Вирок № 135534589, 08.04.2026, Новоселицький районний суд Чернівецької області

08.04.2026

Справа ЄУН-720/3325/25

Провадження №1-кп/720/109/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2026 року Новоселицький районний суд Чернівецької області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1

з участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Новоселиця кримінальне провадження №22025260000000145 від 14.10.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Кам`янець-Подільський Хмельницької області, який зареєстрований по АДРЕСА_1 , який проживає по АДРЕСА_2 , громадянина України, зі середньо-технічною освітою, одруженого, приватного підприємця, пенсіонера, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.305 ч.3 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 в порушення Законів України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», діючи умисно, 14.10.2025 перемістив через митний кордон України з приховуванням від митного контролю медичні препарати «1,2,3» та «Clearest», до складу яких входить речовина «псевдоефедрин», яка відноситься до прекурсорів, обіг яких обмежено, і стосовно якої встановлюються заходи контролю, в особливо великих розмірах.

Зокрема, ОСОБА_4 , неодноразово перетинаючи митний кордон України, будучи обізнаним з правилами його перетину, на виконання свого злочинного наміру, спрямованого на незаконне переміщення через митний кордон України, з приховуванням від митного контролю прекурсору «псевдоефедрин» в особливо великих розмірах, прибув 08 жовтня 2025 року до Арабської Республіки Єгипет, де придбав за невстановлених досудовим розслідуванням обставин медичні препарати «1,2,3» та «Clearest».

Переслідуючи зазначений вище злочинний умисел ОСОБА_4 з метою безперешкодного переміщення вищевказаних лікарських засобів на територію України та унеможливлення виявлення їх під час митного контролю, вийняв із вторинного упакування блістери з таблетками іноземного походження «1,2,3» та «Clearest», обмотав їх фольгою та загорнув у чорну поліетиленову плівку, після чого помістив зазначені згортки у нижнє відділення для взуття чорного рюкзака серед особистих речей та 13.10.2025 авіатранспортом прибув з Арабської Республіки Єгипет до м.Кишинів Республіки Молдова.

В подальшому 14.10.2025 приблизно о 05 годині, слідуючи в якості пасажира транспортного засобу марки «Mercedes-Benz», реєстраційний номер НОМЕР_1 , прибув в зону митного контролю «червоний коридор» пункт пропуску «Мамалига-Крива» митного поста «Мамалига» Чернівецької митниці вул. Головна, буд.228 с.Мамалига Дністровського району Чернівецької області в напрямку «В`їзд в Україну», та під час здійснення подальших митних формальностей шляхом усного декларування заявив про відсутність у нього предметів, заборонених чи обмежених до переміщення через митний кордон України. Також він у митній декларації для письмового декларування товарів, що переміщується через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов`язаних зі здійсненням підприємницької діяльності від 14.10.2025, наданій працівником митниці до заповнення, власноручно зазначив про відсутність заборонених до перевезення речовин та предметів.

В подальшому 14.10.2025 приблизно о 06 годині 02 хвилини після прийняття митної декларації для оформлення та в ході подальшого митного контролю і поглибленого огляду у нижньому відділенні для взуття чорного рюкзака, який належить ОСОБА_4 , серед особистих речей було виявлено приховані від митного контролю медичні препарати, а саме: блістери з таблетками іноземного виробництва «1,2,3» у кількості 180 таблеток та «Clearest» у кількості 518 таблеток, які були не задекларовані у митній декларації від 14.10.2025, і про наявність яких не було заявлено в усній формі.

У відповідності до висновку експерта Чернівецького НДЕКЦ МВС України № СЕ-19/126-25/12656-НЗПРАП від 15.10.2025, надані на дослідження таблетки іноземного фабричного виробництва з написами на блістерах «1,2,3» у кількості 180 таблеток та «Clearest» у кількості 518 таблеток, у своєму складі містять прекурсор «псевдоефедрин», обіг якого обмежено і стосовно якого встановлюються заходи контролю загальною масою 53,997, що є особливо великим розміром.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.3 ст.305 КК України - контрабанда прекурсорів, тобто їх переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю в особливо великих розмірах.

Обвинувачений в судовому засіданні винним себе визнав повністю та показав, що він перебуваючи на відпочинку в Єгипті захворів на ларингіт та купив багато лікарських засобів для себе, які йому порекомендували місцеві лікарі та які йому дуже допомогли, однак про їхній склад він не знав. Вказані препарати він сховав у рюкзак, обмотав їх у фольгу, оскільки вони були у великій кількості, а йому було відомо лише, що можна переміщати по 5 блістерів одного виду таблеток. Після того, як він 14.10.2025 року прибув у міжнародний автомобільний пункт пропуску «Мамалига-Крива» митного посту «Мамалига» Чернівецької митниці при в`їзді в Україну вказані ліки були виявлені митниками. В скоєному щиро розкаявся, просив суворо його не карати, оскільки є пенсіонером та не зможе перебувати тривалий час під вартою. Крім того, він повідомив, що добровільно надав допомогу ЗС України в сумі 150 000 гривень.

Враховуючи те, що обвинувачений свою вину визнав повністю, суд з урахуванням думки учасників судового розгляду, які в добровільному порядку не заперечують фактичних обставин справи, що вказані в обвинувальному акті, на підставі ст.349 ч.3 КПК України вважає недоцільним дослідження інших доказів.

Суд, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, вважає, що вина ОСОБА_4 у контрабанді прекурсорів, тобто їх переміщенні через митний кордон України із приховуванням від митного контролю у особливо великих розмірах, поза розумним сумнівом повністю доведена та його дії вірно кваліфіковані за ст.305 ч.3 КК України, оскільки він 14.10.2025 перемістив через Державний кордон України у пункті пропуску «Мамалига-Крива» митного поста «Мамалига» Чернівецької митниці вул. Головна, буд.228 с.Мамалига Дністровського району Чернівецької області прекурсори з приховуванням від митного контролю в особливо великому розмірі.

При вирішенні питання про призначення покарання суд відповідно до вимог ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про винну особу, обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого суд визнає активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, щире каяття, яке виразилось у тому, що він повністю визнав свою вину та жалкує про скоєння ним злочину, те, що він надав добровільну допомогу ЗС України в сумі 150 000 гривень.

Так, щодо даних про особу обвинуваченого суд приймає до уваги, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується по місцю проживання, відзначений подяками лікувально-профілактичного закладу, громадських та благодійних організацій за їх матеріальну підтримку, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, є пенсіонером, те, що він часто хворіє.

Заперечення прокурора з приводу того, що обвинувачений щиро не розкаявся у скоєному є помилковими виходячи із наступного.

Сам факт щирого каяття полягає у внутрішньому відношенні людини до скоєного, який має певне зовнішнє відображення у конкретних діях особи, які спрямовані на допомогу слідству у розкритті злочину, відвернення негативних наслідків скоєного, відшкодування завданих збитків як потерпілим особам, так і державі, висловлення жалю та прохання про вибачення у потерпілих і у суспільства за свої незаконні дії.

В судовому засіданні обвинувачений вину визнав, дав послідовні правдиві показання щодо фактичних обставин справи, відповідав на поставлені сторонами питання, висловлював жаль та розкаяння з приводу скоєного, які суд вважає щирими, а тому факт щирого каяття є встановленим.

Посилання прокурора на те, що розкриття злочину відбулося б і без допомоги обвинуваченого, а тому останній змушений був давати правдиві покази, є надуманим. Щодо сприяння досудовому слідству, то фактично після його документування на місці скоєння, роль органу досудового слідства зводилася лише до належного оформлення зібраних доказів на місці події та проведення експертизи, а щодо факту ненадання пін-коду до мобільного телефону, то прокурором жодним чином не мотивовано, як це вплинуло на хід слідства, та яке це мало значення для доведення, тих обставин, які підлягали доказуванню.

В свою чергу, мобільний телефон особи в теперішній час є носієм особливо чутливої приватної інформації кожної особи, а тому обвинувачений мав право не надавати доступ до інформації, що міститься в ньому.

Така інформація відповідно до ст.8 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод підлягає захисту з боку держави, та втручання в неї може бути обумовлено лише необхідністю захисту національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі прав і свобод інших осіб.

Таким чином, оскільки прокурором не було мотивовано в чому полягала необхідність доступу до інформації з посиланням на ті винятки, які передбачені в ст.8 ЄКПЛ, то відповідно слід вважати, що такої необхідності не було.

Щодо заперечення прокурора в частині того, що слід піддати сумніву надання ОСОБА_4 добровільної допомоги саме на ЗС України, оскільки документально це не підтверджено.

Суд вважає, що такі твердження прокурора не заслуговують на увагу виходячи із наступного.

В матеріалах кримінального провадження містяться первинні документи - банківські квитанції про перерахування саме обвинуваченим на рахунок благодійної організації 150000 гривень із цільовим призначенням «сплата благодійного внеску для ЗСУ», довідки від БФ «Довіра і Єдність» про отримання вказаних сум та їх використання для придбання зарядних станцій з вказівкою найменувань конкретних військових підрозділів ЗС України. Жодних сумнівів щодо використання цих коштів на інші цілі в суду немає та прокурором ця інформація не спростована, в тому числі шляхом отримання відповідей на запити відповідних військових частин.

Таким чином, суд враховує обставину надання добровільної матеріальної допомоги ЗС України як пом`якшуючу обставину.

Положеннями ч.2 ст.50 КК України встановлено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання воно має ґрунтуватися, зокрема, на принципах індивідуалізації та справедливості.

Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину.

З огляду на те, що покарання є формою реалізації кримінальної відповідальності, якої обвинувачений не уникав, ураховуючи поведінку обвинуваченого за період кримінального провадження, його явку в усі судові засідання, а також те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, вину повністю визнав та у вчиненому щиро розкаявся, надав значну матеріальну допомогу ЗУ України, позитивно характеризується за місцем проживання, вперше притягується до кримінальної відповідальності, є особою пенсійного віку, який часто хворіє, суд визнає дані обставини винятковими та вважає, що мінімальна міра основного покарання за ч.3 ст.305 КК України не відповідає особі обвинуваченого, а вказані обставини істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, у зв`язку із чим, керуючись ст.69 ч.1 КК України приходить до висновку про доцільність призначення покарання нижче нижчої межі санкції ст.305 ч.3 КК України, яке є необхідним і буде достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Питання щодо речових доказів слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 370, 371, 374 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.305 ч.3 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді чотирьох років позбавлення волі з конфіскацією майна крім житла.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з дня його затримання після набрання вироком законної сили.

До набрання вироком законної сили залишити ОСОБА_4 запобіжний захід у виді домашнього арешту в певний час доби.

Зарахувати ОСОБА_4 у строк відбування покарання період його затримання з 14.10.2025 року по 16.10.2025 року з розрахунку один день затримання за один день позбавлення волі.

Зарахувати ОСОБА_4 у строк відбування покарання період цілодобового домашнього арешту з 17.10.2025 року по 11.03.2026 року з розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту за один день позбавлення волі.

Після набрання вироком скасувати арешт на:

- мобільний телефон «Айфон 7» чорного кольору, який був накладений згідно ухвали Шевченківського районного суду м.Чернівці від 16.10.2025 року;

- квартиру АДРЕСА_3 який був накладений згідно ухвали Шевченківського районного суду м.Чернівці від 24.10.2025 року.

Речові докази по справі, після набрання вироком законної сили:

- митну декларацію для письмового декларування товарів, що переміщується через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов`язаних з провадженням підприємницької діяльності, заповнену ОСОБА_4 , яка згідно постанови слідчого про визнання предметів речовими доказами від 14.10.2025 зберігається в матеріалах кримінального провадження - залишити в них;

- лікарські засоби іноземного виробництва «1,2,3» у кількості 180 таблеток та «Clearest» у кількості 518 таблеток, у своєму складі містять прекурсор «Псевдоефедрин», які зберігаються в камері зберігання речових доказів УСБУ у Чернівецькій області згідно квитанції №137 знищити.

- мобільний телефон «Айфон 7» чорного кольору, який зберігається в камері зберігання речових доказів УСБУ у Чернівецькій області згідно квитанції №287 повернути власнику.

Стягнути із ОСОБА_4 на користь держави судові витрати за проведення судових експертиз по справі в розмірі 2674,20 гривень.

На вирок може бути подана апеляція до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим з моменту отримання копії вироку, через Новоселицький районний суд Чернівецької області.

Суддя ОСОБА_6