Рішення № 135549291, 06.04.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/622/23

Провадження № 2/638/617/26

РІШЕННЯ

Іменем України

06 квітня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого судді Шишкіна О.В.,

за участю секретаря судового засідання Лозової А.О.,

представника відповідача Русова Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Шевченківського районного суду м. Харкова в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію, -

встановив:

КП «ХТМ» звернувся до Шевченківського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на його користь 55912,98 грн. в якості заборгованості за спожиту теплову енергію та судові витрати у розмірі 2684,00 грн.

В обґрунтуванні своїх вимог зазначає, що ОСОБА_1 на праві власності з 27.09.2007 року належать нежитлові приміщення другого поверху №22, 22а, 23, 24, 27-29, 31, 33-38 в літ. «А-2» загальною площею 655 кв.м в будинку по АДРЕСА_1 з централізованою системою теплопостачання. Нарахування за теплову енергію проводилося відповідно до приладу обліку теплової енергії. За період користування теплової енергією з 20.10.2021 року по 30.06.2022 року відповідачкою ОСОБА_1 спожито теплової енергії на суму 1409089,17 грн. За кожен розрахунковий період відповідачці направлялися платіжні вимоги доручення про спожиту теплову енергію. У вересні 2023 року відповідачем частково сплачено заборгованість за послуги з теполопостачання в розмірі 85000,00 грн. Станом на 27.01.2025 року заборгованість за надані послуги з теплопостачання за період з 01.10.2021 року по 30.06.2022 року становить 55912,98 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

Представником відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 на позовну заяву подано відзив, відповідно до якого він заперечує проти задоволення позовних вимог, пояснюючи, що виставлені рахунки за опалення не відповідають вимогам Закону України «Про комерційний облік теплової енергії», зокрема п.3 ст. 8, яким встановлені вимоги до рахунків за теплову енергію і не дають змогу встановити правильність цих нарахувань. Сумарно за період з 20.10.2021 року по 30.06.2022 року згідно розрахунків спожито теплової енергії більше на 5,5 Гкал, чим показує лічильник теплової енергії. Подача теплової енергії у будинку з 24.02.2022 року, а рахунки виставлені позивачем і за березень, і за квітень 2022 року. Договір укладено з ФОП ОСОБА_1 , а не з фізичною особою ОСОБА_1 . Вважає, що, з урахуванням сплати рахунків за теплову енергію, у ОСОБА_1 відсутні заборгованість перед КП «ХТМ», в позові просить відмовити.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 14 лютого 2023 року провадження по справі відкрито.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 23 лютого 2024 року справу прийнято до провадження.

Представник позивача до судового засідання не з`явився, належним чином повідомлені про дату та час розгляду справи. Представник позивача надав до суду клопотання про розгляд справи по суті на підставі наявних у справі доказів та без його участі.

Відповідач у судове засідання з`явився, проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у відзиві.

Відповідно до статті 44 ЦПК України, учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається. Зловживанням процесуальними правами в розумінні процесуального закону є, крім іншого, вчинення (або не вчинення) дій, спрямованих на безпідставне затягування розгляду справи.

Згідно статті 64 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки. Про припинення представництва або обмеження повноважень представника має бути повідомлено суду шляхом подання письмової заяви.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, закріплено право кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку. Тобто зловживання процесуальними правами, спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників цього процесу та вимоги названої Конвенції і Кодексу.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23лютого 2006 року передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У Рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03) від 3 квітня 2008 року зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

У Рішенні Європейського Суду з прав людини в справі Каракуця проти України (заява № 18986/06) від16 лютого 2017 року зазначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до частини першої першої статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.2, ч.4 ст. 12 ЦПК України).

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дійшов до наступного висновку.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

ОСОБА_1 на праві власності з 27.09.2007 року належать нежитлові приміщення другого поверху №22, 22а, 23, 24, 27-29, 31, 33-38 в літ. «А-2» загальною площею 655 кв.м в будинку по АДРЕСА_1 з централізованою системою теплопостачання.

Нарахування за теплову енергію проводилося відповідно до приладу обліку теплової енергії та укладеного договору.

За період користування теплової енергією з 20.10.2021 року по 30.06.2022 року відповідачкою ОСОБА_1 спожито теплової енергії на суму 1409089,17 грн.

Відповідно до Правил користування тепловою енергією, затвердженими постановою КМУ №1198 від 03.10.2007 року визначено споживачем теплової енергії фізичну особу, яка є власником будівлі або суб`єкта підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору.

Відповідно до п.40 Правил споживач теплової енергії зобов`язаний вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію відповідно до умов договору та цих Правил.

За правилами п.23 Правил розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межою балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показників вузла обліку згідно з діючими тарифами. У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитою теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана здійснити на користь іншої певні дії (виконати послугу, сплатити кошти і т.д.), а інша сторона (кредитор) має право вимагати від боржника виконання його зобов`язання.

Відповідно до Закону України «Про теплопостачання» теплова енергія є товарною продукцією, що призначена для купівлі-продажу.

Згідно до ст. ст. 525, 526, 611 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, згідно з якими боржник, що прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням пені.

У відповідності до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконати ним грошового зобов`язання.

У відповідності до ст.ст.13,81 ЦПК України суд розглядає справу не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд зокрема вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідност.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Представником позивача надані докази того, що у зв`язку з повномасштабним вторгненням зняття показиків лічильників до 14.06.2024 року КП «ХТМ» не приймало.

В період з 18.02.2022 року по 14.06.2022 року КП «ХТМ» не мало інформації щодо користування споживачем послугами з надання теплової енергії, тому було виконано нарахування вартості теплової енергії з березня по квітень 2022 року розрахунковим методом. За березень 2022 року 49219,45 грн., за квітень 2022 року 10644,52 грн.

Відповідно до показників лічильників за адресою: АДРЕСА_1 з 18.02.2022 року по 14.06.2022 року було додатково використано 5,0520 Gj, які були переведені у Гкал та відповідно теплового навантаженню були виконані донарахування за лютий 2022 року. Всього за лютий 2022 року нараховано до сплати 50962,60 грн.

Відповідно отриманих відомостей 14.06.2022 року були виконані перерахунки на особистому рахунку ОСОБА_1 . Були повністю зняти нарахування вартості теплової енергії за березень, квітень 2022 року та донараховано коефіцієнт вартості природного газу за грудень 2021 року лютий 2022 року відповідно до постанови КМУ №1209 від 10.11.2021 року.

Всього було виконано перерахунок на суму 36754,85 грн.

Відповідно до акту звірки відповідачем на момент звернення з позовом було частково сплачено заборгованість, первинна сума позову складала 140908,17 грн.

Відповідачем у вересні 2023 року частково сплачена заборгованість за послуги з теплопостачання в розмірі 85000,00 грн.

Станом на 27.01.2025 року заборгованість за надані послуги з теплопостачання за місцем знаходження опалювального приміщення за адресою: м. Харків, вул. Новопрудна, 4 за період з 01.10.2021 року по 30.06.2022 року становить 55912,98, яку позивач просить стягнути з відповідачки.

Наданими відповідачем письмовими доказами не спростовується наявна заборгованість перед позивачем, що залишилася після перерахунку, зробленого КП «ХТМ» та частковою сплатою заборгованості відповідачем.

Суд наголошує, що судове доказування - це діяльність учасників процесу при визначальній ролі суду по наданню, збиранню, дослідженню і оцінці доказів з метою встановлення з їх допомогою обставин цивільної справи. При цьому, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Доказування є єдиним шляхом судового встановлення фактичних обставин справи і передує акту застосування в судовому рішенні норм матеріального права, висновку суду про наявність прав і обов`язків у сторін.

У відповідності до частини 1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи викладене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач як на підставу позовних вимог знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, суд ухвалює рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15, 16, 22, 1172, 1187-1188,1190 ЦК України, ст.ст.175-177 ЦПК України, -

ухвалив:

Позовні вимоги Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 55912 (п`ятдесят п`ять тисяч дев`ятсот дванадцять) грн. 98 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» судові витрати, а саме: 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн.00 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11).

Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ).

Представник відповідача: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ).

Головуючий суддя О.В. Шишкін