Ухвала суду № 135542215, 25.02.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/3502/26

Провадження № 2/369/9858/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(про залишення позовної заяви без руху)

25.02.2026 м. Київ

Cуддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Козак І.А., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕТРІВСЬКИЙ КВАРТАЛ 3", Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬТА КАПІТАЛ" про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання недійсним іпотечного договору, скасування державної реєстрації іпотеки та обтяжень (заборони) щодо нерухомого майна -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕТРІВСЬКИЙ КВАРТАЛ 3", Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬТА КАПІТАЛ" про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання недійсним іпотечного договору, скасування державної реєстрації іпотеки та обтяжень (заборони) щодо нерухомого майна.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Козак І.А.

Розглянувши вказану заяву вважаю, що вона не відповідає вимогам ст. 175,177 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст.15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Із урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Згідно ч . 3 ст. 175 ЦПК України встановлює, що позовна заява повинна містити: 1)найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2)повне найменування(для юридичних осіб)або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові)(для фізичних осіб)сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження(для юридичних осіб)або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб),поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України(для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України),а також реєстраційний номер облікової картки платника податків(для фізичних осіб)за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб -громадян України(якщо такі відомості позивачу відомі),відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3)зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4)зміст позовних вимог: спосіб (способи)захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи)захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів-зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5)виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6)відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися ,в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7)відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8)перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності);зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9)попередній (орієнтовний)розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Згідно з пунктами 2, 9, 10 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, не нижче його балансової вартості; у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, загальною сумою всіх вимог.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі №910/13737/19, провадження № 12-36гс20, зазначено, що будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна як рухомих речей, так і нерухомості визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі №907/9/17, провадження №12-76гс18).

Як вбачається з тексту позовної заяви позивач просить витребувати майно , а саме квартиру з чужого незаконного володіння та зазначає ціну позову у розмірі 306 926,89 грн. Однак, до позову не додано доказів в обґрунтування вартості спірного майна. Позивач визначає ціну позову по вартості майнових прав на квартиру на момент підписання договору купівлі-продажу таких прав станом на 2021 рік.

Разом з тим, суд звертає увагу, що визначення позивачем ціни позову виходячи з вартості майнових прав на квартиру станом на момент укладення договору у 2021 році не відповідає вимогам процесуального закону.

Згідно частин 1, 2 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

В позовах про визнання права власності на майно ціна позову визначається вартістю цього майна на момент звернення до суду. При цьому вартість майна - це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості. Тягар доказування вартості майна несе позивач.

Згідно з п.12 Постанови Пленуму ВС України № 20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах про захист права приватної власності» під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», звіт про оцінку майна є документом складеним, зокрема, в електронному вигляді з дотриманням законодавства про електронні довірчі послуги, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Таким чином, позивачу слід надати доказ вартості спірного майна, а саме квартири у формі, визначеній чинним законодавством, а саме звіт про оцінку вартості спірного майна, станом на час звернення до суду, яка підтверджує вартість майна та виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності, що вплине на визначення ціни позову та відповідно на розмір судового збору.

Виходячи з оцінки вартості спірного майна позивачу необхідно сплатити судовий збір відповідно до кількості заявлених самостійних позовних вимог.

Правові засади справлення судового збору регулюються положеннями Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із ст. 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року становить 3 328,00 грн.

Відповідно до п. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В свою чергу документ, що підтверджує сплату судового збору, подається до суду в оригіналі.

Оскільки ціна позову підлягає уточненню, суд при вирішенні справи по суті, у будь-якому разі у силу ст. 141 ЦПК України та вимог Закону України «Про судовий збір» повинен вирішити питання розподілу судових витрат по справі, тому позивачу слід визначитись із ціною позову, відповідно до реальної вартості спірного майна.

Враховуючи викладене, позивачу необхідно надати суду докази, що підтверджують викладені обставин в обґрунтування заявлених позовних вимог відповідно до п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України, докази дійсної вартості спірної нерухомого майна на час звернення до суду, з урахуванням чого уточнити ціну позову, сплатити судовий збір у відповідному розмірі.

Згідно з ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За наведених підстав позов належить залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, роз`яснивши, що в іншому разі позов буде вважатися неподаним та йому повернутий.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 175-177, 185 ЦПК України,-

ПОСТАНОВИЛА:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕТРІВСЬКИЙ КВАРТАЛ 3", Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬТА КАПІТАЛ" про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання недійсним іпотечного договору, скасування державної реєстрації іпотеки та обтяжень (заборони) щодо нерухомого майна - залишити без руху.

Позивачу надати строк для усунення недоліків зазначених в ухвалі судді - 10 днів з дня отримання даної ухвали.

У разі не усунення недоліків у встановлений строк, позовна заява відповідно до ст. 185 ч. 3 ЦПК України буде визнана не поданою та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Ірина КОЗАК