Ухвала суду № 135547361, 24.03.2026, Болградський районний суд Одеської області

24.03.26

Справа № 497/428/15-ц

Провадження № 4-с/497/2/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.03.26 року Болградський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Раца В.А.

за участю секретаря Божевої І.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Болграді скаргу ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій приватного виконавця,-

ВСТАНОВИВ:

20.11.2025 року представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 , який здійснює свої повноваження на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 29.10.2025 року, за реєстровим номером 4229 строком дії три роки, звернувся до суду зі скаргою та просить суд:

- визнати протиправними дії/бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Крецула Вадима Андрійовича щодо безпідставного відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого документу поза межами строку пред`явлення його до виконання;

- зобов`язати приватного виконавця закінчити виконавче провадження та у відповідності вимогам ст. 40 ЗУ "Про виконавче провадження" заходи вжиті у виконавчому провадженні - скасувати.

Мотивуючи тим, що ОСОБА_1 з банківського рахунку стало відомо про списання з його рахунку коштів в розмірі 89 576,82 грн. в межах ВП №69466909 на підставі виконавчого листа №497/428/15-ц виданого 07.07.2015 року Болградським районним судом Одеської області. Заявник вважає, що строк на звернення виконавчого документу сплинув з урахуванням трирічного строку встановленого ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження». Окрім того, звертає увагу, що АТ КБ «ПриватБанк» 04.05.2023 року зверталось до Болградського районного суд Одеської області про видачу дублікату виконавчого документу та поновлення строку пред`явлення до виконання по справі №497/428/15-ц. Проте, ухвалою Болградського районного суду Одеської області від 05.07.2023 року по справі №497/428/15-ц в заявлених вимогах було відмовлено. Таким чином, приватний виконавець на дотримання вимог Закону України «Про виконавче провадження» мав повернути виконавчий документ стягувачу без виконання. Також заявник 13.11.2025 року звертався із заявою до приватного виконавця про зупинення виконавчих дій у зв`язку із проходженням ОСОБА_1 військової служби за призовом під час мобілізації, проте до дати подання скарги, приватним виконавцем дій передбачених п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» вчинено не було.

Ухвалою судді від 27.11.2025 року скаргу прийнято до провадження та призначено розгляд на 16.12.2025 року, про що повідомлено учасників. Також ухвалою витребувано належним чином завірені копії виконавчого провадження №69466909.

11.12.2025 року від приватного виконавця Крецул В.А. надійшло заперечення на скаргу на дії/бездіяльність виконавця, а також надано певні копії з виконавчого провадження. У запереченні приватний виконавець Крецул В.А. просив відмовити в задоволенні скарги у повному обсязі. Вважаючи безпідставною вимогою, що ним, під час прийняття рішення про відкриття виконавчого провадження №69466909 було порушено положення Закону України «Про виконавче провадження» в частині дотримання строків пред`явлення виконавчого документу до виконання, зважаючи на наступне. Відповідно до відміток, які містяться на звороті виконавчого листа №497/428/15-ц, його повернення з виконання відбулося 27.08.2019 року. При цьому відповідно до Закону України Про внесення зміни до розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" доповнено п. 10-2, згідно з п.п. 4 якого тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, визначенні цим законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану. Таким чином, строк на пред`явлення виконавчого документу зупинився і більше не застосовувався, а тому у приватного виконавця відсутні були підстави для відмови у прийнятті виконавчого документу до виконання.

Представником АТ КБ "ПриватБанк" Меркуловою В.В., яка підтвердила свої повноваження довіреністю №4362-К-Н-О від 14 липня 2025 року, також 11.12.2025 року подано заперечення на скаргу, у якій просила суд відмовити ОСОБА_1 у задоволенні скарги на дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Крецула В.А. у повному обсязі. Стверджуючи, що 12.07.2022 року Банк направив на адресу приватного виконавця заяву про відкриття виконавчого провадження. 21.07.2022 року приватним виконавцем розглянуто заяву стягувача про примусове виконання та відкрито виконавче провадження згідно чинного законодавства.

22.12.2025 року від представника АТ КБ "Приватбанк" Кіріченко В.І. надійшла заява, в якій вона просить відмовити в задоволенні скарги та зазначала, що дії приватного виконавця є правомірними та відповідають згідно чинного законодавства.

08.01.2026 року представник заявника Чаленко І.Д. надав заяву до суду про зупинення виконавчих дій, оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем за призовом під час мобілізації, що підтверджується доданими до заяви доказами про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, тому з підстав визначених п. 1 ч.1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій. 30.10.2025 року заявник звертався з такою заявою до приватного виконавця Крецул В.А., проте 01.12.2025 року надійшов лист про відмову в зупиненні виконавчих дій.

13.01.2026 року представник заявника ОСОБА_2 надав додаткові пояснення до суду, у яких зазначав наступне. Приватним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №69466909 від 21.07.2022 року на підставі виконавчого листа №497/428/15-ц виданого 07.07.2015 року Болградським районним судом Одеської області. При цьому, встановлено, шо 07.07.2015 року Болградським районним судом Одеської області було видано виконавчий лист №497/428/15-ц у цивільній справі за позовом АТ КБ «ПриватБанк» на підставі якого було відкрите виконавче провадження до боржника ОСОБА_3 про стягнення заборгованості в розмірі 448 828,46 грн. Постановою від 28.08.2018 року у ВП №51851865 де боржником є ОСОБА_3 , виконавчий лист виданий Болградський районним судом Одеської області від 07.07.2015 року повернуто стягувачу АТ КБ «Приват Банк». Щодо ОСОБА_1 з наявних документів вбачається, що по справі №497/428/15-ц видавався виконавчий лист від 05.05.2015 року, який постановою державного виконавця від 27.06.2019 року у ВП №50595223 було повернуто стягувачу АТ КБ «ПриватБанк». Тобто за виконавчим листом від 07.07.2015 року Болградським районним судом Одеської області було відкрите виконавче провадження до боржника ОСОБА_3 , що не пояснює дій банку щодо звернення до суду 04.05.2023 з заявою про видачу дублікату виконавчого документу та поновлення строку пред`явлення до виконання по справі №497/428/15-ц при вже відкритому 21.07.2022 року ВП №69466909. Також, щодо зазначеного у запереченнях на скаргу приватним виконавцем дата повернення виконавчого документу вказано 27.08.2019 року, яка міститься на звороті виконавчого листа виданого 07.07.2015 року Болградським районним судом Одеської області, однак це не підтверджується жодним документом виконавчого провадження.

Ухвалою суду від 21.01.2026 року зупинено виконавчі дії у виконавчому провадженні №69466909 з примусового виконання виконавчого листа №497/428/15-ц, який виданий 07.07.2015 року Болградським районним судом Одеської області про стягнення з ОСОБА_1 на корить АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості в розмірі 448 828,46 грн. та повторно зобов`язано приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Крецула В.А. надати суду оригінал виконавчого провадження №69466909 для огляду в судовому засіданні.

16.02.2026 року приватний виконавець Крецул В. надав витребуваний судом оригінал виконавчого провадження.

02.03.2026 року представником ОСОБА_2 надано додаткові пояснення до суду. Окрім вищезазначеного, звернув увагу на наступне. Ухвалою суду від 21.01.2026 року було задоволено клопотання представника та зупинено виконавчі дії у виконавчому провадженні №69466909. Проте, приватний виконавець 28.01.2026 року стягнув із заробітної плати боржника на виконання листа грошові кошти в розмірі 75 709,42 грн., і попри обізнаність щодо ухвали Болградського районного суду Одеської області від 21.01.2026 року, лише 28.01.2026 року виніс постанову про зупинення виконавчих дій. Також зауважував щодо розміру основної винагороди приватного виконавця, що дана сума залежить від суми фактичного стягнутої ним суми, а не від суми, що зазначена у виконавчому документі. Здійснив уточнення вимог, де просив суд:

- визнати протиправними дії/бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Крецула Вадима Андрійовича з відкриття виконавчого провадження ВП №69466909 від 21.07.2022 року;

- визнати неправомірною та скасувати постанову приватного виконавця від 21.07.2022 року про відкриття виконавчого провадження;

- зобов`язати приватного виконавця виключити з Єдиного реєстру боржників відомості про скаржника, внесені у зв`язку з відкриттям виконавчого провадження, скасувати арешти майна і інші вжиті у цьому провадження заходи з виконання виконавчого листа;

- зобов`язати приватного виконавця Крецул В.А. повернути стягувачеві виконавчий лист без прийняття до виконання;

- зобов`язати приватного виконавця Крецул В.А. повернути боржнику стягнуті у ВП №69466909 від 21.07.2022 року гроші в розмірі 244 459,13 грн.

У судове засідання заявник (боржник) не з`явився, представник ОСОБА_2 24.03.2026 року надав до суду заяву про розгляд справи без його участі та участі скаржника.

Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Крецул В.А. у судове засідання не з`явився, у запереченні на скаргу прохав розглядати справу без його участі та відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник стягувача АТ КБ «ПриватБанк» у судове засідання не з`явилася, належним чином повідомлялася про дату, час та місце розгляду скарги, про що свідчить її заява від 22.12.2025 року надіслана до суду шляхом використання підсистеми «Електронний суд».

Відповідно до частини 2 статті 450 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути скаргу у відсутність осіб, які у судове засідання не з`явилися, оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду скарги.

Суд, дослідивши матеріали скарги та виконавчого провадження, дійшов до висновку про відмову в задоволенні скарги, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 20 квітня 2015 року рішенням Болградського районного суду Одеської області у справі №497/428/15-ц стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь Публічного Акціонерного Товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором № ODO0GA00000473 від 10.09.2007 року у розмірі 28569,60 доларів США, що за курсом 15,71 відповідно до службового розпорядження НБУ від 12.12.2014 року складає 448828,46 грн.

Виконавчий лист виданий Болградським районним судом Одеської області по справі №497/428/15-ц від 07.07.2015 року щодо стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 . На звороті даного виконавчого листа міститься відмітка судового виконавця про повернення виконавчого листа з причини, яка передбачена п.2 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» 27.08.2019 року.

21.07.2022 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Крецулом В.А. розглянуто заяву стягувача про відкриття виконавчого провадження від 12.07.2022 року та винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №69466909 з примусового виконання рішення Болградського районного суду Одеської області №497/428/15-ц від 07.07.2015 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості у розмірі 28 569,60 доларів США, що за курсом 15,71 відповідно до службового розпорядження НБУ від 12.12.2024 року складає 448 828,46 грн.

Проте, з наданих до матеріалів справи старшим державним виконавцем Болградського РВ ДВС ГТУЮ в Одеській області Міогло С.М. видана постанова від 27.06.2019 року про повернення виконавчого документу стягувачу за ВП №50595223 згідно ч. 2 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Судом було витребувано оригінали ВП №69466909 для огляду. Із оригінала виконавчого листа на зворотній стороні вбачається виправлення дати у частині, де зазначаються відмітки судового виконавця про повернення виконавчого листа та відповідно зазначена дата 27.08.2019 року, яка не підтверджується жодним документом.

Таким чином, зазначену дату на звороті виконавчого листа щодо повернення виконавчого листа вважаємо, як таку, що зазначена помилково. Згідно Постанови про повернення виконавчого провадження №50595223, датою повернення виконавчого листа є 27.06.2019 року.

На час видачі виконавчого листа у справі № 497/428/15-ц діяв Закон України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (далі - Закон № 606-XIV).

Відповідно до частини першої статті 22 Закону № 606-XIV виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

У пункті 1 частини другої статті 22 Закону № 606-XIV передбачалося, що строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.

За змістом частин першої та другої статті 23 Закону № 606-XIV строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються: 1) пред`явленням виконавчого документа до виконання; 2) частковим виконанням рішення боржником; 3) наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення. Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 47 Закону № 606-XIV виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону (частина п`ята статті 47 Закону № 606-XIV).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 червня 2023 року у справі № 495/7134/21 (провадження № 61-2480св23) зазначено, що: "у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII), згідно пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення якого виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2020 року у справі № 344/19847/18 (провадження № 61-6732св19) вказано, що "Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом (пункт 4 Рішення Конституційного Суду України від 05 квітня 2001 року у справі № 3-рп/2001). Згідно пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02 червня 2016 року виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом. Аналіз пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02 червня 2016 року свідчить, що він застосовується тільки до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання за якими не сплинув на час набрання чинності законом № 1404-VIII від 02 червня 2016 року. Для пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення не передбачено зворотної дії в часі і можливості застосування норм закону № 1404-VIII від 02 червня 2016 року до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання за якими сплинув на час набрання ним чинності".

Виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття. Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання (частини перша, друга, пункт 1 частини четвертої статті 12 Закону № 1404-VIII).

Таким чином, 27.06.2019 року в межах виконавчого провадження № 50595223 виконавчий лист № 497/428/15-ц повернутий стягувачу. У виконавчому листі № 497/428/15-ц, який виданий 07 липня 2015 року Болградським районним судом Одеської області, наявна відмітка державного виконавця Міогло С.М. про повернення виконавчого листа стягувачу згідно з пунктом 2 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження". Отже, виконавчий лист, відповідно до статті 12 та частини п`ятої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" повинен бути пред`явлений до виконання до 27.06.2022 року.

Крім того, положеннями п. 10-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року за №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, на території України введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Згодом, неодноразово воєнний стан на території України продовжувався у встановленому законом порядку і є чинним на даний час.

Вказаний Розділ XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» було доповнено пунктом 10-2 згідно Закону України «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» від 15.03.2022, який набрав чинності 26.03.2022.

Отже, враховуючи, що кінцевий строк пред`явлення виконавчого листа до виконання закінчується в період дії воєнного стану та зокрема, після набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», то вказаний строк переривається та встановлюється з дня припинення або скасування воєнного стану, який приватним виконавцем не пропущено,.

Таким чином, дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Крецул В.А. щодо відкриття виконавчого провадження №69466909, згідно виконавчого листа від 07.07.2015 року по справі № 497/428/15-ц, здійснювалось в межах строків визначених законодавством.

Суд зазначає, що доводи представника скаржника про те, шо стягувач звертався 04.05.2023 року до Болградського районного суду Одеської області про видачу дублікату виконавчого документу та поновлення строку пред`явлення до виконання і йому було відмовлено у задоволенні заяви, не стосується боржника ОСОБА_1 , оскільки 28.08.2018 року була винесена постанова державним виконавцем про повернення виконавчого документа, згідно якої боржником зазначена ОСОБА_3 , і тому саме згідно неї стягувач звертався щодо поновлення строків.

Відповідно до положень статті 124 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно частини 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

При цьому, суд тільки в порядку судового контролю за виконанням судових рішень, відповідно до Розділу VІІ ЦПК України, здійснює контроль за виконанням судового рішення.

Згідно ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Таким чином, суд приходить до висновку, що дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Крецула В.А. у виконавчому провадженні № 69466909 щодо його відкриття, відповідають вимогам чинного законодавства на дату вчинення виконавчих дій.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги, що вимоги за скаргою щодо зобов`язаня виключення з Єдиного реєстру боржників відомостей про скаржника, повернення стягувачеві виконавчого листа та повернення боржнику стягнуті гроші, є похідними від первинних вимог щодо визння протиправними дії/бездіяльність приватного виконавця про безпідставне відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого документу поза межами строку пред`явлення його до виконання, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні скарги.

Крім цього, закінчуючи розгляд справи за скаргою ОСОБА_1 , суд також вирішує питання щодо скасування заходів забезпечення скарги, вжиті ухвалою суду від 21.01.2026 року.

На підставі викладеного, ст.ст. 1, 2, 5, 37 Закону України «Про виконавче провадження», керуючись ст.ст.447-453 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Крецул Вадима Андрійовича про визнання неправомірними дій приватного виконавця - відмовити.

Скасувати заходи забезпечення скарги (заяви) вжиті ухвалою Болградського районного суду Одеської області від 21 січня 2026 року по справі № 497/428/15-ц, провадження №4-с/497/2/26.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Раца В.А.