Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 456/2014/26
Провадження № 1-кс/456/455/2026
УХВАЛА
про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
із можливістю внесення застави
09 квітня 2026 року місто Стрий
Слідчий суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_1 ,за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши клопотання слідчого СВ Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_7 погодженого із прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №120251411300000260 від 07.04.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України про обрання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю села Григорів, Івано-Франківської області, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , із середньою спеціальною освітою, який депутатом не являється, раніше не судимий, військовослужбовцю, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, із можливістю внесення застави, -
ВСТАНОВИВ:
Слідчий звернувся з клопотанням до слідчого судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави.
В обґрунтування клопотання покликається на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_8 y невстановлений досудовим розслідуванням дату, час та місце, але не пізніше 07.04.2026, ймовірно під час виконання бойових завдань на території Харківської області, діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, незаконно придбав, шляхом віднайдення корпус гранати типу «РГО», та підривач типу «УДЗ».
Надалі, солдат ОСОБА_5 діючи умисно, без передбаченого законом дозволу, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, помістив корпус гранати типу «РГО» та підривач типу «УДЗ» в кишеню куртки та надалі зберігав та переміщав при собі.
У подальшому, 07.04.2026, близько 11 год 45 хв, у Стрийському міськрайонному суді за адресою: Львівська область, місто Стрий, вулиця Шевченка, 89, працівником Управління служби судової охорони у Львівській області, під час здійснення заходів контролю пропускного режиму, в солдата ОСОБА_5 виявлено в кишені куртки корпус гранати типу «РГО», та підривач типу «УД3», які надалі вилучені працівниками поліції.
У відповідності до висновку вибухотехнічної експертизи вилучений предмет найбільш ймовірно, є конструктивно оформленим зарядом вибухової речовини, а саме спорядженим корпусом осколкової оборонної ручної гранати промислового виготовлення, який відноситься до категорії вибухових речовин із найбільш ймовірно запалом типу УДЗ (ударно-дистанційний запал) промислового виготовлення, який відноситься до категорії вибухових пристроїв. У конструкційному поєднанні корпус гранати РГО із запалом типу УДЗ є осколковою оборонною ручною гранатою РГО промислового виготовлення, яка відноситься до категорії бойових припасів промислового виготовлення.
Таким чином у діях ОСОБА_5 наявні усі підстави для обґрунтованої підозри його у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, тобто у придбання, носіння, зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
Відтак, 08.04.2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Наявні докази вчинення підозрюваною кримінальних правопорушень є вагомими та допустимими, отриманими у встановленому КПК України порядку.
З врахуванням обставин кримінального правопорушення, у слідства є достатні підстави вважати, що підозрюваний, перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, з метою зміни їх показів, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інші кримінальні правопорушення.
Відтак, слідчий вважає, що лише запобіжний захід у виді тримання під вартою забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та дозволить виконати завдання і досягти мети кримінального провадження, для забезпечення виконання з ним процесуальних рішень, більш м`який запобіжний захід унеможливить запобігання вказаним ризикам.
Прокурор ОСОБА_3 та слідча ОСОБА_4 , в судовому засіданні клопотання підтримали. Вважають, що необхідність тримання під вартою підозрюваного є обґрунтованою, що стверджується наявністю ризиків передбачених ст.177 КПК України та матеріалами клопотання. Оскільки менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання зазначеним у клопотанні ризикам, тому просять таке задоволити.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечив проти даного клопотання, просив не застосувувати відносно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні в задоволенні клопотання про застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою просила відмовити. Вказала, що наведені прокурором ризики для обрання, відносно ОСОБА_5 найсуворішого запобіжного заходу, жодним чином не підтверджені, оскільки такі тільки перераховані без наведення доказів. Просила взяти до уваги молодий вік підозрюваного, який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, являється учасником бойових дій, має на утриманні малолітню дитину. Відтак просила обрати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.
Заслухавши пояснення прокурора, слідчого, підозрюваного та її захисника, оглянувши та перевіривши надані матеріали клопотання та кримінального провадження, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.
У відповідності до п. «с» ч.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
За змістом ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Так, згідно з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, щодо кримінального провадження вбачається, що 07.04.2026 внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України за №12026141130000260.
Слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування, щодо неї обмежувального заходу.
Про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України (сукупність наявних на даний час доказів припущення про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення) дійсно свідчать й матеріали досудового розслідування, а саме: повідомленням про вчинене кримінальне правопорушення на лінію 102 від 07.04.2026; протокол огляду місця події від 07.04.2026; протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 07.04.2026; протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 07.04.2026; протокол допиту свідка ОСОБА_11 від 07.04.2026; висновком вибухово-технічної експертизи; повідомлення про підозру від 08.04.2026.
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано у тому числі до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
Так, санкція ч. 1 ст. 263 КК України, за вчинення кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_5 передбачає позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
При цьому, вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 слідчим суддею враховуються також вимоги пунктів 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, у поєднанні із сталою практикою Європейського Суду з прав людини, згідно з котрими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише у передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченої особи від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, що можуть підтверджувати існування такого ризику або ж свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення. У той-же час, у рішенні від 26.06.1991 року у справі «Летельє проти Франції» (Letellier v. France, заява № 12369/86) Європейський Суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину, є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою.
Ризиками, які дають підстави слідчому судді обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слід вважати: те, що підозрюваний може переховуватись від досудового слідства і суду, зважаючи на суворість покарання, яке йому загрожує; знищити, сховати будь-яку з речей, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, оскільки, слідство на даний час не встановлено чи не зберігає ОСОБА_5 інші вилучені з обігу речі, вогнепальну зброю чи бойові припаси; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Обставини, що могли б свідчити про можливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосуванням інших, більш м`яких запобіжних заходів, судом на даному етапі не встановлено.
Так, суд не вважає за можливе, застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, зважаючи на те, що останній проходить строкову військову службу, далеко за межами місця постійного проживання, відповідно заступає в цілодобові наряди, що виключає можливість перебування під домашнім арештом.
Що стосується запобіжного заходу, про який клопотала сторона захисту, у вигляді особистого зобов`язання, то такий на думку суду є надто м`яким по відношенню до інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що інші, більш м`які запобіжні заходи не можуть забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_5 та виконання ним обов`язків, передбачених ст.177 КПК України.
Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не суперечить приписам ч. 2 ст. 183 КПК України.
Окрім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, зважаючи на тяжкість інкримінованого діяння, у якому підозрюється ОСОБА_5 , особу підозрюваного, який являється військовослужбовцем, брав безпосередню участь в бойових діях з захисту Батьківщини, вважаю за необхідне визначити заставу практично в мінімальному розмірі, у вигляді - 25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 83 200 грн., яка буде достатньою для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.
Застосовуючи до підозрюваного поряд з запобіжним заходом у виді тримання під вартою, альтернативний запобіжний захід у виді застави, вважаю за необхідне покласти на нього обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись вимогами статей 177, 178, 183, 186, 194, 196, 197 КПК України, -
УХВАЛИВ:
Клопотання слідчого СВ Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_7 погодженого із прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №120251411300000260 від 07.04.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України про обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави, - задовольнити частково.
Обрати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави.
Строк дії ухвали становить шістдесят днів.
Строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з часу його затримання, тобто з 07.04.2026 року.
Визначити термін дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 до 05 червня 2026 року, включно.
Визначити підозрюваному ОСОБА_5 заставу в розмірі 25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 83 200 (вісімдесят три тисячі двісті) гривень.
Роз`яснити ОСОБА_5 його право внести або забезпечити внесення іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) застави у будь-який момент з часу винесення ухвали на депозитний рахунок для зарахування коштів, внесених у вигляді застави, за наступними реквізитами: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26306742, банк одержувача ДКСУ, м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172, IBAN: UA918201720355299001500000757.
У випадку внесення вказаного розміру застави, на відповідний рахунок, ОСОБА_5 звільняється з-під варти в порядку визначеному ч. 4 ст. 202 КПК України.
У випадку звільнення з-під варти на ОСОБА_5 покладаються такі обов`язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожним їхнім викликом та вимогою залежно від стадії кримінального провадження;
2) не відлучатися зі Стрийського району Львівської області, в якому він проживає та зареєстрований, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_12
Судове рішення № 135546519, Стрийський міськрайонний суд Львівської області було прийнято 09.04.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 456/2014/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: