Ухвала суду № 135545309, 08.04.2026, Шахтарський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Першотравенський міський суд Дніпропетровської області)

Справа № 186/759/26

Провадження № 2/0186/1162/26

У Х В А Л А

08 квітня 2026 року м.Шахтарське.

Суддя Шахтарського міського суду Дніпропетровської області Янжула С.А., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про звільнення її від сплати судового збору,

ВСТАНОВИЛА :

03 квітня 2026 року в провадження Шахтарського міського суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Білокуракинської селищної військової адміністрації Сватівського району Луганської області про визнання права власності на нерухоме майно.

Позивачем при звернення до суду заявлено клопотання про звільнення її від сплати судового збору.

Вивчивши матеріали клопотання, приходжу до наступного висновку.

Позивачем заявлено вимогу майнового характеру, а саме: визнання за нею права власності на домоволодіння, яке складається із житлового будинку та господарських споруд, розташоване по АДРЕСА_1 , при цьому, ціну позову вказує - 50 000 гривень.

Клопотання про звільнення від сплати судового збору позивач обґрунтовує нормами п.22 ст.5 Закону України "Про судовий збір", а саме: звільняються від сплати судового збору позивачі у справах за позовами до держави-агресора РФ про відшкодування завданої шкоди у зв`язку з тимчасовою окупацією території України.

Згідно ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть сплачені, заява відповідно до статті 257 цього Кодексу залишається без розгляду, або витрати стягуються за судовим рішенням у справі, коли сплата судових витрат була відстрочена або розстрочена до ухвалення цього рішення. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно ст.8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Згідно Постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» {Із змінами, внесеними згідно з Постановою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 25 вересня 2015 року} Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.

Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

У зв`язку із цим при здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, пов`язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК), Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI), а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

Відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI та статті 136 ЦПК єдиною підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом.

Звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Позивачем не надано суду доказів на підтвердження її матеріального стану, що унеможливлює сплату нею судового збору в справі за позовом про визнання права власності на нерухоме майно, зокрема довідки про склад сім`ї, про доходи сім`ї, тощо.

Крім того, позивач звернулася з позовом, який не відповідає критеріям п.22 ст.5 Закону України "Про судовий збір", а тому вона не звільняється від сплати судового збору при зверненні до суду з позовом.

В зв`язку з чим, вважаю за необхідне відмовити в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Одночасно, роз`яснюю позивачу, що з урахуванням її тяжкого матеріального стану, доведеного належними доказами, суд вправі відстрочити, розстрочити або зменшити суму судового збору, однак суд не вправі вчиняти дії, про які йдеться у статті 8 Закону № 3674-VI, з власної ініціативи, - без відповідного клопотання позивача.

Керуючись ст.136 ЦПК України, - суддя

ПОСТАНОВИЛА :

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення її від сплати судового збору - відмовити.

Роз`яснити позивачу її право на звернення до суду із клопотанням про відстрочення, розстрочення чи зменшення розміру судового збору за наявності відповідних правових підстав.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: С.А. Янжула.