Ухвала суду № 135538981, 20.03.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/10459/20

Провадження №1-кп/127/391/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

у складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

при розгляді у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань об`єднаного кримінального провадження, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.02.2020 за № 12020020020000341, 11.03.2020 за № 12020020020000492, 14.04.2022 за № 12022020020000204, 20.09.2023 за № 12023020020000833, 18.08.2024 за № 12024020010001424, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 162, ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 296 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 162, ч. 4 ст. 296, ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 307 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 162, ч. 4 ст. 296 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 162, ч. 4 ст. 296, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України,-

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_8 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_9 ,

обвинуваченої ОСОБА_5 та її захисника - адвоката ОСОБА_10 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника - адвоката ОСОБА_11 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника - адвоката ОСОБА_12 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_13 ,

ВСТАНОВИВ:

Вінницьким міським судом Вінницької області здійснюється судове провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 162, ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 296 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 162, ч. 4 ст. 296, ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 307 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 162, ч. 4 ст. 296 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 162, ч. 4 ст. 296, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_8 заявила клопотання про оголошення міжнародного розшуку обвинуваченого ОСОБА_6 та обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Клопотання мотивоване тим, що обвинувачений в судові засідання неодноразово не з`являвся, про причини неявки суд не повідомляв, на даний час переховується від суду, привід обвинуваченого виконати не представилося можливим, так як за адресою місця проживання він не перебуває. Проведеними заходами місцезнаходження обвинуваченого ОСОБА_6 в Україні не встановлено. Однак встановлено, що ОСОБА_6 перетнув державний кордон України 26.12.2025 в пункті пропуску Шегині та виїхав за межі України, дані про подальший в`їзд ОСОБА_6 в Україну відсутні. Враховуючи те, що точне місцезнаходження його невідоме, проте встановлено, що ОСОБА_6 виїхав за межі України та не повертався, вважає, шо наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема, переховування від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. Обвинувачений немає міцних соціальних зв`язків, непрацевлаштований. Вважає, що застосування інших запобіжних заходів, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого та запобігти вказаним ризикам. Санкцією ч. 4 ст. 296 КК України передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років. Просить клопотання задовольнити, оголосити міжнародний розшук обвинуваченого ОСОБА_6 та обрати запобіжний захід відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України у виді тримання під вартою.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_13 заперечувала проти задоволення клопотання прокурора про оголошення міжнародного розшуку обвинуваченого та обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

В судовому засіданні інші учасники кримінального провадження покладалися на розсуд суду

З обвинувального акта зокрема вбачається, що ОСОБА_6 обвинувачується у тому, що він 22.02.2020 близько 00:20 год., прогулюючись спільно з ОСОБА_14 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , та ще двома невстановленими слідством особами по вулиці Павла Тичини міста Вінниці, помітили ОСОБА_5 та ОСОБА_7 . В цей час усі перелічені особи усно домовились про незаконне проникнення до квартири за адресою: АДРЕСА_1 , та вчинення хуліганських дій щодо її мешканців, з якими перед цим конфліктували ОСОБА_5 та ОСОБА_15 .

Реалізуючи спільний злочинний умисел та зазначену попередню змову, ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 направились до квартири за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому ОСОБА_14 заздалегідь узяв зі свого місця проживання, що знаходиться неподалік за адресою: АДРЕСА_2 , предмет, заздалегідь заготовлений для нанесення тілесних ушкоджень, - дерев`яну биту, яку відкрито ніс із собою в руках, про що було відомо решті співучасників.

Коли вищевказані особи прийшли до квартири АДРЕСА_3 , вони, розподіливши між собою ролі, опираючись на дії один одного, нехтуючи загальноприйнятими нормами співжиття, правилами моралі, демонструючи свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки, протиставляючи себе іншим громадянам з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, почали реалізацію свого спільного злочинного умислу. Так, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 підійшли до металопластикового вікна кухні за вищевказаною адресою, та ОСОБА_15 почав бити по ньому ногою, а ОСОБА_14 принесеною із собою дерев`яною битою. Після кількох ударів вікно розбилось, чим власниці зазначеної квартири ОСОБА_16 заподіяно матеріальної шкоди на суму 3 000 грн.

Далі ОСОБА_5 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 через розбите вікно проникли всередину квартири, після чого зсередини відчинили вхідні двері, через які до квартири проник також і ОСОБА_6 . Перебуваючи в помешканні, зазначені співучасники продовжили вчиняти хуліганські дії, а саме - виявивши там ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_17 , підійшли до них і, супроводжуючи свої дії погрозами нанесення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи, що ОСОБА_16 є особою похилого віку, спільно шарпали останню за одяг, а також наносили ОСОБА_17 удари в невстановленій кількості, в тому числі один удар заздалегідь принесеною ОСОБА_14 дерев`яною битою по голові. В подальшому усі співучасники вийшли на подвір`я, де зустріли ОСОБА_18 та, почувши, що останній викликає поліцію, зникли з місця події.

Таким чином, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, - хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене групою осіб, якщо воно вчинене із застосуванням іншого предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.

Суд зазначає, що згідно положень ч. 7 ст. 42 КПК України обвинувачений зобов`язаний прибути за викликом до суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це суд.

Однак, обвинувачений ОСОБА_6 , який неодноразово викликався в судові засідання відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України, в судові засідання не з`являється без поважних причин, про причини свого неприбуття суд не повідомляв.

Крім того, ухвалами Вінницького міського суду Вінницької області було застосовано привід до обвинуваченого, проте, як вбачається з рапортів працівників поліції, які надходили на адресу суду на виконання ухвали, привід здійснити не вдалося, оскільки обвинувачений за місцем проживання не перебував, місцезнаходження його невідоме.

Отже, як встановлено в судовому засіданні, обвинувачений за місцем проживання не перебуває, проведеними заходами місцезнаходження обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_6 перетнув державний кордон 26.12.2025 в пункті пропуску Шегині, дані про подальший його в`їзд в Україну відсутні, точне місцезнаходження його невідоме.

Згідно ст. 335 КПК України, у разі якщо обвинувачений ухилився від явки до суду або захворів на психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає його участь у судовому провадженні, або був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його розшуку, видужання або звільнення з військової служби і продовжує судове провадження стосовно інших обвинувачених, якщо воно здійснюється щодо декількох осіб. Розшук обвинуваченого, який ухилився від суду, оголошується ухвалою суду, організація виконання якої доручається слідчому та/або прокурору.

Основним завданням кримінального провадження є забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування й судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини і щоб до кожного була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч. 6 ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

Також, вирішуючи питання щодо переховування обвинуваченого ОСОБА_6 від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, суд враховує практику Верховного суду України, закріплену в постанові від 19.03.2015 у справі № 5-1кс15 (абзац 2 пункт 6), відповідно до якої під ухиленням від слідства або суду слід розуміти будь-які умисні дії, вчинені певною особою з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений злочин, що змушує правоохоронні органи вживати заходів, спрямованих на розшук і затримання правопорушника (нез`явлення без поважних причин за викликом до слідчого або суду, недотримання умов запобіжного заходу, зміна документів, які посвідчують особу, зміна зовнішності, перехід на нелегальне становище, перебування в тайнику, імітація своєї смерті тощо). Особою, яка ухиляється від слідства або суду, визнається відома цим органам особа (що підтверджується матеріалами кримінальної справи) як така, що вчинила певний злочин і здійснила дії з метою переховування місця свого перебування від слідства або суду.

Абзац 4 пункту 6 постанови зазначає, що при з`ясуванні того, які дії особи мають визначатися юридично значущим (а не просто фактичним) ухиленням від слідства або суду, треба врахувати, крім усього іншого, кримінально процесуальний статус особи, що вчинила злочин. Це має бути особа, яка в установленому порядку визнана підозрюваним або обвинуваченим та яка зобов`язана з`являтися до правозастосовних органів за викликом, перебувати в межах їх досяжності. Зазначена особа усвідомлює, що в неї вже виник юридичний обов`язок постати перед слідством або судом, однак вона ухиляється від виконання такого обов`язку.

Належною процедурою стосовно обвинуваченого, який перебуває за кордоном, є його притягнення до кримінальної відповідальності заочно або шляхом екстрадиції в Україну. Для ефективності судового розгляду у будь-якому разі необхідно ініціювати процедуру оголошення такої особи в міжнародний розшук.

Відповідно до ч. 5 ст. 139 КПК України ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження.

Проте чинний КПК України не розкриває поняття «міжнародний розшук» та не визначає момент, з якого особа вважається такою, що оголошена у міжнародний розшук. Разом з цим в абзаці першому частини першої ст. 281 КПК України зазначено, що «якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного».

Суд зазначає, що ст. 297-1 КПК України визначений вичерпний перелік статей Кримінального Кодексу України, за підозрою чи обвинуваченням яких може проводитись спеціальне досудове розслідування чи провадження (in absentia). Разом з цим, КПК України вказує, що вказане провадження може проводитись і щодо інших злочинів, якщо злочини вчинені особами, які переховуються від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошені у міжнародний розшук.

Виходячи з результатів аналізу норм чинного КПК України, Закону України «Про Оперативно-розшукову діяльність», «Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні» та інших відомчих нормативно-правових актів, можемо дійти висновку, що вітчизняне законодавство передбачає три види розшуку: 1) внутрішньодержавний (національний) розшук; 2) міждержавний розшук; 3) міжнародний розшук.

Внутрішньодержавний (національний) розшук осіб направлений на розшук осіб, які вчинили кримінальне правопорушення на території України. Такий розшук може здійснюватися шляхом проведення уповноваженими суб`єктами відповідних ОРЗ, слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій у межах ОРС або кримінального провадження.

Міждержавний розшук осіб здійснюється на підставі багатосторонніх або двосторонніх угод.

Законодавче визначення міждержавного розшуку закріплене в ст.1 «Договору держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав про міждержавний розшук осіб» від 10.12.2010 року Зокрема, «міждержавний розшук це комплекс оперативно-розшукових, пошукових, інформаційно-аналітичних та інших заходів, спрямованих на: виявлення, затримання та взяття під варту з метою видачі або здійснення кримінального переслідування осіб, що переховуються від органів дізнання, слідства або суду та ухиляються від відбування кримінального покарання; встановлення місцезнаходження осіб, що ухиляються від виконання рішення судів за позовами; встановлення місцезнаходження осіб, зниклих безвісти, або тих, хто втратив зв`язок з родичами; встановлення особи людини, яка не здатна повідомити про себе установчі дані; встановлення особи людини за непізнаним трупом; надання інформації про всі категорії осіб, що розшукуються і встановлюються, які знаходяться за межами держави-ініціатора розшуку, але на територіях Сторін».

Аналізуючи положення чинного законодавства України, міжнародно-правових актів і міжнародних договорів, учасником яких є Україна, а також внутрішніх документів Інтерполу та Генеральної асамблеї Інтерполу, можна дійти висновку, що законодавче поняття «міжнародний розшук» нормативно не визначено. Правильність визначення сутності цієї категорії залежить від чіткості розуміння порядку оголошення особи в міжнародний розшук та його безпосереднього здійснення, встановлення органу, який оголошує особу в міжнародний розшук, моменту, з якого особа вважається такою, що перебуває у міжнародному розшуку. У зв`язку з цим необхідно здійснити системний аналіз положень чинного законодавства України, міжнародно-правових актів і міжнародних договорів, нормативних документів Інтерполу та Генеральної асамблеї Інтерполу, які регламентують ці питання.

Разом з цим, чинний КПК містить Главу 44 «Видача осіб, які вчинили кримінальне правопорушення (екстрадиція)», відповідно до якого передбачено, що клопотання про видачу особи готує прокурор, слідчий, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування, або суд, який розглядає справу чи яким ухвалено вирок. Екстрадиція в розумінні Європейської конвенції про видачу правопорушників від 13 грудня 1957 року передбачає двосторонні відносини між запитуючою та запитуваною сторонами, згідно яких договірні сторони зобов`язуються видавати одна одній, з урахуванням положень та умов, викладених в цій Конвенції, всіх осіб, які переслідуються компетентними органами запитуючої Сторони за вчинення правопорушення або які розшукуються зазначеними органами з метою виконання вироку або постанови про утримання під вартою. Тобто, в даному випадку, екстрадиція як процедура міжнародного співробітництва відбувається вже після того, як особу оголосили в міжнародний розшук задля відшукання та затримання. Викладене дозволяє дійти висновку, що якщо видача особа (екстрадиція) згідно чинного законодавства розрізняє суб`єкта який готує клопотання про видачу в залежності від стадії провадження (досудове розслідування чи судовий розгляд), тоді аналогічно слід дійти висновку, що оголошення у міжнародний розшук на стадії, коли обвинувальний акт вже перебуває в суді - є безальтернативною функцією суду.

При цьому, встановлення місця перебування обвинуваченого та доставлення його до суду є необхідною умовою для успішного закінчення судового провадження. З цією метою відповідними суб`єктами здійснюється розшук особи, яка ухиляється від суду.

Розшук може відбуватися на території України, бути міждержавним та/або міжнародним. Метою для усіх видів розшуку є отримання інформації про місцезнаходження розшукуваної особи та подальшого доставлення її до суду, правоохоронного органу.

Тобто, розшук є комплексом слідчих, оперативно-розшукових, розшукових, інформаційно-довідкових, сигнальних та інших заходів, які здійснюються правоохоронними органами в місцях можливого перебування розшукуваних. В свою чергу, міжнародним розшуком є комплекс зазначених заходів, що заснований на нормах національного і міжнародного права та здійснюються поза межами держави - ініціатора за запитами спеціально уповноважених органів держав, силами правоохоронних запитуваних країн з використанням можливостей Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол. Розшук особи в Україні та міжнародний розшук особи відрізняється як за територією, на якій здійснюється даний розшук, так і за суб`єктами, які його здійснюють.

Постановлення судом ухвали про оголошення особи у розшук, шляхом задіяння міжнародного співробітництва є єдиним способом реалізації та виконання такого рішення суду та встановлення точного місцезнаходження обвинуваченого за кордоном в разі його виїзду з території України.

За змістом Розділу IV Інструкції про порядок використання правоохоронними органами України інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол, затвердженої спільним Наказом № 613/380/93/228/414/510/2801/5 від 17.08.2020 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.09.2020 за № 849/35132, етапу здійснення відповідного запиту до Інтерполу щодо особи, яка розшукується з метою її затримання, арешту, обмеження свободи пересування та подальшої видачі (екстрадиції) в Україну передує оголошення такої особи в установленому законодавством порядку в розшук правоохоронними органами України, а документами, які додаються до запиту, зокрема, є завірена копія постанови про оголошення розшуку особи (постанови про зупинення досудового розслідування). Таким чином, вже на момент звернення із запитом до Інтерполу особа має бути оголошена в розшук.

Цю Інструкцію розроблено відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, Законів України «Про Національну поліцію», «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю», Положення про Національну поліцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 877, Статуту Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол (із змінами) від 13 червня 1956 року (далі - Статут Інтерполу), Статуту Комісії з контролю файлів Інтерполу, затвердженого Резолюцією 85-ї сесії Генеральної Асамблеї Інтерполу AG-2016-RES-06, Правил Інтерполу з обробки даних, затверджених Резолюцією 80-ї сесії Генеральної Асамблеї Інтерполу AG/2011/RES/07 (із змінами), та міжнародних договорів України у сфері міжнародно-правового співробітництва.

Україна з 1992 року є членом Інтерполу. У 1993 р. Кабінет Міністрів України постановою № 220 затвердив «Положення про Національне центральне бюро Інтерполу». Міжнародне співробітництво правоохоронних органів України з органами Інтерполу, НЦБ іноземних держав, компетентними органами іноземних держав та міжнародними установами з використанням інформаційної системи Інтерполу здійснюється з питань та у формах, визначених правилами Інтерполу.

Інформаційна система Інтерполу використовується для обміну відомостями про фізичних та юридичних осіб, об`єкти, події та факти лише в рамках відповідного кримінального провадження та/або оперативно-розшукової (розшукової) справи (за умови вжиття вичерпних заходів на національному рівні), а також заходів з питань публічної безпеки і порядку, запобігання перетинанню та недопущення перетинання державного кордону особами, яким заборонено в`їзд або обмежено виїзд з України.

Міжнародний розшук обвинувачених і внесення їх у базу даних Інтерполу являє собою комплекс відповідних заходів, один з яких є прийняття постанови (ухвали) про оголошення особи в міжнародний розшук і направлення цієї ухвали до Національного центрального бюро Інтерполу в Україні з відповідним клопотанням для передачі в подальшому до Комісії з контролю за файлами Інтерполу задля встановлення місцезнаходження особи.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, згідно наданої прокурором інформації обвинувачений ОСОБА_6 перетнув державний кордон України 26.12.2025 в пункті пропуску Шегині та виїхав за межі України, дані про подальший в`їзд ОСОБА_6 в Україну відсутні.

Проведення заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження обвинуваченого ОСОБА_6 можливе в рамках міжнародного оповіщення Генерального секретаріату Інтерполу або запиту про правову допомогу у кримінальному провадженні стосовно осіб, які розшукуються органами правопорядку України, для досягнення цілі міжнародного співробітництва з використанням інформаційної системи Інтерполу застосовується положення розділу IV Інструкції. У разі прийняття ініціатором розшуку рішення про необхідність використання інформаційних систем Інтерполу стосовно вказаної особи у вигляді оповіщення певного кольору на їх адресу необхідно надати запит на публікацію оповіщення разом із документами, визначеними Розділом IV Інструкції для оповіщення відповідного кольору. Оскільки Червоне оповіщення єдина з карток, що дозволяє не лише відстеження місцезнаходження особи, а й її затримання, вимоги до публікації такої картки найвищі.

Окрім необхідності дотримання принципів Інтерполу (зокрема, нейтралітету та поваги до прав людини), вимагається наявність таких умов: вчинене особою діяння кваліфіковано як злочин відповідно до Кримінального кодексу України; особу в установленому законодавством порядку оголошено в розшук правоохоронними органами України: для притягнення до кримінальної відповідальності за злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на максимальний строк не менше двох років; для виконання вироку, яким особу засуджено до позбавлення волі на термін щонайменше шість місяців, або якщо не відбута особою частина покарання становить не менше шести місяців. Відповідні вимоги фактично корелюються з вимогами, встановленими Європейською конвенцією про видачу правопорушників від 13.12.1957 року, оскільки червоне сповіщення видається саме з метою подальшої екстрадиції особи. Для запиту публікації Генеральним секретаріатом Інтерполу Червоного оповіщення правоохоронний орган України надсилає уповноваженому підрозділу формуляр для запиту публікації Червоного оповіщення (додаток 1), а також інформацію та документи, серед яких: завірені копії ухвали суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та ухвали про оголошення розшуку особи (у тому числі в перекладі на одну з робочих мов Інтерполу) на стадії судового розгляду.

Міжнародний розшук це регламентований нормами національного та міжнародного законодавства комплекс оперативно-розшукових, інформаційно-довідкових, адміністративно-перевірочних заходів, слідчих (розшукових) дій й негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, що здійснюються на території держав-членів Інтерполу з метою встановлення місця знаходження оголошених у розшук осіб, які переховуються від органів досудового розслідування, слідчого судді та суду й ухиляються від відбування кримінального покарання.

Так, органом, що здійснює повноваження щодо оголошення особи в міжнародний розшук, є Генеральний секретаріат Інтерполу. Компетентні правоохоронні органи запитуючої держави є лише ініціаторами, які діють через відповідне РА НЦБ Інтерполу.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 162, ч. 4 ст. 296 КК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 296 Кримінального кодексу України "Хуліганство": дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті (хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, ті самі дії, вчинені групою осіб, дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони були вчинені особою, раніше судимою за хуліганство, чи пов`язані з опором представникові влади або представникові громадськості, який виконує обов`язки з охорони громадського порядку, чи іншим громадянам, які припиняли хуліганські дії), якщо вони вчинені із застосуванням вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, - караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

Приймаючи до уваги, що обвинувачений відсутній за місцем проживання, до суду на виклики не з`являється, наявні відомості про перетин ним під час судового провадження державного кордону України, суд дійшов висновку, що обвинувачений ухиляється від суду та єдиним способом встановлення місцезнаходження обвинуваченого за межами України є оголошення міжнародного розшуку обвинуваченого ОСОБА_6 , оскільки виконання іншим чином завдань кримінального провадження є неможливим.

Таким чином, суд вважає необхідним задовольнити клопотання прокурора про оголошення обвинуваченого у міжнародний розшук.

Аналіз положень ч. 6 ст. 193 КПК України дає підстави зробити висновок, що у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук, слідчий суддя, суд за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, може обрати лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Щодо клопотання прокурора в частині обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 , враховуючи, що обвинувачений по даний час у розшуку не перебував, суд дійшов висновку про доцільність розгляду клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою після розшуку та встановлення фактичного місця проживання обвинуваченого ОСОБА_6 . Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що слід надати дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_6 з метою приводу до Вінницького міського суду Вінницької області для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Вивчивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників кримінального провадження, враховуючи те, що обвинувачений тривалий час ухиляється від суду і його неявка перешкоджає подальшому розгляду кримінального провадження, з метою забезпечення розумних строків розгляду кримінального провадження, суд вважає за необхідне вжити передбачені кримінальним процесуальним законом заходи для забезпечення прибуття обвинуваченого до суду, а саме, задовольнити клопотання прокурора та оголосити обвинуваченого у міжнародний розшук з одночасним наданням дозволу на його затримання з метою приводу до суду.

Керуючись ст. ст. 193-194, 334-335, 369-372, 376 КПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора ОСОБА_8 про оголошення міжнародного розшуку обвинуваченого ОСОБА_6 та надання дозволу на його затримання з метою приводу до суду для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.

Оголосити міжнародний розшук обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця м. Вінниці, останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_4 .

Надати дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою приводу до Вінницького міського суду Вінницької області для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Виділити із судового провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 162, ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 296 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 162, ч. 4 ст. 296, ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 307 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 162, ч. 4 ст. 296 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 162, ч. 4 ст. 296, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України, матеріали в частині обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 162, ч. 4 ст. 296 КК України.

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 162, ч. 4 ст. 296 КК України, зупинити до розшуку обвинуваченого ОСОБА_6 .

Строк дії ухвали в частині надання дозволу на затримання з метою приводу обвинуваченого встановити до моменту приводу обвинуваченого до суду.

Затриманий на підставі ухвали суду не пізніше тридцяти шести годин з моменту затримання повинен бути звільнений або доставлений до суду, який постановив ухвалу про дозвіл на затримання з метою приводу.

Організацію виконання ухвали в частині розшуку та затримання обвинуваченого доручити Вінницькому районному управлінню поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області. Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Вінницької окружної прокуратури, які здійснюють повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні. Копію ухвали негайно надіслати органу, на який покладено організацію її виконання та до Вінницької окружної прокуратури. Про виконання ухвали слід негайно повідомити Вінницький міський суд Вінницької області.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя