Ухвала суду № 135532588, 01.04.2026, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/5131/23

№ 1-кс/183/432/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2026 року м. Самар Дніпропетровської області

Слідчий суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши матеріали скарги ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого Другого СВ ТУ ДБР у м. Краматорську щодо неприйняття процесуального рішення за результатами розгляду клопотання, -

в с т а н о в и в :

18.03.2026 року до суду надійшла вищевказана скарга, згідно якої ОСОБА_3 просив:

- визнати протиправною бездіяльність слідчого Другого СВ ТУ ДБР у м. Краматорську ОСОБА_4 , яка полягає у невинесенні вмотивованої постанови за результатами розгляду клопотання ОСОБА_3 від 03.02.2026 року;

- скасувати рішення слідчого, оформлене листом від 06.02.2026 року № 13-0 3036/26-кр, про відмову у розгляді клопотання;

- зобов`язати слідчого ОСОБА_4 повторно розглянути клопотання ОСОБА_3 від 03.02.2026 року та прийняти за його результатами рішення у формі Постанови, як того вимагає ст. 220 КПК України.

В обґрунтування скарги заявник вказує, що 03.02.2026 року ним було подано клопотання слідчому ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 62021050010000357 щодо надання інформації про матеріали справи.

06.02.2026 року він отримав відповідь за підписом слідчого ОСОБА_4 (лист № 13-02-3036/26-кр), у якій останній відмовив у задоволенні клопотання посилаючись на те, що провадження закрите, а отже ст. 220 КПК України не застосовуються.

Вважає дії слідчого незаконними, а форму надання відповіді (лист заміст постанови) - протиправною бездіяльністю з огляду на наступні аргументи.

Порушення форми рішення (ст. 110, 220 КПК). Згідно з ч. 2 ст. 220 КПІ України, про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова. КПК України не передбачає такої форми відмови задоволенні клопотання як "Лист". Надання відповіді листом позбавляє його можливості оскаржити мотиви відмови по суті, оскільки оскарженню підлягають саме рішення (постанови) або бездіяльність. Слідчий ОСОБА_4 , підмінивши процесуальну Постанову інформаційним листом, ухилився від виконання імперативної вимоги закону.

Безпідставність посилання на закриття справи. Той факт, що кримінальне провадження закрите, не позбавляє слідчого (або керівника органу досудового розслідування) обов`язку розглядати звернення учасників провадження, які стосуються реалізації їхніх прав (зокрема права на ознайомлення з матеріалами для оскарження постанови про закриття). Відмовляючись навіть розглядати клопотання по суті, слідчий створює штучні перешкоди у доступі до правосуддя, що прямо заборонено ст. 24 КПК України.

Порушення права на захист. Відмова надати інформацію про статус та місцезнаходження матеріалів справи фактично унеможливлює його право на ефективне оскарження постанови про закриття провадження, гарантоване ст. 55 Конституції України.

Скаржник в судове засідання не з`явився, надав клопотання, про розгляд скарги без його участі, підтримавши її.

Слідчий в судове засідання не з`явився, просив розгляд скарги провести без його участі, при цьому до суду надав заперечення, мотивовані наступним.

У провадженні Самарівського міськрайонного суду перебуває скарга ОСОБА_3 на нібито бездіяльність слідчого ОСОБА_4 .

Разом з тим, твердження заявника про наявність бездіяльності є юридично необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам і вимогам кримінального процесуального законодавства України.

Слідчим Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, було розглянуто клопотання ОСОБА_3 від 03.02.2026 щодо надання відомостей по кримінальному провадженню №62021050010000357 від 30.07.2021, розпочатому за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України.

За результатами розгляду заявника було належним чином повідомлено, що вказане кримінальне провадження закрито постановою слідчого від 29.07.2025 у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.

Відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства України, закриття кримінального провадження є формою завершення досудового розслідування та тягне за собою припинення будь-якої процесуальної діяльності у його межах.

Після винесення постанови про закриття кримінального провадження:

- кримінальне провадження припиняє існування як активна стадія кримінального процесу;

- слідчий втрачає процесуальні повноваження на проведення слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій;

- відсутній обов`язок розглядати клопотання в порядку, передбаченому для стадії досудового розслідування.

У зв`язку з цим положення ст. 220 КПК України, які регулюють порядок розгляду клопотань сторін під час досудового розслідування, не підлягають застосуванню після закриття кримінального провадження, оскільки ця норма функціонально пов`язана виключно з існуванням активної стадії досудового розслідування.

Таким чином, у даному випадку відсутній предмет застосування ст. 220 КПК України, а також відсутній будь-який процесуальний обов`язок слідчого ухвалювати рішення за результатами поданого клопотання.

Зазначена правова позиція повністю узгоджується з усталеною практикою Верховного Суду.

Так, у постанові Верховного Суду від 16.05.2019 у справі №757/22594/18- к зазначено, що обов`язок слідчого розглядати клопотання в порядку ст. 220 КПК України виникає виключно під час здійснення досудового розслідування.

У постанові Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №991/5920/19 підкреслено, що оскарженню підлягає лише така бездіяльність, яка полягає у невиконанні процесуального обов`язку, прямо передбаченого КПК України, а відсутність такого обов`язку виключає можливість задоволення скарги.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 10.12.2020 у справі №761/40449/19 наголошено, що процесуальні механізми, передбачені КПК України, у тому числі ст. 220 КПК України, застосовуються виключно в межах досудового розслідування та не можуть бути реалізовані після його завершення, зокрема у разі закриття кримінального провадження.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.04.2021 у справі №991/7550/20, відповідно до якої відсутність у слідчого процесуальних повноважень виключає можливість визнання його бездіяльності протиправною.

Отже, з урахуванням наведеного, відсутність стадії досудового розслідування у кримінальному провадженні №62021050010000357 від 30.07.2021 виключає, як можливість застосування ст. 220 КПК України, так і наявність будь-якого процесуального обов`язку слідчого, невиконання якого могло б бути предметом судового контролю.

Фактично заявник намагається застосувати процесуальні механізми, передбачені для стадії досудового розслідування, до кримінального провадження, яке вже завершене, що суперечить вимогам кримінального процесуального законодавства України.

Відповідно до положень ст. 303 КПК України, предметом оскарження може бути лише така бездіяльність слідчого, яка полягає у невиконанні процесуального обов`язку. У даному випадку такий обов`язок відсутній, що виключає можливість визнання дій слідчого бездіяльністю.

З урахуванням викладеного, скарга ОСОБА_3 є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.

За таких обставин задоволення скарги фактично означатиме визнання неіснуючого процесуального обов`язку та покладення на слідчого функцій, не передбачених кримінальним процесуальним законом, що прямо суперечить принципу законності та усталеній практиці Верховного Суду, а отже є юридично неможливим.

Просив відмовити в задоволенні скарги.

За таких обставин слідчий суддя вважає, за можливе розглядати клопотання без участі скаржника та прокурора.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 107 КПК України рішення про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час досудового розслідування приймає особа, яка проводить відповідну процесуальну дію. Фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим і здійснюється в порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Слідчий суддя, дослідивши письмові докази, визнає скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Зважаючи на ст. 22, 26 КПК України та враховуючи імперативно встановлені скорочені терміни розгляду скарг в порядку ст. 303 КПК України, а також те, що кожна сторона про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином і з урахуванням принципу диспозитивності була наділена судом можливістю скористатися своїм правом надати докази на підтвердження своїх вимог і заперечень, скаржник просив розглянути скаргу у свою відсутність, суд вважає за можливе розглянути скаргу у відсутність скаржника.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Статтею 2 КПК України встановлено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Доступ до правосуддя є одним із основоположних принципів верховенства права, гарантованим Конституцією України (ч. 2 ст. 55, п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 7, ч. 6 ст. 9, ст. 24 КПК).

Конституційний Суд України у своїх рішеннях висловив правову позицію щодо права на оскарження судових рішень і доступу до правосуддя, згідно з якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або має місце інше пригнічення прав і свобод; відмова суду в прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі ст. 64 Конституції не може бути обмежене (Рішення від 25.12.1997 р. № 9-зп, Рішення від 25.04.2012 р. № 11-рп/2012).

Відповідно до КПК України окремою формою судової діяльності є судовий контроль за додержанням законів органами дізнання, досудового слідства та прокурором, який реалізує слідчий суддя. Зміст і характер такої діяльності щодо судового контролю в рамках кримінального процесу пов`язаний передусім із необхідністю забезпечення прав і свобод людини на стадії досудового розслідування кримінального провадження. При цьому в нормах КПК простежується оперативний характер здійснення слідчим суддею повноважень з приводу судового контролю та невідкладність у вирішенні питань про відновлення порушених прав і свобод заінтересованих осіб.

Главою 26 КПК України передбачена можливість оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого та прокурора під час досудового розслідування.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні, окрім іншого, може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

Відповідно до вимог ч.2 ст.55 КПК України права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.

Як убачається з матеріалів справи, 03 лютого 2026 року ОСОБА_3 подано клопотання слідчому ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 62026050020000003 щодо надання інформації про матеріали справи № 62021050010000357.

06 лютого 2026 року заявник отримав відповідь за підписом слідчого (лист № 13-02-3036/26-кр), у якій слідчий відмовив у задоволенні клопотання, посилаючись на те, що кримінальне провадження № 62021050010000357 закрите, а отже ст. 220 КПК України не застосовується.

Водночас, слідчий суддя звертає увагу нс той факт, що інформація, яку просив надати ОСОБА_3 не стосувалась здійснення будь-яких дій у закритому кримінальному провадженні № 62021050010000357, а затребувана заявником на підставі ст.ст. 56, 220 КПК України з метою збирання доказів у кримінальному провадженні № 62026050020000003.

Суд зазначає, що постановлення слідчим суддею ухвали, яка зобов`язує сторону обвинувачення вчинити певну дію, саме по собі не відновлює завершене досудове розслідування і, відповідно, перебіг його строку, але може стати підставою для його відновлення стороною обвинувачення.

Крім того, процесуальні рішення або дії, які не призвели до вчинення слідчих (розшукових дій), такі як розгляд клопотань сторони захисту, не поновлює перебіг строку досудового розслідування.

За таких обставин, суд приходить до переконання, що скарга ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого Другого СВ ТУ ДБР у м. Краматорську щодо неприйняття процесуального рішення за результатами розгляду клопотання має бути задоволена частково, а саме в частині зобов`язання слідчого повторно розглянути клопотання ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого від 03.02.2026 року в рамках кримінального провадження № 62026050020000003.

В іншій частині скарги відмовити.

Своїм клопотанням ОСОБА_3 по суті просить лише повідомити (надати інформацію) про фізичну наявність матеріалів закритого кримінального провадження № 62021050010000357 в розпорядженні слідчого ТУ ДБР; формат зберігання матеріалів цього кримінального провадження; технічну можливість направлення їх електронних копій на адресу потерпілого.

Тому слідчий суддя не вказує про те, якою має бути форма розгляду даного клопотання, так як, відповідно до ч. 1 ст. 220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.

Щодо скасування рішення у формі «Листа», то такі дії не передбачені діючим кримінальними процесуальним законодавством, оскільки лист по суті не є процесуальним рішенням і не може бути скасованим.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого Другого СВ ТУ ДБР у м. Краматорську щодо неприйняття процесуального рішення за результатами розгляду клопотання задовольнити частково.

Зобов`язати уповноважену особу слідчого Другого СВ ТУ ДБР у м. Краматорську повторно розглянути клопотання ОСОБА_3 від 3 лютого 2026 року про надання інформації щодо фізичної наявності матеріалів закритого кримінального провадження № 62021050010000357 в розпорядженні слідчого ТУ ДБР; формату зберігання матеріалів цього кримінального провадження; технічну можливість направлення їх електронних копій на адресу потерпілого в рамках кримінального провадження № 62026050020000003.

В іншій частині скарги відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана сторонами кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду через Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1