Рішення № 135533420, 07.04.2026, Тлумацький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 353/62/26

Провадження № 2/353/223/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2026 рокум.Тлумач

Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого - судді Лущак Н. І.,

з участю секретаря судового засідання Гаврилів Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тлумач в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (далі ТОВ «Коллект Центр») звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами у загальному розмірі 76856,20 грн., а саме за:

- договором про надання фінансових послуг № 2105769664264 від 26.02.2021 року, укладеного між відповідачем ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» (далі ТОВ «Служба миттєвого кредитування»), в розмірі 47430,40 грн., з яких 5899,36 грн. сума заборгованості за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 41531,04 грн. сума заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги;

- договором про надання фінансових послуг № 2105769687729 від 26.02.2021 року, укладеного між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ «Служба миттєвого кредитування», в розмірі 29425,80 грн., з яких 2000,00 грн. сума заборгованості за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 27425,80 грн. сума заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитними договорами не виконувала, у зв`язку з чим допустила виникнення заборгованості за кредитними договорами в загальному розмірі 76856,20 грн., яку просило стягнути на користь позивача. Також просило стягнути з відповідача понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн. та 25000,00 грн. витрат на правову допомогу. Також просило розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частин 2-6 статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, серед іншого, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). З огляду на предмет та ціну позову дана справа підпадає під ознаки малозначної справи та не віднесена до категорії справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження. Обставини справи, що згідно частини третьої статті 274 ЦПК України, мають значення для вирішення питання про можливість розгляду справи в порядку спрощеного провадження, також свідчать про наявність підстав для розгляду цієї справи в спрощеному порядку.

Ухвалою Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 27.01.2026 року прийнято до розгляду дану справу, відкрито провадження у ній та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження о 09 год. 00 хв. 24.02.2026 року без виклику сторін за наявними у справі матеріалами. Також даною ухвалою було встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання ним відзиву на позовну заяву; встановлено позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив та встановлено відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення. Роз`яснено відповідачу, що відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України у строк для подання відзиву він має право пред`явити зустрічний позов. Однак, у зв`язку з відсутністю відомостей про належне повідомлення відповідача про розгляд страви, дану цивільну справу було відкладено та викликано сторін в судове засідання, з метою заслухання їх усних пояснень в приміщення Тлумацького районного суду Івано-Франківської області.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядкупозовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Згідно ч.1 ст. 178 ЦПК України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.

03.03.2026 року відповідач ОСОБА_1 на адресу суду надіслала відзив на позовну заяву (а.с. 125-127), разом із підтвердженням про направлення його копії позивачу (а.с. 128), в якому позов визнала частково, не заперечила щодо стягнення з неї на користь позивача заборгованості за договором № 2105769664264 від 26.02.2021 року в загальному розмірі 2721,80 грн. та за договором № 2105769687729 від 26.02.2021 року в загальному розмірі 923,20 грн., які є залишком заборгованості за тілом кредиту. В решті вимог позову просила відмовити. Також просила витрати по справі розділити між сторонами пропорційно розміру задоволених вимог. Свої заперечення обґрунтувала тим, що 26.02.2021 року між нею та ТОВ «Служба миттєвого кредитування» укладено договір про надання фінансових послуг № 2105769664264 «Стандартний», на підставі якого вона отримала споживчий строковий кредит в розмірі 5900,00 грн. строком кредитування на 16 днів під 2% за кожний день користування кредитом в розмірі 1888 грн. Також, 26.02.2021 року між нею та ТОВ «Служба миттєвого кредитування» укладено договір про надання фінансових послуг № 2105769687729 «Стандартний», на підставі якого вона отримала споживчий строковий кредит в розмірі 2000 грн. строком кредитування на 16 днів під 2% за кожний день користування кредитом в розмірі 640 грн. Позивач, пред`являючи вимоги про погашення позики, просив, у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку вона фактично отримала в борг), стягнути заборгованість за відсотками по кредиту № 2105769664264 від 26.02.2021 року в розмірі 41531,04 грн. та по кредиту № 2105769687729 від 26.02.2021 року в розмірі 27425,80 грн. Строк кредитування за вищезазначеними договорами був погоджений сторонами та становив 16 днів. Звертаючись до суду з даним позовом, позивач просить стягнути нараховані проценти по договору № 2105769664264 від 26.02.2021 року за період з 26.02.2021 року по 30.11.2021 року в сумі 41531,04 грн. та по договору № 2105769687729 від 26.02.2021 року за період з 26.02.2021 року по 30.11.2021 року в сумі 27425,80 грн. Вказала, що виходячи з того, що строк кредитування за кредитними договорами закінчився 13.03.2021 року, тому з цього часу кредитор не мав підстав здійснюваии нарахуваня відсотків, передбачених умовами договору.

Із розрахунку заборгованості про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором № 2105769664264 від 26.02.2021 року вбачається, що у період з 26.02.2021 року по 13.03.2021 року їй було нараховано проценти за користування кредитом в межах строку кредитування в розмірі 1888,00 грн. В свою чергу, у період з 14.03.2021 року по 30.11.2021 року їй було нараховано проценти поза межами строку кредитування. При цьому, 19.03.2021 року та 04.04.2021 року нею було здійснено погашення заборгованості по відсотках на загальну суму 5065,56 грн. та заборгованість по тілу кредиту на суму 0,64 грн. Враховуючи те, що нею було здійснено погашення на загальну суму 5066,20 грн., то проценти, які є звичайною платою за користування грошима, нараховані за період до прострочення боржника відповідно до умов договору та ч. 1 ст. 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит) у розмірі 1888,00 грн. є погашеними. Отже, решту сплаченої нею суми з розмірі 3178,20 грн. (5066,20-1888,00) слід зарахувати як погашення за тілом кредиту.

Із розрахунку заборгованості про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором № 2105769687729 від 26.02.2021 року вбачається, що у період з 26.02.2021 року по 13.03.2021 року їй було нараховано проценти за користування кредитом в межах строку кредитування в розмірі 640,00 грн. В свою чергу, у період з 14.03.2021 року по 30.11.2021 року їй було нараховано проценти поза межами строку кредитування. При цьому, 19.03.2021 року та 04.04.2021 року нею було здійснено погашення заборгованості по відсотках на загальну суму 1716,80 грн. Враховуючи те, що нею було здійснено погашення на загальну суму 1716,80 грн., то проценти, які є звичайною платою за користування грошима, нараховані за період до прострочення боржника відповідно до умов договору та ч. 1 ст. 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит) у розмірі 640,00 грн. є погашеними. Отже, решту сплаченої нею суми з розмірі 1076,80 грн. (1716,80-640,00) слід зарахувати як погашення за тілом кредиту.

11.03.2026 року через систему «Електронний суд» представник позивача ТОВ «Коллект Центр» надіслав відповідь на відзив на позовну заяву (а.с. 132-134), разом із підтвердженням про направлення його копії відповідачу (а.с. 134 зворот). Вказав, що 26.02.2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 було укладено договір № 2105769664264. Також, 26.02.2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 було укладено договір № 2105769687729. Згідно п. 1.4 договорів проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування, протягом фактичного строку користування кредитом починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі: (а) 2.0% за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту; (б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,64% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.а; (в) починаючи з 15 дня наступного за орієновним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.б; (г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною савкою, зазначеною у п. 1.4.в; (д) тип процентної ставки фіксована. Згідно п. 1.9. договору граничний строк кредитування (срок дії договору): 1 рік. Із вищезазначеного слідує, що із врахуванням строку кредитування, відсотки нараховуються в межах року. Відповідач, підписавши договір, погодився з його умовами, немає підстав вважати, що умови такого договору про порядок та строк застосування процентних ставок не були відомі відповідачу. Нарахування відсотків здійснювалося в межах строку кредитування, визначеного та погодженого сторонами договору. Вважає, що позовні вимоги є аргументованими, що підтверджується належними доказами.

У відповідності до ч.ч. 1, 8 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Представник позивача ТОВ «Коллект Центр» в судове засідання не з`явився, однак у позовній заяві просив розгляд справи проводити за відсутності представника позивача.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, причин неявки суду не повідомила, хоча була належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи (а.с. 130).

У зв`язку з тим, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу порушеного права на належне виконання умов кредитного договору шляхом стягнення заборгованості за кредитним договором.

Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 26.02.2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 (позичальник) було укладено договір про надання фінансових послуг № 2105769664264 «Стандартний» (а.с. 10-12), відповідно до якого ТОВ «Служба миттєвого кредитування» зобов`язалося надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в заяві-анкеті, та складає 5900,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно до умов цього договору, його додатків та правил (п. 1.1 договору).

Згідно п. 1.3. договору орієнтовний строк повернення кредиту - 16 днів з моменту отримання кредиту. У разі сплати всіх нарахованих на дату такої сплати процентів, орієнтовний строк повернення кредиту перераховується та становить 16 днів з моменту сплати всіх нарахованих процентів. Відповідно до п. 1.4. договору проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування (далі «процентна ставка»), протягом фактичного строку користування кредитом починаючи з першого дня перерахування суми кредиту в наступному розмірі: (а) 2 % за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту; (б) починаючи з першого дня наступного за орієнтованим строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,64% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4 а; (в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4 б; (г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2.65% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4 в; (д) тип процентної ставки фіксована.

Пунктом 1.9 договору сторони передбачили граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору): 1 рік.

Також, сторони договору збільшили за п.4.12 строк позовної давності - 10 років.

До позовної заяви також долучено графік платежів (а.с. 13) та паспорт споживчого кредиту, Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма) (а.с. 14-16), які є додатками №№ 2, 3 відповідно до договору № 2105769664264 від 26.02.2021 року.

Вищевказані документи підписано електронним підписом L7.

Невід`ємною частиною цього договору є Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Служба миттєвого кредитування»(а.с. 17-19).

26.02.2021 року на підставі укладеного договору ТОВ «Служба миттєвого кредитування» надало відповідачу грошові кошти в сумі 5900,00 грн. номер карти НОМЕР_1 , перерахунок яких здійснило ТОВ ФК «Вей фор пей», згідно договору про організацію переказів грошових коштів, укладеного між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ ФК «Вей фор пей» (а.с. 19 зворот).

Також, 26.02.2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 (позичальник) було укладено договір про надання фінансових послуг № 2105769687729 «Стандартний» (а.с. 24-26), відповідно до якого ТОВ «Служба миттєвого кредитування» зобов`язалося надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в заяві-анкеті, та складає 2000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно до умов цього договору, його додатків та правил (п. 1.1 договору).

Згідно п. 1.3. договору орієнтовний строк повернення кредиту - 16 днів з моменту отримання кредиту. У разі сплати всіх нарахованих на дату такої сплати процентів, орієнтовний строк повернення кредиту перераховується та становить 16 днів з моменту сплати всіх нарахованих процентів. Відповідно до п. 1.4. договору проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування (далі «процентна ставка»), протягом фактичного строку користування кредитом починаючи з першого дня перерахування суми кредиту в наступному розмірі: (а) 2 % за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту; (б) починаючи з першого дня наступного за орієнтованим строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,64% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4 а; (в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4 б; (г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2.65% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4 в; (д) тип процентної ставки фіксована.

Пунктом 1.9 договору сторони передбачили граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору): 1 рік.

Також, сторони договору збільшили за п.4.12 строк позовної давності - 10 років.

До позовної заяви також долучено графік платежів (а.с. 27) та паспорт споживчого кредиту, Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма) (а.с. 28-29), які є додатками №№ 2, 3 відповідно до договору № 2105769687729 від 26.02.2021 року.

Вищевказані документи підписано електронним підписом G1.

Невід`ємною частиною цього договору є Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Служба миттєвого кредитування»(а.с. 31-33).

26.02.2021 року на підставі укладеного договору ТОВ «Служба миттєвого кредитування» надало відповідачу грошові кошти в сумі 2000,00 грн. номер карти НОМЕР_1 , перерахунок яких здійснило ТОВ ФК «Вей фор пей», згідно договору про організацію переказів грошових коштів, укладеного між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ ФК «Вей фор пей» (а.с. 33 зворот).

Правовідносини, які виникли між сторонами у справі, врегульовані нормами ЦК України, Закону України «Про споживче кредитування», Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

Так відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право у встановленому законом порядку звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.ст. 628, 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За правилом ч.1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до положень ч.ч.1, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що відповідає письмовій формі правочину (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.

Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (вебсайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Статтями 5, 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» визначено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Частиною 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦК України, ГК України, а також іншими актами законодавства.

З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.

Оскільки у наявних в матеріалах справи договорах про надання фінансових послуг № 2105769664264 та № 2105769687729 від 26.02.2021 року, зазначені всі істотні умови кредитного договору, зокрема: сума кредиту, строк користування кредитом, процентна ставка за користування кредитом; вказані договори підписані власноручним електронним підписом відповідача (одноразовими ідентифікаторами відповідно L7, G1), суд вважає, що відсутні підстави вважати, що відповідач не підписувала кредитні договори та не була проінформованою про всі істотні умови кредитного договору.

Відповідно до норм ст.ст. 11, 525, 629 ЦК України підставами для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договір, який є обов`язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Різновидом договору є кредитний договір, який обов`язково укладається в письмовій формі (ст.ст. 1054, 1055 ЦК України, ст. 13 Закону України «Про споживчий кредит»).

Згідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому за змістом ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно зі ст. 1050 та ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) громадянину у розмірі та на умовах, встановлених договором, а громадянин зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Аналогічні положення містить норма ст. 1 Закону України «Споживче кредитування».

Відповідно ст. 1052 ЦК України у разі невиконання позичальником обов`язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов`язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.

За змістом положень ст.ст. 512-514, 516 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсягах і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно статті 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Нормами ст.ст. 1077-1079, 1082 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Положеннями ст. 18 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит здійснюється відповідно до цивільного законодавства з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит допускається фінансовій установі, яка відповідно до закону має право надавати кошти у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, та/або послуги з факторингу.

01.12.2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» (далі клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (далі ТОВ «Вердикт Капітал», фактор) було укладено договір факторингу № 1-12, відповідно до умов якого первісний кредитор зобов`язується відступити за плату право грошової вимоги у сумі 60183678,63 грн., а фактор зобов`язується, здійснивши фінансування в порядку передбаченому цим договором, прийняти право грошової вимоги до боржників, що належить клієнту, і стає новим кредитором за договорами про надання фінансових послуг, укладеними між клієнтом та боржниками (а.с. 41-45).

Відповідно до платіжного доручення № 307600018 від 03.12.2021 року (а.с. 49 зворот) ТОВ «Вердикт Капітал» сплатило ТОВ «Служба миттєвого кредитування» 5535543,12 грн. оплати згідно договору факторингу № 1-12 від 01.12.2021 року без ПДВ.

Також, 03.12.2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено акт приймання-передавання Реєстру Боржників за договором факторингу № 1-12 від 01.12.2021 року (а.с. 50) та акт приймання-передавання Реєстру Боржників в електронному вигляді за договором факторингу № 1-12 від 01.12.2021 року (а.с. 50 зворот).

Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу № 1-12 від 01.12.2021 року (а.с. 51-53) та копії Витягу з Додатку № 3 до договору факторингу № 1-12 від 01.12.2021 року (а.с. 54) до ТОВ «Вердикт Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 2105769664264 на загальну суму заборгованості за кредитом в розмірі 47430,40 грн., з яких: 5899,00 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту; 41531,04 грн. сума заборгованості по процентах.

Також, відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу № 1-12 від 01.12.2021 року (а.с. 51-53) та копії Витягу з Додатку № 3 до договору факторингу № 1-12 від 01.12.2021 року (а.с. 54 зворот) до ТОВ «Вердикт Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 2105769687729 на загальну суму заборгованості за кредитом в розмірі 16080,00 грн., з яких: 2000,00 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту; 14080,00 грн. сума заборгованості по процентах.

10.01.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» (далі первісний кредитор) та ТОВ «Коллект цент» (далі новий кредитор) було укладено договір № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до умов якого первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених у Додатках № 1 та № 3 до цього договору (реєстр боржників), включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників, за договорами позики (кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них. Новий кредитор сплачує первісному кредитору за права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим договором (а.с. 55-60).

10.01.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект цент» було укладено акт прийому-передачі Реєстру Боржників в електронному вигляді, права вимоги за якими відступаються за договором № 10-01/2023 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 10.01.2023 року (а.с. 61 зворот, 71), акт прийому-передачі Реєстру Боржників за договором № 10-01/2023 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 10.01.2023 року (а.с. 63, 70 зворот), а також 28.02.2023 року акт зарахування зустрічних однорідних вимог (а.с. 69-70).

19.11.2024 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект цент» було укладено додаткову угоду № 6 до договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 10.01.2023 року (а.с. 66-68), якою у зв`язку із виявленням технічної помилки (описки) було внесено зміни в Реєстри боржників, що є Додатками до договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 10.01.2023 року.

Відповідно до Реєстру боржників до договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 року (а.с. 73 зворот-75) та копії Витягу з Додатку № 1 до додаткової угоди № 6 від 19.11.2024 року до договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 року (а.с. 76) до ТОВ «Коллект цент» перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 2105769664264 на загальну суму заборгованості за кредитом в розмірі 86796,23 грн., з яких: 5899,36 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту; 80896,87 грн. сума заборгованості по процентах.

Також, відповідно до Реєстру боржників до договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 року (а.с. 71 зворот-73) та копії Витягу з Додатку № 3 до договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) пра вимоги від 10.01.2023 року (а.с. 75 зворот) до ТОВ «Коллект цент» перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 2105769687729 на загальну суму заборгованості за кредитом в розмірі 29425,80 грн., з яких: 2000,00 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту; 27425,80 грн. сума заборгованості по процентах.

Як зазначає позивач у позовній заяві, відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконала своїх договірних зобов`язань і згідно розрахунку допустилазаборгованість за договором про надання фінансових послуг № 2105769664264 від 26.02.2021 року, яка складає 86796,23грн., з яких 5899,36 грн. - заборгованості за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 80896,87 грн. заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги (а.с. 37 зворот-38). Однак, просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за вказаним договором позики в сумі 47430,40грн. та складається з: 5899,36 грн. - заборгованості за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 41531,04 грн. заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.

Також, відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконала своїх договірних зобов`язань і згідно розрахунку допустила заборгованість за договором про надання фінансових послуг № 2105769687729 від 26.02.2021 року, яка складає 29425,80грн., з яких 2000,00 грн. - заборгованості за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 27425,80 грн. заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги (а.с. 39).

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За погодженими умовами договором про надання фінансових послуг № 2105769664264, 2105769687729 від 26.02.2021 року встановлено строк дії договору 16 днів і процентну ставку на рівні 2,00% на день за користування кредитом. А тому, загальний розмір процентів, який зобов`язана сплатити позичальник за вищевказаний період становить за договором про надання фінансових послуг № 2105769664264 від 26.02.2021 року 1888 грн. 00 коп. (5900 х 16 х 2,00%), а за договором про надання фінансових послуг № 2105769687729 від 26.02.2021 року 640 грн. 00 коп. (2000 х 16 х 2,00%).а

Заявляючи до стягнення заборгованість за договором саме зі сплати процентів у розмірі 41531,04 грн. за договором про надання фінансових послуг № 2105769664264 від 26.02.2021 року та в розмірі 27425,80 грн. за договором про надання фінансових послуг № 2105769687729 від 26.02.2021 року позивач не обґрунтовує правомірність такого нарахування після закінчення строку дії договору.

Суд зазначає, що умови договору не містять положень пролонгації строку його дії, відсутні докази такої пролонгації.

Нормами ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною першою статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі №202/4494/16-ц (провадження №14-318цс18) наголошується, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року у справі №910/4518/16 вказала, що зазначене благо виникає у позичальника саме внаслідок укладення кредитного договору. Невиконання зобов`язання з повернення кредиту не може бути підставою для отримання позичальником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, а отже - і для виникнення зобов`язання зі сплати процентів відповідно до статті 1048 ЦК України.

Суд не вбачає підстав для нарахування вказаних процентів в період поза строком кредитування. Крім того, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б свідчили про вчинення позичальником дій, щодо продовження строку кредитування.

Щодо нарахування відсотків «до повного погашення заборгованості», то суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 05 квітня 2023 року в справі № 910/4518/16, з урахуванням умов договору, укладеного відповідачем.

Зокрема Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що «для вирішення подібних спорів важливим є тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за "користування кредитом"). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав)».

Із розрахунку заборгованості про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором № 2105769664264 від 26.02.2021 року, вбачається, що ОСОБА_1 19.03.2021 року та 04.04.2021 року було здійснено погашення заборгованості по відсотках на загальну суму 5064,56 грн., та заборгованість по тілу кредиту на суму 0,64 грн. Враховуючи те, що відповідачем було здійснено погашення на загальну суму 5065,20 грн., то проценти, які звичайною платою за користування грошима, нараховані за період до прострочення боржника відповідно до умов договору та ч. 1 ст. 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит) у розмірі 1888,00 грн. є погашеними. Отже, решту сплаченої нею суми з розмірі 3177,20 грн. (5066,20-1888,00) слід зарахувати як погашення за тілом кредиту.

Дослідивши зібрані в справі докази, достатність та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення заявлених вимог та на користь позивача підлягає стягнення заборгованістьза договором про надання фінансових послуг № 2105769664264 від 26.02.2021 року в розмірі 2722грн. 20 коп., що становить заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту).

Із розрахунку заборгованості про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором № 2105769687729 від 26.02.2021 року, вбачається, що ОСОБА_1 19.03.2021 року та 04.04.2021 року було здійснено погашення заборгованості по відсотках на загальну суму 1716,80 грн. Враховуючи те, що відповідачем було здійснено погашення на загальну суму 1716,80 грн., то проценти, які звичайною платою за користування грошима, нараховані за період до прострочення боржника відповідно до умов договору та ч. 1 ст. 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит) у розмірі 640,00 грн. є погашеними. Отже, решту сплаченої відповідачем суми з розмірі 1076,80 грн. (1716,80-640,00) слід зарахувати як погашення за тілом кредиту.

Дослідивши зібрані в справі докази, достатність та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення заявлених вимог та на користь позивача підлягає стягнення заборгованістьза договором про надання фінансових послуг № 2105769687729 від 26.02.2021 року в розмірі 923грн. 20 коп., що становить заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

При такому вирішенні позову, з відповідача слід стягнути на користь позивача понесені судові витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 126 грн. 20 коп. (платіжна інструкція кредитного переказу коштів № 0602290097 від 23.01.2026 року, а.с. 112).

Щодо витрат за надання правничої допомоги.

За правилами ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

На підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 25000,00 грн. позивачем до позовної заяви додано копію Договору № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01.07.2024 року (а.с. 83-85), копію заявки на надання юридичної допомоги № 1020 від 01.12.2025 року (а.с. 88 зворот), копію витягу з Акту № 17 про надання юридичної допомоги від 31.12.2025 року, з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відповідно до даної Витягу з акту обсяг наданих послуг адвокатським об`єданням «Лігал ассістанс» складає 25000,00 грн., з яких: 4000,00 грн. надання усної консультації з вивчення документів; 18000,00 грн. складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду; 3000,00 грн. письмова (вивчення документації клієнта з посиланням на нормативно-правові акти та підготовкою аналітичної довідки щодо судової практики).

Суд враховує, що при визначенні суми відшкодування витрат за надання правничої допомоги суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України, від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових витрат та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада від 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний характер.

У постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного цивільного суду від 02 жовтня 2019 року у справі N 211/3113/16-ц (провадження N 61-299св17), від 06 листопада 2020 року у справі № 760/11145/18 (провадження № 61-6486св19) зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд враховує, що категорія справ про стягнення заборгованості за кредитним договором не є складною. З урахуванням кваліфікації і досвіду адвоката заявлені до відшкодування витрати в розмірі 25000,00 грн. є явно неспівмірними з обсягом наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг), не відповідають критеріям реальності адвокатських витрат (дійсності, необхідності) та розумності.

Отже, на підставі наведеного, суд приходить до висновку, що обґрунтованими є вимоги про стягнення із відповідача на користь позивача 4000,00 грн. витрат за надання правничої допомоги.

На підставі наведеного, ст.ст. 207, 512, 514, 516, 525, 526, 530, 610, 611, 612, 625, 629, 631, 638, 1049, 1050, 1054, 1077, 1078, 1080, 1082, 1084 ЦК України, Закону України «Про електронну комерцію», керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 141, 247, 263-265, 268, 273, 354-355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», юридична адреса: вул. Мечнікова, 3, офіс 306, м. Київ, код ЄДРПОУ 44276926, заборгованість за кредитними договорами у загальному розмірі 3645 (Три тисячі шістсот сорок п`ять) грн., а саме за:

- за договором про надання фінансових послуг № 2105769664264 від 26.02.2021 року в розмірі 2722(Дві тисячі сімсот двадцять дві) грн. 20 коп., що становить заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту);

- за договором про надання фінансових послуг № 2105769687729 від 26.02.2021 року в розмірі 923(Дев`ятсот двадцять три) грн. 20 коп., що становить заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», юридична адреса: вул. Мечнікова, 3, офіс 306, м. Київ, код ЄДРПОУ 44276926, 126 (Сто двадцять шість) грн. 20 коп. понесених позивачем судових витрат та 4000 (Чотири тисячі) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ГоловуючийН. І. ЛУЩАК