС», заявки на надання юридичної допомоги №1782 від 03.11.2025 року, витягу з акту №23 про надання юридичної допомоги від 28.11.2025 року.
Розглянувши надані позивачем документи, дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, суд виходить з того, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Подібні висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних із оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) та додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).
З огляду на викладене, дослідивши наявні в матеріалах справи докази понесених витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи складність справи, а також обсяг виконаних адвокатом робіт (фактично адвокатом складено тільки позовну заяву), суд, керуючись принципами розумності, співмірності, справедливості та верховенства права, дійшов до висновку про необхідність зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 2 000,00 грн.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, у зв`язку з задоволенням позовних вимог, судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. судом покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 522, 526, 530, 536, 549, 551, 610-612, 617, 625, 629, 1046, 1048, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 76, 81, 141, 280, 289, 354 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС»(місце знаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, оф. 521, код ЄДРПОУ: 42640371) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС»(місце знаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, оф. 521, код ЄДРПОУ: 42640371) заборгованість за договором про споживчий кредит №7354893 від 02.02.2022 рокув розмірі 20 042(двадцять тисяч сорок дві) грн. 00 коп., з яких: 20 000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту; 42,00 грн. заборгованість за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС»(місце знаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, оф. 521, код ЄДРПОУ: 42640371) 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. судового збору.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС»(місце знаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, оф. 521, код ЄДРПОУ: 42640371) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000 (дві тисячі) грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на поданні заяви про його поновлення якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Повний текст рішення складено 08.04.2026 року.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя Р.С.Холод
Судове рішення № 135553659, Комунарський районний суд м. Запоріжжя було прийнято 08.04.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 333/474/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: