Рішення № 135543185, 08.04.2026, Гощанський районний суд Рівненської області

Провадження 2/557/384/2026

Справа 570/6556/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2026 року с-ще Гоща

Гощанський районний суд Рівненської області у складі:

судді Оленич Ю.В.,

секретар судового засідання Дацюк І.С.,

номер справи 570/6556/26,

учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова Нова»,

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в с-щі Гоща за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

за участю представника відповідача Фінкевича В.Г.,

ВСТАНОВИВ:

Зміст позовних вимог та позиції учасників справи

У грудні 2025 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Нова» (далі ТОВ «Іннова Нова») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором позики в розмірі 34 577,60 грн та сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн.

Свій позов мотивує тим, що 15 лютого 2025 року між ТОВ «Іннова Нова» та відповідачем було укладено договір про надання кредитних коштів у позику №7097410225, за умовами якого остання отримала кредитні кошти в розмірі 8 000 грн, які зобов`язувалася повернути та сплатити проценти за користування ними. ТОВ «Іннова Нова» виконало свої зобов`язання у повному обсязі та надало відповідачу кредитні кошти. Однак, відповідач порушила умови договору щодо своєчасного повернення суми кредиту та процентів за користування таким, у зв`язку з чим у неї виникла заборгованість за даним правочином, загальний розмір якої становить 34 577,60 грн, з яких: 8 000 грн заборгованість за тілом кредиту, 10 577,60 грн заборгованість за процентами, 16 000,00 грн - сукупна сума пені, нарахована за порушення зобов`язань. У зв`язку з невиконанням відповідачем умов договору позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, у якому також повідомив, що має намір після ухвалення рішення протягом п`яти днів подати до суду заяву про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат на правничу допомогу разом з підтвердженням розміру понесення таких судових витрат.

26 березня 2026 року представник відповідача ОСОБА_2 подав до суду в системі «Електронний суд» відзив на позовну заяву. Зі змісту відзиву вбачається, що відповідач позовні вимоги не визнає, у задоволенні позову просить відмовити та вирішити питання про стягнення з позивача понесених судових витрат на правничу допомогу в розмірі 5000 грн. Відповідач, не заперечуючи факту отримання від позивача кредитних коштів на суму 8000 грн, вказуючи на добросовісну сплату на користь позивача 12 400 грн, з яких останнім 11 200 грн зараховано на погашення пені, а 1200 грн - на погашення комісії. Відповідач вважає, що позивачем безпідставно, необґрунтовано та недобросовісно, в супереч п. 18 Перехідних положень Цивільного кодексу України, нараховано їй штрафи на загальну суму 16 000 грн, на погашення яких зараховано кошти в сумі 2625 грн, які б мали йти на погашення боргу та відсотків, а також комісію в розмірі 1200 грн. Окремо звертає увагу на несправедливий в розумінні ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», встановлений позивачем розмір відсотків в 1% у день, у зв`язку з чим нарахування 21 777,60 грн відсотків вважає необґрунтованим та безпідставним. Вважає, що сплачені нею 12 400 грн на користь позивача повністю покрили погашення боргу 8000 грн та відсотків на суму 4 400 грн (більше 50 % від суми основного боргу), а тому правових і законних підстав для стягнення з неї надмірної суми відсотків, а тим більше пені - не існує. Завищеними, на переконання відповідача, є і заявлені, але не оплачені, витрати позивача на правничу допомогу на суму 5000 грн, для стягнення яких відсутні підстави.

01 квітня 2026 року від представника позивача в системі «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, у якій останній, заперечуючи аргументи сторони відповідача та вказуючи на те, сам по собі факт часткового виконання зобов`язання відповідачем на суму 12 400 грн не припиняє зобов`язання у повному обсязі і свідчить лише про його неналежне виконання, просить задовольнити позовні вимоги. Щодо доводів відповідача про нібито неправомірне зарахування сплачених коштів на погашення штрафних санкцій та комісій, то представник позивача зазначив, що порядок зарахування платежів визначений умовами кредитного договору, з якими відповідач погодилася під час його укладення. Щодо заперечень відповідача стосовно витрат на правничу допомогу, представник зазначав, що такі витрати підлягають відшкодуванню відповідно до ст. 141 ЦПК України за умови їх документального підтвердження, яке буде надано суду, а самі по собі припущення відповідача про «завищеність» витрат не є підставою для відмови у їх стягненні.

У судове засідання представник позивача не з`явився, просив розглядати справу без його участі.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, її представник у вступному слові позов не визнав та у його задоволенні просив відмовити з мотивів, які є аналогічними, зазначеним у відзиві на позов, також зробив заяву про намір подати докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Процесуальні дії у справі

Згідно ухвали Рівненського районного суду Рівненської області від 22 грудня 2025 року справа передана за підсудність на розгляд в Гощанський районний суд Рівненської області та 28 січня 2026 року згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана на розгляд судді Оленич Ю.В.

02 лютого 2026 року позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, задоволено клопотання про витребування доказів.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази на підставі яких встановлені відповідні обставини

15 лютого 2025 між ТОВ «Іннова Фінанс» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про надання грошових коштів у кредит №7097410225, згідно з умовами якого кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк 360 днів (п.2.5 Договору) надати позичальнику грошові кошти у сумі 8 000 грн (п.2.3 Договору), а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу. Стандартна процентна ставка: 1% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору; 0,87% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня з дати укладення договору (п.2.6.1 Договору). Комісія за надання кредиту становить 15% від суми наданого кредиту та нараховується на суму виданого за цим договором кредиту у день надання кредиту (п.2.7 Договору). Кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок № НОМЕР_1 (п.3.1 Договору).

Відповідно до копії графіку платежів за договором про надання грошових коштів у кредит №7097410225 від 15 лютого 2025 року, загальна вартість кредиту становить 36 128 грн, з яких: 8 000 грн сума кредиту за договором; 26 928 грн проценти за користування кредитом; 1 200 комісія за надання кредиту.

Договір №7097410225 від 15 лютого 2025 року підписано відповідачем 15.02.2025 о 09:10 год, шляхом введення одноразового ідентифікатора 8218 через інформаційно-телекомунікаційну систему Товариства». Під час підписання договору відповідач повторно підтвердила свої персональні дані та банківські реквізити. Одночасно з укладенням договору відповідач підписала паспорт споживчого кредиту, згідно якого вона була ознайомлена з інформацією про умови кредитування та вартість кредиту.

Відповідно до договору №160523/1 від 16 травня 2023 року ТОВ «ФК «Контрактовий дім» надає ТОВ «Іннова Фінанс» посередницькі послуги з переказу коштів відповідно до правил МПС для сервісів Visa Direkt/Master Card Money Send.

Кредитні кошти в сумі 8 000 грн відправлені ОСОБА_1 15 лютого 2025 року о 09:11 за допомогою надавача платіжних послуг платника ТОВ «ФК «Контрактовий дім» шляхом зарахування на карту № НОМЕР_2 (номер транзакції 1558696892), що підтверджується повідомленням №18156 від 01 грудня 2025 року.

06 березня 2026 року АТ «Універсал Банк» листом повідомило суд, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) було емітовано платіжну картку № НОМЕР_4 . Також надано виписку по картці № НОМЕР_4 за період з 15 лютого по 16 лютого 2025 року, яка підтверджує факт отримання відповідачем кредитних коштів та користування ними.

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань змінено найменування юридичної особи з ТОВ «Іннова Фінанс» на ТОВ «Іннова-Нова».

Згідно наданого позивачем розрахунку, заборгованість ОСОБА_1 станом на 28 листопада 2025 року становить 34 577,60 грн, з яких: 8 000 грн заборгованість за тілом кредиту, 10 577,60 грн заборгованість за процентами, 16 000,00 грн - сукупна сума пені, нарахована за порушення зобов`язань.

Застосовані норми права

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною першою статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до положень ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі (п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону (ч.ч. 4, 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 12, 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Згідно ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Мотиви та висновки суду

Суд, встановивши фактичні обставини справи, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень на них, дослідивши та оцінивши докази, проаналізувавши норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню зважаючи на таке.

Судом установлено, що між сторонами по справі 15 лютого 2025 року був укладений договір про надання грошових коштів у кредит №7097410225 в електронній формі, який підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем).

Відповідно до умов договору позивачем надало відповідачу кошти в сумі 8 000 грн строком на 360 днів, а остання зобов`язалася повернути кошти, сплатити комісію за надання кредиту, а також проценти за користування кредитом.

15 лютого 2025 року кредитні кошти були перераховані відповідачу, що нею не оспорюється. Отже, факт отримання відповідачем коштів у позивача суд вважає доведеним.

Згідно із наданим позивачем розрахунком заборгованості за договором про надання грошових коштів у кредит №7097410225 від 15 лютого 2025 року, станом на 28 листопада 2025 року заборгованість ОСОБА_1 становить 34 577,60 грн, з яких: 8 000 грн заборгованість за тілом кредиту, 10 577,60 грн заборгованість за процентами, 16 000,00 грн - сукупна сума пені, нарахована за порушення зобов`язань.

Розмір заборгованості у частині розміру тіла кредиту та процентів за користування кредитом відповідає умовам вказаного договору та узгоджується із Прикінцевими та Перехідними положеннями Закону України «Про споживче кредитування». Нарахування відсотків за користування кредитом здійснено в межах строку кредитування 360 днів, за період з 15 лютого 2025 року по 28 листопада 2025 року, за погодженою відсотковою ставкою 1% від суми позики.

Як установлено судом з наданого позивачем розрахунку заборгованості, ОСОБА_1 здійснено погашення заборгованості за договором на загальну суму 12 400 грн, з який 1 200 грн було зараховано позивачем на погашення, обумовленої сторонами у п.2.7 Договору комісії, а решта на погашення процентів. Що стосується доводів представника відповідача про те, що частина сплачених ОСОБА_1 коштів була зараховані на сплату пені, то такі судом відхиляються, так як не узгоджуються із даними, дослідженого судом розрахунку.

Судом не встановлено обставин, які б давали можливість зменшити встановлений договором розмір процентів за користування кредитом. Доводи сторони відповідача щодо несправедливих умов договору по розміру процентів у розумінні ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» не заслуговують на увагу, оскільки ця стаття не врегульовує нарахування процентів і не підлягає до застосування у даному випадку.

Водночас позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 16 000,00 грн, суд вважає безпідставними та їх не задовольняє з наступних підстав.

Заявляючи вказану вимогу, поза увагою позивача залишились положення п.18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, доповнені згідно із Законом № 2120-IX від 15 березня 2022 року, згідно яких: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України (ч. 2 ст. 4 ЦК України).

Отже, ч. 2 ст. 4 ЦК України закріплює пріоритет норм цього Кодексу над нормами інших законів.

Відтак до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що 16 000 грн пені підлягають списанню позикодавцем (позивачем у справі) в силу вимог пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, а тому відсутні підстави для її стягнення з відповідача.

Відтак суд вважає, що позов є частково обґрунтованим, позовні вимоги частково доведеними, а тому з відповідача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 18 577,60 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту 8 000,00 грн, заборгованість за процентами 10 577,60 грн.

Розподіл судових витрат

Оскільки позовна заява подана в електронній формі, що є підставою для застосування коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, з урахуванням частково задоволення позовних вимог, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1 301,56 грн (3 028 х 0,8=2422,40; 18 577,60 х 100 : 34 577,60 = 53,73 %; 2422,40 х 53,73 % = 1 301,56).

Керуючись ст. 12, 13, 81, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Нова» заборгованість за договором про надання грошових коштів у кредит №7097410225 від 15 лютого 2025 року в розмірі 18 577 гривень 60 копійок та судовий збір у розмірі 1 301 гривні 56 копійок, всього 19 879 (дев`ятнадцять тисяч вісімсот сімдесят дев`ять) гривень 16 копійок.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова Нова», місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, 10, код ЄДРПОУ 44127243.

Відповідач ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повне судове рішення складено 08 квітня 2026 року.

Суддя Ю.В. Оленич