Ухвала суду № 135531999, 08.04.2026, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/3702/26

Провадження № 6/211/250/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2026 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Н.О. Сарат,

за участю секретаря судового засідання С.М. Зоріній,

розглянувши в м. Кривому Розі подання головного державного виконавця Дружківського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Такунова Сергія Володимировича про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон боржника ОСОБА_1 ,-

встановив:

головний державний виконавець Такунов С.В. звернувся до суду з поданням, вказавши, що на виконанні у Дружківського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України знаходиться виконавче провадження № 76709122 з виконання Виконавчого листа № 1-кн/229/1270/2024 виданий 02.10.2024 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 моральної шкоди в розмірі 15000,00 грн.

За вказаним виконавчим документом боржником є - ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який згідно матеріалів виконавчого провадження є громадянином Україна. Відповідно до статей 3, 4, 24, 25, 26 Закону України ГІро виконавче провадження, виконавцем 06.12.2024 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою боржника зобов`язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження. Рішення на сьогоднішній день боржником не виконано, декларацію не надано, будь яких дій спрямованих на його виконання не здійснено, що суперечить вимогам частини п`ятої статті 19 Закону України "Про виконавче провадження". Під час виконання рішення суду виконавцем встановлено, що згідно інформації наданої на запити у боржника наявне майно: Будинок - ресстраційний/кадастровий номер 2507842214120, місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; Земельна ділянка - реєстраційний/кадастровий номер 1411700000:00:002:0418; Автомобіль - РЕНО, реєстраційний номер НОМЕР_2 ,УШ/номершасі (кузова, рами): на все майно боржника постановою державного виконавця № 76709122 від 04.11.2025 накладений арешт та встановлена заборона його відчуження. Автомобіль постановою державного виконавця від 04.1 1.2025 оголошено у розшук. У боржника відкриті банківські рахунки в АТ КБ «Приватбанк» та ЛТ «Сенс Банк» на які постановою державного виконавця від 06.12.2024 накладений арешт. Виконавцем 02.02.2026 на адресу боржника надсилались виклики (копії додаються) щодо явки до виконавця для надання пояснень щодо причин невиконання рішення суду, однак ОСОБА_1 па виклики не з`явився, про причини неявки не повідомив виконавця. ОСОБА_1 Отримував доходи протягом 2025 року в ТО В «ТРЕЙДМАСИВ» (ЄДРПОУ 41457250), однак кошти по рішенню суду не сплачує. На запит виконавця Державною прикордонною службою України (10.03.2026)повідомлено про те, що ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_1 , не перетинав державний кордон України. 30.03.2026 державним виконавцем відділу спрямований запит до Державної Міграційної служби щодо наявності у ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 паспорту громадянина України для виїзду за межу України. Однак станом на 01.04.2026 відповідь до відділу не надходила. Враховуючи викладене, рішення до теперішнього часу не виконано, а боржник ухиляється від виконання його, не вживає заходів щодо виконання рішення за рахунок належного йому майна і доходів.

В судове засідання державний виконавець не з`явився, тому суд вважає необхідним розглянути подання за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що подання не підлягає задоволенню виходячи з наступних мотивів.

Судом встановлено, що на виконанні в Дружківського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України знаходиться виконавче провадження № 76709122 з виконання Виконавчого листа № 1-кн/229/1270/2024 виданий 02.10.2024 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 моральної шкоди в розмірі 15000,00 грн.

Відповідно до статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі статтею 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права та свободи, не передбачені в Конвенції та в Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, виключно зі своєю власною волею. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав та свобод інших осіб.

Відповідно до статті 313 ЦК України фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена в здійсненні права на пересування лише у випадках, установлених законом.

Це право віднесено в ЦК України до особистих немайнових прав фізичної особи, а саме: до особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи.

Згідно із частиною 3 статті 269 ЦК України особисті немайнові права тісно пов`язані з фізичною особою. Остання не може відмовитися від особистих немайнових прав, а також не може бути їх позбавлена.

Відповідно до положень частин 1, 3 статті 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення; суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

Пунктом 19 частини 3 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов`язань за рішенням.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в`їзд в Україну громадян України», громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням - до виконання зобов`язань.

Зі змісту наведених норм вбачається, що тимчасове обмеження у праві виїзду боржника за межі України можливе лише за умов саме ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього за рішенням суду. На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов`язань повинен вже відбутися і бути об`єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

Обов`язок доказування факту ухилення боржника від виконання зобов`язань відповідно до статей 12, 81 ЦПК України покладається в даному випаду на державного виконавця, який звертається до суду із відповідним поданням.

Під поняттям «ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням» варто розуміти будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які не залежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Отже, сама по собі наявність в особи невиконаних зобов`язань, покладених на неї судовим рішенням, не є підставою для обмеження її у праві виїзду за межі України.

Оскільки в матеріалах подання докази отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження та виклики до державного виконавця відсутні, вважати боржника таким, що належним чином повідомлений про свої права та обов`язки у виконавчому провадженні, неможливо. Через необізнаність боржника про відкрите стосовно нього виконавче провадження, умисел на ухилення від виконання остаточного судового рішення не є доведеним.

Звертаючись до суду із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, державний виконавець не надав доказів того, що боржник знає про зобов`язання, але ухиляється від його виконання, вчиняє дії, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання зобов`язання за виконавчими провадженнями, маючи фінансову можливість виконати боргові зобов`язання, свідомо не робить цього без поважних причин, тому суд доходить висновку про те, що підстави для обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду відсутні.

Керуючись ст. 441 ЦПК України, суд, -

постановив:

в задоволенні подання головного державного виконавця Дружківського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Такунова Сергія Володимировича про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон боржника ОСОБА_1 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Дніпровського апеляційного суду.

Повний текст ухвали складено 08 квітня 2026 року.

Суддя: Н. О. Сарат