Ухвала суду № 135545537, 09.04.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/4131/26

н/п 2-з/953/25/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" квітня 2026 р. м. Харків

Суддя Київського районного суду міста Харкова Колесник С.А., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Шатова Сергія Олексійовича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОЙЧЕ ШТІЛЬ ЛЮКС» про стягнення суми забезпечувального гарантійного внеску за попереднім договором та 3 % річних,

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Харкова надійшла заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Шатов Сергій Олексійович, про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОЙЧЕ ШТІЛЬ ЛЮКС» про стягнення суми забезпечувального гарантійного внеску за попереднім договором та 3 % річних, в якій заявник просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ДОЙЧЕ ШТІЛЬ ЛЮКС» (код ЄДРПОУ 41237030), а саме:

- на об`єкт незавершеного будівництва, багатофункціональну будівлю літ. «Л» (у складі багатофункціонального комплексу) готовністю 97 %, по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2696393963101;

- на об`єкт незавершеного будівництва, торгівельну будівлю літ. «К» (у складі багатофункціонального комплексу) готовністю 97 %, по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2696389863101;

- на об`єкт незавершеного будівництва, торгівельну будівлю літ. «Ж» (у складі багатофункціонального комплексу) готовністю 97 %, по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2696379163101;

- на об`єкт незавершеного будівництва, торгівельну будівлю літ. «Н» (у складі багатофункціонального комплексу) готовністю 97 %, по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2696344463101;

- на об`єкт незавершеного будівництва, торгівельну будівлю літ. «З» (у складі багатофункціонального комплексу) готовністю 97 %, по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2696311563101;

- на земельну ділянку площею 0,0245 га, кадастровий номер 6310136600:09:016:0216, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2934942063101;

- на земельну ділянку площею 0,3008 га, кадастровий номер 6310136600:09:016:0214, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2934924963101;

- на земельну ділянку площею 0,1641 га, кадастровий номер 6310136600:09:016:0213, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2934915063101;

- на земельну ділянку площею 0,0695 га, кадастровий номер 6310136600:09:016:0212, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2934906663101;

- на земельну ділянку площею 0,1966 га, кадастровий номер 6310136600:09:016:0211, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2934891363101.

Заява обґрунтована тим, що підставою звернення до суду послугувало порушення прав позивача як сторони попереднього договору, укладеного 09.12.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «ДОЙЧЕ ШТІЛЬ ЛЮКС», згідно з п.1.1. якого сторони зобов`язалися укласти основний договір договір купівлі-продажу нежитлового приміщення №11-Б, проєктною площею 128,32 кв.м. та земельної ділянки, на якій розташоване це майно по АДРЕСА_1 протягом десяти банківських днів з моменту отримання відповідачем свідоцтва про право власності на Об`єкт, але не пізніше ніж 15.03.2022 року. Зазначеним попереднім договором визначено вартість Об`єкту - 8 845 427,50 грн та грошовий еквівалент цієї суми у доларах США згідно курсу НБУ на дату підписання договору - 325 000.00 доларів США.

Узгоджений порядок розрахунків передбачав внесення ОСОБА_1 до підписання попереднього договору забезпечувального гарантійного внеску у розмірі 2 857 753,50 грн., що згідно курсу НБУ складало еквівалент 105 000,00 доларів США. Зазначену умову ОСОБА_1 виконав в повному обсязі.тСплата решти суми була обумовлена обов`язком ТОВ «ДОЙЧЕ ШТІЛЬ ЛЮКС» надати ОСОБА_1 документи, що підтверджують введення Об`єкта в експлуатацію (п. п. 1.1.4.2 Договору) планово у 4 кварталі 2021 року, надалі відповідач зобов`язувався оформити свідоцтво про право власності для укладення сторонами основного договору.

У зв`язку з невиконанням відповідачем умов попереднього договору та неповерненням у добровільному порядку суми забезпечувального гарантійного внеску, ОСОБА_1 змушений звернутися до суду за захистом порушеного права та просить суд стягнути з ТОВ «ДОЙЧЕ ШТІЛЬ ЛЮКС» суму забезпечувального гарантійного внеску за попереднім договором у розмірі 4 598 527,50 грн. та три відсотки річних у розмірі 557 870,70 грн., а всього - 5 156 398,20 грн. На даний час відповідач ухиляється від повернення грошових коштів за попереднім договором. Враховуючи значний розмір суми забезпечувального гарантійного внеску та тривале невиконання зобов`язань щодо його повернення, позивач вважає цілком ймовірним вчинення відповідачем дій, спрямованих на відчуження належного йому майна з метою ухилення від виконання можливого судового рішення.

Крім того, згідно з відомостями, що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, а також у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна та аналітичних даних розділу «Фінанси» системи «YOUCONTROL» щодо ТОВ «ДОЙЧЕ ШТІЛЬ ЛЮКС», встановлено наявність публічного обтяження майна відповідача у формі податкової застави, а також наявні відомості про обтяження Державною податковою службою України об`єктів будівництва за актами опису майна, на яке поширюється право податкової застави, а саме: незавершене будівництво.

Зазначене обтяження поширюється, зокрема, на об`єкти незавершеного будівництва, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: багатофункціональна будівля літ. «Л» (у складі багатофункціонального комплексу), готовність 97 %, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2696393963101; торгівельна будівля літ. «К» (у складі багатофункціонального комплексу), готовність 97 %, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2696389863101; торгівельна будівля літ. «Ж» (у складі багатофункціонального комплексу), готовність 97 %, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2696379163101; - торгівельна будівля літ. «Н» (у складі багатофункціонального комплексу), готовність 97 %, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2696344463101; торгівельна будівля літ. «З» (у складі багатофункціонального комплексу), готовність 97 %, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2696311563101.

Одночасно, згідно з аналітичними фінансовими показниками відповідача, має місце суттєве зростання поточних зобов`язань та забезпечень, а також декларування збиткової діяльності. Сукупність наведених обставин свідчить про критичний фінансовий стан відповідача та об`єктивно підтверджує наявність високого ризику ініціювання процедури банкрутства або вчинення дій, спрямованих на відчуження, виведення чи приховування активів, що може істотно ускладнити або зробити неможливим виконання майбутнього судового рішення.

Окремим підтвердженням наявності реального ризику невиконання майбутнього рішення суду є обставина, що колишні засновники (бенефіціари) відповідача, які володіли корпоративними правами ТОВ «ДОЙЧЕ ШТІЛЬ ЛЮКС» до 04.12.2025 року, створили юридичну особу з аналогічною назвою та ідентичним видом господарської діяльності - Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОЙЧЕ ШТІЛЬ ЕКО» (код ЄДРПОУ 41170909), яке на даний час перебуває в процедурі банкрутства та має значну кредиторську заборгованість, що виникла за подібних обставин, а саме на підставі гарантійних листів, за якими боржник - ТОВ «ДОЙЧЕ ШТІЛЬ ЕКО» отримував від фізичних осіб гарантійні внески як забезпечення зобов`язань щодо подальшого укладення нотаріальних договорів купівлі- продажу майнових прав на об`єкти нерухомості.

Вказані обставини, зокрема схожість назви, виду діяльності, а також ідентичний склад керівництва ( ОСОБА_2 ), свідчать про існування високого ризику застосування відповідачем схеми ухилення від виконання грошових зобов`язань шляхом переведення активів на новостворені або афілійовані юридичні особи з подальшим доведенням попередніх суб`єктів господарювання до неплатоспроможності.

З огляду на викладене, існують обґрунтовані підстави вважати, що відповідач може вчинити аналогічні дії й у межах даного спору, що створює реальну загрозу невиконання або істотного ускладнення виконання майбутнього судового рішення у разі задоволення позовних вимог.

Зустрічне забезпечення позивач просить не застосовувати, оскільки обраний захід забезпечення позову є співмірним, не призводить до зупинення господарської діяльності відповідача, не передбачає вилучення майна та не створює для нього надмірного обтяження.

Крім того, позивач має зареєстроване місце проживання на території України, а також відсутні обставини, передбачені частиною третьою статті 154 ЦПК України, які б обумовлювали обов`язковість застосування зустрічного забезпечення.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 03.04.2026 справу визначено судді Колесник С.А. та передано судді 06.04.2026. В період з 06.04.2026 по 08.04.2026 суддя Колесник С.А. перебувала в нарадчій кімнаті.

Дослідивши надану заяву про забезпечення позову, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 Цивільного процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 Цивільного процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Статтею 150 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За приписами ч. 3 ст. 153 Цивільного процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Із наведеного випливає, що заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.

Як роз`яснено у п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача. Саме по собі накладення арешту на об`єкт нерухомого майна без наміру власника його відчужити та заборона їх відчуження жодним чином не впливає на правовий статус цих прав і на права і законні його інтереси.

Разом з тим, заявивши про необхідність застосування заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить ТОВ «ДОЙЧЕ ШТІЛЬ ЛЮКС» (код ЄДРПОУ 41237030), заявник не зазначив вартість майна, яке він просить арештувати, а також не навів реальні та підтверджені обставини, які свідчать, що невжиття таких заходів в подальшому утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду. Посилання заявника на ймовірну можливість ухилення відповідачем від можливого рішення суду про задоволення позову не підтверджені жодними засобами доказування та є виключно припущенням позивача (його суб`єктивною думкою). На даний час матеріали справи не містять докази неможливості виконання рішення у справі. Зокрема, не підтверджено відсутність коштів у відповідача чи іншого майна. Крім того, з поданих заявником матеріалів не вбачається того, що відповідачем або іншими особами здійснюються реальні дії, спрямовані на можливе майбутнє ухилення від виконання можливого рішення суду, у разі задоволення позову.

Отже, доводи заявника у даному випадку є лише його оціночними судженнями, побоюваннями, що не підтверджені належними засобами доказування, та не можуть бути прийняті судом як доказ, що свідчить про реальну загрозу невиконання рішення суду у даній справі.

Згідно ст.81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Також суд звертає увагу, що відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, а відповідно до статті 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

Виходячи із викладеного, вивчивши заяву про забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із позовними вимогами, суд дійшов висновку про необґрунтованість поданої заяви, а відтак заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 151-153. 353-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 адвоката Шатова Сергія Олексійовича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОЙЧЕ ШТІЛЬ ЛЮКС» про стягнення суми забезпечувального гарантійного внеску за попереднім договором та 3 % річних - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду в п`ятнадцятиденний строк з дня її вручення стороні по справі.

Суддя Колесник С.А.