Ухвала суду № 135535500, 01.04.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/17740/25

Провадження №: 4-с/755/31/26

У Х В А Л А

"01" квітня 2026 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Катющенко В.П.

при секретарі - Мовчан А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва, скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, акціонерне товариство «Аграрний фонд» на дії/бездіяльність органу примусового виконання, -

В С Т А Н О В И В:

Заявник, ОСОБА_1 , звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва із скаргою, у якій просить суд: визнати бездіяльність Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) протиправною та зобов`язати скласти постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №755/4855/22, виданого 07.06.2023 Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Аграрний фонд» матеріальну шкоду в розмірі 1490014,03 грн та судовий збір у розмірі 22349,91 грн, всього 1512363,94 грн.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що 24.09.2024 постановою Дніпровського ВДВС у місті Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) відкрите виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №755/4855/22, виданого 07.06.2023 Дніпровським районним судом м. Києва, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Аграрний фонд» матеріальну шкоду в розмірі 1 490 014,03 грн та судовий збір у розмірі 22 349,91 грн. Відповідно до довідки державного виконавця в примусовому порядку станом на 28.08.2025 на користь стягувача стягнуто 512 321,45 грн, а також виконавчий збір. Дата, коли скаржник дізнався про порушення прав - 15.09.2025.

Постановою Київського апеляційного суду від 06.08.2025 у справі № 760/1774/24 рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 18.03.2025 та додаткове рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 03.04.2025 скасовані, стягнуто з Акціонерного товариства «Аграрний фонд» на користь ОСОБА_1 4 706 013,26 грн.

Постановою Верховного Суду від 19.06.2024 у справі № 755/4855/22 рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 07.06.2023 та постанову Київського апеляційного суду від 14.11.2023 залишено без змін, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Аграрний фонд» 1 512 363,94 грн. Судове рішення набуло законної сили і передане для примусового виконання Дніпровському ВДВС у місті Києві ЦМУ МЮ(м. Київ), реєстраційний номер виконавчого провадження НОМЕР_1.

Станом на 26.08.2025 боржником сплачено на користь стягувача 512 321,45 грн на виконання рішення суду, а залишок заборгованості складає 1 050 905,64 грн. Станом на 28.08.2025 між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «Аграрний фонд» існують зустрічні однорідні грошові вимоги у сумі 1 050 905,64 грн, строк виконання за якими настав.

28.08.2025 боржник повідомив стягувача про зарахування та припинення грошових зобов`язань ОСОБА_1 перед Акціонерним товариством «Аграрний фонд» у частині грошових зобов`язань у розмірі 1 050 905,64 грн. Заява про зарахування зустрічних однорідних вимог надіслана засобами ЄСІТС Електронний Суд на адресу АТ «Аграрний фонд» та Дніпровському ВДВС у місті Києві ЦМУ МЮ (м. Київ).

Листом від 29.08.2025 АТ «Аграрний фонд» звернувся до державного виконавця із заявою, зі змісту якої убачається явне невизнання рішення суду, яке набуло законної сили, та намагання протиправного впливу на державного виконавця із закінчення примусового виконання через зарахування зустрічних безспірних однорідних вимог.

28.08.2025 державний виконавець отримав докази повного виконання рішення суду, яке перебуває на примусовому виконанні. Крім того, 11.09.2025 державний виконавець отримав заяву про закінчення виконавчого провадження з достатнім підтвердженням повного виконання від боржника. Наведене покладає на державного виконавця беззаперечний обов`язок діяти у спосіб та у порядку, передбачений ст.19 Конституції України, ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Проте станом на 15.09.2025 державний виконавець не закінчив виконавче провадження і не склав постанову про закінчення виконавчого провадження, не розмістив його у публічному доступі в Автоматизованій системі виконавчого провадження, не розмістив в ЄСІТС Електронний Суд постанову про закінчення виконавчого провадження, не надіслав на адресу учасників виконавчого провадження постанову про закінчення виконавчого провадження у паперовій формі.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 19.09.2025 скаргу прийнято до провадження та призначено до судового розгляду.

23.09.2025 від представника АТ «Аграрний Фонд» - Банчука Б.М. надійшла заява, у якій останній просив залишити без розгляду подану скаргу посилаючись на те, що представником скаржника 01.09.2025 було подано скаргу на дії/бездіяльність органу примусового виконання з вимогами визнати бездіяльність Дніпровського ВДВС у місті Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) протиправною та зобов`язати скласти постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №755/4855/22, виданого 07.06.2023 Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Аграрний фонд» матеріальну шкоду в розмірі 1490014,03 грн та судовий збір у розмірі 22349,91 грн, всього 1512363,94 грн., яка прийнята до провадження 12.09.2025 та призначено розгляд на 23.09.2025. Повторно 15.09.2025 представником скаржника було подано ідентичну скаргу. Тобто у провадженні суду є дві скарги на дії/бездіяльність органу примусового виконання зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Більше того, в обох скаргах адвокат Мельников Д.О. просить скласти постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №755/4855/22, виданого 07.06.2023 Дніпровським районним судом м. Києва.

02.10.2025 від представника АТ «Аграрний Фонд» - Банчука Б.М. надійшли письмові пояснення, у яких останній просив відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії/бездіяльність Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), заінтересована особа АТ «Аграрний фонд» у повному обсязі, з підстав викладених в письмовому документі. Крім того, особливу увагу звернув на той факт, що повністю аналогічна скарга ОСОБА_1 вже розглядалася в Дніпровському районному суді м. Києва (справа № 755/16525/25, суддя Хромова О.О.), у задоволенні якої ухвалою від 23.09.2025 відмовлено у повному обсязі.

06.10.2025 від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 надійшла заява, у якій останній просив врахувати під час розгляду справи рішення суду у справі за участю тих самих сторін, а також правові висновки Верховного Суду щодо укладання правочинів на стадії виконання рішення суду.

23.10.2025 від представника АТ «Аграрний Фонд» - Банчука Б.М. надійшли додаткові письмові пояснення, у яких останній просив відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії/бездіяльність Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), заінтересована особа АТ «Аграрний фонд» у повному обсязі, з підстав викладених в письмовому документі.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 23.10.2025 залишено без розгляду скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), Акціонерне товариство «Аграрний фонд» на дії/бездіяльність органу примусового виконання.

Постановою Київського апеляційного суду від 05.02.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено та скасовано ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 23.10.2025, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

11.02.2026 матеріали даної цивільної справи повернулись до Дніпровського районного суду міста Києва та 13.03.2026 передані в провадження судді Катющенко В.П. на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 11.03.2026.

26.03.2026 від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 надійшла заява, у якій останній з метою дотримання єдності правозастосовчої практики у подібних справах просив врахувати постанову Київського апеляційного суду від 26.02.2026 у справі № 755/16729/25 за участю тих самих сторін.

01.04.2026 від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 надійшла заява, у якій останній зазначив, що у судових інстанціях перебуває низка справ за участю тих самих осіб у подібних правовідносинах, що випливають з трудових відносин та врегульованих зарахуванням зустрічних однорідних вимог, час виконання яких настав. А тому з метою дотримання однакового застосування законодавства у подібних справах за участю тих самих учасників та передбачуваності застосування закону просив врахувати висновки Київського апеляційного суду у справі 755/13814/21 (щодо впливу наслідків зарахування на виконання рішення суду) та 755/16729/25 (щодо дійсності правочину із зарахування). Все це дає достатні підстави для задоволення скарги на бездіяльність державного виконавця у справі 755/17740/25, оскільки державний виконавець у вересні 2025 року отримав достатні докази повного виконання рішення суду ОСОБА_2 шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, проте протиправно не вжив передбачені законом заходи для закінчення виконавчого провадження, що спричинило повторне стягнення за виконаним рішенням суду (станом на 30.03.2026 повторно та надмірно стягнуто понад 200 000 грн ).

01.04.2026 від представника АТ «Аграрний фонд» - Банчука І.Г. надійшли додаткові письмові пояснення, у яких останній повідомив суд, що не погоджується з скаргою ОСОБА_1 , вважає її безпідставною та неаргументованою, а тому просить відмовити у її задоволенні. Зазначив, що заборгованість ОСОБА_1 перед АТ «Аграрний фонд» щодо виконання рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 07.06.2023 у справі №755/4855/22 не погашена, а тому будь-які заяви боржника щодо припинення його зобов`язань перед АТ «Аграрний фонд» останнім не визнаються. Так, одним із доказів на виконання рішення суду, ОСОБА_1 зазначає про заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог від 28.08.2025. Варто зауважити, що у справі № 760/1774/24, ОСОБА_1 та АТ «Агарний фонд» подано касаційні скарги на постанову Київського апеляційного суду від 06.08.2025, рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 18.03.2025 та додаткове рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 03.04.2025 у справі № 760/1774/24 та ухвалою Верховного Суду від 21.10.2025 у справі №760/1774/24 серед іншого, клопотання АТ «Аграрний фонд» задоволено та зупинено виконання постанови Київського апеляційного суду від 06.08.2025 року в частині стягнення з АТ «Аграрний фонд» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 4 660 143,26 грн з відрахування роботодавцем від вказаної суми податків та інших обов`язкових платежів, 10 000 грн - у відшкодування моральної шкоди, 30 000 грн - у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, що виключає можливість здійснення зарахування навіть якщо припустити, що заява ОСОБА_1 відповідає всім вимог законодавства. Скаржником при зарахуванні зустрічних однорідних вимог не було враховано, що з суми 4 660 143,26 грн підлягають відрахуванню ПДФО у розмірі 18% та військовий збір у розмірі 5%, та відповідно вказана сума зменшиться майже на 1,1 мн гривень. Вказані умови вкотре підтверджують наявність спору між сторонами щодо розміру зобов`язання. Натомість, відповідач у всіх заявах про зарахування зустрічних однорідних вимог, зокрема і від 28.08.2025 року, навмисно спотворює суми в основному збільшуючи виплату на розмір невідрахованих податків та інших обов`язкових платежів з середнього заробітку за час затримки розрахунку у розмірі 4 706 013,26 грн. Крім того, в заяві про зарахування зустрічних однорідних вимог від 28.08.2025 зазначено «станом на 26.08.2025 боржником сплачено на користь стягувача 512 321,45 грн на виконання рішення суду (у справі 755/4855/22 ), а залишок заборгованості складає 1 050 905,64 грн», що не підтверджено жодним доказом. Натомість, у позивача наявна інформація, станом на 28.08.2025 (день подання заяви) лише щодо сплати 469 505,14 грн (19 046,49 грн (01.10.2024), 42 783,41 грн (8.11.2024), 45 031,44 грн (29.01.2025), 40 908,00 грн (12.02.2025), 47 040,00 грн (10.03.2025), 42 783,41 грн (28.03.2025), 53 487,93 грн (09.04.2025), 36 379,38 грн (08.05.2025), 47367,00 грн (09.06.2025), 47 339,04 грн (08.07.2025), 47 339,04 грн (11.08.2025). Таким чином, відповідач зменшив суму боргу, у справі 755/4855/22 на 42 816,31 грн. Отже, ОСОБА_1 не доведено сплату 512 321,45 грн у справі 755/4855/22, що є ще однією з підстав, яка свідчить про наявність спору щодо суми грошового зобов`язання, вказаного у заяві від 28.08.2025. З огляду на вищевикладене, позиція ОСОБА_1 про те, що заява про зарахування зустрічних однорідних вимог від 28.08.2025 припинила його зобов`язання перед АТ «Аграрний фонд» та рішення у справі № 755/4855/22 виконано ним в повному обсязі є безпідставною та неаргументованою. Крім того, повідомив, що 01.09.2025 до Дніпровського районного суду м. Києва представником ОСОБА_1 - адвокатом Мельниковим Д.О. було подано скаргу на дії/бездіяльність органу примусового виконання з вимогами визнати бездіяльність Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) протиправною та зобов`язати скласти постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №755/4855/22. Повторно 15.09.2025 до Дніпровського районного суду м. Києва подано скаргу з тими ж самими вимогами. Тексти обох скарг є абсолютно ідентичними, тобто у провадженні Дніпровського районного суду м. Києва були дві скарги на дії/бездіяльність органу примусового виконання зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Щодо посилання на постанову Київського апеляційного суду від 26.02.2026 у справі № 755/16729/25, то у справі № 755/16729/25 йде мова про визнання недійсним правочину, а саме заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог від 28.08.2025, поданої в межах справи № 755/13814/21, по якій навіть не відкрито виконавче провадження. Натомість у даній справі мова йде про зарахування зустрічних однорідних вимог у межах справи № 755/4855/22, яка перебуває на виконанні в органах державної виконавчої служби. Таким чином, посилання скаржника на постанову Київського апеляційного суду від 26.02.2026 у справі № 755/16729/25 є безпідставними.

01.04.2026 від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 надійшла заява, у якій останній зазначив, що АТ «Аграрний фонд» зухвало вдається до протиправних намагань переоцінки висновків Київського апеляційного суду за наслідками розгляду апеляційної скарги ОСОБА_3 у цій справі на ухвалу про залишення скарги ОСОБА_3 без розгляду у цій справі. Такі намагання АТ «Аграрний фонд» свідчать про порушення публічного порядку через невизнання обов`язковості судового рішення, а тому не заслуговують на увагу суду. Отже, просить не брати до уваги додаткові пояснення АТ «Аграрний фонд» від 31.03.2026 як такі, що суперечать закону.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - Мельников Д.О. підтримав вимоги поданої скарги з підстав викладених у заявах по суті справи.

Представник заінтересованої особи АТ «Аграрний фонд» - Пронін О.А. просив відмовити у задоволенні скарги з підстав викладених у заявах по суті справи.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, доходить наступного.

Судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому цим розділом.

Частиною першою статті 4471 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Закон України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» визначає основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус.

За нормою частини 1 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Як убачається з матеріалів справи, 18.09.2024 Дніпровським районним судом м. Києва видано виконавчий лист № 755/4855/22 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Аграрний фонд» завдану матеріальну шкоду у розмірі 1 490 014,03 грн., стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Аграрний фонд» судових витрат пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 22 349,91 грн (т.1, а.с.11).

23.09.2024 АТ «Аграрний фонд» звернулося до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа Дніпровського районного суду м. Києва від 18.09.2024 у справі № 755/4855/22 (т.1, а.с.10).

26.09.2024 постановою старшого державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Калініченко О.М. відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 про примусове виконання виконавчого листа № 755/4855/22 виданого 07.06.2023 Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Аграрний фонд» матеріальної шкоди в розмірі 1 490 014,03 грн та судового збору у розмірі 22 349,91 грн, всього становить 1 512 363,94 грн (т.1, а.с.12).

02.10.2024 старшим державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Калініченко О.М. винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника в межах ВП № НОМЕР_1 (т.1, а.с.13).

Постановою Київського апеляційного суду від 06.08.2025 у справі № 760/1774/24 залишено без задоволення апеляційні скарги АТ «Аграрний фонд» та частково задоволено апеляційні скарги ОСОБА_1 . Рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 18.03.2025, та додаткове рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 03.04.2025, скасовано та ухвалено у вказаній справі нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з АТ «Аграрний фонд» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 4 660 143,26 грн. з відрахування роботодавцем від вказаної суми податків та інших обов`язкових платежів, 10 000 грн. на відшкодування спричиненої моральної шкоди, 30 000 грн. судових витрат по оплаті правничої допомоги, а всього 4 706 013,26 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Стягнуто з АТ «Аграрний фонд» в дохід держави судовий збір 37 850 грн (т.1, а.с.14-24).

11.08.2025 та 04.09.2025 (нова редакція) ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційними скаргами на постанову Київського апеляційного суду від 06.08.2025 у справі № 760/1774/24 (т.1, а.с.100-зворот - 121).

12.08.2025 АТ «Аграрний фонд» звернулося до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 06.08.2025, рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 18.03.2025 та додаткове рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 03.04.2025 по справі № 760/1774/24 (т.1, а.с.92-100).

Ухвалою Верховного Суду від 21.10.2025 у справі № 760/1774/24 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою АТ «Аграрний фонд» на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 18.03.2025 та додаткове рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 03.04.2025 та постанову Київського апеляційного суду від 06.08.2025. Відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою АТ «Аграрний фонд» на ухвалу Київського апеляційного суду від 19.09.2025. Зупинено виконання постанови Київського апеляційного суду від 06.08.2025 в частині стягнення з АТ «Аграрний фонд» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку у розмірі 4 660 143,26 грн. з відрахування роботодавцем від вказаної суми податків та інших обов`язкових платежів, 10 000 грн. на відшкодування спричиненої моральної шкоди, 30 000 грн. судових витрат по оплаті правничої допомоги, а всього 4 706 013,26 грн (т.2, а.с.33-34).

25.08.2025 начальник Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Біляєв Б. у листі № 30294/27.4-25/вх.Б-4834-25 повідомив ОСОБА_1 про те, що на виконанні у відділі перебуває виконавче провадження № НОМЕР_1 від 26.09.2024 з виконання виконавчого листа № 755/4855/22. 26.09.2024 державним виконавцем винесено постанови про стягнення з боржника виконавчого збору та витрат виконавчого провадження на суми 151 236,39 грн та 369 грн відповідно. За період виконання рішення з боржника стягнуто 512 321,45 грн, залишок не стягнутого боргу та виконавчого збору станом на дату відповіді складає 1 151 647,88 грн (т.1, а.с.25).

28.08.2025 через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_1 по справі № 760/1774/24 направив до Солом`янського районного суду міста Києва заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, до якої долучено докази її надсилання АТ «Аграрний фонд» та Дніпровському ВДВС у місті Києві ЦМУ МЮ (м. Київ), а саме: квитанція від 28.08.2025 № 4339587 та квитанція від 28.08.2025 № 4339588 відповідно. На обґрунтування заяви зазначив, що постановою Київського апеляційного суду від 06.08.2025 у справі № 760/1774/24 рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 18.03.2025 та додаткове рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 03.04.2025 скасовані, стягнуто з АТ «Аграрний фонд» на користь ОСОБА_1 4 706 013,26 грн. Судове рішення набуло законної сили. Постановою Верховного Суду від 19.06.2024 у справі № 755/4855/22 рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 07.06.2023 та постановою Київського апеляційного суду від 14.11.2023, стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Аграрний фонд» 1 512 363,94 грн. Судове рішення набуло законної сили і передане для примусового виконання Дніпровському ВДВС у місті Києві ЦМУ МЮ (м. Київ), ВП № НОМЕР_1. Станом на 26.08.2025 боржником сплачено на користь стягувача 512 321,45 грн на виконання рішення суду, а залишок заборгованості складає 1 050 905,64 грн. Відтак станом на 26.08.2025 між ОСОБА_1 та АТ «Аграрний фонд» існують зустрічні однорідні грошові вимоги у сумі 1 050 905,64 грн, строк виконання за якими настав, які випливають з трудових відносин та регресного відшкодування. ОСОБА_1 повідомив про зарахування та припинення грошових зобов`язань перед АТ «Аграрний фонд» у частині грошових зобов`язань у розмірі 1 050 905,64 грн на підставі рішення суду у справі №755/4855/22 шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав. З урахуванням заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог від 18.08.2025 сальдо у сумі 2 677 813,10 грн просив сплатити шляхом перерахування грошових коштів на його банківський рахунок (т.1, а.с.27-29).

28.08.2025 через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_1 по справі № 755/4855/22 направив до Дніпровського районного суду м. Києва заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, до якої долучено докази її надсилання АТ «Аграрний фонд» та Дніпровському ВДВС у місті Києві ЦМУ МЮ (м. Київ), а саме: квитанція від 28.08.2025 № 4339512 та квитанція від 28.08.2025 № 4339513. На обґрунтування заяви зазначив, що постановою Київського апеляційного суду від 06.08.2025 по справі № 760/1774/24 стягнуто з АТ «Аграрний фонд» на користь ОСОБА_1 , 4 706 013,26 грн. Постановою Верховного Суду від 19.06.2024 по справі № 755/4855/22 стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Аграрний фонд» 1 512 363,94 грн. По справі № 755/4855/22 видано виконавчий лист, який перебуває на примусовому виконанні в Дніпровському ВДВС у місті Києві ЦМУ МЮ (м. Київ), ВП № НОМЕР_1. Залишок заборгованості складає 1 050 905,64 грн. Відтак, станом на 26.08.2025 між ОСОБА_1 та АТ «Аграрний фонд» існують зустрічні однорідні грошові вимоги у сумі 1 050 905,64 грн, строк виконання за якими настав, які випливають з трудових відносин та регресного відшкодування. ОСОБА_1 повідомив про зарахування та припинення грошових зобов`язань перед АТ «Аграрний фонд» у частині грошових зобов`язань у розмірі 1 050 905,64 грн на підставі рішення суду у справі № 755/4855/22 шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав. З урахуванням заяви від 18.08.2025 сальдо у сумі 2 677 813,10 грн просив сплатити шляхом перерахування грошових коштів на його банківський рахунок (т.1, а.с.31-33).

28.08.2025 за допомогою підсистеми «Електронний суд» по справі № 755/4855/22 ОСОБА_1 направив до Дніпровського районного суду міста Києва заяву про закінчення виконавчого провадження, до якої долучено докази її надсилання АТ «Аграрний фонд» та Дніпровському ВДВС у місті Києві ЦМУ МЮ (м. Київ), а саме: квитанція від 28.08.2025 № 4339776 та від 28.08.2025 № 4339777. На обґрунтування заяви зазначив, що 26.08.2025 на підставі заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог припинені повністю грошові зобов`язання ОСОБА_1 перед АТ «Аграрний фонд» в сумі 1 050 905,64 грн за рішенням суду по справі № 755/4855/22. На підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» просив закінчити виконавче провадження, про що винести відповідну постанову (т.1, а.с.30, 37-38).

29.08.2025, вих. № б/н, АТ «Аграрний фонд» направлено на адресу Дніпровського ВДВС у місті Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) заяву по виконавчому провадженню № НОМЕР_1, у якій повідомлено, що заборгованість ОСОБА_1 перед АТ «Аграрний фонд» щодо виконання виконавчого листа Дніпровського районного суду м. Києва від 18.09.2024 по справі № 755/4855/22 не погашена, а тому будь-які заяви боржника щодо припинення його зобов`язань перед АТ «Аграрний фонд» щодо погашення заборгованості є нікчемними та, крім того, оскаржені АТ «Аграрний фонд» у встановленому законом порядку. Просили врахувати вказану інформацію при вчиненні виконавчих дій у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, а також при прийнятті відповідних рішень, та вчинити всі дії, спрямовані на виконання виконавчого листа Дніпровського районного суду м. Києва від 18.09.2024 у справі № 755/4855/22 (т.1, а.с.127-зворот - 128).

03.09.2025 АТ «Аграрний фонд» на ім`я ОСОБА_1 , Дніпровського районного суду м. Києва, ОСОБА_1 , Солом`янського районного суду м. Києва направлено листи за вих. № 5.3-03/3/175, № 5.3-03/1/176, № 5.3-03/3/177, № 5.3-03/1/178 відповідно, у яких зазначено, що рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 26.07.2022 у справі № 755/13814/21 стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Аграрний фонд» завдану матеріальну шкоду у розмірі 963 052,02 грн та судові витрати у розмірі 14 242,52 грн. Також рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 07.06.2023 у справі № 755/4855/22 стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Аграрний фонд» завдану матеріальну шкоду у розмірі 1 490 014,03 грн та судові витрати у розмірі 22 349,91 грн. Крім того, рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 08.05.2025 по справі № 755/6821/23 стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Аграрний фонд» завдану матеріальну шкоду у розмірі 762 700,78 грн та судові витрати у розмірі 11 440,51 грн. Таким чином, грошові зобов`язання ОСОБА_1 перед АТ «Аграрний фонд» визначені рішеннями Дніпровського районного суду м. Києва у трьох справах: № 755/13814/21, № 755/4855/22, № 755/6821/23, а не тільки у справі № 755/13814/21. При цьому, у справі № 760/1774/24 як ОСОБА_1 , так і АТ «Аграрний фонд» подано касаційні скарги. Таким чином, існує спір щодо суми стягнення грошових коштів у справі № 760/1774/24. З огляду на викладене, зазначено, що заява про зарахування зустрічних однорідних вимог від 28.08.2025 не відповідає вимогам законодавства, зокрема, частині першій статті 601 ЦК України, підстави для зарахування відсутні (т.1, а.с.121-зворот -127).

11.09.2025 ОСОБА_1 на ім`я державного виконавця Дніпровського ВДВС у місті Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) Дидюка Б.О. в межах ВП № НОМЕР_1 подано заяву про закінчення виконавчого провадження, у якій ОСОБА_1 на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» просив закінчити виконавче провадження та видати постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку із фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. На обґрунтування заяви зазначено, що 26.08.2025 на підставі заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог припинені повністю грошові зобов`язання ОСОБА_1 перед АТ «Аграрний фонд» в сумі 1 050 905,64 грн за рішенням суду у справі № 755/4855/22 (з урахуванням стягнутих примусово у виконавчому провадженні 512 321,45 грн) (т.1, а.с.42).

В той же час, 25.08.2025 АТ «Аграрний фонд» звернулося до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про визнання недійсним з моменту вчинення одностороннього правочину про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог, а саме заяви ОСОБА_1 про зарахування зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав від 18.08.2025 (т.1, а.с.134-зворот - 137). Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 08.09.2025 у справі № 755/16729/25 прийнято вищезазначену позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін (т.1, а.с.154-155).

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 06.10.2025 у справі № 755/16729/25 відмовлено у задоволенні позову АТ «Аграрний фонд» до ОСОБА_1 про визнання недійсним одностороннього правочину (т.1, а.с.156-зворот - 160).

Постановою Київського апеляційного суду від 26.02.2026 у справі № 755/16729/25 апеляційну скаргу АТ «Аграрний Фонд» на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 06.10.2025 залишено без задоволення, апеляційну скаргу на додаткове рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 07.10.2025 задоволено частково. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 07.10.2025 залишено без задоволення. Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 06.10.2025 залишено без змін. Додаткове рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 07.10.2025 скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким стягнуто з АТ «Аграрний Фонд» на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції в сумі 10 000 грн (т.2, а.с.18-20).

Як вбачається з ЄДРСР, ухвалою ВС від 16.03.2026 касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 26.02.2026 у справі № 755/16729/25 залишено без руху.

09.09.2025 АТ «Аграрний фонд» звернулося до Дніпровського районного суду м. Києва з позовними заявами до ОСОБА_1 про визнання недійсним з моменту вчинення одностороннього правочину про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог, а саме заяви ОСОБА_1 про зарахування зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав від 28.08.2025 по справі № 755/4855/22 (т.1, а.с.128-зворот - 131); про визнання недійсним з моменту вчинення одностороннього правочину про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог, а саме заяви ОСОБА_1 про зарахування зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав від 28.08.2025 по справі № 760/1774/24 (т.1, а.с.131-зворот - 134). Цим справам, згідно протоколів автоматизованого розподілу судової справи між суддями, присвоєно єдині унікальні номери судової справи 755/18008/25 та 755/18009/25 (т.1, а.с.137-зворот - 138).

Як вбачається з ЄДРСР, ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 02.12.2025 у справі № 755/18008/25 закрито підготовче провадження у справі за позовом Акціонерного товариства «АГРАРНИЙ ФОНД» до ОСОБА_1 , за участі третьої особи: Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання недійсним з моменту вчинення одностороннього правочину, призначено справу до судового розгляду по суті.

Як вбачається з ЄДРСР, ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 15.10.2025 відкрито провадження у справі № 755/18009/25 за позовом Акціонерного товариства «Аграрний фонд» до ОСОБА_1 , третя особа: Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання недійсним з моменту вчинення одностороннього правочину, за правилами спрощеного провадження, без повідомлення сторін, яким роз`яснено права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.

До матеріалів справи також долучено рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 07.06.2023 № 755/4855/22 за позовом Акціонерного товариства «Аграрний фонд» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди в порядку регресу, який задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Аграрний фонд» завдану матеріальну шкоду у розмірі 1 490 014, 03 грн та судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 22 349,91 грн (т.1, а.с.138-зворот - 145).

Як встановлено з ЄДРСР, у справі № 755/4822/22, постановою Київського апеляційного суду від 14.11.2023 апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 07.06.2023 без змін. При цьому, постановою Верховного Суду від 19.06.2024 касаційну скаргу залишено без задоволення, а рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 07.06.2023 та постанову Київського апеляційного суду від 14.11.2023 залишено без змін.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 08.05.2025 по справі № 755/6821/23 за позовом АТ «Аграрний фонд» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди в порядку регресу, з ОСОБА_1 на користь АТ «Аграрний фонд» стягнуто завдану матеріальну шкоду у розмірі 762 700,78 грн та судовий збір у сумі 11 440,00 грн (т.1, а.с.146-149).

Як встановлено з ЄДРСР, у справі № 755/6821/23, постановою Київського апеляційного суду від 04.11.2025 апеляційну скаргу задоволено частково та змінено рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 08.05.2025, а саме зменшено розмір стягнутої з ОСОБА_1 на користь АТ «Аграрний Фонд» матеріальної шкоди з 762 700,78 грн до 733 045,48 грн. Зменшено стягнутий з ОСОБА_1 на користь АТ «Аграрний Фонд» судовий збір з 11 440,51 грн до 10 461,42 грн. Ухвалою Верховного Суду від 10.12.2025 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 08.05.2025 та постанову Київського апеляційного суду від 04.11.2025. Ухвалою Верховного Суду від 09.02.2026 зупинено виконання рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 08.05.2025 та постанови Київського апеляційного суду від 04.11.2025, до закінчення перегляду справи в касаційному порядку.

Заочним рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 26.07.2022 по справі № 755/13814/21, задоволено частково позов АТ «Аграрний фонд» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, та стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Аграрний фонд» завдану матеріальну шкоду в розмірі 945 892,84 грн та судовий збір в розмірі 14 242,52 грн (т.1, а.с.150-153).

Як встановлено з ЄДРСР, у справі № 755/13814/21, ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 30.08.2022 внесено виправлення у другий абзац резолютивної частини заочного рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 26.07.2022, зазначено замість помилкової суми до стягнення - «945 892,84 грн.», правильну - «963 052,02 грн». Постановою Київського апеляційного суду від 18.07.2023 апеляційну скаргу задоволено частково, заочне рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 26.07.2022 скасовано, провадження у справі закрито. Постановою Верховного Суду від 08.05.2024, касаційну скаргу АТ «Аграрний фонд» задоволено частково та скасовано постанову Київського апеляційного суду від 18.07.2023 скасовано, справу направлено до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду. Постановою Київського апеляційного суду від 09.07.2024 апеляційну скаргу залишено без задоволення, а заочне рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 26.007.2022 залишено без змін. Постановою Верховного Суду від 08.01.2025 касаційну скаргу залишено без задоволення, а заочне рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 26.07.2022 та постанову Київського апеляційного суду від 09.07.2024 - без змін.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Відповідно до частини першої статті 18 ЦПК України, рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Як вже зазначалося вище, статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права, обов`язковості виконання рішень, законності, диспозитивності, справедливості, неупередженості та об`єктивності, гласності та відкритості виконавчого провадження, розумності строків виконавчого провадження, співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями, забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців (стаття 2 Закону України «Про виконавче провадження»).

Виконання судового рішення є невід`ємною та заключною частиною судового процесу, яка поєднана із попередніми єдиною та основною метою всього судочинства, яке полягає у захисті прав і охоронюваних законом інтересів осіб.

Згідно із пунктом першим частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Частиною першою статті 14 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що учасниками виконавчого провадження є виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання, особи, права інтелектуальної власності яких порушені, - за виконавчими документами про конфіскацію та знищення майна на підставі статей 176, 177 і 229 Кримінального кодексу України, статті 51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Перелік прав та обов`язків виконавців визначено у статті 18 Закону України «Про виконавче провадження». Зокрема, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний, серед іншого, розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.

Так, обґрунтовуючи подану скаргу ОСОБА_1 зазначав, що 28.08.2025 ним було направлено заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також заяву про закінчення виконавчого провадження.

Водночас, 29.08.2025, АТ «Аграрний фонд» направлено на адресу Дніпровського ВДВС у місті Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) заяву по виконавчому провадженню № НОМЕР_1, у якій зазначено, що заборгованість ОСОБА_1 перед АТ «Аграрний фонд» щодо виконання виконавчого листа Дніпровського районного суду м. Києва від 18.09.2024 по справі № 755/4855/22 не погашена, будь-які заяви боржника щодо припинення його зобов`язань перед АТ «Аграрний фонд» щодо погашення заборгованості є нікчемними та, крім того, оскаржені АТ «Аграрний фонд» у встановленому законом порядку.

Цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (частина перша статті 1 ЦК України).

Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд (частина перша статті 12 ЦК України).

Для приватного права апріорі притаманна диспозитивність, яка проявляється, зокрема, в тому, що особа, з урахуванням принципу свободи правочину, сама вирішує вчиняти чи не вчиняти певний правочин (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06.07.2022 в справі № 303/2983/19 (провадження № 61-4745св21), постанова Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 03.06.2024 в справі № 712/3590/22 (провадження № 61-14297сво23)).

До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов`язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину (частини п`ята статті 202 ЦК України).

До односторонніх правочинів, зокрема, відноситься: видача довіреності, відмова від права власності, складання заповіту, публічна обіцянка винагороди, прийняття спадщини, згода іншого співвласника на розпорядження спільним майном; заява про здійснення зарахування. При вчиненні одностороннього правочину воля виражається (виходить) від однієї сторони. Між цим така сторона може бути представлена декількома особами, прикладом чого може виступати видання довіреності двома та більше особами, спільний заповіт подружжя та ін. (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08.09.2021 в справі № 761/33621/18 (провадження № 61-5484св20)).

Залежно від сприйняття волі сторони одностороннього правочину такі правочини поділяються на: 1) суто односторонні - не адресовані нікому та без потреби в прийнятті їх іншою (іншими) особою. До них, зокрема, належить відмова від права власності, відмова від спадщини, прийняття спадщини; 2) такі, що розраховані на їх сприйняття іншими особами, до яких можливо віднести, зокрема, оголошення конкурсу, публічну обіцянку винагороди, відмову від спадщини на користь іншої особи, видачу довіреності, видачу векселя, розміщення цінних паперів, односторонню відмову від договору (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24.11.2021 в справі № 357/15284/18 (провадження № 61-13518св21), постанова Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 03.06.2024 в справі № 712/3590/22 (провадження № 61-14297сво23)).

Статтею 601 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Заява боржника про зарахування зустрічних однорідних вимог за своєю правовою природою є одностороннім правочином, направленим на припинення взаємних грошових зобов`язань сторін.

Поряд з цим, загальні підстави припинення цивільно-правових зобов`язань містяться у Главі 50 розділу І книги п`ятої ЦК України. Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Тобто, зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов`язань: в одному - одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов`язанні є кредитором у другому). Не заборонено здійснення часткового зарахування, коли одне зобов`язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого зобов`язання. У такому випадку зобов`язання в частині, що залишилася, підлягає виконанню у загальному порядку.

Відповідно до статті 601 ЦК України, вимоги, які підлягають зарахуванню, мають відповідати таким умовам: 1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим); 2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, наприклад, грошей). При цьому правило про однорідність вимог поширюється на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення таких вимог. Отже допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо); 3) строк виконання таких вимог має бути таким, що настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Водночас, статтею 602 ЦК України встановлено, що не допускається зарахування зустрічних вимог: 1) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю; 2) про стягнення аліментів; 3) щодо довічного утримання (догляду); 4) у разі спливу позовної давності; 4-1) за зобов`язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом; 5) в інших випадках, встановлених договором або законом.

Слід також враховувати, що наявність зустрічних однорідних вимог не призводить до їх зарахування та не припиняє зобов`язання. Для припинення зобов`язання необхідно ініціювати зарахування зустрічних однорідних вимог шляхом подання заяви про зарахування зустрічних вимог хоча б однією із сторін.

Потрібно розмежовувати зарахування та заяву про зарахування. Адже, сама по собі наявність зустрічних однорідних вимог не призводить до їх зарахування, і, відповідно не припиняє зобов`язання. Необхідним і достатнім є наявність заяви про зарахування зустрічних вимог хоча б однієї із сторін. Заява однієї із сторін про зарахування зустрічних вимог для досягнення бажаного правового ефекту не потребує відповіді з боку адресата, а потребує лише сприйняття заяви останнім. Наслідком подання заяви про зарахування зустрічних вимог, за наявності передбачених умов для зарахування, є остаточне і безповоротне припинення відповідних зобов`язань повністю або частково. Вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим); однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду); строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог можливе на будь-якій стадії розвитку відносин сторін, у тому числі й на стадії виконання судового рішення (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08.09.2021 в справі № 761/33621/18 (провадження № 61-5484св20)).

У постанові Верховного Суду від 02.04.2019 в справі № 918/539/18 вказано, що: «спеціального порядку та форми здійснення відповідної заяви як одностороннього правочину не передбачено законодавством; за загальними правилами про правочини (наслідки недодержання його письмової форми), відповідну заяву про зарахування на адресу іншої сторони як односторонній правочин слід вважати зробленою та такою, що спричинила відповідні цивільно-правові наслідки, в момент усної заяви однієї з сторін на адресу іншої сторони чи в момент вручення однією стороною іншій стороні повідомлення, що містить письмове волевиявлення на припинення зустрічних вимог зарахуванням. Моментом припинення зобов`язань сторін у такому разі є момент вчинення заяви про зарахування у визначеному порядку».

У разі несприйняття адресатом заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог, учасники правовідносин мають можливість звернутися за судовим захистом, подавши позов про визнання такого правочину недійсним або визнання зобов`язань такими, що припинилися у зв`язку із зарахуванням зустрічних однорідних вимог. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 05.02.2025 у справі № 910/3264/19, від 30.01.2025 у справі № 914/454/24, від 18.01.2024 у справі № 910/512/23.

Важливою умовою, за наявності якої можливе припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних вимог, є безспірність вимог, які зараховуються, а саме відсутність спору щодо змісту, умов виконання, розміру зобов`язань. Наявність заперечень іншої сторони на заяву про зарахування чи відсутність будь-якої з наведених умов виключає можливість зарахування у добровільному порядку. Для зарахування зустрічних однорідних вимог необхідно встановити наявність таких умов, як зустрічність вимог, однорідність вимог, строк виконання яких настав, та прозорість вимог, тобто відсутність спору між сторонами щодо характеру зобов`язання, його змісту та умов виконання. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 28.09.2023 у справі № 910/19206/21, від 01.03.2023 у справі № 910/16331/21, від 14.09.2023 у справі № 910/15255/21.

Таким чином, заява однієї із сторін про зарахування зустрічних вимог для досягнення бажаного правового ефекту не потребує відповіді з боку адресата, а потребує лише сприйняття такої заяви останнім. Наслідком подання заяви про зарахування зустрічних вимог, за наявності передбачених умов для зарахування, є остаточне і безповоротне припинення відповідних зобов`язань повністю або частково.

Відповідно до статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із частиною першою статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З матеріалів справи встановлено, що 28.08.2025 до Дніпровського ВДВС у місті Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) Баришевим І.Г., тобто боржником у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС направлено заяву про зарахування зустрічних вимог та заяву про закінчення виконавчого провадження.

В той же час, 29.08.2025 АТ «Аграрний фонд», яке є стягувачем у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, на адресу Дніпровського ВДВС у місті Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) направлено заяву із запереченнями на заяви боржника та повідомленням про оскарження відповідних односторонній правочинів, а також про наявність спору між сторонами щодо суми за наявними зобов`язаннями.

ОСОБА_1 в обґрунтування поданої скарги зазначав, що 11.09.2025 державний виконавець отримав заяву про закінчення виконавчого провадження з достатнім підтвердженням повного виконання від боржника, а тому це покладало на державного виконавця беззаперечний обов`язок діяти у спосіб та у порядку, передбачений ст.19 Конституції України, ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження». Проте станом на 15.09.2025 державний виконавець не закінчив виконавче провадження і не склав постанову про закінчення виконавчого провадження.

Суд, при розгляді даної скарги, виходить з того, що важливою умовою, за наявності якої можливе припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних вимог, є безспірність вимог, які зараховуються, а саме відсутність спору щодо змісту, умов виконання, розміру зобов`язань. Наявність заперечень іншої сторони на заяву про зарахування чи відсутність будь-якої з наведених умов виключає можливість зарахування у добровільному порядку.

Як встановлено вище, ОСОБА_1 направлено заяву про зарахування зустрічних вимог та заяву про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1, яке відкрито на примусове виконання виконавчого листа № 755/4855/22 виданого 07.06.2023 Дніпровським районним судом м. Києва.

В той же час, обґрунтовуючи заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що постановою Київського апеляційного суду від 06.08.2025 у справі № 760/1774/24 рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 18.03.2025 та додаткове рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 03.04.2025 скасовані, стягнуто з АТ «Аграрний фонд» на користь ОСОБА_1 4 706 013,26 грн. В той же час, постановою Верховного Суду від 19.06.2024 у справі № 755/4855/22 рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 07.06.2023 та постановою Київського апеляційного суду від 14.11.2023, стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Аграрний фонд» 1 512 363,94 грн. Судове рішення набуло законної сили і передане для примусового виконання Дніпровському ВДВС у місті Києві ЦМУ МЮ (м. Київ), ВП № НОМЕР_1. Станом на 26.08.2025 боржником сплачено на користь стягувача 512 321,45 грн на виконання рішення суду, а залишок заборгованості складає 1 050 905,64 грн. Відтак станом на 26.08.2025 між ОСОБА_1 та АТ «Аграрний фонд» існують зустрічні однорідні грошові вимоги у сумі 1 050 905,64 грн, строк виконання за якими настав, які випливають з трудових відносин та регресного відшкодування. ОСОБА_1 повідомив про зарахування та припинення грошових зобов`язань перед АТ «Аграрний фонд» у частині грошових зобов`язань у розмірі 1 050 905,64 грн на підставі рішення суду у справі №755/4855/22 шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав.

В той же час, суд виходить з того, що на момент розгляду даної скарги, ухвалою Верховного Суду від 21.10.2025 відкрито касаційне провадження у справі № 760/1774/24 та зупинено виконання постанови Київського апеляційного суду від 06.08.2025 в частині стягнення з АТ «Аграрний фонд» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку у розмірі 4 660 143,26 грн. з відрахування роботодавцем від вказаної суми податків та інших обов`язкових платежів, 10 000 грн. на відшкодування спричиненої моральної шкоди, 30 000 грн. судових витрат по оплаті правничої допомоги, а всього 4 706 013,26 грн.

Крім того, судом також було встановлено, що в провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебувають цивільні справи № 755/18008/25, № 755/18009/25, № 755/16729/25, за позовом АТ «Аграрний фонд» до ОСОБА_1 про визнання односторонніх правочинів, а саме заяв ОСОБА_1 про зарахування зустрічних однорідних вимог недійсними, а у справі № 755/16729/25 судом винесено рішення, яке оскаржувалося в апеляційному порядку, та на яке, на момент розгляду даної скарги, подано касаційну скаргу, яку ухвалою ВС від 18.03.2026 залишено без руху.

Таким чином, стягувач - АТ «Аграрний фонд», звернувся до суду з позовами про визнання недійсним одностороннього правочину ОСОБА_1 , а судове рішення, за яким встановлено наявність зобов`язань АТ «Аграрний фонд» перед ОСОБА_1 (№760/1774/24), оспорюється обома сторонами в касаційному провадженні, що свідчить про спірність вимог, про які заявлено до погашення (припинення) зарахуванням.

Пунктом 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі, зокрема, фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Згідно із частиною другою статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.

Отже, державний виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення, на виконання якого було видано виконавчий лист.

Тобто підставою закінчення виконавчого провадження відповідно до положень пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» є факт виконання рішення суду у повному обсязі та у спосіб, зазначений у відповідному виконавчому документі.

При цьому, перед прийняттям постанови про закінчення виконавчого провадження державний виконавець зобов`язаний встановити факт виконання відповідного рішення боржником, зокрема, шляхом отримання від боржника доказів його виконання.

Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 01.10.2020 у справі № 914/3703/15, від 16.01.2021 у справі № 910/4071/17, від 04.11.2021 по справі № 824/67/2020.

У частині восьмій статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Згідно з частиною четвертою статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

Отже, з урахуванням вищевикладеного у державного виконавця відсутні правові підстави для закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».

З огляду на викладене, враховуючи доводи скарги та її вимоги, судом не встановлено порушень вимог ЗУ «Про виконавче провадження» в діях Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

За вказаних обставин, з урахуванням встановлених обставин, дослідивши та оцінивши усі надані до суду докази, суд доходить висновку про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, акціонерне товариство «Аграрний фонд» на дії/бездіяльність органу примусового виконання.

Враховуючи наведене та керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст.2, 5, 12, 13, 18, 46, 48, 258-261, 268, 353, 354, 447-452 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, акціонерне товариство «Аграрний фонд» на дії/бездіяльність органу примусового виконання - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України та в строки встановлені ст. 354 ЦПК України.

Повний текст ухвали складено 06.04.2026.

Суддя: