Рішення № 135548788, 06.04.2026, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/345/26

Провадження №2-о/338/58/26

06 квітня 2026 року Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

в складі : головуючого-судді Битківського Л.М.,

з участю : секретаря Чорній К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Богородчани справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про встановлення факту належності правовстановлюючих документів,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою про встановлення факту належності йому трудової книжки серії НОМЕР_1 , яка оформлена 18 липня 1980 року на прізвище " ОСОБА_2 ", а також трудової книжки НОМЕР_2 , яка оформлена 22 січня 1980 року на прізвище " ОСОБА_2 ".

Заінтересованою особою заявлено Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.

Заявлені вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що у січня 2026 року він звернувся до Богородчанського відділу обслуговування громадян №1 (сервісний центр) в Івано-Франківській області із заявою про призначення пенсії за віком. Його заяву електронну пенсійну справу було розподілено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Закарпатській області, яке своїм рішенням від 02 лютого 2026 року №092750006137 йому відмовило у призначенні пенсії у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу.

До страхового стажу йому не зараховано періоди роботи відображені у трудовій книжці НОМЕР_1 , яка оформлена 18 липня 1980 року, а також у трудовій книжці НОМЕР_2 , оформленої 22 січня 1980 року з огляду на те, що анкетні дані працівника, відображені у трудових книжках не співпадають із його паспортними даними. Дійсно у трудових книжках, які заволились у 1980 році, у період існування Союзу РСР, анкетні дані записані були російською мовою. Його прізвище ОСОБА_3 російською було транслітеровано як "ОСОБА_4 ". Воднчас, у паспорті громадянина України, який бу виданий йому у грудні 2011 року, його прізвище на сторінці, яка заповнювалась російською мовою вказано як " ОСОБА_3 ". Тобто виникла різниця в одній букві.

У зв`язку з наявністю невідповідностей йому відмовили у підтвердженні трудового стажу, необхідного для призначення пенсії, так як поставили під сумнів належність трудової книжки саме йому.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав вимоги заяви та просив її задовольнити. Додатково вказав, що позбавлений можливості оформити пенсію за віком, оскільки до страхового стажу йому не зараховано періоди роботи відображені у трудовій книжці НОМЕР_1 та НОМЕР_3 . Пояснив, також, що після служби в арміїв січні 1980 року влаштувався на роботу до Ільнецького радгоспу-технікуму робочим у будівельну бригаду. Однак згодом, знайшов іншу роботу за спеціальністю водія в Автоколоні 2258 і в липні 1980 року, не чекаючи на звільнення з попереднього місцяроботи, влаштувався на роботу в Автоколоні, де йому була заведене ще одна трудова книжка. Звернув увагу на те, що у паспорті громадянина України, свідоцтві про народження та інших документах його дані зазначені як ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Натомість у трудових книжках його дані внесені російською мовою, як " ОСОБА_2 ", що породжує невідповідність офіційним документам.

Представник заінтересованої особи Головного управління ПФУ України в Івано-Франківській області на розгляд справи не з`явилася, у поданій заяві клопотала провести розгляд справи за відсутності представника ПФУ.

Заслухавши пояснення свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд прийшов до висновку, що заяву ОСОБА_1 слід задовольнити.

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження.

У паспорті громадянина України його дані також зазначені як ОСОБА_1 .

Подавши документи для оформлення пенсії, ОСОБА_1 зіткнувся із тим, що органи Пенсійного Фонду України поставили під сумнів належність трудових книжок серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_3 саме йому.

Рішенням ГУ ПФУ України в Закарпатській області №0927500061387 від 02 лютого 2026 року заявнику відмовлено у призначенні пенсії по причині відсутності необхідного страхового стажу. Зокрема, органом призначення пенсії не зараховано до страхового стажу період роботи відображений у трудовій книжці від НОМЕР_1 , яка оформлена 18 липня 1980 року, а також у трудовій книжці НОМЕР_2 , оформленої 22 січня 1980 року з огляду на те, що прізвище ім`я та по батькові заявника, яке зазначено російською мовою «ОСОБА_2 », не відповідає паспортним даним,

Водночас, поставлені під сумнів органом пенсійного фонду обставини мають пояснення. Дані заявника у трудових книжках зроблені російською мовою і відповідно внаслідок російської транслітерації прізвища виникли розбіжності у його написанні.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 вказав, що разом із заявником спільно працювали водіями на підприємстві ВО "Геофізприлад", зокрема у Солотвинському цеху №22. Заявник працював водієм автомобіля ГАЗ-69, а він на автобусі. Підтвердив, що запис у трудовій книжці ОСОБА_1 про роботу на цьому підприємстві відповідає дійсності.

Допитаний як свідок ОСОБА_6 пояснив, що протягом багатьох років працював інженером на заводі "Геофізприлад", цех якого знаходився у Солотвині. Підтвердив, що заявник протягом певного часу працював водієм керівника і за ним була закріплена відповідна машина ГАЗ 69.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, що визначено п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 р. передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Тобто, критерієм наявності спору про право у справах окремого провадження є сама можливість виникнення, зміни або припинення прав та обов`язків у третіх осіб внаслідок встановлення певного факту навіть за відсутності заперечень таких осіб.

Як роз`яснено в п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

Зі змісту заяви вбачається, що встановлення факту належності правовстановлюючих документів ОСОБА_1 необхідно для підтвердження його трудового стажу під час вирішення питання про призначення пенсії, оскільки документи, якими він підтверджує свій страховий стаж (трудові книжки), на думку органів Пенсійного Фонду України містять розбіжності з його паспортними даними, а тому необхідно надати уточнюючі докази їх приналежності заявнику.

Таким чином, встановлення факту, що має юридичне значення надасть йому можливість реалізувати конституційне право на пенсійне забезпечення.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

У судовому порядку відповідно до пункту 26 зазначеного Порядку встановлюється лише факт приналежності документа, що підтверджує трудовий стаж, якщо ім`я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження.

Суд в ході судового розгляду встановив, що відповідно до паспорта, свідоцтва про народження дані заявника зазначено як ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Трудова книжка НОМЕР_1 , заповнена російською мовою на особу « ОСОБА_2 », ІНФОРМАЦІЯ_3 , дата заповнення "18 июля 1980 г". Записи українською мовою про власника книжки відсутні.

Трудова книжка серії НОМЕР_2 , заповнена російською мовою на особу « ОСОБА_2 », ІНФОРМАЦІЯ_4 , дата заповнення "22 января 1980 г." Записи українською мовою про власника книжки відсутні.

Вислухавши у судовому засіданні свідків, які дали чіткі та категоричні пояснення з приводу обставин, які досліджувались судом, та дослідивши письмові докази, подані у розпорядження суду, будь-яких сумнівів у належності даних правовстановлюючих документів саме заявнику у суду не виникло.

Таким чином, матеріалами справи поза розумним сумнівом доведено той факт, що трудові книжки серії НОМЕР_1 від 18 липня 1980 року, а також серії НОМЕР_2 від 22 січня 1980 року належать одній і тій же особі, а саме заявнику ОСОБА_1 .

Беручи до уваги викладене, у зв`язку з тим, що в інший спосіб підтвердити даний факт, який ставиться під сумнів органами ПФУ неможливо, суд вважає, що заяву слід задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту належності трудових книжок задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ), жителю АДРЕСА_1 трудової книжки НОМЕР_1 , яка оформлена 18 липня 1980 року на прізвище " ОСОБА_2 ", а також трудової книжки НОМЕР_2 , яка оформлена 22 січня 1980 року на прізвище " ОСОБА_2 ".

Рішення може бути оскаржене сторонами у апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30-ти днів з часу його проголошення.

Суддя Л.М. Битківський