Постанова № 135539440, 08.04.2026, Чорноморський міський суд Одеської області (до 25.04.2025 - Іллічівський міський суд Одеської області)

08 квітня 2026 року Єдиний унікальний № 501/1318/26 Провадження № 3/501/454/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 квітня 2026 року м. Чорноморськ

Суддя Чорноморського міського суду Одеської області Тордія Е.Н.,

розглянувши адміністративний матеріал якій надійшов з ВП № 1 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області № 501/1318/26 (3/501/454/26) у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП не відомо, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад правопорушення.

08 березня 2026 року о 08:00 годині ОСОБА_1 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 вчинила домашнє насильство відносно матері ОСОБА_2 та батька ОСОБА_3 , а саме: пригала, погрожувала, висловлювалась нецензурною лайкою, побила скло на дверях, на зауваження не реагувала, чим допустила домашнє насильство психологічного характеру.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення .

Позиція учасників судового процесу.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилась, поважної причини своєї неявки суду не повідомила.

Враховуючи, що ОСОБА_1 є обізнаною про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, заходів для явки до суду не вжила, не подала письмових заперечень проти протоколу, тому розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться за відсутності ОСОБА_1 , яка про час та місце судового розгляду повідомлена в установленому законом порядку.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.

Також відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини під зловживанням правом, як матеріальним, так і процесуальним, необхідно розуміти таке його використання, яке спрямоване на боротьбу із закладеним у ньому ж позитивним регулятивним потенціалом, в тому числі, що суперечить принципу правової визначеності. Суд звертає увагу на те, що в своєму рішенні по справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав на те, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що його безпосередньо стосуються, утримуватися від використання методів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, не допускати свідомих маніпуляцій, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судовому засіданні підтвердили обставини викладені в протоколі. Зазначили, що конфлікт вичерпано.

Суд, вивчивши матеріали справи дійшов наступного.

Мотивувальна частина та застосовані правові норми.

Згідно ч. 2 ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

У відповідності до положення ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення - адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За приписами ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Диспозицією частини 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність за вчинення насильства в сім`ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання захисного припису особою, стосовно якої він винесений, не проходження корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім`ї.

Згідно ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

При цьому, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх

осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Статтями 251, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

З аналізу вищевказаної норми вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи настання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Згідно ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Відповідно до норм ст. 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Стаття 280 зазначеного Кодексу передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суддя вивчивши матеріали справи дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення - вчинення домашнього насильства.

Факт вчинення правопорушення підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серія ВАД № 764754 від 08 березня 2026 року, письмовими та особистими поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Висновок суду.

З урахуванням обставин справи, доказів, відсутність значної шкоди, ставлення потерпілого до події, майновий стан особи яка притягається, Суд вважає можливим піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню у виді штрафу.

Відповідно до ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення з порушника також підлягає стягненню судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 173-2, ст. 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340.00 гривень в прибуток держави.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665,60 гривень (Отримувач коштів ГУК в Од.обл./м.Чорноморськ/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37607526, Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача UA778999980313151206000015750, Код класифікації доходів бюджету 22030101).

На підставі ч. 2 ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у разі несплати ОСОБА_1 штрафу протягом 15 днів, з метою примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби, стягнути з правопорушника подвійний розмір штрафу у розмірі 680,00 грн.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Зобов`язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Чорноморський міський суд Одеської області.

Суддя

Строк пред`явлення постанови до виконання згідно

Закону України «Про виконавче провадження

Постанова набрала законної сили «__» ___2026 р.