Ухвала суду № 135533525, 04.04.2026, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/2218/26

провадження № 1-кс/405/1141/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.04.2026 м. Кропивницький

слідчий суддя Подільського районного суду міста Кропивницького ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника потерпілого адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кропивницькому клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024050010013161 від 06 листопада 2024 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 127 КК України, уродженецю м. Бобринець, Бобринецького району, Кіровоградської області, українцю, громадянину України, маючому вищу освіту, одруженому, працюючому ФОП « ОСОБА_8 », зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимому,

ВСТАНОВИВ:

слідчий за погодженням з прокурором звернувся з даним клопотанням до слідчого судді Подільського районного суду міста Кропивницького, відповідно до якого просив застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою, з підстав вказаних в клопотанні.

Прокурор у судовому засіданні надав пояснення, згідно з якими клопотання підтримав та просив задовольнити.

Представник потерпілого підтримав позицію прокурора.

Захисник заперечував щодо задоволення клопотання, вказав на необґрунтованість підозри та недоведеність ризиків, на які посилалися у клопотанні слідчий та прокурор у судовому засіданні, просив інший запобіжний захід, а саме цілодобовий домашній арешт.

Підозрюваний підтримав позицію захисника.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши сторін та предстиавника потерпілого, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Встановлено, що відділом РЗЗС СУ ГУНП в Кіровоградській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024050010013161 від 06.11.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 127, ч. 3 ст. 146, ч. 5 ст. 407 КК України, відповідно до якого влітку 2025 року, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходячись за місцем проживання ОСОБА_9 , а саме за адресою: АДРЕСА_3 , усвідомлюючи свою фізичну перевагу над потерпілими, керуючись хибним почуттям безкарності за вчинені діяння, безпричинно, діючи з єдиним умислом на заподіяння потерпілому ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 фізичного та морального страждання шляхом вчинення насильницьких дій, що полягали у систематичному заподіянні тілесних ушкоджень, нелюдському, тобто таким, що принижує його гідність, поводженні, з метою залякування потерпілого, а також отримання від нього зізнання у вчиненні інших дій, для подальшого використання як привід до покарання, а також, керуючись умислом на заподіяння потерпілому ОСОБА_10 морального страждання шляхом вчинення насильницьких дій, що полягали в ураженні електричним струмом, нанесенні тілесних ушкоджень та примушування до вчинення дій, що суперечили волі потерпілого, з метою залякування та попередження його зверненню до правоохоронних органів зі скаргами на протиправні діяння ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , бажаючи викликати у потерпілого стан моральної пригніченості та почуття безпорадності, посягаючи на здоров`я ОСОБА_10 , грубо порушуючи гарантовані державою конституційні права і свободи людини, передбачені ч. 1 ст. 3 Конституції України, згідно якої людина, її життя і здоров`я, честі і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю та ч. 1 ст. 28 Конституції України, згідно якої ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому нелюдському або такому, що принижує його гідність поводженню чи покаранню, демонструючи фізичну перевагу, діючи за попередньою змовою групою осіб, у липні 2025 року, більш точного часу органом досудового розслідування не встановлено, використовуючи нашийник з електрошокером, який призначений для тварин, який надягли на шию потерпілого, за допомогою дистанційного пульту активували дію електричного струму різної напруги, чим заподіяли ОСОБА_10 фізичних страждань.

Окрім зазначених протиправних дій, влітку 2025 року, більш точного часу органом досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , діючи за попередньою змовою групою осіб, використовуючи оголений провід від електропастуха, закріпивши його на обох рука потерпілого, за допомогою під`єднаного блоку живлення активували дію електричного струму, чим заподіяли ОСОБА_10 болю та фізичних страждань.

02.04.2026 о 21:25 год. ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України та в подальшому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 127 КК України.

Щодо обґрунтованості підозри:

Термін «обґрунтована підозра», згідно практики ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.

Для цілей повідомлення особі про підозру стандарт «достатніх підстав (доказів)» передбачає наявність доказів, які лише об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри (рішення ЄСПЛ у справах «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994 та «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).

Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

У справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984 ЄСПЛ вказав, що комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна це питання, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою.

Отже, слідчий суддя встановив, що обґрунтованість підозри у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними доказами, а саме:

- протоколом обшуку;

- протокол огляду місця події;

- протокол допиту потерпілого;

- протоколами допиту свідків;

- медичною довідкою КНП «КОЛ КОР»;

- медичною довідкою КНП «Бобринецька лікарня БМР»;

- поясненнями представника потерпілого наданими у судовому засіданні безпосередньо.

Беручи до уваги зазначене, відповідно до матеріалів клопотання даного кримінального провадження та норм КПК України, які згідно до п. 5 ст. 9 КПК України, застосовуються з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, на думку слідчого судді є об`єктивні дані, які вказують на те, що ОСОБА_5 міг вчинити зазначене кримінальне правопорушення та про обґрунтованість його підозри.

Отже, ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 127 КК України.

Щодо ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України:

З урахуванням наявності вищезазначених вагомих доказів обґрунтованості підозри, обставин вчинення злочину, його тяжкості, міри покарання, а також особи підозрюваного та його бажання уникнути кримінальної відповідальності, слідчим суддею встановлено наявність таких ризиків передбачених:

- п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України можливість підозрюваного ухилятись від кримінальної відповідальності шляхом переховування від органів досудового розслідування та/або суду шляхом залишення постійного місця проживання, маючи при цьому всі можливості та засоби, немає стійких соціальних зв`язків у вигляді постійного місця роботи, тому в будь-який час має можливість залишити межі міста Кропивницького.

ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 127 КК України, а ч. 2 ст. 127 КК України відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, оскільки за його вчинення передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років.

Крім того, слідчий суддя враховує те, що ОСОБА_5 усвідомлюючи тяжкість кримінального правопорушення та розуміючи міру покарання, яка може бути до нього застосована, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Практика ЄСПЛ не вбачає тяжкість обвинувачення або підозри самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення або підозра у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

- п. 3 ч. 1 ст.177 КПК України - незаконно впливати на свідків, експертів, у цьому ж кримінальному провадженні. Встановлення об`єктивних обставин вчинення кримінального правопорушення, можливе в тому числі шляхом проведення допитів. Таким чином, у слідчого судді є достатньо підстав вважати, що для мінімізації негативних наслідків для себе, підозрюваний, використовуючи вплив на учасників кримінального провадження з метою зміни їх показів або перешкоджання безпосереднього дослідження судом їх показів як це передбачено ст. 23 КПК України, має можливість незаконно впливати на свідків.

- п. 5 ч. 1 ст.177 КПК України вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Так, на даний час протиправні дії, підозрюваного викриті з причин, що не залежали від його волі, у зв`язку із чим останній може вчинити протиправні дії на продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється.

Інші ризики слідчим суддею не встановлені.

Відповідно до ч. та 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Враховуючи викладене, з метою запобігання ризикам передбаченим ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що до підозрюваного необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою, як такий що забезпечить його належну процесуальну поведінку в рамках даного кримінального провадження.

Стаття 3 Європейської конвенції з прав людини (ЄКПЛL) проголошує абсолютну заборону катувань, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання. Це право є безумовним, не допускає винятків чи обмежень, навіть під час війни чи загрози нації, та захищає гідність кожної людини.

Таким чином, слідчим суддею також відзначається, що по справі наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

Проте, беручи до уваги, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину за ч. 2 ст. 127 КК України, а саме у катуванні, тобто будь-якому умисному діянні, спрямованому на заподіяння особі сильного фізичного болю чи морального страждання, вчинене з метою примусити її чи іншу особу вчинити дії, що суперечать її волі, у тому числі отримати інформацію чи зізнання, або з метою покарати її чи іншу особу за дії, вчинені нею або іншою особою чи у вчиненні яких вона або інша особа підозрюється, або з метою залякування її або інших осіб, вчиненого повторно або за попередньою змовою групою осіб, або з метою дискримінації, у тому числі з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості, слідчий суддя дійшов висновку про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, без визначення застави.

Підсумовуючи зазначене, беручи до уваги обставини кримінального провадження, враховуючи позиції сторін, тяжкість кримінального правопорушення, характеризуючі дані на підозрюваного, стан його здоров`я, сімейний та матеріальний стан, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню .

Керуючись ст.ст.176-197, 309, 376 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

клопотання слідчого задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід тримання під вартою строком на 60 днів, тобто з 21 год. 25 хв. 02.04.2026 до 21 год. 25 хв. 31.05.2026 року.

Строк дії ухвали визначити до 21 год. 25 год. 31.05.2026 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_11