Ухвала суду № 135543228, 01.04.2026, Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №949/321/26

У Х В А Л А

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

01 квітня 2026 року

слідчий суддя Дубровицького районного суду Рівненської області ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваної ОСОБА_4 ,

захисника підозрюваної адвоката ОСОБА_5 ,

неповнолітнього потерпілого ОСОБА_6 ,

законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_7 ,

розглянувши матеріали клопотання заступника начальника СВ Відділення поліції №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором Сарненської окружної прокуратури ОСОБА_3 , за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026181110000048 від 25 лютого 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 121 Кримінального кодексу України, відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 121 Кримінального кодексу України:

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Дядьковичі Рівненського району Рівненської області, жительки АДРЕСА_1 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_2 , непрацюючої, громадянки України, раніше судимої - засуджена Дубровицьким районним судом Рівненської області 09 грудня 2025 року за ст.185 ч.4, ст. 361 ч.1, 2 КК України до 5(п`яти) років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з іспитовим строком три роки,

в с т а н о в и в:

Заступник начальника СВ Відділення поліції №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_8 , за погодженням із прокурором Сарненської окружної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб з утриманням в Рівненському слідчому ізоляторі без визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави відносно підозрюваної ОСОБА_4 .

В обґрунтування клопотання посилається на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 24 лютого 2026 року близько 18 год. 30 хв., знаходячись в багатоквартирному житловому будинку АДРЕСА_3 , де перебуваючи на сходовому марші між сходовими майданчиками другого та першого поверхів будинку, під час словесного конфлікту із неповнолітнім ОСОБА_6 , що виник на ґрунті раптово виниклих неприязних особистих стосунків, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх протиправних дій, діючи умисно, завдала потерпілому неповнолітньому ОСОБА_6 один удар ножем в область поперекової ділянки зліва, внаслідок чого заподіяла останньому тілесні ушкодження у вигляді колото-різаної рани лівої поперекової ділянки (топографічно на рівні 1-2 поперекових хребців по середнє-лопатковій лінії), з раневим каналом, який проходив через шкіру, підшкірну клітківку, «тканину лівого поперекового квадратного м`язу», проходив через «параспінальні тканини на рівні 12 ребра зліва» та сліпо закінчувався у тканині лівої нирки («в товщі паренхими задньо-середньої частини нирки»), з ознаками «периренальної, ретроперитонеальної гематоми», з описаним напрямком раневого каналу - «ззаду-допереду та дещо донизу», з ознаками макрогематурії (згідно результатів лабораторного дослідження сечі від 25.02.2026, де було виявлено - незмінені еритроцити 60-80 у полі зору), які згідно висновку судово-медичної експертизи в комплексі відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння.

Таким чином, на думку слідчого, є підстави вважати, що підозрювана ОСОБА_4 вчинила тяжкий злочин проти життя та здоров`я особи, який відповідно до частини 1 статті 121 Кримінального кодексу України, є тяжким злочином і карається позбавленням волі на строк від 5 до 8 років.

Так, на думку слідчого, причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами та доказами.

27 березня 2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні нею кримінального парвопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України.

Слідчий ОСОБА_8 зазначає, що з точки зору достатності та взаємозв`язку обставин справи, у даному кримінальному провадженні наявні докази, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки об`єктивно пов`язують її з ними, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрювана могла вчинити дане правопорушення.

Крім того, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:

- переховуватися від органів досудового розслідування ;

- незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому кримінальному провадженні;

- вчинити інше кримінальне правопорушення.

Обгрунтуванням даних ризиків є те, що ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення, адже дана особа схильна до вчинення кримінальних правопорушень, що підтверджується довідкою про судимість. Востаннє ОСОБА_4 була засуджена 09.12.2025 року вироком Дубровицького районного суду Рівненської області за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 361, ч. 2 ст. 361 КК України до покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, із звільненням на підставі статті 75 КК України від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку 3 роки.

У клопотанні про обрання запобіжного заходу слідчий зазначає, що метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваної ОСОБА_4 є забезпечення виконання нею покладених на неї процесуальних обов`язків, а також запобігти спробам останньої переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому кримінальному провадженні з метою зміни їх подальших показань.

Також слідчий зазначає, що ОСОБА_4 проживає в м. Дубровиця, що є прикордонною територією, яка межує з територією Республіки Білорусь. Зазначене дозволяє обґрунтовано вважати, що ОСОБА_4 може покинути підконтрольну територію України та переховуватись за її межами. Тому, посилаючись на вищевказані обставини, ризик переховуватись від органу досудового розслідування з боку підозрюваної ОСОБА_4 є обґрунтованим.

Обґрунтуванням ризику, що ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні слідчий вважає те, що свідки ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та потерпілий ОСОБА_6 є її знайомими товаришами. Перебуваючи на волі, ОСОБА_4 , буде мати реальну можливість шляхом погроз, вмовляння чи переконання впливати на свідків та потерпілого, з метою зміни їх показань у провадженні, у зв`язку з чим лише перебування останньої в слідчому ізоляторі унеможливить їх спілкування.

Крім того, вчинення кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_4 супроводжувалось застосуванням насильства із надмірною агресивністю відносно неповнолітнього потерпілого, що свідчить про можливість ОСОБА_4 в подальшому незаконно впливати на потерпілого та свідків шляхом застосування до останніх насильницьких дій з метою зміни останніми показань.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала клопотання слідчого та просила суд його задовольнити, оскільки вказаним ризикам неможливо запобігти шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів. Окрім того прокурор наголосила, що ОСОБА_4 оголошено про підозру лише 27 березня 2026 року, а тому твердження захисника підозрюваної про те, що вона буде з`являтися на виклики до слідчого чи суду, безпідставні. Окрім того, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину в період іспитового строку, злочин скоєно проти неповнолітнього. Також прокурор зауважила, що ОСОБА_4 не надала суду жодних доказів про те, що вона доглядає за особою похилого віку.

Підозрювана ОСОБА_4 в судовому засіданні просила суд обрати менш суворий запобіжний захід, не пов`язаний із триманням під вартою.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 просив суд обрати менш суворий запобіжний захід відносно підозрюваної ОСОБА_4 , не пов`язаний із триманням під вартою, а саме домашній арешт у нічний час доби, оскільки підозрювана ОСОБА_4 з`являлася на виклик до слідчого, окрім того вона доглядає за особою похилого віку.

Неповнолітній потерпілий ОСОБА_6 просив суд обрати обрати ОСОБА_4 менш суворий запобіжний захід, не пов`язаний із триманням під вартою, а саме домашній арешт.

Законний представник неповнолітнього потерпілого ОСОБА_6 - ОСОБА_7 , відносно обрання запобіжного заходу відносно підозрюваної ОСОБА_4 поклалася на розсуд суду.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Відповідно до вимог статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

За визначенням, яке міститься в рішенні Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином. І вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Причетність ОСОБА_4 до вчинення вказаного кримінального правопорушення, підтверджується вже зібраними під час досудового розслідування матеріалами та доказами, а саме:

-оглядами місця події від 25.02.2026 та від 26.02.2026, під час яких виявлено сліди та речі, що вказують на ознаки кримінального правопорушення;

-допитом свідка ОСОБА_9 від 26.02.2026;

-допитом свідка ОСОБА_10 від 26.02.2026;

-допитом потерпілого ОСОБА_6 від 12.03.2026, який повідомив обставини нанесення йому тяжких тілесних ушкоджень;

-слідчим експериментом із потерпілим ОСОБА_6 від 12.03.2026, який повідомив обставини нанесення йому тяжких тілесних ушкоджень та відтворив механізм;

-допитом підозрюваної ОСОБА_4 від 27.03.2026, яка повідомила обставини нанесення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_6 ;

-слідчим експериментом із підозрюваною ОСОБА_4 від 27.03.2026, яка повідомила обставини нанесення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_6 та відтворила механізм.

27 березня 2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні нею кримінального парвопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України.

Відповідно до частини 1 статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрювається у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 121 Кримінального кодексу України і подане слідчим клопотання відповідає вимогам статей 183, 184 Кримінального процесуального кодексу України.

Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідка та потерпілого залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками та потерпілими, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Тобто, ризик впливу на свідка та потерпілого існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідка та потерпілого та дослідження їх судом.

Відповідно до приписів частини 1 статті 183 Кримінального процесуального кодексу України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, а відповідно до пункту 4 частини 2 статті 183 Кримінального процесуального кодексу України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_4 , слідчий суддя враховує вимоги статті 178 Кримінального процесуального кодексу України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, оцінює в сукупності всі обставини, в тому числі тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання підозрюваної винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється, міцність соціальних зв`язків підозрюваної в місці її постійного проживання, наявність судимостей у підозрюваної тощо.

При цьому, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; ризик переховування від суду; можливість вчинення іншого правопорушення особою; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством (пункт 79 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Харченко проти України" від 10 лютого 2011 року, рішення "Лабіта проти Італії" від 06 квітня 2000 року, рішення "Летельє проти Франції" від 26 червня 1991 року).

Тому, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , вагомість наявних доказів вчинення нею кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання її винуватим у кримінальному правопорушенні, відсутність міцності соціальних зв`язків підозрюваної в місці її постійного проживання та враховуючи те, що існують реальні ризики переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи вчинити інше кримінальне правопорушення, слідчий суддя дійшов висновку про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_4 , оскільки більш м`який запобіжний захід, не зможе в повній мірі виправдати мету застосування запобіжного заходу.

Отже, тяжкість, характер і ступінь суспільної небезпеки інкримінованого злочину та особа підозрюваної є підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке може бути виправдане в тому випадку, якщо є конкретні ознаки реальної необхідності охорони інтересів суспільства.

Між тим, відповідно до частини 3 статті 183 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваній розмір застави.

Відповідно до частини 4 статті 182 Кримінального процесуального кодексу України, розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи матеріальне становище підозрюваної, тяжкість правопорушення за вчинення якого вона підозрюється, вважаю за необхідне визначити їй заставу у розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 166 400 грн. (50*3328 грн.), оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваної альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, вважаю за необхідне відповідно до частини 5 статті 194 Кримінального процесуального кодексу України покласти на неї такі обов`язки:

- прибувати до слідчого СВ Відділення поліції №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області, який здійснює досудове розслідування по кримінальному провадженню, із встановленою ним періодичністю;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, а саме із АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками ;

- здати на зберігання до Відділення поліції №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Відповідно до частини 4 статті 202 Кримінального процесуального кодексу України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Однак, враховуючи зміст частини 4 статті 183 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, в тому числі щодо злочину, який спричинив загибель людини.

На підставі викладеного, керуючись статтями 176-178, 183, 184, 186, 187, 193-194, 196, 197, 202, 205, 395 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В:

Клопотання задоволити частково.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів.

Строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 встановити до 29 травня 2026 року включно.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_4 обов`язків, визначених Кримінальним процесуальним кодексом України.

Розмір застави визначити у межах 50 (п`ятдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 166 400 грн. (сто шістдесят шість тисяч чотириста гривень), у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самою підозрюваною так і іншою особою (заставодавцем) на депозитний рахунок суду за наступними реквізитами:

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26259988;

Банк отримувача: ДКСУ, м.Київ ;

Код банку отримувача (МФО): 820172;

Рахунок отримувача: UA048201720355229002000010559 .

Підозрювана або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Покласти на підозрювану ОСОБА_4 , у разі внесення застави, наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого за кожним викликом;

- не відлучатись із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти про зміну свого місця проживання слідчого, прокурора або суд;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд і в`їзд в Україну;

- заборонити спілкуватись із свідками та потерпілим у кримінальному провадженні.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Дубровицького районного суду Рівненської області коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 з-під варти, повідомивши усно та письмово Дубровицький районний суд Рівненської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваної з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрювана ОСОБА_4 зобов`язана виконувати покладені на неї обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрювана ОСОБА_4 вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Контроль за виконанням ухвали покласти на заступника начальника СВ Відділення поліції №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_8 .

Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваній, захиснику, слідчому, прокурору.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, що перебуває під вартою - з моменту вручення копії ухвали.

Повний текст ухвали суду складено 01 квітня 2026 року.

Слідчий суддя: підпис.

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.

Суддя Дубровицького

районного суду ОСОБА_1