Ухвала суду № 135536035, 11.03.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/8420/26-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2026 року

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва: ОСОБА_1 ,

при секретарі: ОСОБА_2 ,

за участю:

особи, яка подала клопотання, адвоката: не з`явилась,

прокурора: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ «ТІС-14 ПРИЧАЛ» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21.10.2025 у справі №757/45847/25-к у кримінальному провадженні № 52017000000000166 від 09.03.2017,-

В С Т А Н О В И В:

Адвокат ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді в інтересах ТОВ «ТІС-14 ПРИЧАЛ» із клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21.10.2025 у справі №757/45847/25-к у кримінальному провадженні № 52017000000000166 від 09.03.2017, а саме: встановленої заборони відчуження та розпорядження, вчинення будь-яких дій, пов?язаних з виділом, поділом, реєстрацією та перереєстрацією прав власності, вчинення будь-яких інших правочинів із вказаним вище майном - частками в статутному капіталі зазначеного підприємства, а також в частині заборони державним реєстраторам вчиняти будь-які дії, пов?язані з перереєстрацією та внесенням змін до установчих документів ТОВ «ТIС-14 ПРИЧАЛ» (код ЄДРПОУ: 39561557), окрім тих, що спрямовані на зменшення розміру частки або зміну власника частки у статутному капіталі ТОВ «ТІС-14 ПРИЧАЛ» (код ЄДРПОУ: 39561557) в розмірі 655 418 грн. (34,03%), власником якої є громадянин Угорщини

ОСОБА_4 обґрунтування клопотання адвокат ОСОБА_3 зазначає, що встановлена судом заборона державним реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії, здійснювати реєстрацію внесення будь-яких змін до установчих документів ТОВ «ТІС» жодним чином не стосується арешту майна особи, відносно якої здійснюється досудове розслідування, є необґрунтованим та протиправним обтяженням, яке повністю позбавляє юридичну особу можливості виконання вимог Закону №755 вносити будь-які зміни до ЄДР щодо Товариства, в тому числі такі, що не стосуються відчуження або зменшення розміру частки в статутному капіталі Товариства, що належить власнику частки. Встановлена ухвалою про арешт майна заборона вчиняти будь-які дії, пов`язані з перереєстрацією та внесенням змін до установчих документів Товариства не відповідає вимогам ч.1 ст.170 КПК України, оскільки така заборона не спрямована на позбавлення власника частки права відчуження, розпорядження та/або користування майном.

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, під час розгляду клопотання фіксування судового процесу за допомогою технічних не здійснювалось.

В судове засідання адвокат ОСОБА_3 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.

Прокурор в судове засідання не з`явився, про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.

Відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

За таких обставин, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті доводів та вимог клопотання за відсутності в судовому засіданні представника особи, яка подала клопотання, та прокурора, на підставі наявних матеріалів.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заперечення прокурора, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000166 від 09.03.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.4 ст.190, ч.3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України.

У рамках вказаного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від21.10.2025 у справі №757/45847/25-к було накладено арешт на майно підозрюваного ОСОБА_5 , яке належить йому на праві власності, а саме - на частки у статутному капіталі юридичних осіб в тому числі ТОВ «ТІС-14 ПРИЧАЛ» (код ЄДРПОУ 39561557) в розмірі 655 418 грн (34,03%).

За змістом вказаної ухвали вбачається, що арешт на майно накладено з метою забезпечення можливої конфіскацій майна, як виду покарання.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову.

Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України метою арешту майна є забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 4 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладено на нерухоме, рухоме майно, яке перебуває у власності у підозрюваного, з метою відшкодування шкоди завданої внаслідок кримінального правопорушення.

Будь яких додаткових даних чи доводів, які б свідчили, що на даний час необхідність в арешті майна відпала, в клопотанні не наведено та в судовому засіданні не надано.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

Згідно ч.ч. 1,2 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Так у клопотанні про скасування арешту майна не наведено достатньо доказів того, що потреба в подальшому арешті майна у кримінальному провадженні відпала, на противагу чого, як встановлено в ухвалі про накладення арешту на майно, органом досудового розслідування у обґрунтовано такий ступінь втручання в право власності з метою забезпечення конфіскації майна.

На підставі викладеного та враховуючи, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, а суб`єктом звернення у клопотанні не наведено об`єктивних підстав, що дали б слідчому судді можливість дійти висновку про те, що на даній стадії досудового розслідування у подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна відпала потреба, вважаю, що в задоволенні клопотання cлід відмовити.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 107, 170, 174, 307, 309, 532 Кримінального процесуального кодексу України, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ «ТІС-14 ПРИЧАЛ» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21.10.2025 у справі №757/45847/25-к у кримінальному провадженні №52017000000000166 від 09.03.2017, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_6