Ухвала суду № 135549457, 09.04.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/18055/14-ц

н/п 6/953/160/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" квітня 2026 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Юрлагіної Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Бірукової Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Публічне акціонерне товариство «Мегабанк», Київський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про заміну сторони виконавчого провадження,

ВСТАНОВИВ:

10 березня 2026 року до суду надійшла заява ТОВ «Він Фінанс» (далі: заявник), заінтересовані особи: ОСОБА_1 (далі: заінтересована особа-1), ПАТ «Мегабанк» (далі: заінтересована особа-2), Київський ВДВС у м.Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі: заінтересована особа-3) про заміну сторони виконавчого провадження.

В обґрунтування заявленої вимоги заявник посилається на постановлення 10.11.2014 Київським районним судом м. Харкова ухвали про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Слобожанська перспектива» від 15.09.2014 у справі 2/885-2014 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Мегабанк» заборгованості за кредитним договором №31-108П/2013-А від 16.10.2013 у розмірі 73 247,80 грн., набуття права вимоги за вказаним договором на підставі договору факторингу №01РБ/2018 від 22.06.2018, перебування вказаного виконавчого листа на примусовому виконанні у виконавчий службі.

До судового засідання учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, не з`явились. Заявник та боржник розгляд справи просили здійснювати за своєї відсутності, інші причину нявки не сповістили.

Від ОСОБА_1 надійшли письмові заперечення щодо задоволення заяви, оскільки заявником не надано доказів на підтвердження повної оплати за договором факторингу №01РБ/2018 від 22.06.2018, а отже останнім не підтверджено достатніми доказами перехід до нього права вимоги за кредитним договором №31-108П/2013-А від 16.10.2013.

Відповідно до ч.3 ст.442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути подану заяву за відсутності заінтересованих осіб, учасників справи на підставі наявних матеріалів.

Дослідивши матеріали заяви, суд доходить наступного:

15.09.2014 рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Слобожанська перспектива» стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Мегабанк» заборгованість за кредитним договором №31-108П/2013-А від 16.10.2013 у розмірі 73 247,80 грн.

10.11.2014 ухвалою Київського районного суду м. Харкова виданий виконавчий лист з виконання вищезазначеного рішення.

22.06.2018 між та ПАТ «Мегабанк» укладений договір факторингу №01РБ/2018 від 22.06.2018.

Станом на 23.04.2025 виконавче провадження №46926948 відкрите, що підтверджується витягом з АСВП.

Згідно з ч.5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін, виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до ч.1, ч.5 ст.442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює сторону її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ч.1 ст.512, ст.514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ч.1 ст.512 ЦК України відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: купівлі-продажу чи міни (ч.3 ст.656 ЦК України); дарування (ч.2 ст.718 ЦК України); факторингу (гл. 73 ЦК України).

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

За змістом ст.512 ЦК України, ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи з цих норм права, зокрема, п.1, п.2 ч.1 ст.512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У разі такої заміни кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження, і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч.5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження», за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13 та постанові Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 2-230/11 (провадження № 61-46230св18), у постанові Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі №6-1355/10 (провадження №61-12076св18).

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є правонаступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії виконання судового рішення.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

Верховний Суд у постанові від 02.11.2021 у справі №905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Схожі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 28.09.2022 у справі № 143/1269/17 (провадження №61-5383св22), від 06.09.2023 у справі №466/3066/13-ц (провадження №61-785св23), від 26.01.2022у справі №637/590/16-ц (провадження № 61-15865св21).

Крім того, як відзначив у постанові №916/2286/16 від 17.01.2020 Верховний Суд, відсутність доказів на підтвердження повної оплати за договором факторингу є самостійною та достатньою підставою для відмови у задоволені заяви про стягнення заборгованості.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 13.05.2020, справа №219/1704/17, провадження №61-1211св19.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст.81 ЦПК України).

Як вбачається з п.7.1 договору факторингу, сторони домовились, що ціна складає 393 068,61 грн. без ПДВ, станом на дату підписання договору. Фактор здійснює фінансування клієнта шляхом перерахування 100% ціни згідно п.7.1. договору на банківський рахунок клієнта № НОМЕР_1 трьома рівними частинами: перша частина до 26.06.2018, друга - до 15.07.2018, третя 29.07.2018.

Заявником до матеріалів долучено платіжні доручення: від 26.06.2018 А 2580931 на суму 131022,87 грн, від 15.07.2018 НОМЕР_2 на суму 131022,87 грн, від 29.07.2018 А 2580947 на суму 131022,87 грн.

Проте, вони не містять печатку банківської установи, підпис особи яка проводила платіж.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до ч.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Відповідно до підпункту 14 пункту 3 Положення про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України первинний документ - документ, який містить відомості про операцію.

Пунктами 43, 48, 51, 52 Положення №75 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються в бухгалтерському обліку за умов дотримання вимог законодавства України про електронні документи та електронний документообіг.

У первинних документах, на підставі яких здійснюються записи в бухгалтерському обліку, мають зазначатися номери кореспондуючих рахунків за дебетом і кредитом, сума операції, дата виконання, підпис відповідального виконавця, підпис контролера (якщо операція підлягає додатковому контролю), підпис уповноваженої особи (якщо підставою для здійснення операції було відповідне розпорядження).

Первинні та зведені облікові документи в паперовій/електронній формі повинні мати такі обов`язкові реквізити: 1) назву документа (форми); 2) дату складання; 3) найменування банку, від імені якого складений документ; 4) зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру; 5) посади осіб, відповідальних за здійснення операції та правильність її оформлення; 6) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції.

Банк має право самостійно визначати інші додаткові реквізити первинних документів у паперовій/електронній формі.

Первинні документи, які не містять обов`язкових реквізитів, є недійсними і не можуть бути підставою для бухгалтерського обліку.

Повно та всебічно дослідивши копії долучених платіжних доручень 26.06.2018 А 2580931 на суму 131022,87 грн, від 15.07.2018 А 2580942 на суму 131022,87 грн, від 29.07.2018 А 2580947 на суму 131022,87 грн, судом встановлено, що на підставі вказаного документа не можна встановити дійсні обставини справи щодо перерахунку грошових коштів, оскільки платіжне доручення не містить таких обов`язкових реквізитів первинного документа як: посаду особи, відповідальної за здійснення операції та правильність її оформлення (у платіжному дорученні відсутній підпис працівника банку, відповідального за здійснення операції, а також штамп (печатка) відповідної банківської установи про проведення банком означеної операції) та особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції (будь яких підписів, в тому числі електронних цифрових, платіжне доручення не містить).

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на той факт, що договір факторингу №01РБ/2018 від 22.06.2018, не містять реквізитів банківського рахунку, на який мало відбутись перерахування коштів обумовлених у п.7.1. договору.

Таким чином, заявником не надано доказів на підтвердження повної оплати за договором факторингу №01РБ/2018 від 22.06.2018, а отже останнім не підтверджено достатніми доказами перехід до нього права вимоги за кредитним договором №31-108П/2013-А від 16.10.2013.

Враховуючи вищевикладене, заява ТОВ «Він Фінанс» про заміну сторони виконавчого провадження, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 55, 442, 260, 261 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Публічне акціонерне товариство «Мегабанк», Київський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про заміну сторони виконавчого провадження, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складений 09.04.2026.

Суддя Т.В. Юрлагіна