Рішення № 135536158, 06.03.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 761/48569/24-ц

пр. 2-5002/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2026 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Остапчук Т.В. ,

при секретарі судового засідання - Погребняк В.Д.,

за участю представника позивача ОСОБА_3

Представника відповідача Михальчук Н.П.

Розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Адвокатського обєднання «Юртус» про стягнення заборгованості за договором оренди

ВСТАНОВИВ:

Позивач в грудні 2024р. звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості.

В обґрунтування посилається , що згідно договору оренди приміщення, загальною площею (204,40)кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 від 14.12.2020р. відповідач має заборгованість , яку просить стягнути в розмірі 42 000 дол.США , що становить 1756 334 грн. за період з лютого 2022р. по жовтень 2023р. Представник позивача 26.01.2026р. надав письмові пояснення. В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задовольнити.

Представник відповідача надала відзив у Відзиві, у зв`язку з військовою агресією рф проти України та введення дії воєнного стану в Україні Сторони неодноразово узгоджували свої права та обов`язки за Договором оренди шляхом обміну листами і таке листування триває з березня 2022 року по цей час.Листи від Позивача надсилалися з електронної адреси ІНФОРМАЦІЯ_1 на електронну адресу АО «Юртус» berezinskaya1709@gmail.com .Тобто, листи створювалися Позивачем, ним підписувалися, сканувалися і направлялися Відповідачу. При цьому усі оригінали листів залишалися у Позивача. Протягом квітня - травня 2025 року Сторони вели перемовини щодо укладання нового Договору оренди на новий строк,проте його так і не було укладено через постійну суперечливу поведінку Орендодавця та постійні зміни вартості оренди. 20 червня 2025 року Сторони підписали Акт приймання-передачі приміщення з оренди до Договору оренди. Приміщення звільнено з 12.06.2025 року.Як зазначено в Акті, Сторони не мають один до одного жодних претензій (фінансових, матеріальних чи будь-яких інших). Таким чином, договір вже є розірваним з 12 червня 2025 року, про що свідчить Акт приймання-передачі приміщення з оренди від 20 червня 2025 року. Орендна плата сплачена Відповідачем повністю, що підтверджене Актом приймання-передачі приміщення з оренди. В судовому засіданні просила відмовити в позові.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 13.02.2025р. відкрито провадження в порядку загального.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 13 червня 2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва 13 лютого 2025 року у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Ліндаєва Олександра Сергійовича про забезпечення позовної заяви ОСОБА_1 до Адвокатського об`єднання «Юртус» про стягнення заборгованості за договором оренди - відмовлено.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до слідуючого.

Судом встановлено .

14.12.2020 року між Позивачем, ОСОБА_1 , як Орендодавцем, та Відповідачем, Адвокатським об`єднанням «Юртус», як Орендарем, було укладено Договір оренди.

Відповідно до пункту 1.1. Договору оренди Орендодавець передає, а Орендар приймаєв строкове платне користування (оренду) приміщення, загальною площею (204,40) кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та майно перелік якого міститься в акті прийому-передачі.

Відповідно до пункту 4.1. Договору оренди розмір плати за оренду приміщення складає 1700 доларів США на місяць. Зміни розміру орендної плати здійснюються за додатковою угодою Сторін, яка є невід`ємною частиною даного Договору.

Відповідно до пункту 4.2. Договору оренди можливі зміни розміру орендної плати здійснюються за домовленістю Сторін та підписанням додаткової угоди сторонами.

Відповідно до пункту 4.3. Договору оренди в день підписання даного Договору Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату за перший та останній місяці оренди.

Відповідно до пункту 4.4. Договору оренди наступні орендні платежі здійснюються до 5 п`ятого числа кожного поточного місяця в розмірі місячної суми Орендної плати.

Відповідно до пункту 4.8. Договору оренди орендна плата сплачується Орендарем шляхом передачі готівки Орендодавцю.

Відповідно до пункту 4.9. Договору оренди плата за оренду, а також інші платежі можуть здійснюватися як безпосередньо Орендарем, так і його Представником.

Відповідно до пункту 4.10. Договору оренди після здійснення оплати за відповідний місяць оренди приміщення сторони підписують акт прийому-передачі коштів.

Відповідно до пункту 5.2. Договору оренди Орендодавець має право припинити даний договір в разі порушення орендарем будь-якого підпункту п.6.2. даного Договору, попередивши Орендаря в термін не менше ніж за один місяць. В разі не підписання акту прийому-передачі приміщення від Орендодавця до Орендаря, згідно п.2.1. даного Договору, даний договір вважається припиненим. В разі невиконання Орендарем п.4.2. та 4.4. даного Договору, Орендодавець має право розірвати даний договір протягом одного дня без попередження Орендаря та без його згоди.

Відповідно до пункту 6.1. Договору оренди Сторони мають право достроково припинити дію цього Договору без зазначення причин, попередивши про це один одного в строк не менше ніж за один місяць.

01.10.2021 року Сторони уклали Додаткову угоду №1 до Договору оренди відповідно до якої Сторони внесли зміни до Договору оренди, зокрема:

1. Внести зміни та викласти п.4.1. в наступній редакції «4.1. Розмір плати за оренду приміщення складає 1900 (одна тисяча дев`ятсот) доларів США на місяць».

2. Внести зміни та викласти п.4.2. в наступній редакції «4.2. Можливі зміни розміру орендної плати здійснюються за домовленістю Сторін та підписанням додаткової угоди сторонами, але не раніше жовтня 2023 року».

3. Внести зміни та викласти п.6.1. в наступній редакції «6.1. Сторони мають право достроково припинити дію цього Договору лише в разі порушення Сторонами пп. 6.2, 4.1 та 4.4 або за домовленістю сторін».

У зв`язку з військовою агресією рф проти України та введення дії воєнного стану в Україні Сторони неодноразово узгоджували свої права та обов`язки за Договором оренди шляхом обміну листами.

03.05.2022 року Орендодавець звернувся до Орендаря у якому зокрема зазначив: «Наразі Орендар не здійснив платежі за квітень 2022 року.

Разом з тим, враховуючи попередню плідну співпрацю, бажаючи її продовжити та ставлячись з розумінням до складнощів у здійсненні Орендарем підприємницької діяльності в умовах запровадженого в Україні воєнного стану, Орендодавець готовий до наступного: починаючи із 01 квітня 2022 року по день припинення або скасування зазначеного воєнного стану приймати орендну плату в розмірі її половини та приймати повне виконання Орендодавцем зобов`язань, передбачених пунктами 4.5., 4.6. та 4.7. Договору оренди. В такому разі Орендодавець визнаватиме виконання зобов`язань Орендаря за передбаченими пунктами 4.1., 4.5., 4.6. та 4.7. Договору оренди належним чином протягом зазначеного періоду».

05.05.2022 року Орендар звернувся до Орендодавця листом, в якому, крім іншого, зазначив, що у зв`язку із війною змушений евакуюватися з території України, орендоване майно не використовується, а отже, на підставі ч.6 ст. 762 ЦК України звільняється від сплати орендної плати за орендоване майно за Договором оренди від 14 грудня 2020 року на час дії воєнного стану в Україні. При цьому Орендар зазначила, що продовжує сплачувати комунальні платежі за орендоване майно та утримування будинку.

Орендодавець погодився не стягувати з Орендаря орендну плату листом від 27.05.22р. (а.с.153)

Таким чином, з березня 2022 року Орендар отримала від Орендаря звільнення від оплати орендної плати через військові дії, які Сторони вважали форс-мажорними обставинами.

Жодних претензій з боку Орендодавця Орендарю не надходило, що свідчить про дійсне досягнення згоди між Сторонами щодо звільнення Орендаря від оплати орендної плати за Договором оренди з травня 2022 року на час дії військового стану.

З березня 2022 року до травня 2023 року Орендар не оплачувала орендну плату відповідно до Договору оренди, а Орендодавець у цей період жодного разу не звертався до Орендаря з питань оплати орендної плати.

20.10.2023 року Орендар отримала від Орендодавця лист, відповідно до якого останній запропонував узгодити та оплачувати орендну плату на рівні 950 доларів США на місяць.

23.10.2023 року Орендар запропонувала Орендодавцеві узгодити розмір щомісячної орендної плати у сумі 700 доларів США.

01.12.2023 року Сторони уклали Додаткову угоду №2 до Договору оренди відповідно до якої Сторони внесли зміни до Договору оренди, зокрема:

1. Внести зміни та викласти п.4.1. Договору оренди від 14 грудня 2020 року в наступній редакції «4.1. Розмір плати за оренду приміщення складає 700 (сімсот) доларів США на місяць».

2. Внести зміни та викласти п.4.2. Договору оренди від 14 грудня 2020 року в наступній редакції «4.2. Можливі зміни розміру орендної плати здійснюються за домовленістю Сторін та підписанням додаткової угоди сторонами, але не раніше 1 липня 2024 року».

3. Внести зміни та викласти п.6.1. Договору оренди від 14 грудня 2020 року в наступній редакції «6.1. Сторони мають право достроково припинити дію цього Договору лише в судовому порядку або за домовленістю сторін».

4. Сторони погодили пролонгувати Договір оренди від 14 грудня 2020 року до «14» грудня 2026 року.

5. У всьому іншому, що не передбачено умовами цієї Додаткової угоди, Сторони керуються умовами Договору оренди від 14 грудня 2020 року та нормами чинного законодавства України.

Як Договір оренди від 14.12.2020 року так і Додаткові угоди до нього підписані уповноваженою Орендодавцем особою на підставі довіреності ОСОБА_2.

04.10.2024 року Орендодавець звернувся до Орендаря та в односторонньому порядку повідомив, що ним підвищена орендна плата до 1300 доларів США в місяць.

09.10.2024 року Орендар заперечила проти зазначеного розміру орендної плати та запропонувала встановити його на рівні 800 доларів США на місяць.

04.11.2024 року Орендодавець повідомив Орендаря, що «таку саму квартиру в цьому будинку я здаю за 1200 доларів США» та в односторонньому порядку попередив Орендаря, що він підвищує орендну плату в листопаді 2024 року до розміру 1200 доларів США, та повідомив, що якщо Орендар не згодна з його умовами, вона повинна негайно звільнити приміщення.

04.11.2024 року Орендар заперечила проти односторонньої зміни розміру орендної плати.

10.12.2024 року Орендар отримала від Орендодавця лист з запереченнями щодо повноважень його довіреної особи ОСОБА_2. на укладання Додаткової угоди № 2 до Договору оренди.

Листом від 10.12.2024 року Орендодавець повідомив Орендаря про те, що «враховуючи наші тривалі ділові відносини та з метою врегулювання ситуації шляхом взаємних поступок, повідомляю Вас, що починаючи із 01 січня 2025 року, орендна плата за Договором буде становити еквівалент 1400 доларів США, за один місяць користування орендованим приміщенням». «У випадку непогодження із вказаним вище розміром орендної плати, на підставі п.п. 6.1 та 6.2 Договору, повідомляю Вас про дострокове розірвання Договору та прошу звільнити приміщення до 01.02.2025 року».

11.12.2024 року Орендар заперечила як проти невизнання Орендодавцем Додаткової угоди № 2 до Договору оренди так і проти односторонньої зміни орендної плати.

17.12.2024 року Орендодавець направив Орендарю лист-вимогу про погашення заборгованості по сплаті орендної плати за період з лютого 2022 року по листопад 2023 року у сумі 42000 доларів США.

Щодо укладання договору у спрощений спосіб

Відповідно до частини першої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення, породжує, змінює або припиняє цивільні права та обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована.

Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді, коли: недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним) (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 липня 2021 року в справі № 759/24061/19).

Відповідно до статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Відповідно до частини третьої статті 206 ЦК України правочини на виконання договору, укладеного в письмовій формі, можуть за домовленістю сторін вчинятися усно, якщо це не суперечить договору або закону.

Відповідно до частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному абокількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до частини другої статті 184 ГК України укладення договору на основі вільного волевиявлення сторін може відбуватися у спрощений спосіб або у формі єдиного документа, з додержанням загального порядку укладення договорів, встановленого статтею 181 цього Кодексу.

Зі змісту частини другої статті 639 ЦК України випливає, що письмовою формою договору є його укладання за допомогою інформаційно-комунікаційних систем.

Відповідно до частини першої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частин другої, третьої статті 188 ГК України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

Таким чином, згідно зі ст. 207 ЦК України, якщо Сторони обмінялися

листами (в т.ч. електронними) та дійшли згоди щодо всіх істотних умов, договір вважається укладеним або зміненим.

Відповідна правова позиція викладена, зокрема, в численних постановах Верховного Суду, зокрема від 05.02.2025 у справі № 917/730/22, від 21.06.2023 у справі № 916/3027/21.

Відповідно до статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах (ч.1).

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв`язку з виконанням цього договору (ч.3).

Зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом (ч.4).

Відповідно до частини третьої статті 651 ЦК України у разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Відповідно до частини першої статті 762 ЦК України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до частини шостої статті 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Зазначене положення діє незалежно від наявності відповідної умови в договорі.

05.05.2022 року Орендар направив Орендодавцю пропозицію щодо зміни умов Договору оренди в частині розміру орендної плати у зв`язку зі зміною істотних обставин, а саме:

1) орендар не могла в момент укладення договору передбачити, що така зміна обставин, як повномаштабна війна в Україні настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які Орендар не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання Договору оренди порушило співвідношення майнових інтересів Сторін і позбавило Орендаря того, на що вона розраховувала при укладенні Договору оренди;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе виключно та одноосібно Орендар.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.05.2023 року у справі №914/865/22, а саме:

«36. Зі змісту статті 652 Цивільного кодексу України випливає, що укладаючи договір, сторони розраховують на його належне виконання і досягнення поставлених ним цілей. Проте в ході виконання договору можуть виникати обставини, які не могли бути враховані сторонами при укладенні договору, але істотно впливають на інтереси однієї чи обох сторін.

37. При укладенні договору та визначенні його умов сторони повинні розумно оцінювати ті обставини, при яких він буде виконуватися. Інтереси сторін можуть порушуватися будь-якою зміною обставин, що виникають у ході виконання договору, проте лише істотна зміна обставин визнається підставою для вимоги про зміну договору. Зміна обставин вважається істотною тільки тоді, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони б не уклали договір або уклали б його на інших умовах».

На підтвердження істинності своїх намірів, дійсного досягнення домовленості щодо істотної умови Договору оренди - скасування орендної

плати за Договором оренди на час військових дій, Сторони вчинили відповідні конклюдентні дії, а саме: Орендар зі свого боку перестала сплачувати орендну плату, а Орендодавець не заперечував проти цього, що підтверджується відсутністю будь-яких вимог та претензій до Орендаря через відсутність орендної плати та відсутність навіть згадки про це у наступному листуванні, що вели Сторони, узгоджуючи розмір орендної плати з грудня 2023 року.

Отже, між Сторонами відбулося укладання письмового правочину у спрощений спосіб - шляхом листування, враховуючи, що Договір вже виконувався, зміни до нього застосовувалися, Сторони фактично дотримувалися нових умов, а підписати єдиний документ у формі додаткової угоди Сторони не мали можливості через військові дії та перебування керівника Орендаря за межами України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.04.2023 року у справі №910/14244/20, а саме:

«Суд зазначає, що підставою для застосування положень ст. 762 ЦКУ є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з об`єктивно незалежних від нього причин, тобто для звільнення орендаря від плати за користування орендованим майном наймач повинен довести обставини, які свідчать про те, що майно не використовувалося або не могло бути використане, і що ці обставини від нього не залежать. При цьому, Суд підкреслює, що звільнення від сплати орендної плати є істотним втручанням у правовідносини сторін договору, а тому може застосовуватись за виключних обставин, наприклад, відсутності доступу до найманого приміщення, неможливості орендаря перебування в ньому та зберігання речей тощо (Постанова від 12.04.2023 р. у справі № 910/14244/20)».

Крім того, відповідно до частини першої, третьої, шостою статті 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п`ятою цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Відповідно до листа Орендодавця від 27.05.2022 року Орендар звільнялася від орендної плати на час дії військового стану.

Таким чином, звільнення від орендної плати орендарів з початку повномасштабного вторгнення рф на територію України та активні військові дії у Київській області протягом 2022 - 2023 років відповідало звичаям ділового обороту, вимогам розумності та справедливості

20 червня 2025 року Сторони підписали Акт приймання-передачі приміщення з оренди до Договору оренди. Приміщення звільнено з 12.06.2025 року.

Як зазначено в Акті, Сторони не мають один до одного жодних претензій

(фінансових, матеріальних чи будь-яких інших).

Таким чином, договір вже є розірваним з 12 червня 2025 року, про що свідчить Акт приймання-передачі приміщення з оренди від 20 червня 2025 року. Орендна плата сплачена Відповідачем повністю, що підтверджене Актом приймання-передач приміщення з оренди.

Твердження позивача про відсутність повноважень ОСОБА_2 , спростовуються наданими документами , а саме повноваження ОСОБА_2. на укладання Додаткової угоди № 2 до Договору оренди підтверджуються нотаріально посвідченою Довіреністю від 22 грудня 2022 року, зареєстрована в реєстрі за №304, яка діє до 22 грудня 2027 року.Крім того позивач не повідомляв відповідача про скасування повноважень.

Аналізуючи зібрані докази , суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення коштів в розмірі 42 000дол. , тому в позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст..141 ЦПК України в зв`язку з відмовою в позові судові витрати позивачу не відшкодовуються.

Керуючись ст..627 ,639 ,206 ЦК України , ст. 12,13,76,77,79, 81,263,264 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_1 до Адвокатського обєднання «Юртус» про стягнення заборгованості за договором оренди відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

позивач: ОСОБА_1 : АДРЕСА_2

відповідач: Адвокатське об`єднання «Юртус»: 01001, м.Київ, вул. Ірининська, 5/24, 3-й підїзд, офіс. 97-Б

Дата складання повного тексту рішення 27.03.2026р.

Суддя Т.В.Остапчук