Рішення № 135534861, 07.04.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/24242/25

Провадження №: 2/752/1540/26

РІШЕННЯ

Іменем України

07.04.2026 м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Кирильчук І. А.,

за участю секретаря - Сінчук І. А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у судове засідання в приміщенні Голосіївського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електричні мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за необліковану електричну енергію,

в с т а н о в и в:

У вересні 2025 року Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електричні мережі» (далі - ПрАТ ДТЕК Київські електричні мережі») звернулось до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за актом порушення № 23472 від 16 жовтня 2024 року в розмірі 23160,06 грн, вирішити питання про розподіл судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 16 жовтня 2024 року за адресою відповідача: АДРЕСА_1 , виявлено порушення: «п.п. 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, що відповідає, що відповідає порушенню п. 8.4.2 ПРРЕЕ - самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю оператора системи розподілу (ОСР), несанкціоноване ОСР , після відключення. Самовільне підключення виконано без порушення схеми обліку. Споживачу продемонстровано порушення. На підставі виявленого було складено акт про порушення № 23472 від 16 жовтеня 2024 року. Акт підписали представник позивача та споживач ОСОБА_1 . У відповідності до зазначених вимог ПРРЕЕ, 14 листопада 2024 року було проведено засідання комісії по розгляду акту № 16 жовтня 2024 року, оформлене протоколом № 1656. На засіданні була присутня споживач ОСОБА_1 . Комісією прийнято рішення: провести нарахування, обсягу і вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами ПРРЕЕ, згідно з п. 8.4.11 та за формулою № 5 порядку, визначеного главою 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ за період з 17 липня 2024 року по 15 жовтня 2024 року . Відповідно до проведеного комісією розрахунку всього до сплати підлягає 28160,06 грн.

ОСОБА_1 належним чином не виконала своє зобов`язання, частково здійснила оплату за актом про порушення № 23472 від 16 жовтня 2024 року в розмірі 5000,00 грн, залишок заборгованості за необліковану електричну енергію за актом про порушення станом на 01 вересня 2025 року становить 23160,06 грн.

22 жовтня 2025 року позивач подав заяву вх. № 67945 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення суду, та просив стягнути з ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 07 жовтня 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито позовне провадження у вказаній справі з призначенням розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, учасникам процесу роз`яснено право подати заяви по суті справи та заяви з процесуальних питань відповідно до положень чинного ЦПК України.

Разом з позовом від позивача до суду надійшла заява про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

У встановлений судом строк відповідач ОСОБА_1 відзив на позов не подала. Конверт з ухвалою про відкриття провадження у справі та позовною заявою, що двічі направлявся на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача повернувся до суду не врученим з відміткою «Укрпошти» про причини повернення: «адресат відсутній за вказаною адресою».

Верховний Суд у постанові від 11 червня 2021 року у справі № 2-6236/11, провадження № 61-6596ск20, сформулював висновок, за яким у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Строки для подання відзиву та відповіді на відзив закінчились, а тому відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України та частини п`ятої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані позивачем докази, суд дійшов до таких висновків.

Згідно даних Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі» є правонаступником Публічного акціонерного товариства «КИЇВЕНЕРГО» в частині прав і обов`язків, необхідних для здійснення діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та передачі електричної енергії місцевими (локальними) ел. мережами, в тому числі і в частині використання ліцензій та тарифів виданих та встановлених для ПАТ «КИЇВЕНЕРГО».

Відповідно до Наряду-допуску № 8364 від 01 липня 2019 року відключено від клемника лічильника фазний провід споживача ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , о/р НОМЕР_1 у зв`язку із заборгованістю 2627,28 грн, за показами лічильника 29084 кВт г, метод відключення від АВТ.

16 жовтня 2024 року за адресою відповідача: АДРЕСА_1 , виявлено порушення: «п.п. 2.3.1, 2.3.2, 2.3.3, 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, що відповідає, що відповідає порушенню п. 8.4.2 ПРРЕЕ - самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю оператора системи розподілу (ОСР), несанкціоноване ОСР , після відключення. Самовільне підключення виконано без порушення схеми обліку.

На підставі виявленого було складено акт про порушення № 23472 від 16 жовтня 2024 року. Акт підписали представники позивача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та споживач ОСОБА_1 . Відповідачка була повідомлена про те що комісія оператора системи з розгляду складеного акта про порушення буде проводити засідання 14 листопада 2024 року о 10 год 15 хв. за адресою : вул. Костянтинівська, 1 А, каб 119. : ( п. 11 акту).

14 листопада 2024 року було проведено засідання комісії по розгляду акту № 23472від 16 жовтня 2024 року, оформлене протоколом № 1656. На засіданні була присутня споживач ОСОБА_1 . Комісією прийнято рішення: провести нарахування, обсягу і вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами ПРРЕЕ, згідно з п. 8.4.11 та за формулою № 5 порядку, визначеного главою 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ за період з 17 липня 2024 року по 15 жовтня 2024 року . Відповідно до проведеного комісією розрахунку всього до сплати підлягає 28160,06 грн.

ОСОБА_1 ознайомлена протоколом № 1656 від 14 листопада 2024 року, що підтверджується її підписом на ньому, будь -яких зауважень та застережень протокол не містить.

У позовній заяві позивач зазначає, що ОСОБА_1 частково здійснила оплату за актом про порушення № 23472 від 16 жовтня 2024 року в розмірі 5000,00 грн, а саме: 02 грудня 2024 року - 4000,00 та 1000,00 грн - 31 липня 2025 року, залишок заборгованості за необліковану електричну енергію за актом про порушення станом на 01 вересня 2025 року становить 23160,06 грн.

Відповідно до статті 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.

Правила роздрібного ринку електричної енергії, що затверджені постановою НКРЕКП від14 березня 2018 року № 312, регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами.

Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби.

Ці Правила є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.

Укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови..

Відповідно до пунктів 2.3.1-2.3.3 Правил на роздрібному ринку виробництво, передача, розподіл, постачання та споживання електричної енергії без розрахункових засобів комерційного обліку не допускається, крім випадків, передбачених цими Правилами та Кодексом комерційного обліку ; 2.3.2 - для вимірювання з метою комерційних розрахунків за електричну енергію мають використовуватися розрахункові засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам Кодексу комерційного обліку, Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» та іншим нормативно-правовим актам, що містять вимоги до таких засобів вимірювальної техніки; 2.3.3 - електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами вимірювальної техніки для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) суміщеними з лічильником електричної енергії або окремими засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії.

Підключення електроустановки споживача, яка не забезпечена розрахунковими засобами (засобом) вимірювальної техніки, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, забороняється, за винятком випадків, передбачених цими Правилами.

Розрахункові засоби вимірювальної техніки електричної енергії, технічні засоби контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, засоби вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії встановлюються відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку, цих Правил та проектних рішень.

Пунктом 2.3.4 Правил встановлено, що відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

Відповідальним за експлуатацію та технічний стан засобів (вузлів) вимірювальної техніки є їх власник.

Відповідно до підпунктів 1, 4, 5, 6 пункту 3.1.6 Правил постачання електричної енергії споживачу здійснюється, якщо: 1) об`єкт споживача підключений до мереж оператора системи у встановленому законодавством порядку; 4) за усіма точками комерційного обліку на об`єкті (об`єктах) споживача, за якими здійснюється (планується) постачання електричної енергії, укладено договір з постачальником послуг комерційного обліку про надання послуг комерційного обліку електричної енергії; 5) відсутній факт припинення/призупинення постачання електричної енергії або надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у випадках, передбачених законодавством у сфері енергетики; 6) відсутня прострочена заборгованість за договорами про постачання електричної енергії або про надання послуг системи розподілу/передачі.

При цьому, підпунктом 3 пункту 5.1.1 Правил передбачено, що оператор системи має право проводити (за пред`явленням представником службового посвідчення) обстеження електроустановок споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза засобами вимірювання та інших порушень, що викликають неправильне вимірювання обсягів споживання електричної енергії.

Відповідно до пункту 5.5.5 Правил, споживач електричної енергії зобов`язаний, зокрема, не допускати без облікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення без облікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.

В пункті 8.2.4 ПРРЕЕ визначено, що у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до порядку, визначеного главою 8.4 цього розділу.

За змістом пункту 8.2.5 ПРРЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки, оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 9 до цих Правил.

Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки.

У пункті 8.2.6 ПРРЕЕ зазначено, що на підставі акту про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії.

Відповідно до підпункту 7 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення таких порушень: самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю оператора системи, з порушенням схеми обліку.

Відповідач ОСОБА_1 допустила порушення п.п. 2.3.1, 2.3.2, 2.3.3, 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, що відповідає, що відповідає порушенню п. 8.4.2 ПРРЕЕ - самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю оператора системи розподілу (ОСР), несанкціоноване ОСР , після відключення. Самовільне підключення виконано без порушення схеми обліку, що підтверджується актом про порушення № 23472 від 16 жовтня 2024 року. Вказаний акт складено у присутності відповідачки та підписано нею без заперечень. До акту про порушення додано фотознімки ,зроблені при огляді помешкання відповідача.

Статтею 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено відповідальність за порушення законодавства, що регулює функціонування ринку електричної енергії. Учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема, крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.

Відповідно до п. 5.5.5 ПРРЕЕ, споживач електричної енергії зобов`язаний, зокрема, не допускати без облікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення без облікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.

На підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків (пункт 8.2.6 ПРРЕЕ).

Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу.

У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.

14 листопада 2024 року відбулось засідання комісії по розгляду акту про порушення від 16 жовтня 2024 року, про що складено протокол № 1656. На засіданні комісії було вирішено провести нарахування згідно з пунктом № 8.4.11 та за формулою № 5 визначеною Главою 8.4 розділу VIII Правил роздрібного ринку електричної енергії. Потужність 4,950 кВт, тривалість роботи струмоприймачів протягом доби - 24 год. Період нарахування з 17 липня 2024 року по 15 жовтня 2024 року.

Розрахунок, обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем ПРРЕЕ за актом від 16 жовтня 2024 року, який проведено згідно з порядком визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил роздрібного ринку електричної енергії, затвердженого постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 18 липня 2019 року № 1525 та складає 28 160,06 грн.

Згідно п. 8.2.7 ПРРЕЕ, Кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи.

Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день).

У разі незгоди споживача з фактом без облікового споживання електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту без облікового споживання електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії.

Як стверджує позивач, відповідачем розмір заборгованості погашено частково в розмірі 5000 грн, а тому станом на дату звернення до суду з даним позовом розмір заборгованості складає 23160,06 грн.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, а також враховуючи, що відповідач є споживачем електричної енергії за адресою, де було виявлено порушення, на підставі Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, що затверджені постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 312, остання несе відповідальність за вказані порушення, при цьому, борг за необліковану електричну енергію в добровільному порядку в повному обсязі не сплачений.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідач не скористалась своїм правом, передбаченим статтями 76-83, 174, 199 ЦПК України, та не подала суду обґрунтованих заперечень щодо вимог позивача та доказів на їх спростування.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (провадження № 14-511цс18) міститься правовий висновок про те, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Враховуючи вище вказане, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в загальному розмірі 23 160,06 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення судових витрат, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із статтею 141 ЦПК України у зв`язку із задоволенням позову, судові витрати підлягають стягненню з відповідача.

Судові витрати, а саме витрати на оплату судового збору, підтверджено платіжною інструкцією від 14 серпня 2025 року № 4141027 про оплату судового збору на суму 3028,00 грн.

У зв`язку із задоволенням позову з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на оплату судового збору у сумі 3028,00 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке.

Згідно додаткової постанови Верховного суду від 23 грудня 2021 року в справі № 923/560/17 витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 Цього Кодексу). Близька за змістом правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року зі справи № 922/445/19.

Пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя N R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

У постанові Великої Палати Верховного Суду по справі №751/3840/15-ц від 20 вересня 2018 року суд зазначає, що на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

ВС зауважив, що у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких втрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких втрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі N 904/4507/18.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв. Тобто саме зацікавлена сторона має вчиняти певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

На підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, було надано до суду: примірники Договору про надання правової ( правничої) допомоги № 3443- ДКЕМ від 01 січня 2024 року та додаткової угоди № 1 до нього від 04 жовтня 2024 року, акт приймання- передачі наданих послуг № 201 від 15 жовтня 2025 року.

Оцінюючи надані стороною позивача докази на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу, співмірність витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, необхідним та достатнім на їх виконання, з огляду на визначені практикою ЄСПЛ критерії, та виходячи із засад розумності та справедливості, а також з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, суд вважає, що визначена позивачем сума в розмірі 10 000,00 грн є обґрунтованим та підлягає стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 512, 514,526, 549, 610,611, 615, 629, 1054, 1081, 1082 ЦК України, статтями 12, 13, 49, 81, 89, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електричні мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за необліковану електричну енергію - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електричні мережі» заборгованість за необліковану електричну енергію сумі 23 160 (двадцять три тисячі сто шістдесят ) грн 06 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електричні мережі» судовий збір у розмірі 3028 ( три тисячі двадцять вісім) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електричні мережі» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 ( десять тисяч гривень) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електричні мережі», м. Київ, вул. Новокостантинівська, 20, м. Київ, ЄДРПОУ 41946011.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повне рішення суду виготовлено 07 квітня 2026 року.

Суддя І. А. Кирильчук