Постанова № 135533972, 08.04.2026, Краснокутський районний суд Харківської області

Справа № 627/954/25

08.04.2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.04.2026 рокус-ще Краснокутськ

Суддя Краснокутського районного суду Харківської області Каліберда В.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла із Сектору поліцейської діяльності №1 Богодухівського районного відділу поліції ГУ НП в Харківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Олексіївка Краснокутського району Харківської області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1

у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

За змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 474682 від 06.10.2025, 06 жовтня 2025 року о 00 год 21 хв по провул. Медовий у с. Сонцедарівка Богодухівського району Харківської області водій ОСОБА_1 керував автомобілем RENAULT MEGANE SCENIC д.н.з. НОМЕР_2 у стані алкогольного сп`яніння. Огляд водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням спеціального технічного засобу - Алкофор 507, номер тесту 38 від 06.10.2025, результат становить - 1,73 ‰. Від керування транспортним засобом водій відсторонений. Таким чином, водій ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

12 березня 2026 року захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 подав до суду клопотання про закриття адміністративного провадження, в якому вказав, що протокол про адміністративне правопорушення, складений за ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , вважають безпідставним з наступних підстав.

Так, відповідно до відеозапису (файл VID-20251008-WA0001) відео розпочинається о

00 год 21 хв 10 сек з того, що службовий автомобіль працівників поліції рухається по

дорозі, повертає ліворуч, та під`їжджає до припаркованого біля будинку автомобіля

RENAULT MEGANE SCENIC д.н.з. НОМЕР_2 , після чого поліцейські підходять до вказаного автомобіля. О 00 год. 22 хв. 09 сек. відео закінчується. Відповідно до відеозапису

(файл ехроrt-65wpw) відео розпочинається о 00 год. 24 хв. 34 сек. з того, що працівники

поліції підходять до припаркованого автомобіля, з незаведеним двигуном, на водійському

сидінні якого знаходиться ОСОБА_1 , при чому поліцейські не представляються, не

називають причину зупинки транспортного засобу, вимагають у ОСОБА_1

пред`явити документи, що посвідчують його особу, та водійське посвідчення. О 00 год. 26

хв. 05 сек. поліцейські питають, чому ОСОБА_1 порушує комендантську годину. О

00 год. 41 хв. 50 сек. поліцейські повідомляють, що опитають ОСОБА_1 з приводу

того, що він їхав на автомобілі. Також повідомляють, що у нього виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, та пропонують пройти огляд на стан сп`яніння, за допомогою газоаналізатору. Вказав,що при перегляді наданих відеодоказів можна тільки впевнитися, що в матеріалах справи відсутні факти руху транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , а так само і відомості про законність зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 . Під час зупинки транспортного засобу поліцейський зобов`язаний проінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки (ч. 2 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію»). Безпідставна зупинка автомобіля є незаконною. На території Харківської області комендантська година запроваджена наказом Харківської обласної військової адміністрації № 13 В від 15.08.2025 року, яка діє з 00 год. 00 хв. до 05 год. 00 хв., під час дії комендантської години заборонено перебування осіб на вулицях та в інших громадських місцях без виданих перепусток, а також рух транспортних засобів. Під час зупинки транспортного засобу поліцейський зобов`язаний проінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки (ч. 2 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію»). Безпідставна зупинка автомобіля є незаконною. Зазначив, що у поліцейських немає повноважень на перевірку дотримання комендантської години, так як вказані повноваження надаються спільним патрулям у складі комендатур. В матеріалах адміністративної справи відсутні будь-які документи, які б вказували, на діяльність комендантського патруля 06.10.2025 року в с. Сонцедарівка Богодухівського району Харківської області. Також вказав, що перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу. Відповідно до відеозапису файл ехрогt-65wpw о 00 год. 58 хв. 46 сек. працівник поліції передає ОСОБА_1 мундштук до газоаналізатора для огляду на цілісність упаковки та подальшого проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, при цьому поліцейські не роз`яснюють правила застосування газоаналізатора, що є порушенням ч. 5 розділу II Інструкції №1452. Відповідно до п. 7 розділу І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП. Як вбачається з матеріалів відеозапису, файл ехрогt-65wpw (01 год. 00 хв. 28 сек.) після проходження огляду на стан сп`яніння, на місці зупинки транспортного засобу ніхто з поліцейських не питає, чи погоджується ОСОБА_1 , з результатами огляду. В подальшому, на відео файл ехрогt-65wpw (о 01 год. 20 хв. 14 сек) ОСОБА_1 вказує, що спиртні напої не вживав. На питання, чому газоаналізатор при огляді вказав значення 1.73 проміле, ОСОБА_1 вказав, що він вживав лікарські засоби, тим самим не погодився з проведеним оглядом на місці зупинки транспортного засобу. Але в порушення п. 7 інструкції, ніхто не запропонував йому прослідувати до найближчого закладу охорони здоров`я. Відповідно до відеозапису відео файл ехрогt-65wpw спочатку о 00 год. 57 хв. 25 сек. ОСОБА_1 пропонує пройти огляд на стан сп`яніння з використанням газоаналізатору поліцейський Смірнов. А сам огляд на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатора о 00 год. 58 хв. 45 сек. проводить поліцейський Лісняк. Після чого поліцейський опитує ОСОБА_1 , о 01 год. 32 хв. 00 сек. закінчується опитування, при цьому ОСОБА_1 вказує в поясненні, що не вживав алкогольні напої, а результат огляду показав значення 1,73 проміле через те, що він хворіє та вживав лікарські засоби (тактично він не погодився з результатами огляду на місці зупинки транспортного засобу), однак поліцейські, в порушення Інструкції №1452, не запропонували йому пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі. Натомість, о 01 год. 37 хв. 09 сек. поліцейські складають протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Після цього о 01 год. 43 хв. 10 сек. складають акт огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому ОСОБА_1 вказує, що не погоджується з результатами, однак поліцейський примушує його написати, що він згоден. Потім о 01 год. 43 хв. 10 сек. видає направлення на проходження огляду на стан сп`яніння в КНП «Краснокутська ЦРЛ».

Вважають, що у наведеному провадженні первинні докази, а саме зупинка транспортного засобу, на яких ґрунтується кваліфікація за ст. 130 КУпАП, були отримані з порушенням вимог чинного законодавства та процесуальних норм. З огляду на викладене, первинні докази здобуто незаконним шляхом. Згідно з доктриною «плодів отруйного дерева» (що визнана і застосовується українськими судами та Верховним Судом) докази, які отримані внаслідок (по суті «плід») незаконних процесуальних дій («оточення» «дерево»), є недопустимими в процесі і підлягають виключенню. Велика Палата Верховного Суду та колегії Верховного Суду висвітлювали застосування цієї доктрини й алгоритм її застосування при розгляді доказів у кримінальних провадженнях. поліцейські не мають права без задокументованих доказів вчинення водієм порушень ПДР України зупиняти автомобіль, перевіряти документи та, як наслідок, вимагати проходження перевірки на стан сп`яніння (постанова від 15.03.2019 справа 686/11314/17; від 23.10.2019 справа № 357/10134/17). Також, Верховний суд у своїй постанові від 18.07.2019 у справі № 216/5226/16-а вказав, що доказом порушення ПДР не може бути відеозапис з нагрудної камери поліцейського, якщо він не відображає відомостей про вчинення правопорушення, а лише містить процесуальну послідовність вчинюваних процесуальних дій (пропонування пройти огляд на стан сп`яніння, сама процедура огляду та складання протоколу). Вважає, що до складеного протоколу про адміністративне правопорушення не долучено відповідних доказів, що відображають об`єктивну та суб`єктивну сторону правопорушення, а тому вважає, що фабула адміністративного протоколу не відповідає обставинам справи. В силу принципу презумпції невинуватості, діючого і при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Отже, протокол про адміністративне правопорушення серії 1 № 474682, складений відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, не може бути підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки фактичні обставини, викладені у протоколі, не підтверджуються сукупністю доказів, а отже, протокол не відповідає вимозі його достовірності.

Таким чином, вважає, що на момент вимоги працівників поліції пройти огляд на стан сп`яніння ОСОБА_3 не керував транспортним засобом, не вчинив жодного адміністративного правопорушення, у поліцейських не було жодних підстав для вимоги пройти огляд на стан сп`яніння та складання адміністративного протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому з вказаних підстав просить закрити справу відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

У судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Захисник Гайворонський О.А., який діє в інтересах ОСОБА_1 , у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд клопотання про закриття провадження у їхню відсутність, подане клопотання просить задовольнити.

Суд, дослідивши пояснення, клопотання сторони захисту, докази в справі про адміністративне правопорушення, оцінивши їх в сукупності, допитавши свідка ОСОБА_4 , доходить такого висновку.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

Згідно ч. 2 ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

У відповідності до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

У відповідності до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно із ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, іншими документами, тощо.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, окрім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №474682 від 06.10.2025 06 жовтня 2025 року о 00 год 21 хв по провул. Медовий у с. Сонцедарівка Богодухівського району Харківської області водій ОСОБА_1 керував автомобілем RENAULT MEGANE SCENIC д.н.з. НОМЕР_2 у стані алкогольного сп`яніння. Огляд водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням спеціального технічного засобу - Алкофор 507, номер тесту 38 від 06.10.2025, результат становить - 1,73 ‰.

Відповідно до п. 2.9 а) ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною першою статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Разом з цим, встановлення порядку виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції встановлено Інструкцією, затвердженою наказом МВС України, МОЗ України 9 листопада 2015 року №1452/735, яка зареєстрована МЮ України 11.11.2015 року за №1413/27858, а також вимогами ст.266 КУпАП.

Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі за змістом - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно п.6 Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби).

Відповідно до вказаної норми, а також п.7 Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Оскільки ОСОБА_1 погодився на проведення працівниками поліції огляду на стан сп`яніння на місці зупинки, результат тесту показав 1,73 проміле, а тому поліцейським було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №476482 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ч. 4 ст. 256 КУпАП, при складанні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права та обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП.

Відповідно до п. 2 розділу ІІ Інструкції особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.

Під час складання вказаного протоколу ОСОБА_1 надав письмові пояснення, в яких зазначив, що 05.10.2025 року вийшов зі свого подвір`я та сів за кермо свого автомобіля марки RENAULT MEGANE SCENIC д.н.з. НОМЕР_2 та знаходився в ньому. Через деякий час до нього підійшли працівники поліції та попрохали вийти з авто. Вийшовши з автомобіля, працівники поліції запропонували пройти йому огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці за допомогою «Алкофор-507», на що ОСОБА_1 погодився. Пройшовши тест, результат показав 1,73 проміле. Зазначив, що скоріш за все прилад показав алкогольне сп`яніння через те, що він вживає ліки від простуди. З результатом медичного огляду згоден.

Як вбачається із відеозапису, який долучений до протоколу про адміністративне правопорушення та був переглянутий у судовому засіданні, працівниками поліції під час патрулювання виявлено автомобіль, який рухався в комендантську годину. Вони стали рухатися із включеними проблисковими маячками і доїхали до місця зупинки автомобіля. З відеозапису також вбачається, що коли працівники поліції повертають ліворуч в поворот з включеними проблисковими маячками, то видно автомобіль з включеними задніми гальмівними ліхтарями «Стоп», що свідчить про той факт, що вказаний автомобіль під керуванням ОСОБА_1 щойно зупинився, і в цей час під`їхали працівники поліції. Під час розмови з водієм працівники поліції запідозрили у водія ознаки алкогольного сп`яніння, після чого запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки. Весь час водій поводив себе неадекватно, відмовлявся виходити з машини, показувати документи. Через певний проміжок часу водій погодився. Під час проходження огляду тест показав позитивний результат.

Варто також зауважити, що факт керування транспортним засобом відбувається в с. Сонцедарівка Богодухівського району 06.10.2025 року о 00.21 год у період, коли діє комендантська година (заборона перебування людей у визначений час на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень) відповідно до введеного на території держави воєнного стану, а тому дії працівників поліції щодо зупинення транспортного засобу цілком правомірні. Щодо пояснень сторони захисту відносно того, що в матеріалах справи відсутні факти руху транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , а так само і відомості про законність зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , спростовуються долученим відеозаписом з відеореєстратора, з якого вбачається, що при патрулюванні поліцейські їдуть з включеними проблизковими маячками на великій швидкості та доїзджають до місця зупинки автомобіля марки RENAULT MEGANE SCENIC д.н.з. НОМЕР_2 , за кермом якого був водій ОСОБА_1 , який уже під`їхав до будинку та зупиняючись, включилися гальмівні вогні автомобіля.

Матеріали справи не містять доказів порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, протокол складений в установленому законом порядку.

Аналіз матеріалів справи дає підстави дійти висновку про те, що поліцейським дотримано приписи закону, які регламентують процедуру огляду водія на стан сп`яніння на місці події з використанням технічного засобу та фіксацією результатів проведеного огляду.

Відповідно до ст.53 Закону України "Про дорожній рух" юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 251 КУпАП).

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст.19 Закону України "Про міжнародні договори України", ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

В контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (Заява N 7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні "кримінальному обвинуваченню" у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.

Суд звертає увагу, що згідно пункту 2.5. ПДР, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Водій зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені Законом України «Про дорожній рух» і ПДР, зокрема передбачений вказаним законом обов`язок виконувати розпорядження поліцейського, яке він дає на підставі цих Правил чи інших нормативних актів.

В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди.

Отже, із сукупності наведених вище доказів вбачається, що поліцейськими було встановлено, що ОСОБА_1 , будучи особою, яка здійснювала керування транспортним засобом, мав такі ознаки алкогольного сп`яніння, як різкий запах алкоголю з порожнини роту, почервоніння очей.

Відтак, у поліцейських було достатньо підстав вважати, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння, що давало їм право вимагати від нього, як особи, яка керувала транспортним засобом, пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки або у медичному закладі, що у свою чергу породжувало відповідний обов`язок для водія ОСОБА_1 , що передбачено пунктом 2.5. розділу 2 Правил дорожнього руху.

Суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення та відеозапис, на який зафіксовано події, що відбувались 06.10.2025, не містять істотних розбіжностей та підтверджують фактичні обставини справи.

Окрім того, допитана під час судового розгляду за клопотанням сторони захисту свідок ОСОБА_4 суду повідомила, що з ОСОБА_1 перебуває у добрих відносинах з дитинства. Зустрілася з ним у нього вдома близько 9 год вечора, пили каву, спілкувалися, потім сіли в машину, де слухали музику, десь близько 12 год ночі. Сиділи в машині біля двору, під`їхала поліцейська машина та стали запитувати, чому порушують комендантську годину на вулиці.

Однак, суд критично відноситься до пояснень свідка, які надані нею з метою уникнення від адміністративної відповідальності її знайомого ОСОБА_1 , оскільки з відеозапису, долученого до адміністративного протоколу встановлено, що о 00 год 33 хв 49 сек правопорушник ОСОБА_1 повідомив працівників поліції, що тільки що забрав пасажирку від повороту. Сама пасажирка також повідомляє, що вона сама попросила ОСОБА_1 приїхати її забрати. О 00 год 40 хв пасажир ОСОБА_4 просить поліцейських простити його, що це вона його попрохала приїхати її забрати, прохала простити в пам`ять її загиблого чоловіка.

Таким чином, з відомостей відеозапису об`єктивно вбачаються обставини події, хід спілкування ОСОБА_1 , свідка ОСОБА_4 з працівниками поліції, встановлення факту керування транспортним засобом, виявлення у нього ознак алкогольного сп`яніння, законна вимога працівників поліції щодо проходження в установленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, а також позитивний результат огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Дослідивши наявні матеріали справи про адміністративне правопорушення та оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суддя приходить до висновку, що вина водія ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності, а саме: змістом протоколу про адміністративне правопорушення від 06.10.2025 серії ЕПР1 №4 474682, письмовими поясненнями ОСОБА_1 ,тестуванням на алкоголь за допомогою Алкофор 507 від 06.10.2025, тест №00038, час 01:00:25, результат особи, яку тестують, ОСОБА_1 - 1,73 проміле; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів,в якому зафіксовано результат огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння за допомогою Алкофор 507, результат становить 1,73 проміле, з яким ОСОБА_1 згоден; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно якого ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду в КНП «Краснокутська ЦРЛ»; посвідченням водія на ім`я ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 ; свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу RENAULT MEGANE SCENIC д.н.з. НОМЕР_2 , відеозаписом.

Вище перелічені докази у розумінні ст. 251 КУпАП України суд визнає належними, допустимими, та такими, які повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення від 06.10.2025.

По справі зібрано достатньо доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, та які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тобто керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп`яніння.

Так, відеозаписом зафіксовані реальні обставини, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, прямо вказують на ОСОБА_1 , як на особу, яка керувала транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Суд встановив вищевказаний факт, що відповідає нормам процесуального права.

На переконання суду, на наданих відеофайлах зафіксовані фактичні обставини, а також зміст викладеної у протоколі про адміністративне правопорушення інформації, що спростовують твердження сторони захисту, зазначені в наданому письмовому клопотанні та поясненнях захисника, наданих у судовому засіданні, про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Обставин, які б вказували на упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності, судом не встановлено та надано не було, як і не надано того, що жодних самостійних дій на проходження огляду ОСОБА_1 не вчиняв, як і не надано відповідних рішень суду про оскарження дій працівників поліції.

З огляду на вищевказане, перевіряючи доводи сторони захисту щодо недоведеності вини правопорушника, суд прийшов до висновку, що вони зводяться до особистого тлумачення норм матеріального, процесуального закону та аналізу і переоцінки одиничних непрямих доказів.

Суд також відхиляє доводи сторони захисту щодо недотримання працівниками поліції процедури огляду на стан алкогольного сп`яніння. Під час судового розгляду встановлено, що поліцейські діяли у межах своїх повноважень.

Відповідно до ст. 267 КУпАП огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, може бути оскаржено заінтересованою особою у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) відносно органу (посадової особи), який застосував ці заходи, або до суду.

Суд звертає увагу на те, що протокол про адміністративне правопорушення та інші процесуальні документи, складені уповноваженими державними особами, та дії цих посадових осіб, що їх складали, в порядку, передбаченому чинним законодавством, стороною захисту не оскаржувалися, тобто ОСОБА_1 не звертався із скаргами на дії працівників поліції до їх безпосереднього керівництва з метою ініціювання службової перевірки або притягнення цих осіб до дисциплінарної відповідальності.

Більше того, матеріали справи не містять доказів того, що до ОСОБА_1 зі сторони працівників поліції було необ`єктивне ставлення, а також не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 подавав заяву в порядку, передбаченим чинним КПК України, до правоохоронних органів щодо фальсифікації цих матеріалів справи або про перевищення працівниками поліції своїх повноважень при виконанні ними своїх службових обов`язків при складанні адміністративного матеріалу відносно нього за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Також стороною захисту не надано відомостей про те, що вони зверталися до суду в порядку КАС України щодо оскарження дій або бездіяльності працівників поліції.

Наявна в адміністративному провадженні сукупність наведених вище прямих і непрямих доказів вчинення адміністративного правопорушення, які за змістом є чіткими, зрозумілими і послідовними, такими, що в достатній мірі повно викривають правопорушника у вчиненні інкримінованого йому адміністративному правопорушенні та надає суду можливість постановити рішення за наслідками розгляду адміністративного провадження.

Судом встановлено, що вказані у постанові та досліджені в ході судового розгляду докази є належними, допустимими та достовірними, а з огляду на системну оцінку і достатніми для обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення, доведеність вини у його вчиненні та для прийняття законного та обґрунтованого рішення в адміністративному провадженні, і прийти до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, який зроблено з дотриманням вимог вищевказаного Закону на підставі об`єктивного з`ясування всіх обставин, підтверджених доказами, які були досліджені та перевірені під час судового розгляду, а також оцінені відповідно до вимог КУпАП.

Так, доводи захисника, викладені у клопотанні, не знайшли своє підтвердження під час судового розгляду та не є належними підставами для висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Отже, суд доходить висновку, що клопотання сторони захисту про закриття справи про адміністративне правопорушення на підставі ч. 1 п. 1 ст. 247 КУпАП, а саме, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, є необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягає.

Таким чином, суд дійшов висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).

Слід зазначити, що велика кількість дорожньо-транспортних пригод з тяжкими наслідками відбуваються саме через знехтування учасниками дорожнього руху Правилами дорожнього руху, особливо у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння. Безпека руху - це зобов`язання водія не тільки по відношенню до себе, але й до інших учасників руху, оскільки порушення учасниками дорожнього руху правил безпеки руху, як правило, призводить до непередбачуваних наслідків, зокрема загрози життю та здоров`ю громадян, пошкодження майна. З огляду на вищевказане суд зауважує, що керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, як наслідок приводить до дорожньо-транспортних пригод, має більше вагомих причин вважатися тяжчим правопорушенням ніж керування транспортним засобом особою, яка не має такого права.

У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання (вилучення спеціального права) вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.

Також, як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним.

При визначенні виду та міри стягнення суд враховує факт та характер скоєного правопорушення, ступінь його суспільної небезпеки, що дане правопорушення являється грубим порушенням правил дорожнього руху, є потенційно небезпечним для суспільства та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, тяжкість ймовірних наслідків, дані про особу правопорушника, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, та вважає необхідним накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції, передбаченої ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, що за своїм видом і розміром буде відповідати характеру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень.

Відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, необхідно сплатити суму судового збору, яка відповідає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 665,60 грн.

Доказів які б давали підстави вважати, що ОСОБА_1 має пільги до сплати судового збору, до матеріалів справи не додано.

Таким чином, одночасно з накладенням адміністративного стягнення з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в сумі 665,60 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 23, ч.1 ст. 130, 284, 265-1, 266 КУпАП, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп із позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Штраф зарахувати на наступні реквізити: отримувач коштів: ГУК Харківськ обл/Харківобл/; код отримувача (ЄДРПОУ): 37874947; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA168999980313020149000020001; код класифікації доходів бюджету: 21081300.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (Отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 307 КУпАП, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці.

У разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Краснокутський районний суд Харківської області протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.

Суддя В. А. Каліберда