Рішення № 135544815, 01.04.2026, Бершадський районний суд Вінницької області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа № 126/231/26

Провадження № 2/126/862/2026

"01" квітня 2026 р.

м. Бершадь

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Рудя О. Г.

із секретарем Кучанською В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бершадь цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "Таскомбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач АТ "Таскомбанк" звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором з тих підстав, що як стверджує, що 25.08.2023 між ОСОБА_1 та АТ "Таскомбанк" було підписано заяву № 988438 про приєднання до публічної пропозиції АТ "Таскомбанк" на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг.

ОСОБА_1 з 25.08.2023 є власником поточного рахунку у гривні, який відкритий до заяви № 988438 з номером кредитного договору № 002/21727254-SP (надалі - кредитний договір).

Згідно з п. 1 заяви № 988438 про приєднання до 2 частини публічної пропозиції АТ "Таскомбанк" відповідач просив надати банківські та фінансові послуги, зокрема: відкрити поточний рахунок у національній валюті; позичальнику було надано послугу кредитування рахунку та встановлено ліміт кредитування рахунку в межах максимальної суми загального ліміту кредитування для вказаного продукту (що складає 100 000 грн.), а саме надані кредитні кошти в сумі 20000 грн.; процентна ставка за встановленим кредитним лімітом - 0,22 %; строк користування - 12 місяців з автоматичною пролонгацією; цільове призначення кредиту - на споживчі потреби.

Кредитні кошти відповідачу було надано у спосіб, зазначений в кредитному договорі, що підтверджується відповідною випискою, отже кредитодавець свої обов`язки за кредитним договором виконав в повному обсязі.

В подальшому відповідач перестав виконувати умови кредитного договору в повній мірі, а саме перестав сплачувати заборгованість по кредиту та процентах.

Неодноразовими телефонними повідомленнями банку позичальника було сповіщено про наявність заборгованості за кредитом та про необхідність її погашення у стислі терміни.

Як наслідок, станом на 02.09.2025 заборгованість за заявою - договором № 002/21727254-SP від 25.08.2023 (кредитна заборгованість) становить 32713,40 грн., в тому числі: заборгованість по тілу кредиту (в тому числі прострочена) - 15337,30 грн., заборгованість за процентами (в тому числі прострочена) - 17376,10 грн.

Таким чином, позичальником було грубо порушено умови кредитного договору № 002/21727254-SP від 25.08.2023.

Просить стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ "Таскомбанк" кредитну заборгованість за заявою-договором № 002/21727254-SP від 25.08.2023, що в частині тіла кредиту та процентів станом на 02.09.2025 становить 32713,40 грн., в тому числі: заборгованість по тілу кредиту (в тому числі прострочена) - 15337,30 грн., заборгованість за процентами (в тому числі прострочена) - 17376,10 грн., а також стягнути понесені позивачем судові витрати.

Представник позивача АТ "Таскомбанк" в поданій ним позовній заяві просить провести розгляд справи без його участі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, причин неявку суду не повідомив.

З врахуванням вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Вирішуючи спір, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 25.08.2023 між ОСОБА_1 та АТ "Таскомбанк" було підписано заяву № 988438 про приєднання до публічної пропозиції АТ "Таскомбанк" на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг.

ОСОБА_1 з 25.08.2023 є власником поточного рахунку у гривні, який відкритий до заяви № 988438 з номером кредитного договору № 002/21727254-SP (надалі - кредитний договір).

Згідно з п. 1 заяви № 988438 про приєднання до 2 частини публічної пропозиції АТ "Таскомбанк" відповідач просив надати банківські та фінансові послуги, зокрема: відкрити поточний рахунок у національній валюті; позичальнику було надано послугу кредитування рахунку та встановлено ліміт кредитування рахунку в межах максимальної суми загального ліміту кредитування для вказаного продукту (що складає 100 000 грн.), а саме надані кредитні кошти в сумі 20000 грн.; процентна ставка за встановленим кредитним лімітом - 0,22 %; строк користування - 12 місяців з автоматичною пролонгацією; цільове призначення кредиту - на споживчі потреби.

Кредитні кошти відповідачу було надано у спосіб, зазначений в кредитному договорі, що підтверджується відповідною випискою, отже кредитодавець свої обов`язки за кредитним договором виконав в повному обсязі.

В подальшому відповідач перестав виконувати умови кредитного договору в повній мірі, а саме перестав сплачувати заборгованість по кредиту та процентах.

Неодноразовими телефонними повідомленнями банку позичальника було сповіщено про наявність заборгованості за кредитом та про необхідність її погашення у стислі терміни.

Як наслідок, станом на 02.09.2025 заборгованість за заявою - договором № 002/21727254-SP від 25.08.2023 (кредитна заборгованість) становить 32713,40 грн., в тому числі: заборгованість по тілу кредиту (в тому числі прострочена) - 15337,30 грн., заборгованість за процентами (в тому числі прострочена) - 17376,10 грн.

Таким чином, позичальником було грубо порушено умови кредитного договору № 002/21727254-SP від 25.08.2023.

Позичальник підтвердив, що ознайомлений з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту.

Умови вищезазначеного кредитного договору позичальником не виконані, кредитні кошти у встановлені договором (графіком погашення кредиту) строки не повернуті.

Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно з ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Статтею 207 ЦК України не передбачено вичерпного переліку таких документів, тому окрім листів та телеграм можуть використовуватися і інші засоби зв`язку, наприклад електронний або інший інтернет/СМС-ресурс.

Частиною другою статті 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, тому акцептуючи пропозицію банку відповідач підписом у заяві про приєднання до умов та правил надання банківських послуг визнає та погоджується на запропоновані банком умови користування послугами банку.

Судом встановлено укладення між сторонами кредитного договору, матеріали справи містять достатньо доказів отримання відповідачем кредитних коштів та їх використання.

Разом з тим, відповідач неналежно виконує умови кредитного договору.

Згідно з ч. 2 ст. 1050, ч. 2 ст. 1054 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок повернути кредит частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогокодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положенням ст. 611 ЦК України визначено правові наслідки порушення зобов`язання. Так, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника передбачених законом невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Відповідно до ч. 4 ст. 42 Конституції України держава захищає права споживачів.

Згідно з ч. 1 ст. 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.

Основні засади цивільного законодавства визначені у ст. 3 ЦК України.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Враховуючи те, що фактично отримані та використані позичальником кошти АТ "Таскомбанк" в повному обсязі не повернуті, а також вимоги ч.2 ст. 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд приходить до висновку, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Зважаючи на викладене, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором.

Згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір» підлягає стягненню з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

На підставі ст.ст. 207, 509, 512, 514, 516, 517, 526, 610, 611, 629, 638, 639, 1050, 1054, 1077, 1078, 1082 ЦК України, керуючись ст.ст. 247, 258, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ :

Позов Акціонерного товариства "Таскомбанк" (код ЄДРПОУ 09806443, вул. С.Петлюри 30, м. Київ) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Таскомбанк" заборгованість за заявою-договором № 002/21727254-SP від 25.08.2023, що в частині тіла кредиту та процентів станом на 02.09.2025 становить 32713,40 грн., в тому числі: заборгованість по тілу кредиту (в тому числі прострочена) - 15337,30 грн., заборгованість за процентами (в тому числі прострочена) - 17376,10 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Таскомбанк" понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя О. Г. Рудь