Постанова № 135548948, 09.04.2026, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/765/26

Провадження № 3/352/222/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2026 рокум. Івано-Франківськ

Суддя Тисменицького районного суду Івано-Франківської області Олійник М.Ю., розглянувши матеріали, що надійшли з Відділення поліції № 1 (м. Тисмениця) Івано-Франківського районного управління поліції ГУНП в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст. 130, ч. 2 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 18 березня 2026 року в 23 год 17 хв в м. Тисмениця по вул. Вільшанецька керував автомобілем ВАЗ, н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння із використанням газоаналізатора Алкофор 507 на місці зупинки чи проїхати до лікувального закладу КНП «ПОКЦПЗ ІФ ОР» відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Крім цього, ОСОБА_1 18 березня 2026 року в 23 год 17 хв в м. Тисмениця по вул. Вільшанецька керував автомобілем ВАЗ, н.з. НОМЕР_1 , без посвідчення водія, тобто не маючи права керування таким транспортним засобом, чим порушив вимоги п. 2.1 а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.2 ст. 126 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні провину визнав. Пояснив, що дійсно вночі 18 березня керував автомобілем, був зупинений працівниками поліції, які запропонували пройти огляд на встановлення стану сп`яніння, на що він відмовився. Також пояснив, що не має посвідчення водія, на теперішній час навчається в автошколі. У скоєному розкаявся, просив не призначати суворе стягнення.

Законний представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що з сином була проведена виховна бесіда. Обіцяла вжити заходів щоб у майбутньому таке не повторилося.

Відповідно до змісту вимог ст.245 КУпАП, завданням судді при розгляді справи про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши всі зібрані по справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з врахуванням всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, приходжу до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень передбачених ч.1 ст. 130, ч.2 ст. 126 КУпАП, з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими засобами.

Вимогами ст.280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, при розгляді даної адміністративної справи судом достовірно було встановлено, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч.2 ст. 126 КУпАП, доводиться матеріалами справи про адміністративні правопорушення, зокрема:

За ч.1 ст. 130 КУпАП:

-протоколом серії ЕПР1 №618536 від 18 березня 2026 року про адміністративне правопорушення, в якому ОСОБА_1 , відмовився від надання пояснень;;

-направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп`яніння від 18 березня 2026 року, відповідно до якого ОСОБА_1 від проходження огляду відмовився;

- зобов`язанням до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №618536;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого ОСОБА_1 від проходження огляду відмовився;

-свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, газоаналізатор АлкоФор507;

-копією протоколу серії ЕПР1 №618530 відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст. 126 КУпАП;

-відеозаписом, що міститься на диску, на якому зафіксований рух транспортного засобу за кремом якого перебував ОСОБА_1 ; його зупинку працівниками поліції; пропозицію пройти огляд на встановлення стану алкогольного сп`яніння, на що ОСОБА_1 відмовився; процедуру складання протоколу про адміністративне правопорушення;

- рапортом працівника поліції.

За ч.2 ст. 126 КупАП:

-протоколом серії ЕПР1 №618530 від 18 березня 2026 року;

-копією протоколу серії ЕПР1 №618536 відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП;

-відеозаписом, що міститься на диску;

-рапортом інспектора СРПП ВП №1 (м. Тисмениця) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області Костюка Д.

Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин; згідно з п. 2.1а ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Частиною ч.1 ст.130 КУпАП, передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Таким чином, дії ОСОБА_1 суд кваліфікує ч. 1 ст. 130 КУпАП, як відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Таким чином, суд дійшов висновку, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за ч. 2 ст.126 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом не маючи права на керування ним, що повністю доведено в суді.

Суд звертає увагу, що порушення Правил дорожнього руху, які мають наслідком відповідальність за ст. 130 КУпАП, є грубим та потенційно небезпечним як для самої особи, яка керує транспортним засобом, що є джерелом підвищеної небезпеки, так і для інших учасників дорожнього руху, тяжкість ймовірних наслідків.

При цьому відповідно до ч. 2 ст. 16 КупАП у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-2, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах.

Враховуючи, що на момент розгляду справи ОСОБА_1 є повнолітній, суд призначає адміністративне стягнення на загальних підставах.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

З системного аналізу ч.2 ст.126 КУпАП, ч.1 ст.130 КУпАП та глави 3 КупАП встановлено, що більш серйозним з числа вчинених ОСОБА_1 правопорушень є адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки санкція даної статті передбачає стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, а максимальним стягненням за ч.2 ст. 126 КУпАП штраф у розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень, що є менш серйозним ніж стягнення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Відтак, суд накладає адміністративне стягнення на ОСОБА_1 у межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП.

Окрім того, відповідно до ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно з п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.40-1,283,284 КУпАП, суд,

п о с т а н о в и в:

Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч.1 ст. 130 КУпАП та ч. 2 ст. 126 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення, на підставі ч. 3 ст. 36 КУпАП, у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід державного бюджету в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп. (стягувач - ДСА України на рахунок: отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 820019, рахунок отримувача UА908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

Постанова у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду через Тисменицький районний суд Івано-Франківської області протягом десяти днів з дня її винесення.

На підставі ч. 2 ст.308 КУпАП в разі не сплати штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії цієї постанови, а в разі оскарження - не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, органом державної виконавчої служби в порядку примусового виконання з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Суддя Максим ОЛІЙНИК