Постанова № 135543211, 03.04.2026, Демидівський районний суд Рівненської області

Справа № 168/96/26

номер провадження 2-а/558/4/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2026 року селище Демидівка

Демидівський районний суд Рівненської області, в складі судді одноособово Феха Т.С., за участю секретаря судового засідання Ковальської Л.С., позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Івашинюти І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Рівненській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, -

в с т а н о в и в:

Відповідно до ухвали Старовижівського районного суду Волинської області від 2 лютого 2026 року адміністративна справа №168/96/26 за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Рівненській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення передана за підсудністю до Демидівського районного суду Рівненської області.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до відповідача Управління патрульної поліції в Рівненській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ДП18 №782994, винесеної 18 січня 2026 року інспектором Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України старшим лейтенантом поліції Ігнациком Іваном Вікторовичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі 425,00 гривень.

Свої позовні вимоги позивач ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що постановою серії ДП18 №782994 від 18 січня 2026 року інспектора Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України старшим лейтенантом поліції Ігнациком І.В., його, ОСОБА_1 , було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі 425,00 гривень за те, що він 18 січня 2026 року о 10 годині 48 хвилин в селищі Демидівка по вул. Миру, 40, Дубенського району Рівненської області, керував автомобілем, не пред`явив у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, а також реєстраційні документи на транспортний засіб та не мав поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив вимоги Правил дорожнього руху.

Вважає, що він не порушував Правил дорожнього руху, а працівниками поліції безпідставно винесено відносно нього оскаржувану постанову.

18 січня 2026 року о 10 годині 52 хвилини він перебував в приміщенні аптеки «Рівнефарм» по вул. Миру, 40 в селищі Демидівка Дубенського району Рівненської області. В цей час, в приміщенні вказаної аптеки, до нього звернулись двоє працівників поліції - інспектор Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України старший лейтенант поліції Федькович О.А. та інспектор Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України старший лейтенант поліції Ігнацик І.В., з вимогою пред`явити їм посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника транспортного засобу. Він повідомив, що є також працівником поліції і показав їм своє службове посвідчення. Проте, поліцейський Федькович О.А. продовжував вимагати у нього документи на транспортний засіб та посвідчення водія. Він повідомив, що у них немає законних підстав вимагати у нього документи, а рух транспортним засобом він припинив з власної ініціативи, після чого зайшов у аптеку. Він попросив працівників поліції пред`явити докази вчинення ним порушень Правил дорожнього руху, проте в ознайомленні з цими доказами йому було відмовлено. Після цього, він сказав, що хоче придбати ліки в аптеці, на що Федькович О.А. повідомив, що о 10 годині 52 хвилини його затримано в порядку ст. 260 КУпАП і що його буде доставлено до приміщення ВП №1 Дубенського РВП ГУНП в Рівненській області, що розташоване в селищі Млинів, Дубенського району Рівненської області, для встановлення особи та складання адміністративних матеріалів. Він повторно пред`явив своє службове посвідчення працівника поліції, де зазначені його персональні дані, проте його затримання продовжили та доставили його до ВП №1 Дубенського РВП ГУНП в Рівненській області для встановлення особи, де без наявності законних підстав інспектором Управління патрульної поліції в Рівненській області старшим лейтенантом поліції Ігнациком І.В. оголошено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, здійснене не в електронному режимі серії ДП18 №782994 від 18 січня 2026 року та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, а також ОСОБА_2 повідомлено, що відносно нього складено протокол № 028495 про адміністративне затримання від 18 січня 2026 року, після чого його затримання було припинено. Вказані дії працівників поліції Ігнацика І.В. та Федьковича О.А. вважає незаконними, а постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ДП18 №782994 від 18 січня 2026 року необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, у зв`язку з неповним з`ясуванням обставин справи.

З вказаних підстав, позивач ОСОБА_1 просив скасувати постанову інспектора Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України старшого лейтенанта поліції Ігнацика Івана Вікторовича серії ДП18 №782994 від 18 січня 2026 року про притягнення його, ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі 425,00 гривень.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, з підстав викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити. Додатково пояснив, що постанову серії ДП18 №782994 від 18 січня 2026 року про накладення на нього адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 126 КУпАП вважає незаконною, оскільки відповідач не надав будь-яких доказів, які б свідчили про те, що він особисто 18 січня 2026 року керував автомобілем марки «MAZDA» н.з. НОМЕР_1 . Проте, не заперечує той факт, що того дня керував автомобілем, номерний знак якого не повідомив. З пояснень ОСОБА_1 вбачається також, що на вимогу працівників поліції надати особисті документи та документи на транспортний засіб він повідомив, що є працівником поліції і показав своє службове посвідчення, що вважає достатнім для встановлення його особи. Не пред`явив працівникам поліції на вимогу посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника транспортного засобу, оскільки вважав такі вимоги безпідставними.

Від представника відповідача Управління патрульної поліції в Рівненській області Івашинюти І.О. до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено про те, що відповідач не визнає позовні вимоги позивача, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, оскільки постанова поліцейського винесена з дотриманням вимог КУпАП.

В обґрунтування заперечень проти позову представник відповідача зазначив, що 18 січня 2026 року приблизно о 10 годині 40 хвилин в с-щі Демидівка по вул. Миру, інспектором Управління патрульної поліції в Рівненській області ДПП, старшим лейтенантом поліції Федьковичем О.А., спільно з інспектором Управління патрульної поліції в Рівненській області ДПП старшим лейтенантом поліції Ігнациком І.В. було помічено транспортний засіб марки «MAZDA» з номерним знаком НОМЕР_2 , який рухається із порушенням Правил дорожнього руху, а саме: водій керував зазначеним транспортним засобом без чинного поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив п. 2.1. ґ Правил дорожнього руху. З вказаних підстав працівниками поліції було прийнято рішення зупинити транспортний засіб на підставі п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України "Про Національну поліції". Було вчинено ряд дій для зупинки вище зазначеного транспортного засобу - увімкнено проблискові маячки червоного та синього кольорів, однак водій лише пришвидшив рух та здійснив різку зупинку біля магазинів обабіч дороги.

Після роз`яснення гр. ОСОБА_1 про ймовірне вчинення ним адміністративного правопорушення, останній почав рух в напрямку приміщення аптеки, на вимогу патрульного поліцейського не реагував.

На неодноразову вимогу надати документи у відповідності до вимог п. 2.4 Правил дорожнього руху, водій автомобіля марки «MAZDA» з номерним знаком НОМЕР_3 відмовлявся надавати документи, обґрунтовуючи такі дії відсутністю підстав для зупинки транспортного засобу, яким він керував.

В подальшому водія було затримано працівниками поліції згідно ст. 260 КУпАП, з метою встановлення особи та складання адміністративних матеріалів.

Встановивши особу водія, ним виявився ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 .

У відзиві на позовну заяву зазначається також про те, що факт порушення позивачем вимог п. 2.1 ґ Правил дорожнього руху підтверджується витягом із офіційного вебсайту «Моторне транспортне страхове бюро України», згідно якого станом на 18 січня 2026 року відомості щодо наявного чинного страхового полісу на транспортний засіб марки «MAZDA» з номерним знаком НОМЕР_3 відсутні. Факт порушення позивачем вимог п.п. 2.4, 2.1.а, 2.1ґ Правил дорожнього руху підтверджується відеозаписом з портативних відеореєстраторів поліцейських, де зафіксовано момент спілкування з водієм та факт підтвердження ОСОБА_1 керування транспортним засобом марки «MAZDA» з номерним знаком НОМЕР_3 , оголошення причини зупинки, відмова водія надавати на вимогу поліцейського документи, передбачені п. 2.4. Правил дорожнього руху, розгляд справи про адміністративне правопорушення. Постанова поліцейським винесена з дотриманням вимог КУпАП. Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом марки «MAZDA» з номерним знаком НОМЕР_3 зафіксовано відеореєстратором зі службового транспортного засобу.

В судовому засіданні представник відповідача Управління патрульної поліції в Рівненській області Івашинюта І.О. позовні вимоги позивача не визнав, з підстав зазначених у відзиві. Крім цього, представник відповідача Управління патрульної поліції в Рівненській області Івашинюта І.О. пояснив, що 18 січня 2026 року працівниками патрульної поліції, під час зупинки іншого транспортного засобу було виявлено автомобіль марки «MAZDA» на транзитних номерах, що в той час був припаркованим біля аптеки. Працівник поліції, маючи доступ до бази даних, за допомогою службового планшета встановив, що на такий транспортний засіб відсутній поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. До автомобіля марки «MAZDA» номерний знак НОМЕР_1 поліцейські не підходили, оскільки автомобіль був припаркованим, ним ніхто не керував, а тому на той час не було допущено ніякого порушення. Через декілька хвилин після спілкування з водієм зупиненого поліцейськими автомобіля, поліцейські продовжили рух службовим автомобілем, та побачили, що автомобіль марки «MAZDA» номерний знак НОМЕР_1 від`їжджає від аптеки, прослідували за таким автомобілем, подали сигнал про зупинку за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольору, зупинивши такий автомобіль. Водій автомобіля марки «MAZDA» заїхав на паркову та зупинився. В подальшому на вимогу поліцейських, які водієві повідомили причину зупинки, водій такого автомобіля, яким був позивач, не пред`явив поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, посвідчення водія, реєстраційні документи на автомобіль. У зв`язку з цим, поліцейським було винесено постанову про накладення на позивача адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 126 КУпАП. Постанову поліцейського, складену відносно позивача, вважає обґрунтованою та законною.

Заслухавши позивача та представника відповідача, вивчивши та дослідивши всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 18 січня 2026 року інспектором взводу №2 роти батальйону №3 (з обслуговування Дубенського району) полку Управління патрульної поліції в Рівненській області ДПП старшим лейтенантом поліції Ігнациком І.В. було винесено постанову серії ДП18 №782994 від 18 січня 2026 року в справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 126 КУпАП, відповідно до якої, зазначається про те, що ОСОБА_1 18 січня 2026 року о 10 годині 48 хвилин в селищі Демидівка по вул. Миру, 40, керуючи транспортним засобом марки «MAZDA» номерний знак НОМЕР_3 , не пред`явив у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, а також реєстраційні документи на транспортний засіб та не мав поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив вимоги п.п. 2.4, 2.1.а, 2.1ґ Правил дорожнього руху (а.с. 7).

Відповідно ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом з дотриманням процесуальної форми її розгляду.

Пунктом 2.1.а Правил дорожнього руху передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до п. 2.1.б Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, Національної поліції, Служби безпеки, Управління державної охорони - технічний талон).

Пунктом 2.1. ґ Правил дорожнього руху передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі чинний страховий поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в Єдиній централізованій базі даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або страховий сертифікат Зелена картка (на електронному або паперовому носії), виданий іноземним страховиком відповідно до правил міжнародної системи автомобільного страхування Зелена картка.

Відповідно до пункту 2.4 Правил дорожнього руху на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також : а) пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1; б) дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу; в) дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов`язковому технічному контролю.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

У позовній заяві позивач ОСОБА_1 , як на підставу визнання протиправною та скасування оскаржуваної постанови, посилався на те, що він не порушував Правил дорожнього руху, а працівниками поліції безпідставно винесено відносно нього оскаржувану постанову.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України.

Положення ч. 1 ст. 77 КАС України покладають обов`язок доказування обставин, на яких ґрунтуються вимоги та/чи заперечення, на кожну із сторін, як позивача, так і відповідача.

В силу вимог ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснював, що відповідач не надав будь-яких доказів, які б свідчили про те, що він особисто 18 січня 2026 року керував автомобілем «MAZDA» номерний знак НОМЕР_1 . Проте, не заперечує той факт, що того дня він керував автомобілем, номерний знак якого не повідомив. ОСОБА_1 пояснював, що працівники поліції його не зупиняли, а рух транспортним засобом він припинив з власної ініціативи, після чого зайшов у аптеку.

Проте, із наданого відповідачем відеозапису з відеореєстратора службового автомобіля та відеозапису з портативного відеореєстратора поліцейського, що були досліджені в судовому засіданні, встановлено, що службовий автомобіль поліцейських рухався за автомобілем, яким керував позивач ОСОБА_1 , та з такого відеозапису вбачається, що після зупинки позивачем керованого ним автомобіля, коли він вийшов з автомобіля, то запитав у поліцейських чого вони його зупинили (відеозапис файл «clip-0mp» - 10 год. 47 хв. 41 сек.). Після слів поліцейського, що зараз все скаже, позивач сказав: «Я трохи поспішаю, я можу піти, чи я затриманий, я йду». В подальшому почав заперечувати факт його зупинки працівниками поліції та пішов у приміщення аптеки.

Із наданого відповідачем відеозапису, встановлено також, що ОСОБА_1 було оголошено причину зупинки. Однак, ОСОБА_1 заперечував факт виявлення працівниками поліції вчинення ним правопорушення, зокрема керування транспортним засобом марки «MAZDA» номерний знак НОМЕР_1 без чинного поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобі, зазначивши про те, що поліцейські його зупинили лише через те, що він керував автомобілем на транзитних номерах.

Разом з тим, під час спілкування з поліцейськими, зайшовши в аптеку, позивач стверджував, що поліцейські не могли під час руху службовим автомобілем встановити чи наявний для автомобіля, яким він керував, чинний поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Проте, поліцейський після внесення даних номерного знака, керованого позивачем автомобіля, на службовому планшеті пред`явив ОСОБА_1 для ознайомлення інформацію про відсутність на транспортний засіб марки «MAZDA» чинного поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (відеозапис файл «clip-0mp» - 10 год. 50 хв. 10 год. 51 хв. сек.).

Разом з тим, після ознайомлення поліцейським ОСОБА_1 з наявною інформацією про відсутність чинного поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на автомобіль марки «MAZDA» номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 не пред`явив чинного поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на такий автомобіль.

Крім того, на підтвердження факту порушення позивачем вимог 2.1 ґ Правил дорожнього руху, до відзиву на позовну заяву відповідачем додано витяг із офіційного вебсайту «Моторне транспортне страхове бюро України», згідно якого станом на 18 січня 2026 року відомості щодо наявного чинного страхового полісу на транспортний засіб з номерним знаком НОМЕР_3 відсутні (а.с. 40).

Із наданого відповідачем відеозапису з портативного відеореєстратора поліцейського, що був досліджений в судовому засіданні, встановлено також, що ОСОБА_1 поліцейськими було оголошено причину зупинки, та ОСОБА_1 не пред`явив у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, а також реєстраційні документи на транспортний засіб, чим порушив вимоги п. 2.4, 2.1.а Правил дорожнього руху.

Вказані обставини не заперечує і позивач, з пояснень якого встановлено, що на вимогу працівників поліції надати особисті документи та документи на транспортний засіб він показав своє службове посвідчення, вважаючи це достатнім для встановлення його особи. Не пред`явив посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу, оскільки вважав такі вимоги безпідставними.

Такі обставини, вказані і в оскаржуваній позивачем ОСОБА_1 постанові серії ДП18 №782994 від 18 січня 2026 року.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах.

П. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Дослідженими доказами по справі беззаперечно встановлено, що позивач ОСОБА_1 керував автомобілем марки «MAZDA» номерний знак НОМЕР_1 , під час зупинки транспортного засобу, під його керуванням, на вимогу поліцейських не пред`явив у спосіб, що дають можливість поліцейським прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія, реєстраційних документах на транспортний засіб та поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Вказані обставини підтверджені відеозаписами з відеореєстратора службового автомобіля та відеозаписами з портативних відеореєстраторів поліцейських.

При цьому, щодо посилань позивача ОСОБА_1 на те, що на наданих до суду відповідачем відеозаписах відсутня фіксація номерного знака на автомобілі, яким він керував, а також щодо посилань на ту обставину, що поліцейські до нього підійшли вже, коли він вийшов з автомобіля, а отже набув статусу пішохода, суд зауважує, що виявлення правопорушень, відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» здійснюється поліцейським в т.ч. і шляхом особистого спостереження.

Разом з тим, в судовому засіданні позивач ОСОБА_1 , посилаючись на неповноту розгляду поліцейським справи про адміністративне правопорушення відносно нього, зазначив, що поліцейський неповно з`ясував обставини справи, не ідентифікував його транспортний засіб, оскільки у 2012 році проведена державна реєстрація автомобіля, яким він керував, але на час керування ним 18 січня 2026 року автомобілем, на автомобілі були встановлені транзитні номерні знаки.

Такі обставини, давали поліцейському підстави для перевірки правомірності експлуатації транспортного засобу.

Суд, вважає за необхідне зауважити, що відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції є об`єктивними доказами, тобто такими, які у процесі доказування не встановлюються від людей і не залежать від їх суб`єктивного сприйняття певних обставин.

Надані до суду відповідачем відеозаписи є належними та допустити доказами, підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, що описані в оскаржуваній постанові.

При цьому, судом не встановлено обставин, які б свідчили про упередженість дій працівників поліції стосовно позивача та порушень ними при винесенні оскаржуваної постанови, що ставили б під сумнів вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Жодних доказів порушення законодавства працівниками поліції при винесенні оскаржуваної постанови до позовної заяви позивачем додано не було.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Джерела, які можуть бути доказами в справі про адміністративне правопорушення, наведені у статті 251 КУпАП.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах по деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про Національну поліцію", у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Як вбачається з ч. 1 ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Із змісту дослідженої постанови поліцейського встановлено, зазначені у ній відомості щодо часу, місця та обставин справи відповідають дійсності, оскільки підтверджені частково поясненнями позивача в судовому засіданні, а також свідком ОСОБА_3 та представником відповідача Івашинютою І.О., а також дослідженими відеозаписами з реєстратора поліцейського та з реєстратора службового автомобіля.

Разом з тим, позивачем до суду не надано доказів, що спростовували б обставини, викладені в оскаржуваній постанові поліцейського.

Під час розгляду справи, судом встановлено, що оскаржувана постанова винесена особою, уповноваженою на вчинення таких дій, а зміст оскаржуваної постанови відповідає вимогам ст. 283 КУпАП.

Встановлені поліцейським в оскаржуваній постанові обставини не спростовані жодними належними та допустимими доказами, а частково були підтверджені позивачем під час розгляду справи судом.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання необгрунтованою та для скасування постанови поліцейського, у зв`язку з чим позовні вимоги позивача не підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Кодекс адміністративного судочинства України передбачає не лише обов`язок суб`єкта владних повноважень (відповідача у справі) щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності (ч. 2 ст. 77 КАС України), але й обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1 ст. 77 КАС України).

Враховуючи вищевикладене та аналізуючи здобуті по справі докази, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог позивача, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 9, 19, 72-77, 241-246, 255, 286, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

в и р і ш и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Рівненській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: Управління патрульної поліції в Рівненській області, місцезнаходження: м. Рівне, вул. Степана Бандери, 14а, Рівненської області, код 40108646.

Суддя Т.С. Феха.

Повний текст рішення складено 6 квітня 2026 року.