Рішення № 135535210, 06.04.2026, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2-о/754/169/26

Справа №754/1579/26

РІШЕННЯ

Іменем України

06 квітня 2026 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого судді - Галась І.А.

при секретарі - Кирилова А.А.

за участі: заявника - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку окремого позовного провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Тетяна Миколаївна, ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

04 лютого 2026 року до Деснянського районного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) з заявою про встановлення факту. До участі в справі в якості заінтересованої особи було залучено - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Тетяна Миколаївна ( АДРЕСА_2 ).

В обґрунтування заяви зазначає, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , познайомилася з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у 1984 році, коли вони заселилися у квартири сусідству за адресою: АДРЕСА_3 . Вона заселилася у квартиру номер АДРЕСА_4 , що розташована на п`ятому поверсі, а ОСОБА_3 у квартиру номер АДРЕСА_5 , що розташована на сьомому поверсі. Це однокімнатні квартири однакові за плануванням квартири, які розташовані через один поверх. Вони одразу подружилися, так як були майже однолітками, обидві одинокі жінки без сімей, дітей та чоловіків, мали спільні інтереси та погляди на життя. З роками їх дружба ставала ще сильнішою, вона їздила до ОСОБА_3 на її Батьківщину в село Ротівка, що на Сумщині, допомагала по господарству її старенькій матері, коли вона була ще жива, була знайома з її братом та іншими родичами. Їздили разом до Санкт-Петербургу до брата померлої. Так само і ОСОБА_3 їздила з нею до її сестри та мами в м.Миргород, Полтавської області. Всі свята, відпустки та вихідні вони проводили разом. В 1992 році ОСОБА_3 запропонувала їй влаштуватися до неї на роботу в ПАТ « Київтеплоенерго», а отже вони стали ще й колегами по роботі і коло їх спільних друзів і колег розширилося. У 2006 році мама ОСОБА_3- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , сильно захворіла і потребувала постійного догляду, тому ОСОБА_3 вирішила забрати свою маму до себе, а отже прийняла рішення продати свою однокімнатну квартиру АДРЕСА_6 з метою придбання іншого житла, яке б мало більшу площу для комфортного проживання разом із мамою, та було б в максимальній близкості до неї, оскільки вже на той час на прохання ОСОБА_3 вона допомагала останній по догляду за старенькою мамою. Зрештою, ОСОБА_3 поселилася зі своєю мамою в сусідьному будинку, і вони удвох доглядали стареньку маму аж до її смерті. На початку 2014 року ОСОБА_6 померла, вони разом зайнялися її похованням. Після смерті мами ОСОБА_3 була в дуже пригніченому стані, вона залишилася зовсім одна, важко переживала втрату близької людини. В лютому 2014 року на прохання ОСОБА_3 вона переїхала до неї, з цього моменту вони почали жити разом. Вона її підтримувала всіма силами, допомагала по господарству та в побуті, готувала їжу та проявляла турботу як до рідної сестри, адже нікого ріднішого ніж одна у одної і не було. За станом здоров`я ОСОБА_3 постійно були необхідні ліки, на придбання яких ним матеріально допомагала її сестра з м.Миргород та її син. Вони вели спільне господарство, був спільний бюджет, були пов`язані спільним побутом, разом купували продукти харчування, готували їжу, утримували житло, здійснювали поточний ремонт в квартирі, а саме: купували диван в вітальню, міняли батареї, купували пральну машину, тумбу та дзеркало в ванну кімнату, матрац на ліжко в спальню, тощо, разом проводили спільний час, відпочинок, мали взаємні права та обов`язки, перед третіми особами, називали одна одну сестрами. Пандемія спричинена короновірусом, повномасштабна війна, блекаути, похилий вік та погіршення стану здоров`я вони зустріли та пережили разом з ОСОБА_3 . Завдяки тому, що вони були у двох їм було легше проживати ці складні періоди їх життя. Проте, сталося горе, ОСОБА_3 захворіла на запалення легенів, вона возила її по лікароям, проводили оперативне втручання, постійно була поруч із ОСОБА_3 і в лікарні і вдома. 27 жовтня 2025 року зранку ОСОБА_3 стало горше, вона почала задихатися і вона викликала швидку. Але, нажаль, врятувати ОСОБА_3 не вдалося ОСОБА_3 померла в неї на ріках. Лікарі швидкої лише зафіксували факт смерті. Вона займалася похованням ОСОБА_3 . В якості доказу додає копію договору про надання ритуальних послуг від 27.10.2025, укладеного з ФОП ОСОБА_8 та копію розписки-повідомлення щодо отримання з Пенсійного фонду України допомоги на поховання. Крім того, вона організувала встановлення пам`ятнику на Батьківщині померлої, а саме: село Ротівка, що розташоване в Путивльському районі, Сумської області. Факт постійного проживання разом з померлою можуть також підтвердити наступні свідки: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 (сусідка); ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (сусідка); ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (колега); ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (сусідка); ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (подруга). Після смерті ОСОБА_3 вона продовжує проживати в її квартирі та продовжує сплачувати комунальні послуги. Крім того, вона звернулася до Голови Житлово-будівельного кооперативу «Авіатор-10» на балансі якого перебуває житловий будинок, з метою врегулювання питання по сплаті комунальних послуг за житло та з проханням надати довідку якою засвідчити факт її проживання за вказаною адресою разом із померлою. Проте, від ш=голови Житлово-будівельного кооперативу «Авіатор-10» Ковтун Л. Вона дізналася про те, що він займає дану посаду лише з 2021 року, тому довідка від 28.01.2026 року містить інформацію саме за період з 2021 року по теперишній час. Спадкоємців першої- третьої черги у померлої немає. У строки встановлені законодавством, вона, як особа яка проживала разом зі спадкодавцем на момент її смерті звернулася до приватного нотаріуса Дем`яненко Т.М., із заявою про прийняття спадщини та видачі їй свідоцтва про право на спадщину, яка залишилася після смерті ОСОБА_3 21.06.2026 Дем`яненко Т.М., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу було заведено спадкову справу №1/2026 та надано лист - повідомлення вих. №7/02-14 від 21.01.2026 року про необхідність звернення до суду, яким роз`яснено її права. Підставою для звернення до суду є встановлення факту проживання однією сім`єю з померлою є необхідність реалізації права на оформлення спадкоовго майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки.

Посилаючись на викладені обставини справи, заявник просить суд: встановити факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у період з лютого 2014 року по жовтень 2025 року.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 09 лютого 2026 року відкрито провадження по справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Тетяна Миколаївна про встановлення факту, що має юридичне значення. Визначено розгляд справи здійснювати за правилами окремого провадження.

23.02.2026 року заявником ОСОБА_1 подано клопотання про витребування у Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. копію матеріалів спадкової справи №1/2026 від 21.01.2026 року та про виклик свідків у судове засідання з метою надання ними пояснень щодо факту постійного проживання заявниці разом з померлою.

Відповідно до ухвали суду, яка внесена до протоколу судового засідання від 02 березня 2026 року, суд ухвалив забезпечити докази в цивільній справі, шляхом витребування у Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М., належним чином завірену копію матеріалів спадкової справи №1/2026 від 21.01.2026 року, щодо майна померлої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою суду до участі в справі в якості заінтересованої особи була залучена ОСОБА_2 .

17.03.2026 року на адресу суду на виконання запиту вх.№53/01-16 від 10.03.2026 року Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М., надав належним чином завірену копію матеріалів спадкової справи №1/2026 від 21.01.2026 року, щодо майна померлої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Під час судового засідання були допитані свідки.

Так свідок ОСОБА_10 суду розповіла, що вона є сусідкою та знає ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з свого народження, вони були їй няньками та все життя дружили. ІНФОРМАЦІЯ_9 померла бабуся ОСОБА_6 і тьотя ОСОБА_1 почала постійно проживати разом з тьотьою ОСОБА_3 та підтримувати її. Знає що дружили вони родинами, вони були сім`єю, вели спільний побут, робили спільно ремонт. Знає, що вони були обоє не одружені, не мали своєї сім`ї, жити почали постійно разом з 2014 року, коли бабусі ОСОБА_6 вже було погано.

Свідок ОСОБА_3 суду розповіла що знає ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з моменту заселення у будинок з 1984 року, вони мешкали ОСОБА_1 на АДРЕСА_7 на 7 поверсі. Знає що вони разом їздили у відпустку, на свята, жили разом років з 10. Знає, що коли бабусю забрали то вони по черзі за нею доглядали.

Свідок ОСОБА_12 суду розповіла, що ОСОБА_3 знала з 19 років- були подругами, ОСОБА_1 знає з 1985 року. ОСОБА_1 та ОСОБА_3 дружили, останнім часом вони жили разом - після смерті мами ОСОБА_3 . Відносини між ними були дуже дружні - були як сестри.

Свідок ОСОБА_11 суду розповів, що ОСОБА_1 знає приблизно років 20-22, працювали разом. Надю знав теж, знає що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 жили разом, їздили до бабусі в село кожен тиждень, обробляли город. Після смерті бабусі практично жили разом. Коли ОСОБА_3 захворіла (робили операцію) забирав її з лікарні (це був четвер) і домовились що в понеділок повезе її на перев`язку але ОСОБА_1 подзвонила о 7 годині що Наді погано і він вже не встиг приїхати до її смерті (хоча їхати хвилин 15). ОСОБА_3 завезли в с.Ротовку на батьківщину ОСОБА_3 .

Свідок ОСОБА_13 розповіла, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 знає з 2006 року вони сусіди. Знає, що дівчата були як рідні, весь час були не розлий вода, були вони справжньою родиною.

Заявник під час судового засідання вимоги викладені в заяві підтримала в повному обсязі та наполягала на її задоволені.

Заінтересовані особи у судове засідання не з`явилась, про розгляд справи було повідомлено належним чином у відповідності до вимог ст. 128 ЦПК України,

Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд приходить до наступного висновку.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України визначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

З матеріалів справи встановлено наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_10 померла ОСОБА_3 , що пітверджується копією свідоцтва про смерть, яке видане Київським відділом державної реєстрації смерті Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, яка складається, зокрема, із квартири за адресою: АДРЕСА_8 , яка їй належить на підставі договору купівлі -продажу від 07.12.2006 року який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малиновською О.Ю. та зареєстровано в реєстрі за №4863. Право власності зареєстровано в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна на праві приватної власності за ОСОБА_3 та записано у реєстрову книгу № 103-97 за реєстровим №197 від 11.12.2006 року.

Відповідно до довідки №4 від 28.01.2026 року виданої Житлово-будівельним кооперативом «Авіатор-10» в особі голови Л.Ковтун, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , вбачається що вона дійсно проживала з 2021 року і проживає в будинку АДРЕСА_8 у ОСОБА_3 .

21.01.2026 року ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину яка залишилася після смерті ОСОБА_3

21.01.2026 року вих № 7/02-14 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. було заведено спадкову справу за №1/2026 щодо спадщини померлої ОСОБА_3 та повідомлено про необхідність звернутися до суду у зв`язку з відсутністю доказів у неї родиних та інших відносин зі спадкодавцем та визнання її спадкоємцем четвертої черги за законом згідно ст. 1264 Цивільного кодексу України.

Відповідно до копії матеріалів спадкової справи №1/2026 від 21.01.2026 року, щодо майна померлої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наданою приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. вбачається, що від імені померлої ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 складений заповіт о 12 год 15 хв. від 04 грудня 2015 року на все її майно, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде їй належати на день смерті і на що вона за законом матиме право заповіла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_13 . Заповіт посвідчений Щербиною О.В. державним нотаріусом П`ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори та зареєстрований в реєстрі за №9-831.

Окрім цього, під час судового засідання заявником ОСОБА_1 подано від імені ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_13 заяву 78 АВ 7933679 від 26.02.2026 року про відмову від прийняття спадщини після померлої ОСОБА_3 як по закону так і по заповіту. Дана заява посвідчена російською федерацією, м.санкт-петербург, 26.02.2026 року ОСОБА_23 тимчасово виконуючою обов`язки нотаріуса нотаріального округу санкт-петербурга Михайлової А.А. та зареєстрована в реєстрі: №78/167-н/78-2026-12-416.

Заявник суду повідомила, що факт постійного проживання однією сім`єю разом із померлою ОСОБА_3 у період з лютого 2014 року по жовтень 2025 року необхідно встановити для того, щоб реалізувати свої спадкові права.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення: заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Відповідно до листа Верховного Суду України від 01.01.2012 року «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що маючих юридичне значення» зазначено, що перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, наводиться у ст. 315 ЦПК і не є вичерпним. У судовому порядку можуть бути встановлені й інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не передбачено іншого порядку їх встановлення, зокрема встановлення факту родинних відносин тощо.

Така правова позиція узгоджується з думкою Пленуму Верховного Суду України, висловленою у п.п. 1, 12 Постанови №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення».

Сторонами у справах окремого провадження є заявники, заінтересовані особи, які є спеціальними суб`єктами цього виду провадження. При визначенні кола заінтересованих осіб у встановленні факту слід враховувати їх юридичний інтерес.

Відповідно до положень ст.ст. 1216-1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі ст. 1268 даного кодексу, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Згідно пп. 4.10 п. 4 глави 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.

В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини (п. 2 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року).

Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов`язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщину у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.

З пп. 3.22 п. 3 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України вбачається, що у разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.п. 2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Статтею 315 ЦПК України визначено факти, які можуть встановлюватись у судовому порядку. Частиною другою даної норми передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Судом достеменно встановлено, що ОСОБА_1 набула права реалізації на оформлення спадковогоь майна після смерті ОСОБА_3 .

За таких обставин, оскільки законом не визначено іншого, крім судового порядку встановлення факту проживання разом, який просить встановить заявник, підтверджується письмовими матеріалами справи, Суд приходить до висновку, що вимоги заявника є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ч.7 ст.294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення по справах окремого провадження, судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Керуючись ст.ст.2,4,5,13,200,259,263-265,293,315,319 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

ЗаявуОСОБА_1 , заінтересована особа - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Тетяна Миколаївна про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживала однією сім`єю із ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_10 у період з лютого 2014 року по жовтень 2025 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий: І.А. Галась