Ухвала суду № 135544243, 08.04.2026, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Єдиний унікальний номер справи 2-1991/11

Номер провадження 6/333/24/26

УХВАЛА

іменем України

08 квітня 2026 року місто Запоріжжя

Комунарський районний суд міста Запоріжжяу складі: за участю: головуючого судді секретаря судового засідання Стоматова Е.Г. Бережної Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІН ФІНАНС" про поновлення строку пред`явлення дублікату виконавчого листа до виконання, відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", у справі за позовом Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Заявник Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІН ФІНАНС" звернувся до суду із вищезазначеною заявою, у якій просить: визнати поважними та поновити строк пред`явлення до виконання дубліката виконавчого листа Комунарського районного суду м. Запорожжя №2-1991/2011 про стягнення з гр. ОСОБА_3 ОСОБА_2 на користь ПАТ "УкрСиббанк" заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 17710,89 грн.

Заява обґрунтована наступним.

Рішенням Комунарського районного суду м. Запорожжя №2-1991/2011 від 31.05.2011 р. задоволено позов ПАТ "УкрСиббанк" та стягнуто з гр. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ "УкрСиббанк" заборгованості за кредитним договором № 10403009000 від 19.04.2005 р. у загальному розмірі 17710,89 грн. Кредитний договір № 10403009000 від 19.04.2005 р. було укладено між ПАТ "УкрСиббанк" та гр. ОСОБА_1 . Право вимоги первісним кредитором було відступлено до ПАТ "Дельта Банк", який відступив своє право вимоги до ТОВ "ФК Довіра та гарантія" на підставі укладеного договору купівлі-продажу прав вимоги № 1930/К від 18.09.2019. Даний факт також підтверджено в судовому порядку - 04.12.2019 року Комунарський районний суд м. Запорожжя постановив ухвалу по справі 2-1991/11, якою, серед іншого, підтверджено перехід права вимоги за кредитним договором № 10403009000 від 19.04.2005 до ТОВ "ФК Довіра та гарантія" Відповідно до умов договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитними договорами №1930/К від 23.09.2019 р. між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "ФК Довіра та гарантія", новому кредитору мають бути передані оригінали кредитних договорів відповідно до реєстру. При цьому процесуальна документація про стягнення заборгованості за відступленими кредитними договорами передається новому кредиторові за можливості, в міру їх повернення до ПАТ "Дельта Банк". Оригінал виконавчого листа Комунарського районного суду м. Запорожжя по справі №2-1991/2011 про стягнення з гр. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ "УкрСиббанк" заборгованості за кредитним договором № 10403009000 від 19.04.2005 р., від ПАТ "Дельта Банк" до ТОВ "ФК Довіра та гарантія" передавався направленням простої кореспонденції без складання акту прийому-передачі.

Таким чином, у ТОВ "ФК Довіра та гарантія" з моменту набуття права вимоги за кредитним договором, був відсутній оригінал виконавчого листа Комунарського районного суду м. Запорожжя по справі №2-1991/2011 про стягнення з гр. . ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором № 10403009000 від 19.04.2005, оскільки він не передавався ПАТ "Дельта Банк" водночас із переходом права вимоги.

ТОВ "ФК Довіра та гарантія" набувши права стягувача за виконавчим документом по справі №2-1991/2011 про стягнення з гр. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 за кредитним договором №10403009000, пропустила встановлений строк його пред`явлення на виконання до органів виконавчої служби по причині того, що цього виконавчого документа у ТОВ "ФК Довіра та гарантія" не було і товариство не мало змоги пред`явити його на виконання. Внаслідок того, що пропущено строк пред`явлення виконавчого листа з незалежних від ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» причин, відповідно до зазначених обставин, заявник просить суд поновити строк його пред`явлення до виконання, оскільки відповідно до ст. 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Рішення суду на дату подання даної заяви не виконано.

25.07.2024 р. на загальних зборах учасників ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» (ЄДРПОУ 38750239) протоколом № 1706 було вирішено змінити найменування ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» на ТОВ «ВІН ФІНАНС» (ЄДРПОУ 38750239). Наказом № 55-к від 25.07.2024 на виконання Протоколу № 1706 від 25.07.2024 внесено зміни про перейменування до облікових та інших документів Товариства.

У зв`язку з зазначеним просить задовольнити заяву.

Представник ТОВ "ВІН ФІНАНС" в судове засідання не з`явився, надав заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, причини неявки суду не повідомили. Заяв, клопотань на адресу суду не надходило.

Враховуючи, що відповідно до ч.3 ст.442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження, розгляд справи проведено у відсутність сторін та інших учасників по справі.

Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов наступного висновку.

З матеріалів справи та встановлених судом обставин вбачається наступне.

У провадженні Комунарського районного суду м. Запоріжжя перебувала справа № 2-1991/11 за позовом ПАТ "УкрСиббанк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1136-К/Р від 19.04.2005.

Кредитний договір № 1136-К/Р від 19.04.2005 р. було укладено між ПАТ "УкрСиббанк" та гр. ОСОБА_2 .

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 31 травня 2011 року позовні вимоги були задоволені. Суд вирішив:

-Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк УкрСиббанк(МФО 351005, код ЄДРПО 09870750) суму заборгованості за Кредитним договором №1136-К/Р від 19.04.2005 року у розмірі 17416,72грн.

-Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк УкрСиббанк(МФО 351005, код ЄДРПО 09870750) судові витрати, а саме: державне мито у розмірі 174,17 грн. та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі - 120,00 грн.

Вказане рішення оприлюднене в ЄДРСР.

01 грудня 2011 року видано 4 виконавчих листа.

Ухвалою Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 15 травня 2013 року замінено кредитора у виконавчому документі по цивільній справі № 2-1991/2011, виданого на підставі судового рішення від 31.05.2011 року, а саме: ПАТ УкрСиббанк на ПАТ Дельта Банк.

Ухвалою Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 04 грудня 2019 року замінено первісного стягувача Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» по цивільній справі № 2-1991/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1136-К/Р від 19.04.2005 року на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (код ЄДРПОУ 38750239).

25.07.2024 р. на загальних зборах учасників ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" (ЄДРПОУ 38750239) протоколом № 1706 було вирішено змінити найменування ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" на ТОВ "ВІН ФІНАНС" (ЄДРПОУ 38750239). Наказом № 55-к від 25.07.2024 на виконання Протоколу № 1706 від 25.07.2024 внесено зміни про перейменування до облікових та інших документів Товариства.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.

Пунктом 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Частиною першою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та вбачається з практики Європейського Суду з прав людини.

В п.п.40 і 41 рішення ЄСПЛ "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997 року зазначається, що для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду". Ефективний захист сторони у такому судовому процесі та відновлення законності передбачають, що адміністративні органи зобов`язані виконати рішення цього суду. У зв`язку з цим Суд зазначає, що адміністративні органи є складовою держави, яка керується принципом верховенства права, а відтак інтереси цих органів збігаються з необхідністю належного здійснення правосуддя. Якщо адміністративні органи відмовляються або неспроможні виконати рішення суду, чи навіть зволікають з його виконанням, то гарантії, надані статтею 6 стороні на судовому етапі, втрачають свою мету.

Відповідно до ст.368 ЦПК України в редакції, діючій до 14.12.2017 року включно (чинній на час набрання рішенням суду законної сили): питання, пов`язані із зверненням судового рішення до виконання, вирішує місцевий суд, який розглянув справу (ч.1); за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, видається один виконавчий лист (ч.2).

Згідно зі ст.370 ЦПК України в редакції, діючій до 14.12.2017 року включно (чинній на час набрання рішенням суду законної сили), замість втраченого оригіналу виконавчого листа суд, який видав виконавчий лист, має право за заявою стягувача або поданням державного виконавця, видати його дублікат.

Відповідно до ст.371 ЦПК України в редакції, діючій до 14.12.2017 року включно (чинній на час набрання рішенням суду законної сили), стягувачам, які пропустили строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

За положеннями ст.433 чинної редакції ЦПК України: у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина 1); заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина 2).

Згідно з ч.1 ст.21 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції, чинній на час набрання рішенням суду законної сили, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки, зокрема виконавчі листи та інші судові документи протягом трьох років.

Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для: 1) виконання судових рішень з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, з наступного дня після його постановлення (ч.2 ст.21 вказаного Закону в редакції, чинній на час набрання рішенням суду законної сили).

За положеннями ст.22 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції, чинній на час набрання рішенням суду законної сили ("Переривання строку давності пред`явлення виконавчого документа до виконання"):

--- строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються: а) пред`явленням виконавчого документа до виконання; б) частковим виконанням рішення боржником; в) надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення (частина 1);

--- після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується (частина 2);

--- у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю повного або часткового виконання рішення строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після перерви встановлюється з дня повернення виконавчого документа стягувачу (частина 3).

За положеннями ст.23 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції, чинній на час ухвалення рішення суду:

--- державний виконавець відмовляє у прийнятті до провадження виконавчого документа, строк пред`явлення для примусового виконання якого закінчився, про що виносить відповідну постанову (частина 1);

--- стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред`явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк, якщо інше не передбачено законом (частина 2).

Відповідно до ч.ч.1 і 2 ст.12 чинної редакції Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції закону від 02.06.2016р, чинної з 05.10.2016р), виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню з наступного дня після його прийняття.

За частиною 6 ст.12 чинної редакції Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції закону від 02.06.2016р, чинної з 05.10.2016р), стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Отже, розглядаючи питання про строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання, зокрема виконавчих листів, слід виходити з того, що в різний час вказані строки змінювалися, зокрема:

--- до 07.03.2011 року такий строк складав 3 роки (п.1 ч.1 ст.21 Закону України "Про виконавче провадження" у відповідній редакції);

--- з 08.03.2011 року по 04.10.2016 року такий строк складав 1 рік (п.2 ч.1 ст.22 Закону України "Про виконавче провадження" у редакції закону від 04.11.2010 року, що набрала чинності 08.03.2011 року);

--- з 05.10.2016 року по теперішній час такий строк знову складає 3 роки (ч.1 ст.12 Закону України "Про виконавче провадження" у редакції закону від 02.06.2016 року, що набрала чинності 05.10.2016 року).

Згідно з п.1 ч.4 ст.12 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції закону від 02.06.2016р, чинної з 05.10.2016р) строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі, зокрема, пред`явлення виконавчого документа до виконання (п.1 ч.4).

Щодо видачі дубліката виконавчого листа

Відповідно до пп.17.4 п.17 ч.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України установлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей, зокрема, до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Зі змісту заяви вбачається, що заявник не ставить перед судом питання про видачу дубліката виконавчого листа, він лише просить визнати поважними та поновити строк пред`явлення до виконання дубліката виконавчого листа.

Також, представником заявника була направлено «уточнену заяву» боржнику, однак на адресу суду не надходило уточненої заяви.

Щодо поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання

Виходячи з положень ст.433 ЦПК України, питання про поновлення строку для пред`явлення до виконання виконавчого документа, виданого на підставі судового рішення, суд повинен з`ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи неповажність, а відтак дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Метою застосування ст.433 ЦПК України є захист інтересів добросовісного стягувача, який пропустив строк з поважних причин. Поважними можна вважати причини, які не залежали від волі стягувача.

Виконавча давність це встановлений у законі строк, протягом якого рішення може бути пред`явлено саме до примусового виконання, тому що для добровільного виконання строки не встановлені в тому сенсі, що добровільне виконання рішення після закінчення строку виконавчої давності повинно визнаватися належним. Рішення суду, за загальним правилом (станом на день ухвалення рішення, 31.05.2011 року), може бути пред`явлено до примусового виконання протягом одного року з моменту набрання ним законної сили.

Перебіг строку виконавчої давності починається з набранням рішенням суду законної сили. Переривається перебіг цього строку пред`явленням виконавчого документа до виконання, а також частковим виконанням рішення. Пропуск строку виконавчої давності, за загальним правилом, позбавляє стягувача права на примусове виконання рішення. Однак, у разі пропуску цього строку за поважної причини стягувач може звернутися до суду із заявою про поновлення пропущеного строку.

У зв`язку з тим, що в ст.433 ЦПК України не міститься переліку причин, які є поважними при пропуску строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, суд у кожному конкретному випадку, виходячи з аналізу конкретних обставин пропуску строку, вирішує питання проте, чи є причина його пропуску поважною.

Тобто, питання про поважність пропуску строків є оціночним. Поважність причин може залежати від таких обставин, як поведінка заявника (бездіяльність або незаінтересованість в питаннях звернення судового рішення до виконання), інших осіб, так і від чинників, що не пов`язаних з людським фактором.

Як було зазначено, 05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02 червня 2016 року.

Згідно пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02 червня 2016 року виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Тлумачення пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02 червня 2016 року свідчить, що він застосовується тільки до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання за якими не сплинув на час набрання чинності законом № 1404-VIII від 02 червня 2016 року. Для пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення не передбачено зворотної дії в часі і можливості застосування норм закону № 1404-VIII від 02 червня 2016 року до виконавчих документів, пред`явлення до виконання за якими сплинув на час набрання ним чинності.

Аналогічний по суті висновок зроблений і в постановах Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 905/6977/13 та від 02 травня 2018 року у справі № 5016/149/2011(17/6).

У своїй заяві заявник вказує, що оригінал виконавчих листів не було передано їм ПАТ «Дельта банк».

Однак, вимогу про видачу дублікату виконавчого листа заявником не було заявлено.

Відповідно до положень ч.ч.3 і 4 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд вважає, що заявником не надано належних і допустимих доказів на підтвердження поважності причини пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Одні лише посилання у заяві на відповідні обставини (не передання виконавчого листа) не можуть вважатися поважними причинами пропуску вказаного строку.

У матеріалах справи відсутні будь-які належні, допустимі та достатні докази, що стягувачі ПАТ «УкрСиббанк», в подальшому ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» на протязі тривалого часу взагалі зверталися до органу виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду по даній справі.

Одночасно, заявник не надав належних доказів про наявність обставин, які утруднювали або унеможливлювали б звернення стягувача до Відділу ДВС з відповідними заявами щодо руху виконавчого провадження (за наявністю) протягом тривалого часу.

З огляду на положення законодавства про строк пред`явлення виконавчого листа до виконання (1 рік), стягувач (позивач) та/або заявник мали б це враховувати і, пред`явивши виконавчий лист до виконання, повинні були дотримуватися поведінки, яка б унеможливила пропуск строку у випадку повернення виконавчого листа.

Отже, на думку суду, заявник не довів належними доказами жодної поважної причини для поновлення строку пред`явлення до виконання виконавчих документів, адже сама тривалість зволікання з пред`явленням виконавчого листа до виконання (більше 14 років від часу видачі виконавчого листа 01.12.2011 року до часу подання цієї заяви 24 жовтня 2025 року) без зазначення жодних конкретних поважних причин такого зволікання, свідчить про їх неповажність.

При цьому суд вважає необґрунтованими посилання заявника на положення пунктів 12 і 19 Перехідних і прикінцевих положень ЦК України щодо продовження відповідних строків під час карантину та у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану, оскільки, з одного боку, за обставинами справи відповідні строки пред`явлення виконавчого листа до виконання були пропущені задовго до настання карантину (12 березня 2020 року) та введення воєнного стану (24.02.2022 року), а з іншого боку, вказані положення закону не регулюють спірні правовідносини.

Керуючись ст.367, п.2 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІН ФІНАНС" про поновлення строку пред`явлення дублікату виконавчого листа до виконання, відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", у справі за позовом Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Суддя Комунарського районного суду

міста Запоріжжя Е.Г. Стоматов