Ухвала суду № 135536154, 30.03.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/17430/26-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2026 року м. Київ

Печерський районний суд м. Києва в складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника - адвоката ОСОБА_4 ,

підозрюваного - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України майора поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю та захисту інвестицій Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про продовження строку тримання під вартою без визначення розміру застави у кримінальному провадженні № 42022042010000044 від 12.05.2022, відносно підозрюваного

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста москва російської федерації, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , одруженого, з вищою освітою, маючого на утриманні неповнолітню дитину, працюючого на посаді слюсара-складальника в ТОВ « СТРИМ ТЕХНО », раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених 4, 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України,

УСТАНОВИВ:

Короткий виклад вимог клопотання

На розгляд слідчому судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання сторони кримінального провадження про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , який спливає 05.04.2026.

В обґрунтування клопотання вказано, що закінчити досудове розслідування у визначений термін не виявляється можливим у зв`язку з необхідністю проведення запланованого обсягу слідчий (розшукових) дій.

На переконання органу досудового розслідування ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які існували на момент застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_5 , не зменшились та продовжують існувати.

Оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, з метою забезпечення виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків, виникла обґрунтована потреба у продовженні строку тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, а саме до 03.05.2026 включно.

Позиція сторін кримінального провадження

У судовому засіданні прокурор підтримав вказане клопотання, просив його задовольнити з викладених у ньому підстав.

Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання з підстав необґрунтованості підозри та відсутності ризиків, на які посилався прокурор. Зокрема, ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, є формальним з огляду на те, що підозрюваний жодних заходів з метою переховуватися не вживав, з`являвся на всі виклики сторони обвинувачення. Ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, також необгрунтований, оскільки в ході проведення обшуку було вилучено всі речі, які мають значення для кримінального провадження. Крім цього, підозрюваний має бездоганну репутацію, постійне місце роботи, одружений, має неповнолітню доньку на утриманні. Захисник звертав увагу на непомірність застави, майновий стан підозрюваного невідповідний. Просив запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав думку свого захисника. Вказував, що є волонтером і був використаний у неправомірних цілях. Просив запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Обставини, встановлені слідчим суддею

Заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного, дослідивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя дійшов такого висновку.

З матеріалів клопотання вбачається, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022042010000044 від 12.05.2022 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4, 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 , діючи у складі організованої групи, займаючи посаду директора Благодійної організації « Благодійний фонд «Добра-Справа », підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, що призвело до майнової шкоди (збитків) у розмірі 7 098 624 грн. 00 коп.

13.04.2022, отримавши від Мінсоцполітики запитуванні грошові кошти в сумі 21 750 000 гривень, серед яких грошові кошти в розмірі 7 100 000 гривень (лист за вих. №09-04/01, щодо надання гуманітарної допомоги цивільному населенню із орієнтовним переліком потреб, серед яких цукор, крупи (рис, пшоно, гречка, перловка), олія соняшникова та генератори для Бучанської міської ради Київської області ) на рахунок, відкритий в АТ « Альфа-Банк » НОМЕР_1 , директор Благодійної організації « Благодійний фонд «Добра-Справа » ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , відповідно до відведених їм ролей, замість організації постачання продуктів харчування Бучанській міській раді Київської області , забезпечили здійснення перерахування грошових коштів на підконтрольні організованій групі осіб юридичні особи, а саме: ТОВ « Полідор » (код ЄДРПОУ 44493987 ), ТОВ « Полімер-Славутич » (код ЄДРПОУ 31053178 ), ТОВ « Інпавелресурс » (код ЄДРПОУ 43408230 ), ТОВ « Мейн Трейд Груп » (код ЄДРПОУ 43243093 ), ТОВ « Бест Гарлік » (код ЄДРПОУ 39610572 ), ТОВ « Дастріал ЛТД » (код ЄДРПОУ 36315787 ), ТОВ « Еліт-Едвайс » (код ЄДРПОУ 44110821 ), ТОВ « Топселл груп » (код ЄДРПОУ 44847854 ), ТОВ « Індастріал консалт » (код ЄДРПОУ 44527062 ), ТОВ « Фруті » (код ЄДРПОУ 44585522 ), ТОВ « Антагор Агрогруп » (код ЄДРПОУ 44619163 ), ТОВ « ГрейнІнвест Кепітал » (код ЄДРПОУ 4461335 ), ТОВ « Мікотон-трейд » (код ЄДРПОУ 40555494 ), ТОВ « Олімп топ » (код ЄДРПОУ 42251260 ).

У подальшому, діючи на виконання вищевказаного плану, умисно з метою приховування своєї злочинної діяльності, директором Благодійної організації « Благодійний фонд «Добра-Справа » ОСОБА_5 до Мінсоцполітики подано звіт про використання коштів та надану допомогу відповідно до якого всі грошові кошти виділені Комісією Мінсоцполітики використані за призначенням.

03.02.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого:

- ч. 5 ст. 191 КК України, а саме у привласненні чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах, вчиненому організованою групою осіб, в якості виконавця.

04.02.2026 ОСОБА_5 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва № 757/6408/26-к застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави в розмірі 7 098 624 (сім мільйонів дев`яносто вісім тисяч шістсот двадцять чотири) гривні строком до 05.04.2026.

Постановою Заступника Генерального прокурора строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42022042010000044 від 12.05.2022 продовжено до трьох місяців, а саме до 03.05.2026.

Релевантні джерела права

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, з якими пов`язана можливість застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе.

Згідно з ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Частиною 3 ст. 199 КПК України передбачено, що при продовженні строку тримання під вартою слідчий суддя враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Мотиви слідчого судді

При вирішенні питання про доцільність продовження дії запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 необхідно врахувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, та наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування.

Щодо обґрунтованості підозри

Враховуючи вимоги чинного кримінального процесуального законодавства, під час розгляду клопотань на стадії досудового розслідування слідчий суддя має переконатись, що сукупність матеріалів на даному етапі кримінального провадження до моменту з`ясування істини у справі є достатньою для висновку про обґрунтованість підозри, яка не є сама по собі актом притягненням особи до відповідальності, а є лише сукупністю даних, які переконують об`єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.

Суд ураховує, що поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, проте зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд в цьому контексті враховує позиції Європейського суду з прав людини викладені в його рішеннях.

Зокрема, за змістом п. 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі Нечипорук і Йонкало проти України термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі Мюррей проти Об`єднаного Королівства від 28.10.1994, Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства від 30.08.1990).

Обґрунтованість підозри повинна бути визначена, враховуючи положення ст. 94 КПК України, а саме, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

На даному етапі судового провадження суд не вирішує питання про оцінку доказів для визнання підозрюваного винуватим чи невинуватим у вчиненні злочину, адже судове провадження наразі не завершено, докази сторін в повному обсязі судом не досліджено, і відповідно до ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, має оцінити після завершення дослідження кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій підозрюваного, а виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих та досліджених у судовому засіданні матеріалах, слідчий суддя дійшов висновку про існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача про причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, що підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме:

- довідкою Державної аудиторської служби України від 27.04.2023;

- протоколом тимчасового доступу до речей та документів, що перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_24 від 14.02.2025;

- протоколами №9, №11, №12, №13 засідання Комісії з питань розподілу коштів для надання допомоги в умовах воєнного стану;

- протоколами оглядів руху коштів від 23.03.2023;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 12.07.2022;

- протоколом допит свідка ОСОБА_8 від 31.03.2023;

- журналом судового засідання за результатом допиту свідка ОСОБА_8 у судовому засіданні від 04.04.2023;

- протоколом огляду речей та документів, а саме мобільного телефону ОСОБА_5 від 08.12.2023;

- протоколом огляду речей та документів, а саме мобільного телефону ОСОБА_9 від 11.12.2023;

- протоколом огляду інформації вилученої в Міністерстві розвитку громад та територій України від 28.02.2025;

- статутом Благодійної організації « Благодійний фонд «Добра-Справа »;

- листом Бучанської міської ради Київської області № 04-09/511 вих.-22 від 09.04.2022;

- листом Благодійної організації « Благодійний фонд «Добра-Справа » №09-04-01 від 09.01.2022;

- пропозицією, щодо надання постраждалому цивільному населенню в умовах воєнного стану в Україні у грошовій формі;

- листом Бучанської міської ради Київської області №12.1-09/7273 від 05.11.2024;

- звітом про використання коштів та надану допомогу Благодійною організацією « Благодійний фонд «Добра-Справа »;

- протоколом №1 Установчих Зборів Засновників Благодійної організації « Благодійний фонд «Добра-Справа »;

- рішенням №2 засновників благодійної організації « Благодійний фонд «Добра-Справа » від 12.04.2022;

- нотаріально посвідченою довіреністю від 20.04.2022;

- нотаріально посвідченою довіреністю від 25.04.2022 № НРС 506096;

- документами поданими ОСОБА_7 для відкриття рахунку в АТ « Альфа-банк » від імені благодійної організації « Благодійний фонд «Добра-Справа »;

- рухом коштів по рахунках Благодійною організацією « Благодійний фонд «Добра-Справа » відкритих в АТ « Альфа-Банк »;

- висновком експертів за результатами проведення комісійної судової економічної експертизи № 11253/11254/24-72 від 25.07.2025;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 22.07.2022;

- протоколом проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 19.06.2023 відносно ОСОБА_7 ;

- документами поданими ОСОБА_5 для відкриття рахунку в АТ « Укргазбанк » від імені благодійної організації « Благодійний фонд «Добра-Справа »;

- протоколом огляду руху коштів рахунків відкритих в АТ « Укргазбанк » від 20.12.2022;

- протоколами допиту свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18

- іншими матеріалами кримінального провадження та речовими доказами у своїй сукупності.

Як свідчать матеріали провадження, повідомлення про підозру за своїм змістом відповідає вимогам ст. 278 КПК України та на даному етапі сумнівів щодо його законності або порушення порядку вручення не викликає.

Обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування

Строк дії запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного ОСОБА_5 , спливає 05.04.2026.

Утім, до закінчення строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_5 провести запланований обсяг слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій внаслідок складності провадження не виявилося за можливе. Зокрема, орган досудового розслідування зазначає, що необхідно виконати наступне, а саме:

- встановити та допитати свідків у кримінальному провадженні;

- отримати ухвали слідчого судді та провести тимчасовий доступ до речей та документів, що перебувають у володінні ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_27 », ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_28 », ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_29 »;

- провести огляд вилученої у операторів інформації за необхідності із залученням відповідних спеціалістів;

- оглянути вилучені в ході проведення обшуків речові докази та за необхідності призначити судову комп`ютерно-технічну експертизу;

- встановити та допитати службових осіб органів місцевого самоврядування щодо порядку отримання гуманітарної допомоги, взаємовідносин із Всеукраїнською громадською організацією « Інститут Сестринської справи України » (код ЄДРПОУ 35033239 ), Благодійною організацією « Благодійний фонд Добра-справа » (код ЄДРПОУ 43975620 ) та Громадською спілкою « Національна асоціація паливного Рітейлу » (код ЄДРПОУ 43513897 );

- допитати службових осіб Міністерства соціальної політики України із числа членів Комісії з приводу порядку діяльності та виділення коштів Всеукраїнській громадській організації « Інститут Сестринської справи України » (код ЄДРПОУ 35033239 ), Благодійній організації « Благодійний фонд Добра-справа » (код ЄДРПОУ 43975620 ) та Громадській спілці « Національна асоціація паливного Рітейлу » (код ЄДРПОУ 43513897 );

- отримати ухвалу слідчого судді та провести тимчасовий доступ до речей та документів, що перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_32 , що стосується інформації щодо ввезення генераторів ТОВ « Полімер-Славутич »;

- отримати ухвалу слідчого судді та провести тимчасовий доступ до речей та документів, що перебувають у володінні ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_33 » щодо інформації користування послугами особами, що можуть бути причетні до вчинення кримінального правопорушення;

- призначити почеркознавчі експертизи з метою підтвердження, що підписи та почерк під час формування документації, яка використовувалась під час заволодіння грошовими коштами, здійснювались саме підозрюваними, висновок якої долучити до матеріалів кримінального провадження;

- отримати ухвали слідчого судді та провести тимчасовий доступ до речей та документів, що перебувають у володінні банківських установ щодо рахунків суб`єктів господарювання, які використовувались для злочинної діяльності;

- допитати представника потерпілого у кримінальному провадженні;

- зібрати та долучити до матеріалів кримінального провадження документи, що характеризують підозрюваних;

- провести додаткові слідчі дії - спрямовані на пошук та виявлення предметів, документів, які використовувались для вчинення злочину та мають значення речового доказу у кримінальному провадженні;

- встановити інших осіб, які своїми діями, рішеннями сприяли вчиненню інкримінованого кримінального правопорушення та вирішити питання про повідомлення останнім про підозру;

- надати оцінку діям службових осіб Міністерства соціальної політики (комісії з питань розподілу коштів для надання допомоги в умовах воєнного стану), якими виділялись кошти Всеукраїнській громадській організації « Інститут Сестринської справи України » (код ЄДРПОУ 35033239 ), Благодійній організації « Благодійний фонд Добра-справа » (код ЄДРПОУ 43975620 ) та Громадській спілці « Національна асоціація паливного Рітейлу » (код ЄДРПОУ 43513897 ).

Необхідність проведення вказаних слідчих (розшукових) та процесуальних дій зумовлена потребою забезпечення повного, всебічного й неупередженого досудового розслідування.

Зокрема, слідчий суддя погоджеється, що проведення допитів свідків і службових осіб необхідне для встановлення фактичних обставин кримінального правопорушення, перевірки вже отриманих показань та з`ясування ролі кожного з можливих учасників.

Отримання тимчасового доступу до речей і документів операторів зв`язку, банківських установ, митних органів та інших суб`єктів господарювання спрямоване на здобуття об`єктивних даних щодо зв`язків між фігурантами, руху коштів, обставин ввезення товарів та використання відповідних ресурсів.

Огляд і дослідження вилучених речей та інформації, у тому числі із залученням спеціалістів, а також призначення експертиз (почеркознавчих, комп`ютерно-технічних) є необхідними для фіксації та перевірки доказів, встановлення їх належності та допустимості, а також підтвердження причетності конкретних осіб до вчинення правопорушення.

Проведення додаткових слідчих дій і встановлення інших причетних осіб обумовлене необхідністю виявлення повного кола співучасників та надання правової оцінки їхнім діям. Збір характеристичних матеріалів щодо підозрюваних і допит представника потерпілого мають значення для правильної кваліфікації діяння та вирішення процесуальних питань.

Отже, без виконання зазначених дій неможливо досягти завдань кримінального провадження, зокрема встановити істину у справі, забезпечити належну доказову базу та прийняти законне й обґрунтоване процесуальне рішення.

У судовому засіданні не встановлено обставин, які б свідчили про безпідставне затягування розслідування кримінального провадження, але існують обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали.

Щодо наявності ризиків

Слідчий суддя зауважує, що згідно з вимогами чинного законодавства сама по собі наявність обґрунтованої підозри не може бути єдиною підставою для застосування до підозрюваного запобіжного заходу, оскільки їх застосування потребує наявність існування хоча б одного із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити певні дії, що передбачені цією статтею.

В обґрунтування клопотання прокурор послався на існування ризиків того, що підозрюваний ОСОБА_5 може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

(І) Ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та / або суду.

Оцінюючи перший ризик, слідчий суддя звертає увагу, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину. Санкція ч. 5 ст. 191, що інкримінується ОСОБА_5 , передбачає можливість призначення судом покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Вищевказані обставини, дають підстави вважати, що підозрюваний в разі застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення особливо тяжкого злочину, може переховуватися від органів слідства, суду, та має реальні можливості покинути територію України з цією метою. Також, враховуючи інтенсивність та характер вчинення кримінального правопорушення, підозрюваний перебуваючи на волі зможе вжити заходів конспірації з метою уникнення кримінальної відповідальності.

(ІІ) Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Оцінюючи ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий суддя виходить з того, що на даний час у кримінальному провадженні проведений не весь комплекс необхідних слідчих (розшукових) дій, не встановлено усіх обставин, що мають значення для досудового розслідування, не встановлено всіх співучасників злочину, всіх епізодів вчинення кримінальних правопорушень, місця перебування інших речей, предметів та документів, які можуть бути визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, а також зважаючи на тяжкість інкримінованих підозрюваному діянь, на міру покарання, яка загрожує підозрюваному, ОСОБА_5 , перебуваючи поза межами установи попереднього ув`язнення, може вчиняти дії, спрямовані на знищення або спотворення доказів у даному кримінальному провадженні, збір яких на даний час досудовим розслідуванням не завершено, що значно вплине на процес доказування вини підозрюваного.

(ІІІ) Ризик незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні.

При встановленні наявності ризику впливу на учасників у цьому кримінальному провадженні слідчий суддя бере до уваги, що перебуваючи на волі, підозрюваний з метою уникнення кримінальної відповідальності для себе, своїх можливих спільників, може вчинити дії, направлені на примушення до зміни наданих раніше свідчень допитаними особами.

При оцінці даного ризику слід також враховувати передбачену статтями 23 та 224 КПК України процедуру отримання показань піж час допиту у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

За таких обставин ризик впливу на учасників у цьому кримінальному провадженні існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

(IV) Ризик перешкоджати кримінальному провадженню

При оцінці даного ризику слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 , перебуваючи поза межами установи попереднього ув`язнення, зможе координувати свої дії з іншими невстановленими на даний час співучасниками злочину, що мають можливість впливати на викривлення значимих доказів і даних для кримінального провадження шляхом підкупу, погроз, тиску на учасників/сторін кримінального провадження, з метою уникнення підозрюваним кримінальної відповідальності, що є способом перешкоджання досудовому розслідуванню.

(V) Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється

Разом із тим, слідчий суддя вважає недоведеним наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення або продовження кримінальної діяльності.

Зокрема, стороною обвинувачення не наведено конкретних та достатніх даних, які б свідчили про реальні наміри підозрюваного вчинити нове кримінальне правопорушення або продовжити інкриміновану діяльність. Надані доводи носять загальний та припущений характер і не підтверджені належними доказами.

Сам по собі факт повідомлення особі про підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину, а також характер інкримінованого правопорушення не може автоматично свідчити про існування такого ризику. Крім того, стороною обвинувачення не доведено, що підозрюваний має реальну можливість продовжувати протиправну діяльність, зокрема з урахуванням припинення доступу до відповідних фінансових ресурсів, службового становища чи інструментів, які могли використовуватись для вчинення злочину.

Відсутні також дані про вчинення підозрюваним інших кримінальних правопорушень у минулому або про наявність у нього стійкої злочинної схильності, що могло б свідчити про підвищену ймовірність повторної протиправної поведінки.

Отже, наведені стороною обвинувачення обставини не дають достатніх підстав вважати доведеним існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

У зв`язку з вищевикладеним, слідчий суддя дійшов висновку про наявність ризиків перешкоджання кримінальному провадженню, передбачених статтею 177 КПК України.

Інші, більш м`які запобіжні заходи, на думку слідчого судді, не дозволять запобігти існуючим ризикам, оскільки у такому разі підозрюваний матиме можливість і надалі контактувати з особами, причетними до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, та іншими, невстановленими на даний час, узгоджувати з ними свої дії, спрямовані на переховування від органів досудового розслідування та/або суду, знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, вчинення незаконного впливу на свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. Зокрема, такі контакти можливі як під час особистих зустрічей, так і за допомогою різного роду засобів зв`язку, у тому числі, які неможливо відстежити гласними чи негласними засобами контролю у порядку, передбаченому Главою 21 КПК України.

Зазначені ризики є суттєвими і їхньому настанню неможливо запобігти

у разі застосування до підозрюваного будь-яких інших запобіжних заходів, окрім як тримання під вартою.

Отже, на даному етапі кримінального провадження продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є об`єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання реалізації вказаних ризиків, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, в матеріалах провадження відсутні та стороною захисту не доведені.

Стороною захисту також не надано будь-яких доказів на підтвердження неможливості перебування підозрюваного під вартою. Доказів, що підозрюваний за станом здоров`я не може утримуватись в умовах слідчого ізолятору, слідчому судді стороною захисту не надано.

Щодо розміру застави

Сторона обвинувачення просила визначити заставу у розмірі 2 133 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 7 098 624 (сім мільйонів дев`яносто вісім тисяч шістсот двадцять чотири) грн. 00 коп., обґрунтовуючи такий розмір спричиненими тяжкими наслідками у розмірі 7 098 624 грн. 00 коп. Сторона захисту вважала такий розмір застави надмірним.

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК).

Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 5 ст. 182 КПК).

Додатковим фактором встановлення застави у розмірі, який перевищує межі КПК, є визначення її як альтернативи до тримання під вартою. У зв`язку із цим, розмір застави збільшується з тим, щоб забезпечити таку ж дієвість застави, як і тримання під вартою. За загальним правилом застава у межах КПК не може бути альтернативою до тримання під вартою, адже сама по собі вона є значно м`якішим запобіжним заходом. Тримання ж під вартою є винятковим запобіжним заходом (ч. 1 ст. 183 КПК), а тому й альтернативна до нього застава у переважній більшості ситуацій визначається як для «виключного випадку» (ч. 5 ст. 182 КПК).

Положення КПК та практика ЄСПЛ орієнтують суд на такі критерії, які слід врахувати при визначені розміру застави: (1) обставини кримінального правопорушення; (2) особливий характер справи; (3) майновий стан підозрюваного; (4) його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; (5) масштаб його фінансових операцій; (6) даних про особу підозрюваного; (7) встановлені ризики, передбачених статтею 177 КПК; (8) «професійне середовище» підозрюваного; (9) помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин (10) шкода, завдана кримінальним правопорушенням.

Суд враховує тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, розмір завданих збитків, який становить 7 098 624 грн, а також дані про особу підозрюваного, характер та обставини вчинення інкримінованого діяння, наявність встановлених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

З огляду на викладене, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя вважає за доцільне визначити розмір застави у сумі 6 000 384 грн, що є достатнім стримуючим фактором, відповідає тяжкості інкримінованого злочину, розміру завданої шкоди та встановленим ризикам.

Отже, слідчий суддя дійшов висновку, що встановлені вище обставини є достатніми для продовження відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому клопотання, з урахуванням зменшення розміру застави, підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 197, 199, 309 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - задовольнити частково.

Продовжити відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в межах досудового розслідування, до 03.05.2026 включно.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, розмір якої визначити у межах 1803 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 6 000384 (шість мільйонів триста вісімдесят чотири) гривень, зобов`язавши підозрюваного ОСОБА_5 , виконувати процесуальні обов`язки, визначені частиною п`ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:

-не відлучатися з міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-утримуватися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні № 42022042010000044 від 12.05.2022 відповідно до наданого слідчим переліку;

-прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

-здати на зберігання до Центральне міжрегіональне управління ДМС у м. Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

-носити електронний засіб контролю

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити строком до 03.05.2026 включно.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як підозрюваним так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві :

Отримувач: ТУ ДСАУ в м. Києві

ЄДРПОУ: 26268059

МФО: 820172

Банк: Державна казначейська служба України м. Київ

р/р UA128201720355259002001012089

Призначення платежу: Застава за …(П.І.П., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно з ухвали … (назва суду), від …(дата ухвали), по справі № …, внесені …(П.І.П. особи, що вносить заставу).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Повний текст ухвали складено та проголошено 06.04.2026 о 08:05 год.

Слідчий суддя ОСОБА_1