Рішення № 135545211, 07.04.2026, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/14427/25

2/212/1716/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2026 року місто Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу в складі: головуючого судді Феняка О.Р., за участі секретаря судового засідання Луценко А.С., за участю представника відповідача Баркова С.Є., розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження його здоров`я,

В С Т А Н О В И В:

11 грудня 2025 року позивач ОСОБА_1 , через свого представника ОСОБА_2 , звернувся до суду з позовом до відповідача Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» (далі Відповідач, ПрАТ «ЦГЗК») про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження його здоров`я в сумі 400 000 гривень.

В обґрунтування позовних вимог послався на те, що з 02.02.1998 по 01.06.2003 працював на посаді чергового оперативного, ВАТ "Центральний гірничо збагачувальний комбінат", з 01.06.2003р. по 07.05.2004р. на посаді охоронника відділу охорони власності комбінату Управління економічної безпеки, ВАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат", з 07.05.2004р. по 23.09.2004р. на посаді підсобного робітника, ВАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат", з 23.09.2004р. по 30.01.2006р. на посаді водія автомобіля БелАЗ-7522 усіх видів вантажоперевезень колони технологічного автотранспорту гірничо-транспортного цеху №1, ВАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат", з 02.09.2010р. по 03.10.2022р. на посаді водія автотранспортних засобів (зайнятого транспортуванням гірничої маси у технологічному процесі у кар`єрі) колони технологічного автотранспорту гірничо-транспортного цеху №1, ПрАТ "Центральний гірничо збагачувальний комбінат" правонаступником яких є ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ». У зв`язку з шкідливими умовами праці позивач з вини відповідача отримав наступні хронічні професійні захворювання за діагнозами:

-Вібраційна хвороба другої стадії від дії загальної вібрації: синдром церебрально-ангіодистонії з частими акроангіоспазмами у кистях, у поєднанні з трофічними порушеннями та синдромом полірадикулонейропатії на шийному (С6, С7) та попереково-крижовому (L5, S1) рівнях з помірно вираженими статико-динамічними порушеннями хребта на тлі протрузій міжхребцевих дисків С5-С6, С6-С7, L1-L2, L2-L3, L5-S1, лівобічної парамедіанної екструзії диска С6-С7, правобічної інтраекстрафорамінальної екструзії диска L3-L5, ретроспондилолістезу L5, із стійким больовим і м`язово-тонічним синдромами, часто рецидивуючим перебігом з нейродистрофічними проявами у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу (ПФ другого ступеня), остеоартрозу у поєднанні з періартрозом ліктьових та колінних суглобів (ПФ першого ступеня), остеоартрозу дрібних суглобів кистей. Код згідно з МКХ-10 Т75.2.

-Хронічний (пиловий) бронхіт першої стадії. Нерізко виражений пневмофіброз. Легенева недостатність першого ступеня. Код згідно з МКХ-10 J44.

Зазначив, що у зв`язку з отриманим профзахворюванням порушено та порушуються його нормальні життєві зв`язки, позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання, він постійно відчуває біль у хребті, переважно в шийному і попереково-крижовому відділах хребта з іррадіацією болю в обидві ноги і руки, оніміння рук, судоми в м`язах ніг (литкових), порушення ходи, біль та обмеження рухів у колінних суглобах, суглобах кистей і променево-зап`ясткових, мерзлякуватість рук, побіління пальців кистей при охолодженні, зниження слуху і зору, запаморочення, хиткість при ході, періодичний головний біль, порушення ритму серця, сухий кашель протягом доби, який посилюється вранці, помірну задишку при швидкій ході, біль за грудиною. У зв`язку з отриманими захворюваннями позивач також вимушений постійно проходити лікування, і вказаними обставинами позивачу завдано моральну шкоду.

Ухвалою судді від 17 грудня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін.

30 грудня 2025 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування відзиву зазначив, що позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав: позивач по теперішній час продовжує працювати в КП «Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпровської обласної ради, що спростовує посилання позивача на неможливість матеріально забезпечити себе, членів своєї сім`ї та моральні страждання через це; період виникнення професійного захворювання у позивача не припадає на період його перебування в трудових відносинах з підприємством; позивач під час роботи у відповідача кожен рік проходив періодичні медичні огляди, згідно з якими був визнаний придатним до роботи за своєю професією.

Представник позивача до початку розгляду надав суду заяву про розгляд справи без позивача та його представника, позов підтримують в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача Барков С.Є. просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на раніше поданий відзив.

Статтями 43, 211 ЦПК України передбачено, що прийняття участі в судовому засіданні є правом сторони, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Суд, заслухавши представника відповідача, дослідивши письмові матеріали цивільної справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 02.02.1998 по 01.06.2003 працював на посаді чергового оперативного, ВАТ "Центральний гірничо збагачувальний комбінат", з 01.06.2003р. по 07.05.2004р. на посаді охоронника відділу охорони власності комбінату Управління економічної безпеки, ВАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат", з 07.05.2004р. по 23.09.2004р. на посаді підсобного робітника, ВАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат", з 23.09.2004р. по 30.01.2006р. на посаді водія автомобіля БелАЗ-7522 усіх видів вантажоперевезень колони технологічного автотранспорту гірничо-транспортного цеху №1, ВАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат", з 02.09.2010р. по 03.10.2022р. на посаді водія автотранспортних засобів (зайнятого транспортуванням гірничої маси у технологічному процесі у кар`єрі) колони технологічного автотранспорту гірничо-транспортного цеху №1, ПрАТ "Центральний гірничо збагачувальний комбінат" правонаступником яких є ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ», і 03 жовтня 2022 року був звільнений з підприємства за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію, що підтверджується копією трудової книжки на ім`я ОСОБА_1 .

Відповідно до Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) від 25 вересня 2025 року встановлено наявність у ОСОБА_1 професійного захворювання: Вібраційна хвороба другої стадії від дії загальної вібрації: синдром церебрально-ангіодистонії з частими акроангіоспазмами у кистях, у поєднанні з трофічними порушеннями та синдромом полірадикулонейропатії на шийному (С6, С7) та попереково-крижовому (L5, S1) рівнях з помірно вираженими статико-динамічними порушеннями хребта на тлі протрузій міжхребцевих дисків С5-С6, С6-С7, L1-L2, L2-L3, L5-S1, лівобічної парамедіанної екструзії диска С6-С7, правобічної інтраекстрафорамінальної екструзії диска L3-L5, ретроспондилолістезу L5, із стійким больовим і м`язово-тонічним синдромами, часто рецидивуючим перебігом з нейродистрофічними проявами у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу (ПФ другого ступеня), остеоартрозу у поєднанні з періартрозом ліктьових та колінних суглобів (ПФ першого ступеня), остеоартрозу дрібних суглобів кистей. Код згідно з МКХ-10 Т75.2; Хронічний (пиловий) бронхіт першої стадії. Нерізко виражений пневмофіброз. Легенева недостатність першого ступеня. Код згідно з МКХ-10 J44.

У відповідності до п. 17 Акту форми П-4 - професійне захворювання виникло у позивача за таких обставин: Працюючи у кар`єрі гірничо-збагачувального комбінату водієм автотранспортних засобів, виконував роботи з керування великовантажними автомобілями з вивезення гірничої маси з кар`єру за різних дорожніх умов, забезпечував належний технічний стан автотранспортного засобу. При цьому, внаслідок недосконалості технології відкритого видобутку руди, важких режимів експлуатації автотранспортних засобів у кар`єрі, які мали місце, недостатнього зрошення гірничих забоїв та автодоріг, протягом тривалого часу підпадав під вплив підвищених рівнів вібрації загальної та аерозолів фіброгенної дії у повітрі робочої зони.

Відповідно до пункту 18 зазначеного Акту причиною виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) є: Хімічні фактори: Концентрація кристалічного діоксиду кремнію за вмісту в пилу від 10% до 70% у повітрі робочої зони перевищувала гранично допустиму концентрацію в 2,3 раза відповідно до вимог «Державних медико-санітарних нормативів допустимого вмісту хімічних речовин у повітрі робочої зони», затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 09.07.2024 № 1192, та становила 4,6 мг/м? при ГДК 2,0 мг/м?; Вібрація загальна транспортна: Еквівалентний корегований рівень віброприскорення перевищував допустимий рівень на 1 дБ та становив 66 дБ при гранично допустимому рівні 65 дБ згідно з ДСН 3.3.6.039-99 «Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації».

Також, відповідно до пункту 20 вказаного Акту зазначено, що осіб, які порушили законодавство про охорону праці, гігієнічні регламенти і нормативи, не встановлено, через тривалий час роботи в умовах дії шкідливих факторів та зміну керівників структурного підрозділу.

Відповідно до витягу №125/25/207б/В з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, позивачу встановлено III групу інвалідності безстроково. Встановлено 65% втрати працездатності (у тому числі 55% вібраційна хвороба, 10% хронічний (пиловий) бронхіт, акт П-4 від 25.09.2025р.) безстроково.

Статтею 3 Конституції України передбачається, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Частина 4 статті 43, частина 1 статті 46 Конституції України передбачають, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про охорону праці» відшкодування моральної шкоди провадиться власником, якщо небезпечні або шкідливі умови праці призвели до моральної втрати потерпілого, порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Під моральною втратою потерпілого розуміються страждання, заподіяні працівникові внаслідок фізичного або психічного впливу, що спричинило погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру. Відшкодування моральної шкоди можливе без втрати потерпілим працездатності. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Відповідно до статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачено проведення відповідно до законодавства власником або уповноваженим ним органом відшкодування моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У зв`язку з тим, що відповідно до положень ст. 237-1 КЗпП України відшкодувати працівнику моральну шкоду у випадку, передбаченому даною статтею, покладено на власника або уповноважений ним орган, і, як встановлено судом, втрата працездатності позивача настала внаслідок професійного захворювання, спричиненого негативними виробничими факторами під час виконання позивачем трудових обов`язків, і моральну шкоду йому заподіяно ушкодженням здоров`я, пов`язаним із виконанням трудових обов`язків, а роботодавець не забезпечив створення безпечних умов праці, суд дійшов висновку про необхідність відшкодування позивачу моральної шкоди за рахунок відповідача.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди)» з наступними змінами, факт заподіяння моральної шкоди пов`язують не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрес, а із наявністю втрат фізичного і психічного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зв`язків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя.

Як зазначено в п. 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року по справі № 1-9/2004 ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричинюють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.

Судом встановлено, що у зв`язку з отриманням професійного захворювання та встановленням стійкої втрати працездатності у розмірі 65% із встановленням третьої групи інвалідності, позивачу заподіяно моральну шкоду. Внаслідок отриманого професійного захворювання у позивача змінилися умови життя, він змушений проходити лікування, крім того він постійно відчуває біль у хребті, переважно в шийному і попереково-крижовому відділах хребта з іррадіацією болю в обидві ноги і руки, оніміння рук, судоми в м`язах ніг (литкових), порушення ходи, біль та обмеження рухів у колінних суглобах, суглобах кистей і променево-зап`ясткових, мерзлякуватість рук, побіління пальців кистей при охолодженні, зниження слуху і зору, запаморочення, хиткість при ході, періодичний головний біль, порушення ритму серця, сухий кашель протягом доби, який посилюється вранці, помірну задишку при швидкій ході, біль за грудиною.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості, відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами, яким передбачено, що розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Враховуючи встановлені судом обставини, які знайшли підтвердження в наданих доказах, зокрема тривалий період роботи позивача в шкідливих умовах на підприємстві відповідача більше 19 років, характер та тривалість отриманого професійного захворювання, відсоток втрати позивачем професійної працездатності, тяжкість вимушених змін в його життєвих і виробничих стосунках, що позивачу первинно та безстроково встановлено 65% втрати професійної працездатності в зв`язку з професійним захворюванням, а також визнано особою з інвалідністю (3 група), встановлений факт завдання моральної шкоди позивачу підприємством - відповідачем внаслідок порушення вимог законодавства про охорону праці, встановлених нормативів щодо рівня небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу, суд вважає, що причинена моральна шкода підлягає компенсації.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить з меж позовних вимог та доводів позовної заяви, тяжкості наслідків, які настали в здоров`ї позивача, незворотності змін його здоров`я, розміру втрати працездатності, постійний характер страждань, виходячи із засад розумності та справедливості, з урахуванням ступеню втрати професійної працездатності - 65 %, встановлення тртьої групи інвалідності, період роботи у відповідача в умовах впливу шкідливих факторів та, період знаходження у трудових відносинах з відповідачем, суд вважає необхідним визначити розмір компенсації у сумі 300 000 грн., що буде відповідати розміру заподіяної моральної шкоди.

Позивача згідно п.2 ч.1ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнено від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Частина 1статті 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 частини 2 статті 141 ЦПК України визначено, що у разі часткового задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір в сумі 3 000,00 гривень.

Керуючись ст. ст. 153, 2371 КЗпП України, Законом України «Про охорону праці», ст. ст. 4, 5, 76-81, 89, 133, 141, 258-259, 263-265, 354 ЦПК України суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження його здоров`я - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у зв`язку з ушкодженням здоров`я в розмірі 300 000 (триста тисяч) гривень без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» - відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» в дохід держави судовій збір в розмірі 3000,00 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», ЄДРПОУ 00190977, юридична адреса: 50066, Дніпропетровська область м. Кривий Ріг.

Повне рішення складено 07 квітня 2026 року.

Суддя: О. Р. Феняк