Ухвала суду № 135542190, 13.01.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/660/26

Провадження № 2/369/3298/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(про залишення позовної заяви без руху)

13.01.2026 м. Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Козак І. А., вирішуючи питання про відкриття провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 через систему «Електронний суд» звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, в якому просить:

В порядку поділу майна подружжя визнати за позивачем ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на ? частини однокімнатної квартири, загальною площею 43,9 кв.м., житловою площею 19 кв.м, яка знаходиться за адресою:

АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1209036832224), виходячи з розрахунку ? загальної вартості об`єкта нерухомості, зазначеного в іпотечному договорі від 07.10.2024, серія та номер: 1866, що становить 2542000,00 грн.

Вивчивши матеріали поданої позовної заяви на предмет дотримання цивільного процесуального законодавства під час звернення з даною позовною заявою до суду, суддя дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним уст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Суд встановив, що позовна заява подана без додержання вимог щодо визначеності позовних вимог. Зокрема, позивач, звертаючись до суду з вимогою про поділ спільного сумісного майна подружжя, просить визнати за нею право власності на частину квартири, однак не зазначає розмір частки, яка підлягає визнанню, що унеможливлює встановлення обсягу заявлених вимог та вирішення спору по суті.

Відповідно до правової позиції, зазначеної в п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Згідно з вимогами ст. 69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.п. 22-24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановити обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясувати джерело і час його придбання. поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 Сімейного Кодексу України та ст. 372 ЦК України. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб (ч. 4ст. 65 СК).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Згідно вимог п. 9 ч. 1ст. 176 ЦПК України, у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна.

Ціна позову - це грошовий вираз майнових вимог позивача. Ціна позову визначається лише щодо майнових вимог, тобто тих вимог, які мають грошову оцінку. Ціну позову визначає позивач у позовній заяві.

В п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України законодавець закріпив, що ціна позову у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності визначається дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутністю - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продане в даному населеному пункті чи місцевості.

За ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання.

Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна.

Ціна позову визначається від ринкової вартості майна на момент звернення до суду та повинна бути підтверджена відповідними відомостями (оцінкою відповідної установи).

З аналізу наведених правових норм, вбачається, що зазначення ціни позову щодо вимог майнового характеру є обов`язковою вимогою до змісту позовної заяви. Зазначаючи ціну позову, позивач повинен обґрунтувати у позовній заяві наведену ним оцінку, оскільки щодо цієї обставини застосовується загальне правило про те, що кожна особа повинна довести обставини, на які вона посилається.

При цьому вартість майна - це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості. В якості доказу вартості майна, суду можуть бути подані звіт про оцінку майна, витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно з визначеною у них дійсною вартістю майна, а також дійсна вартість майна може підтверджуватись висновком суб`єкта оціночної діяльності.

Всупереч вказаним вимогам закону позивачем не зазначено у позові дійсну вартість спірного майна з посиланням на належні докази та не надано відповідних документів, що підтверджують цей факт, однак сплачено судовий збір у розмірі 12710,00 грн.

Документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна (ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»), висновок про вартість майна є його невід`ємною частиною.

Механізм проведення оцінки нерухомого та рухомого майна для цілей обчислення державного мита та інших обов`язкових платежів, визначений постановою Кабінету Міністрів України «Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов`язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства» від 21.08.2014 року № 358.

Документ, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору це звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

Виходячи з вищевикладеного, позивачу необхідно надати відомості, які б підтверджували дійсну реальну вартість спірного майна на день звернення до суду та сплатити відповідний судовий збір.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Отже, якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов`язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору є Закон України «Про судовий збір».

Згідно статті 4 Закону України «Про судовий збір», розмір ставки судового збору за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи викладене, та те, що позивачем не зазначено дійсну ціну позову та не надано доказів дійсної вартості нерухомого майна (відсутня оцінка майна), яка складається з дійсної реальної вартості майна на день звернення до суду, суддя вважає за необхідне надати позивачу строк для виправлення вищевказаних недоліків, а саме:

-необхідно надати відомості, які б підтверджували дійсну реальну вартість спірного майна на день звернення до суду;

-вказати ціну позову та доплатити судовий збір відповідно до визначеної ціни позову;

-надати оригінал квитанції про доплату судового збору.

Судовий збір має бути сплачений за наступними реквізитами:

Отримувач коштів ГУК у Київ.обл/Вишнева міс./22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37955989

Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA238999980313161206000010790

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Києво-Святошинський районний суд Київської області (назва суду, де розглядається справа).

При заповненні платіжного документа у графі «Код платника» платником судового збору юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником фізичною особою ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв`язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.

Крім того, відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Разом з тим, позивачем не надано доказів направлення відповідачу копій поданих до суду документів. Враховуючи викладене позивачу необхідно надати докази надсилання листом з описом вкладення відповідачу копії позову із додатками.

Таким чином, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом: конкретизації позовних вимог, а саме визначення розміру частки у спірному майні, право власності на яку він просить визнати; зазначення дійсної (ринкової) вартості спірного нерухомого майна станом на день звернення до суду із наданням належних та допустимих доказів такої вартості (зокрема, звіту про оцінку майна або іншого документа, що підтверджує його вартість); визначення ціни позову відповідно до встановленої вартості майна; сплати (доплати) судового збору відповідно до визначеної ціни позову з наданням оригіналу платіжного документа; а також подання доказів направлення відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами листом з описом вкладення.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без руху із наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачу копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 258-261 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя -залишити без руху і надати позивачу строк для усунення недоліків тривалістю десять днів з дня вручення позивачу ухвали, та роз`яснити, що в разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде вважатися неподаною і підлягає поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Ірина КОЗАК