Ухвала суду № 135539491, 03.04.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/4566/26

Провадження №1-кп/522/2585/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2026 року Місто Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

за участю секретаря - ОСОБА_2

під час підготовчого судового засідання у кримінальному провадженні №62025150020002800 від 10.07.2025 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м.Одеси, з вищою освітою, на момент ДТП працював на посаді оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області у спеціальному званні «старший лейтенант» зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,-

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_4

захисника - ОСОБА_5

обвинуваченого - ОСОБА_3

інших учасників кримінального провадження:

потерпілого- ОСОБА_6

УСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м.Одеси надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №62025150020002800 від 10.07.2025 стосовно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності за вчинення вказаного кримінального правопорушення, мотивуючи клопотання тим, що він у повному обсязі визнає свою винуватість в інкримінованому злочині, примирився з потерпілим та відшкодував завдані збитки.

Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав подане клопотання.

Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримав клопотання обвинуваченого, підтвердивши факт відшкодування завданої шкоди та примирення з ОСОБА_7 .

Прокурор в судовому засіданні вважав за можливе закрити кримінальне провадження та звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у зв`язку з примиренням обвинуваченого з потерпілим на підставі ст.46 КК України.

Розглянувши клопотання, заслухавши думки учасників судового розгляду та дослідивши надані сторонами кримінального провадження матеріали, суд приходить до висновку, що клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до обвинувального акту, обіймаючи посаду оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Одеського районного управління поліції №1Головного управління Національної поліції в Одеській області у спеціальному званні «старший лейтенант» 09.07.2025 о 22:50 год., ОСОБА_3 будучи особою, яка у встановленому законодавством порядку не набула права керування транспортними засобами категорій «В», керуючи засобом підвищеної небезпеки, а саме технічно справним легковим автомобілем «BMW 640 I», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_8 ,без чинного страхового полісу (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, який належить йому на праві власності, здійснював рух в межах населеного пункту у темну пору доби, в умовах необмеженої видимості та оглядовості, без опадів, за сприятливих погодних та дорожніх умов, по сухій горизонтальній та прямій у плані, асфальтобетонній проїзній частині вулиці Середньофонтанська, від вулиці Семінарська, у напрямку вулиці Краснова у м. Одесі.

Так, у вказаний день, час та місці, під час руху водій ОСОБА_3 проявив необережність у виді кримінальної протиправної самовпевненості, тобто передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій, легковажно розраховував на їх відвернення, не діяв таким чином, щоб не створювати небезпеку для руху, не загрожувати життю та здоров`ю громадян, не завдавати матеріальних збитків та не наражати на небезпеку життя та здоров`я громадян, не стежив за дорожньою обстановкою, у зв`язку із чим відповідно не відреагував на її зміну, при проїзді до нерегульованого пішохідного переходу, не був вкрай уважним, отримуючи об`єктивні ознаки зміни дорожньої обстановки, що виразились у виході пішохода на його проїжджу частину, заходів, що виключають виникнення та розвиток аварійної ситуації не вжив, а навпаки, при відсутності будь-яких перешкод технічного або іншого характеру своєчасно не зменшив швидкість руху керованого ним транспортного засобу аж до його зупинки, діючи з необережності, проявив злочинну самовпевненість, грубо порушив вищевказані вимоги ПДР України, не дав дорогу пішоходу, в`їхав на пішохідний перехід та допустив наїзд на пішохода ОСОБА_6 , який переходив проїзну частину вулиці Середньофонтанська, зліва направо за ходом руху транспортного засобу по нерегульованому пішохідному переході, позначеному дорожніми знаками 5.38.1 «Пішохідний перехід» та горизонтальною дорожньою розміткою 1.14.2 Правил дорожнього руху України «Правил дорожнього руху України», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі по тексту - ПДР України).

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження, з якими був доставлений до медичного закладу.

Встановлено, що ОСОБА_6 в результаті дорожньо-транспортної пригоди отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми у формі струсу головного мозку, закритих переломів правої ключиці та ІІІ-ІV правих ребер, закритого черезвертлюгового перелому лівої стегнової кістки з помірним зміщенням уламків, закритих переломів обох кісток лівої гомілки в нижній третині, закритого перелому зовнішнього виростку і внутрішньої кісточки правої великогомілкової кістки та нижньої третини правої малогомілкової кістки зі зміщенням уламків, садна правого передпліччя, лівої гомілки та в ділянці правого гомілко ступневого суглобу.

Вказані тілесні ушкодження утворилися в умовах ДТП при контакті автомобіля, що рухається з тілом пішохода 09.07.2025, складають єдиний морфологічний комплекс і оцінюються разом, що за ознакою небезпеки для життя, згідно п.2.2.2 «б» Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 р., відносяться до категорії середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

Установлено, що в умовах даної дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля «BMW 640i», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_3 повинен був дотримуватись п.п.1.3, 1.5, 2.1 «ґ», 2.3 «б», «д», 18.1 ПДР України, якими передбачено:

п.1.3. «Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими»;

п.1.5. «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;

п.2.1. «Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі:

ґ)чинний страховий поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в Єдиній централізованій базі даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або страховий сертифікат Зелена картка (на електронному або паперовому носії), виданий іноземним страховиком відповідно до правил міжнародної системи автомобільного страхування Зелена картка;

п. 2.3. «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху»;

п. 18.1. Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

В діях водія автомобіля «BMW 640i», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_3 вбачаються невідповідності вимогам 1.3, 1.5,

2.1 «ґ», 2.3 «б», «д», 18.1 ПДР України, виконуючи в односторонньому порядку які мав технічну можливість попередити настання даної події.

В діях пішохода протиправних дій не вбачається.

Свідоме порушення водієм ОСОБА_3 вимог п.п. 1.3, 1.5, 2.1 «ґ», 2.3 «б», «д», 18.1 ПДР України перебуває у причинно-наслідковому зв`язку із виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричинення пішоходу ОСОБА_6 шкоди здоров`ю у вигляді тілесних ушкоджень.

Стороною обвинувачення дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.1 ст.286 КК України, за ознаками: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Відповідно до ст.46 КК України особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Приписи зазначеної норми КПК носять імперативний характер і не дають суду дискреційні повноваження вирішувати питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності з вказаних підстав на власний розсуд.

Згідно п.4 постанови Пленуму Верховного Суду №12 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» примирення винної особи з потерпілим (потерпілими) належить розуміти як акт прощення її ним (ними) в результаті вільного волевиявлення, що виключає будь-який неправомірний вплив, незалежно від того, яка зі сторін була ініціатором та з яких мотивів.

Згідно п.1 ч.2 ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 вперше притягується до кримінальної відповідальності за вчинення з необережності кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, щиро розкаявся, примирився з потерпілим та відшкодував завдану шкоду.

Просив у судовому засіданні підтвердив факт відшкодування завданої йому шкоди та примирення із обвинуваченим і просив звільнити останнього від кримінальної відповідальності.

Сторони кримінального провадження не оспорюють фактичні обставини справи, викладені у обвинувальному акті.

Крім того, судом встановлено, що обвинувачений цілком розуміє свої права, визначені ч.3 ст.285 КПК України, підставу звільнення від кримінальної відповідальності за ст.46 КК України, а також наслідки закриття провадження з цієї підстави і після роз`яснення цих положень наполягає на закритті провадження з підстави, передбаченої ст.46 КК України.

Будь-яких обставин, які згідно з кримінальним процесуальним законом перешкоджали б суду прийняти процесуальне рішення за заявленим клопотанням, не встановлено.

З урахуванням викладених обставин, враховуючи особу обвинуваченого та ставлення до вчиненого, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, на підставі ст.46 КК України, у зв`язку з примиренням винного з потерпілим, закривши кримінальне провадження згідно п.1 ч.2 ст.284 КПК України.

Процесуальні витрати за проведення експертиз стягнути на користь держави з обвинуваченого у повному обсязі на підставі п.3 ч.1 ст.118 КПК України.

Застосовані заходи забезпечення кримінального провадження підлягають скасуванню у зв`язку із постановленням кінцевого рішення по справі.

Запобіжний захід обраний ОСОБА_3 у вигляді особистого зобов`язання необхідно скасувати.

Цивільні позови не заявлялися.

Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 46 КК України, ст.ст.284-286, 371, 372 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про звільнення від кримінальної відповідальності задовольнити.

Звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, на підставі ст.46 КК України, у зв`язку з примиренням обвинуваченого з потерпілим.

Кримінальне провадження стосовно ОСОБА_3 за ч.1 ст.286 КК України закрити на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України.

Запобіжний захід обраний ОСОБА_3 у вигляді особистого зобов`язання -скасувати.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів у сумі 30957,84 (тридцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят сім ) гривень 84 копійки.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Пересипського районного суду м.Одеси від 11.07.2025 року з автомобіля «BMW 640 I», реєстраційний номер НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , білого кольору, 2012р.в., свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , власник ОСОБА_9 .

Речові докази:

-автомобіль «BMW 640I», реєстраційний номер НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , білого кольору, 2012 р.в., свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 вважати повернутим за належністю власнику - ОСОБА_9 .

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя: