Ухвала суду № 135538839, 08.04.2026, Татарбунарський районний суд Одеської області

Справа № 515/1473/25

Провадження № 2/515/719/26

Татарбунарський районний суд Одеської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2026 року м. Татарбунари

Татарбунарський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Дем`янової О.А.,

за участі секретаря судового засідання Унгурян Т.В.,

розглянувши заяву про зустрічне забезпечення позову подану в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання угоди про розірвання договору недійсною,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Татарбунарського районного суду Одеської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання угоди про розірвання договору недійсною.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 лютого 2026 року справу передано судді Дем`яновій О.А.

Ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської від 18 лютого 2026 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження.

До суду 02.04.2026 р. надійшла заява представника відповідача про зустрічне забезпечення в якому остання просила застосувати зустрічне забезпечення позову та зобов`язати позивача внести на депозитний рахунок суду грошові кошти у розмірі 169301,05 грн, та встановити строк виконання, а у разі невиконання вимог скасувати заходи забезпечення.

06.04.2026 від представника позивачки надійшли додаткові пояснення, в яких він заперечував проти застосування зустрічного забезпечення, при цьому зазначав, що позивач має постійне зареєстроване місце проживання в Україні та має належне їй на праві власності майно, а тому підстави для зустрічного забезпечення відсутні.

У підготовче судове зсідання позивачка та її представник не з`явились.

Від представника позивачки адвоката Фомічова І.О. через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання про проведення підготовчого судового засідання 08.04.2026 року без його участі та участі позивачки. Просив розглянути та задовольнити заяву позивачки про витребування від відповідачки оригіналу угоди про дострокове розірвання Договору про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) б/н від 25.09.2018 року, а також розглянути клопотання відповідачки про зустрічне забезпечення та відмовити в його задоволенні з підстав, викладених в його поясненнях (запереченнях). Вирішення інших питань в підготовчому засіданні відкласти на іншу дату.

Відповідачка, законний представник відповідачки, та представник відповідачки у судове засідання не з`явились.

Представник відповідачки адвокат Топунова А.М. 08.04.20256 року через підсистему «Електронний суд» подала до суду клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи (підготовчого засідання) та продовження строку проведення підготовчого провадження у справі 30 днів.

Суд, розглянувши зазначене клопотання, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви про зустрічне забезпечення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом і мають рівні права, гарантовані Конституцією України та іншими нормативними актами, на захист своїх інтересів державою.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 154 ЦПК України, питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 154 ЦПК України, якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. Копія ухвали про зустрічне забезпечення направляється учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення.

Так, заява про застосування заходів зустрічного забезпечення позову надійшла до суду 02.04.2026 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 154 ЦПК України, суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо:

1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або

2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Згідно ч. 1 ст. 154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Таким чином, не враховуючи підстав для обов`язкового застосування зустрічного забезпечення, процесуальний закон надає суду право застосувати зустрічне забезпечення.

Згідно ч. ч. 4, 5 ст. 154 ЦПК України зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом: 1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; 2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов`язаних із забезпеченням позову. Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

Отже, з наведеного вбачається, що зустрічне забезпечення є гарантією відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть виникнути в результаті застосування судом забезпечувальних заходів, а невжиття заходів як забезпечення позову, так і зустрічного забезпечення, може призвести до утруднення виконання рішення суду.

Вказаної позиції дотримується і Верховний суд, який у постанові від 2 березня 2023 року у справі № 643/14180/21 зазначив, що зустрічне забезпечення по своїй суті є гарантією відшкодування можливих збитків відповідача, має на меті забезпечити баланс інтересів сторін і нейтралізувати можливі негативні наслідки, які можуть виникнути внаслідок застосування судом забезпечувальних заходів.

Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом.

Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом: 1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; 2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов`язаних із забезпеченням позову.

Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

Зазначена норма ЦПК узгоджуються зі змістом Принципу 8 Принципів попередніх і забезпечувальних заходів в міжнародному цивільному процесі, прийнятих Асоціацією міжнародного права у 1996 році: суд повинен мати повноваження вимагати від позивача гарантії відшкодування збитків відповідачу чи третій стороні, які можуть виникнути в результаті відмови у позові. При вирішенні питання про гарантії суд повинен враховувати можливості позивача відповісти на вимогу про відшкодування збитків.

Отже, зустрічне забезпечення - це гарантія відшкодування ймовірних для відповідача збитків. Цей інститут має на меті зберегти певний баланс сторін і нейтралізувати можливі негативні наслідки, які можуть виникнути в результаті застосування судом забезпечувальних заходів.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 01 липня 2020 року у справі № 569/13105/18 (провадження № 61-46461св18) зазначено, що відповідно до частин першої, другої, пункту 1 частини третьої, частини шостої статті 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову. Суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо позивач не має іншого зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові. Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Також суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення за наявності одночасно таких підстав: 1) якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України; 2) якщо позивач не має майна, що знаходиться на території України.

Реалізація заходів зустрічного забезпечення є правом суду, а не його обов`язком, за винятком випадків, передбачених частиною третьою статті 154 ЦПК України, в якій зазначено, що суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, зокрема, якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Отже, на відміну від забезпечення позову, метою якого є захист інтересів позивача, зустрічне забезпечення спрямоване насамперед на захист інтересів відповідача. Фактично це є збереженням status-quo між сторонами до ухвалення остаточного рішення суду.

Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із цим.

Оцінка співмірності здійснюється, крім іншого, з урахуванням співвідношення права та інтересу, які просить захистити заявник, вартості майна, на яке накладається арешт, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

При цьому в ухвалі про забезпечення позову або про зустрічне забезпечення вказується розмір останнього або інші дії, які повинен вчинити заявник у порядку зустрічного забезпечення, а також строк його надання, котрий не може перевищувати 10-ти днів з дня постановлення ухвали.

Оскільки вжиття заходів зустрічного забезпечення за загальним правилом має диспозитивний характер, то при вирішенні питання про їх застосування суд повинен оцінити необхідність зустрічного забезпечення.

Що між сторонами наявний спір щодо визнання недійсною угоди про дострокове розірвання договору про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису).

Ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області від 18.02.2026 року задоволено заяву про забезпечення позову та вжито заходи забезпечення позову, шляхом заборони ОСОБА_2 (рнокпп НОМЕР_1 ) та третім особам здійснювати будь-які дії щодо оформлення права оренди та права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) щодо земельної ділянки та встановлено заборону Міністерству юстиції та його територіальним органам, усім суб`єктам державної реєстрації та його територіальним органам, усім суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно (виконавчим органам сільських, селищних і міських рад, Київської, Севастопольської міських, районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій), усім державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, у тому числі нотаріусам, державним та приватним виконавцям, вчиняти будь-які реєстраційні дії, приймати будь-які рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо земельної ділянки, до набрання рішенням по справі законної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом. При цьому сторона самостійно несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Обов`язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься і в ст. 81 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вирішуючи питання про зустрічне забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки сторін, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Особа, яка подала заяву про зустрічне забезпечення, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про зустрічне забезпечення позову. У вирішенні питання про зустрічне забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо зустрічного забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до зустрічного забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

З документів, що додані до пояснення та матеріалів справи вбачається, що позивач має зареєстроване місце проживання в Україні та має нерухоме майно, що знаходиться на території України, а відтак підстави для обов`язкового застосування зустрічного забезпечення відсутні.

Разом з цим, суд враховує, що у зв`язку з накладеною судом забороною відповідач позбавлений можливості розпоряджатися своїм майно, що може призвести до збитків і неотримання доходу від передачі земельної ділянки в оренду, а також враховує, що, сама лише наявність майна у Позивача не є достатньою гарантією відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові, оскільки позивач не позбавлений права розпорядження цим майно.

Таким чином, з метою забезпечення балансу та рівності сторін, існуючого status quo між сторонами до вирішення судом цієї справи по суті спору, ураховуючи фактичні обставини та докази надані учасниками справи, суд приходить до висновку, що є підстави для застосування заходів зустрічного забезпечення у цій справі.

Проте, відповідач не обґрунтував чому саме зустрічне забезпечення у сумі 169301,05 грн має буте застосоване судом.

З огляду на ціну позову, відсутність зареєстрованого у позивачки місця проживання, з урахуванням інформації щодо майна належного позивачці, суд вважає, що справедливим розміром грошових коштів, в рахунок зустрічного забезпечення позову щодо заборони здійснювати будь-які дії щодо оформлення права оренди та права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) щодо земельної ділянки та заборони державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, заборони вчиняти будь-які реєстраційні дії, приймати будь-які рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо земельної ділянки, до набрання рішенням по справі законної сили, шляхом внесення на депозитний рахунок суду ОСОБА_1 , грошових коштів у сумі 80 000 (п`ятдесят тисяч) гривень протягом 10 днів з дня постановлення ухвали про зустрічне забезпечення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 81, 149, 150, 153, 154, 260 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника відповідача про зустрічне забезпечення позову задовольнити частково.

Застосувати зустрічне забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання угоди про розірвання договору недійсною, шляхом внесення:

- ОСОБА_1 , ( НОМЕР_2 ) на депозитний рахунок Татарбунарського районного суду Одеської області (Отримувач коштів:ГУК в Од.обл./м.Татарбун./22030101, код за ЄДРПОУ 37607526, Банк отримувача:Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA498999980313111206000015732) грошові кошти в розмірі 80 000 (п`ятдесят тисяч) гривень протягом 10 днів з дня постановлення ухвали про зустрічне забезпечення.

Відповідно до положень ч. 9 ст.154 ЦПК України протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про зустрічне забезпечення необхідно надати суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення.

Згідно до положень ч.10 ст. 154 ЦПК України, якщо особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову, не виконує вимоги суду щодо зустрічного забезпечення у визначений судом строк, суд скасовує ухвалу про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали.

Повний текст ухвали складено 08.04.2026 року.

Суддя: