Ухвала суду № 135547872, 08.04.2026, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/6575/26

Провадження №1-кс/523/3726/26

У Х В А Л А

"08" квітня 2026 р. м. Одеса

Пересипський районний суд м. Одеси, в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурорів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4

захисників ОСОБА_5 адвокатів: ОСОБА_6 , ОСОБА_7

захисника ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду №1 заяву адвоката ОСОБА_9 , діючого в інтересах ОСОБА_8 про відвід головуючої - судді ОСОБА_10 ,

ВСТАНОВИВ

У провадженні Пересипського районного суду м. Одеси, під головуванням судді ОСОБА_10 на розгляді перебуває кримінальне провадження, справа № 523/6575/26, за обвинуваченням ОСОБА_8 , ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 111-2 КК України.

Під час судового провадження по вказаній справі адвокат ОСОБА_9 діючий в інтересах ОСОБА_8 заявив відвід головуючій судді ОСОБА_10 .

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.04.2026р. заяву про відвід передано на розгляд головуючому - судді ОСОБА_1 .

В судовому засіданні ОСОБА_9 та обвинувачений ОСОБА_8 підтримали заявлений відвід головуючій судді ОСОБА_10 .

Відвід мотивований наявністю наступних обставин, які викликають сумнів у неупередженості головуючої судді ОСОБА_10 .

По перше, з аналізу матеріалів провадження та відкритих джерел вбачається, що суддя ОСОБА_10 раніше обіймала посаду в органах прокуратури, тобто фактично здійснювала функції сторони обвинувачення у кримінальному процесі. Така обставина сама по собі не є автоматичною підставою для відводу, однак у поєднанні з іншими факторами створює об`єктивний ризик виникнення сумнівів у її безсторонності. Важливим є те, що органи прокуратури, які підтримують публічне обвинувачення, входять до єдиної централізованої системи, очолюваної прокурором області, з яким суддя могла перебувати у службових взаємовідносинах у період своєї роботи в прокуратурі. Такий професійний зв`язок, навіть якщо він не є актуальним у формальному розумінні, з точки зору об`єктивного спостерігача може створювати враження потенційної залежності або лояльності до сторони обвинувачення, (https://kdkp.gov.ua/decision/2023/05/30/3503; Рішення КДКП щодо Про закриття дисциплінарного провадження стосовно прокурора Васильківського відділу Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_10 від 30 травня 2023).

Ще кілька років тому, суддя здійснювала саме підтримання державного обвинувачення в суді. За такий нетривалий час від залишення посади в прокуратурі, об`єктивно будь-яка особа наврядче зможе психологічно перелаштуватись з обвинувального ухилу на неупередженість щодо обох сторін розгляду кримінальних проваджень. Будь-який сторонній спостерігач, не зможе заперечувати критичну серйозність обвинувачення у даній справі для фізичної особи. Навіть найменший прояв обвинувального ухилу судді, в справі по ч. 1 ст. 111-2 КК України - є недопустимим і створює явне враження упередженості судового процесу та відсутності справедливості розгляду вже на даному етапі.

З урахуванням цього, навіть за відсутності прямих доказів поточного впливу, сама об`єктивна можливість наявності таких зв`язків із представниками сторони обвинувачення у конкретному провадженні створює враження потенційної залежності судді. Саме така ситуація підпадає під критерій «appearance of bias» (видимість упередженості / зовнішній прояв упередженості), сформульований у рішеннях Piersack v. Belgium (1982) та De Cubber v. Belgium (1984), відповідно до яких правосуддя має не лише здійснюватися, але й виглядати неупередженим.

По друге додатковою обставиною, що підсилює сумніви у дотриманні суддею принципів доброчесності та прозорості, є відсутність у відкритих державних реєстрах декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави. Відповідно до вимог Закону України «Про запобігання корупції», судді зобов`язані подавати та оприлюднювати декларації, що є важливим елементом забезпечення відкритості та підзвітності судової влади. Відсутність такої декларації або неможливість її перевірки у відкритому доступі об`єктивно підриває довіру до судді та створює сумніви щодо належного виконання нею обов`язків у сфері фінансового контролю.

Окрім цього, в судовому засіданні захисник ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_9 зазначив, що головуюча суддя ОСОБА_10 під час проведення підготовчого судового засіданні не вирішила питання про підсудність кримінальної справи, не з`ясувала наявність підстав для закриття провадження у справі, в матеріалах кримінальної справи відсутній обвинувальний акт, після заявлення відводу головуюча суддя ОСОБА_10 не з`ясувала думки обвинуваченого ОСОБА_8 з цього приводу.

Таким чином, на думку захисника ОСОБА_8 наведені у заяві про відвід обставини, у своїй сукупності формують достатній рівень об`єктивно обґрунтованих сумнівів у неупередженості судді, що відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства України, практики Верховного Суду та стандартів Європейського суду з прав людини є самостійною та достатньою підставою для її відводу.

Адвокати ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , а також обвинувачений ОСОБА_5 вважали заявлений відвід вмотивованим та таким, що підлягає задоволенню.

Прокурори заперечували проти задоволення клопотання про відвід посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість.

Заслухавши учасників справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду як джерело права.

Так, ст.6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини гарантує кожному право на справедливий суд. Відповідно до п.1 зазначеної статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обовязків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з положеннями ст.48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Відповідно до ч.7 ст.56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Слід наголосити, що відповідно до роз`яснень п.5 Постанови Пленуму ВСУ №8 від 13.06.2007 «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

За загальним правилом презумпція особистої неупередженості діє до тих пір, поки не доведено інше.

Статтею 75 КПК України чітко регламентовані обставини, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні, відповідно, можуть бути підставою для відводу, зокрема, судді.

Так, п.4 ч.1 ст.75 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Згідно із ст.80 КПК України за наявності підстав, передбачених ст.75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду. Відвід повинен бути вмотивованим.

Наведені норми чинного законодавства свідчать, що для відводу судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, мають бути доведеними. Відвід повинен бути вмотивований - з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.

Досліджуючи підстави відводу, заявлені захисником ОСОБА_9 , суд доходить висновку, що клопотання про відвід не містять належних даних, які б свідчили про наявність підстав для відводу судді ОСОБА_10 , передбачених КПК України.

Посилання захисника про те, що головуюча суддя ОСОБА_10 раніше обіймала посаду прокурора, а відтак може створювати враження потенційної залежності або лояльності до сторони обвинувачення є лише припущенням захисника, не підтверджені жодним належним, допустимим доказом у даній конкретній справі, а відтак судом відхиляються.

З таких же самих мотивів є безпідставні та таки, що не заслуговують на увагу посилання захисника на відсутність декларації особи, уповноваженої на виконання функції держави, зокрема декларації судді.

Щодо інших мотивів, зазначених захисником ОСОБА_9 у судовому засіданні, то слід зазначити таке.

Так, статтями 314,315 КПК України регламентований порядок проведення підготовчого судового засідання та вирішення питань, пов`язаних з підготовкою до судового розгляду. При цьому означеними процесуальними нормами не передбачено чіткої послідовності вирішення судом тих чи інших питань пов`язаних з підготовкою кримінального провадження до розгляду.

Відповідно до статті 321 КПК України головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з`ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження.

Зважаючи на викладене з огляду на зміст статей 314,315 КПК України в поєднанні зі ст.321 КПК України слід дійти висновку, що першочерговість вирішення процесуальних питань під час проведення підготовчого судового засідання відноситься до дискреції суду, в провадженні якого перебуває справа.

Відтак, вважати, що головуюча у справі суддя ОСОБА_10 вирішуючи першочергове питання з розгляду клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою стосовно обвинувачених, без першочергового вирішення клопотань сторони захисту, діяла упереджено або необ`єктивна, не можна. Фактично, доводи захисника в цій частині зводяться до незгоди з визначеним порядком проведення підготовчого судового засідання з боку судді ОСОБА_10 .

Суд звертає увагу, що процесуальні рішення суду, їх зміст та форма, не можуть бути підставою для відводу судді. Незгода з рішеннями судді має здійснюватися у порядку, передбаченому чинним процесуальним законодавством України, яким передбачено процедуру оскарження будь-яких процесуальних рішень судді окремо або разом з кінцевим процесуальним рішенням в кримінальному провадженні з наведенням мотивів такої незгоди, а заперечення на ухвалу суду, що не підлягає оскарженню, можна включити до апеляційної скарги на рішення суду за наслідками розгляду справи.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалі від 06 березня 2024 року (cправа № 907/860/17). В ухвалі від 18 грудня 2018 року у справі №910/2968/18 Верховний Суд визнав відвід завідомо безпідставним, оскільки вказаний відвід по суті «є висловленням незгоди з процесуальним рішенням Верховного Суду після того, як суд мотивував таке рішення».

Також суд наголошує, що станом на час розгляду даного клопотання про відвід головуючої судді ОСОБА_10 підготовче провадження у кримінальній справі не закінчено, а відтак учасники розгляду справи не позбавлені права заявити клопотання в межах та на підставах визначених КПК України.

Окрім цього, суд звертає увагу, що заявлення відводу головуючому у справі позбавляє останнього можливості розгляду будь-яких клопотань до вирішення питання про його відвід.

Відтак, вчинення процесуальних дій, прийняття того чи іншого рішення з приводу заявлених клопотань, визначення черговості розгляду клопотань, не може свідчити про упередженість чи безсторонність судді, оскільки вирішення зазначених питань процесуально віднесено до компетенції суду.

Оцінка щодо наявності чи відсутності процесуальних порушень при розгляді кримінального провадження надається судами вищих інстанцій при перегляді судових рішень в апеляційному чи касаційному порядку, а тому суддя при вирішенні питання відводу не вправі оцінювати мотиви, з яких виходив суд при вчинені процесуальних дій чи прийнятті процесуальних рішень, зокрема визнання чи невизнання допустимими доказів на стадії розгляду справи по суті.

Зважаючи на викладене та з огляду на встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що підстави для відводу, зазначені захисником ОСОБА_9 , як у даному судовому засіданні, так і у додаткових поясненних, жодним чином не свідчать про наявність сумніву в об`єктивності, неупередженості чи безсторонності головуючої - судді ОСОБА_10 .

Таким чином, існування будь-яких переконливих обставин, що викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості судді, відсутні. Заява про відвід судді нічим не підтверджена та є необґрунтованою.

З огляду на зазначені обставини, суд дійшов висновку про відсутність достатньо обґрунтованих підстав вважати, що суд у складі головуючої - судді ОСОБА_10 під час розгляду кримінального провадження діяв неупереджено, небезстороннє та необ`єктивно, а тому в задоволенні заяви про відвід судді слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 75,76,80,81 КПК України,

УХВАЛИВ

Заяву адвоката ОСОБА_9 , діючого в інтересах ОСОБА_8 , про відвід головуючій - судді ОСОБА_10 залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 09.04.2026р.

Суддя