Ухвала суду № 135533290, 03.04.2026, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/5365/24

Провадження № 1-кп/346/285/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2026 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

у складі головуючого судді: ОСОБА_1

з участю: секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора . ОСОБА_3 ,

обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6

захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8

ОСОБА_9 ,

представника ОСОБА_10 як

особи, яка вважає себе власником майна, адвоката ОСОБА_11 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_11 , поданого в інтересах ОСОБА_10 як особи, яка вважає себе власником майна, про скасування арешту майна,

в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.12.2022 року за № 12022090000000440, про обвинувачення:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Буськ, Львівської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України;

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та жителя АДРЕСА_2 , громадянина України;

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Коломия, Івано-Франківської області, жителя АДРЕСА_3 , громадянина України;

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 - ч. 1 ст. 366 КК України,

ВСТАНОВИВ:

03.04.2026 року ОСОБА_10 , в інтересах якої діє адвокат ОСОБА_11 , подала клопотання про скасування арешту майна, в якому просить скасувати арешт майна, накладений під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 28.08.2024 року (справа № 344/15818/24), із забороною розпорядження, а саме арешту автомобіля марки «LAND ROVER», моделі «RANGE ROVER SPORT», 2014 року випуску, державний номерний знак « НОМЕР_1 », номер кузова « НОМЕР_2 », номер двигуна НОМЕР_3 , (свідоцтво про реєстрацію ЗТ НОМЕР_4 , дата реєстрації - 04.08.2023 р.).

В обґрунтування клопотання вказано, що в зазначеній ухвалі від 28.08.2024 р. слідчий суддя дійшов висновку про необхідність накладення арешту на вказане та інше майно з метою забезпечення його конфіскації як виду покарання, і вартість такого майна на час накладення арешту не була визначена, так як оцінка його вартості потребувала спеціальних знань та проведення відповідної експертизи. Поряд з тим, з часу накладення вказаного арешту (28.08.2024 р.) до дня подання даного клопотання (03.04.2026 р.) органом досудового розслідування не було ініційовано проведення відповідних експертних досліджень з метою визначення вартості вказаного автомобіля марки LAND ROVER».

Станом на день формування даного клопотання (03.04.2026 р.) дане кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду, однак, стороною обвинувачення не заявлено клопотання про необхідність проведення експертних досліджень відносно зазначеного майна з метою визначення його вартості. Отже, для досягнення мети накладення арешту, яку визначив слідчий суддя в зазначеній ухвалі від 28.08.2024 р., орган досудового розслідування на стадії досудового розслідування, а на стадії судового провадження його процесуальне керівництво не вжило жодних, вказаних заходів, що наштовхує на думку про відсутність потреби в проведенні експертних досліджень.

Вказане, на думку адвоката ОСОБА_11 , свідчить про відсутність потреби в подальшому арешті майна у визначеному обсязі та явно не узгоджується зі стандартами «розумних строків».

У клопотанні також вказано, що сторона обвинувачення інкримінує обвинуваченим ОСОБА_6 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вчинення кримінально протиправних дій, внаслідок яких спричинено майнову шкоду (збитки) в загальному розмірі 1 379 474 грн. 66 коп. Однак, вартість квартири АДРЕСА_4 , яка на праві приватної власності належить обвинуваченому ОСОБА_6 , суттєво перевищує вищевказану суму. Наведене свідчить про непропорційність застосованого заходу забезпечення кримінального провадження.

Крім того, у клопотанні зазначено, що в ОСОБА_10 та обвинуваченого ОСОБА_6 наявні двоє малолітніх дітей. У сім`ї, яка складається з двох дорослих осіб та двох малолітніх дітей, накладено арешт на обидва транспортні засоби. Враховуючи вік дітей, необхідність забезпечення їм належної якості освіти, автомобіль є необхідною річчю для задоволення вказаних потреб.

Згаданий автомобіль марки «LAND ROVER» належить ОСОБА_10 , а тому вона використовувала його для задоволення базових потреб та в інтересах дітей, вихованням яких займається саме вона. Крім того, діти щодня відвідують заклад дошкільної освіти та школу, а тому ОСОБА_10 зобов`язана відвозити їх на заняття та уроки, а також забирати після їх завершення.

Отже, цей автомобіль необхідний ОСОБА_10 для забезпечення її нормальної життєдіяльності та змоги займатися вихованням і розвитком дітей.

що вказаний автомобіль придбано за час перебування ОСОБА_10 та обвинуваченого ОСОБА_6 у шлюбі, внаслідок чого цей транспортний засіб вважається об`єктом права їх спільної сумісної власності.

Крім того, 02.04.2026 року вказаним подружжям укладено договір про поділ майна подружжя, який (договір) посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського районного нотаріального округу ОСОБА_12 та зареєстрований в реєстрі за № 310. Згідно зі змістом цього договору даний автомобіль переходить в особисту приватну власність ОСОБА_10 , а автомобіль марки «MINI COOPER», моделі «COUNTRYMAN», номер кузова НОМЕР_5 , 2013 року випуску, держаний номерний знак « НОМЕР_6 » (свідоцтво про реєстрацію Т3 НОМЕР_7 , дата реєстрації - 23.12.2023 р.) - в особисту приватну власність обвинуваченого ОСОБА_6 .

В цьому договорі також вказано, що подальше володіння, користування і розпорядження таким майном здійснюється сторонами самостійно, на власний розсуд і не потребує додаткової згоди другого з подружжя.

Представник особи, яка вважає себе власником майна, адвокат ОСОБА_11 в судовому засіданні 03.04.2026 року просить задовольнити вказане клопотання.

Прокурор в даному судовому засіданні заперечила проти задоволення клопотання, оскільки майно обвинуваченого ОСОБА_6 арештоване з метою забезпечення конфіскації такого майна.

Інші учасники судового розгляду вважають, що розглядуване клопотання підлягає задоволенню з підстав, які вказані адвокатом ОСОБА_11 .

Суд, заслухавши вказаних учасників кримінального провадження, вивчивши вказане клопотання та необхідні матеріали судового провадження, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 28.08.2024, постановленою в справі № 344/15818/24, накладено арешт із забороною відчуження та розпорядження на:

-двокімнатну квартиру АДРЕСА_4 , загальною площею 77, 6 кв. м. (реєстраційний номер майна: 1861037980000, номер в РПВН: 31521528);

-автомобіль марки «LAND ROVER», моделі «RANGE ROVER SPORT», номер кузова НОМЕР_2 , номер двигуна НОМЕР_3 , 2014 року випуску, державний номерний знак « НОМЕР_1 » (свідоцтво про реєстрацію ЗТ НОМЕР_4 , дата реєстрації - 04.08.2023 р.);

-автомобіль марки «MINI COOPER», моделі «COUNTRYMAN», номер кузова НОМЕР_5 , 2013 року випуску, держаний номерний знак « НОМЕР_6 » (свідоцтво про реєстрацію Т3 НОМЕР_7 , дата реєстрації - 23.12.2023 р.), до його скасування у встановленому КПК України порядку.

Згідно з даними свідоцтва про шлюб серії « НОМЕР_8 (актовий запис № 198 від 21.03.2015 року), виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції в м. Києві того ж дня, обвинувачений ОСОБА_6 та ОСОБА_10 зареєстрували шлюб у вказану дату.

Як вказано вище, судом встановлено, що зазначений автомобіль марки «LAND ROVER» зареєстрований 04.08.2023 року, тобто в період зазначеного шлюбу, за обвинуваченим ОСОБА_6 .

Відповідно до положень ст.60 Сімейного кодексу України (далі СК України) майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Отже, вказаний автомобіль марки «LAND ROVER» відповідно до положень вказаної норми СК України вважається таким, що належить обвинуваченому ОСОБА_6 та ОСОБА_10 на праві спільної сумісної власності подружжя.

Згідно з правилами , передбаченими ст.69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою. Договір про поділ житлового будинку, квартири, іншого нерухомого майна, а також про виділ нерухомого майна дружині, чоловікові зі складу усього майна подружжя має бути нотаріально посвідчений.

Згідно з положеннями ч.1 ст.70 цього Кодексу у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Судом встановлено, що відповідно до змісту договору про поділ майна подружжя, який укладений 02.04.2026 року між вказаним подружжям, посвідчений того ж дня приватним нотаріусом Івано-Франківського районного нотаріального округу ОСОБА_12 та зареєстрований в реєстрі за № 310, даний автомобіль марки «LAND ROVER», моделі «RANGE ROVER SPORT», перейшов в особисту приватну власність ОСОБА_10 . В цьому договорі також вказано, що подальше володіння, користування і розпорядження таким майном здійснюється сторонами самостійно, на власний розсуд і не потребує додаткової згоди другого з подружжя.

Відповідно до ч.3 ст.41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на вільне володіння своїм майном, яке звичайно називається правом на власність.

Критерії правомірності втручання держави у право власності закладені у ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та утворюють «трискладовий тест», за допомогою якого має відбуватися оцінка відповідного втручання: 1) законність втручання; 2) легітимна мета; 3) пропорційність між використовуваними засобами і переслідуваною метою та уникнення покладення на власника надмірного тягаря.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі АГОСІ проти Об`єднаного Королівства). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

У справі «Раймондо проти Італії» («Raimondo v. Italy», рішення 24.01.1994 р.) заявник скаржився на контроль за використанням власності у зв`язку з провадженням кримінального розслідування, не знайшовши у цьому випадку порушення ст.1 протоколу № 1, Суд відзначив порушення в тому, що уряд не вжив швидких заходів для того, щоб знову надати в повноправне користування власність після закінчення відповідних розслідувань (п.35).

Як передбачено ч.1 ст. 131 цього Кодексу заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 132 цього Кодексу застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч.1 ст.174 цього Кодексу підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

На підставі наведеного судом встановлено, що накладення арешту на вказаний автомобіль марки «LAND ROVER», який 02.04.2026 року виділено ОСОБА_10 як одному з подружжя в порядку поділу їх майна на підставі вказаного договору про такий поділ, не може продовжувати існувати з метою забезпечення можливої в майбутньому конфіскації майна обвинуваченого ОСОБА_6 , адже вказаний об`єкт уже не належить цьому обвинуваченому станом на 03.04.2026 року. Крім того, є очевидним, що вказаний арешт перешкоджає ОСОБА_10 зареєструвати за собою даний транспортний засіб та позбавляє можливості розпорядитися ним.

Отже, клопотання підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ч. 3 ст. 41 Конституції України, керуючись статтями 98, 100, 131, 132 170, 174 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

клопотання задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 28.08.2024 року на автомобіль марки «LAND ROVER», моделі «RANGE ROVER SPORT», 2014 року випуску, державний номерний знак « НОМЕР_1 » номер кузова НОМЕР_2 , номер двигуна НОМЕР_3 ,

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя : ОСОБА_1