Рішення № 135528737, 08.04.2026, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

справа № 489/10071/25 провадження №2/489/797/26

РІШЕННЯ

Іменем України

08 квітня 2026 року м. Миколаїв

Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Коваленка І.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомленням учасників справи (в письмовому провадженні) цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» (далі - ТОВ «Цикл Фінанс») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

встановив:

У грудні 2025 року ТОВ «Цикл Фінанс» через систему «Електронний суд» звернулось до суду з позовом в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 2022133320 від 27.12.2018 у розмірі 6914,25 грн., а також 2422,40 грн. судового збору та 3000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Як на підставу позовних вимог вказано, що 27.12.2018 між Акціонерним товариством «ОТП Банк» (далі АТ «ОТП Банк») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2022133320, відповідно до якого відповідач отримав кредит, який зобов`язалася повернути в порядку і строки передбачені договором та зі сплатою передбачених цим договором плати за користування кредитом.

Відповідачем належним чином кредитні зобов`язання не виконані, внаслідок чого утворилася заборгованість.

Право грошової вимоги за кредитним договором № 2022133320 від 27.12.2018 позивач набув відповідно до Договору факторингу № 12/4/21 від 12.04.2021,укладеного між ТОВ «Цикл Фінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп», які ним були набуті на підставі Договору факторингу № 437/ФК/20 від 11.12.2020, укладеним між ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп» та Товариством з обмеженою діяльності «Діджи Фінанс» (далі ТОВ «Діджи Фінанс»), які раніше були відступлені по договору № 11/2/20 від 11.12.2020, укладеним між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Діджи Фінанс»

На підставі договору факторингу позивач набув право вимоги заборгованості по кредитному договору, яка становить 6914,25 грн., з якої 5129,49 грн. заборгованість по кредиту, 0,68 грн. по відсотках, 1784,08 грн. по комісії і 0,00 грн. пені.

Так як станом на день звернення до суду заборгованість за кредитним договором відповідачем добровільно не погашена, позивач просить стягнути її в судовому порядку.

Ухвалою Інгульського районного суду міста Миколаєва від 18.12.2025 справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи.

Ухвалою суду від 16.02.2026 продовжено розгляд справи в зв`язку із повторним направленням відповідачу копій ухвали про відкриття провадження та матеріалів позовної заяви.

Про розгляд справи сторони повідомлені належним чином, в т.ч. шляхом неодноразового розміщення оголошення на офіційному веб сайті судової влади. Направлена на адресу відповідача судова кореспонденція повернута до суду поштовим зв`язком із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України вважається належним повідомленням сторони про судовий розгляд.

Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України не надходило.

Відзиву на позовну заяву відповідачем не надано.

Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Суд, дослідивши матеріали справи та встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Із матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що 27.12.2018 між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2022133320, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит в розмірі 9196,00 грн., з якого 8846,00 грн. на придбання товару у продавця, 350,00 грн. на сплату додаткових послуг Банку. День остаточного повернення кредиту - 27.12.2020. Комісія за управління кредитом становить 0 % від суми кредиту щомісячно (пункт 1.1).

Згідно пункту 1.2 договору, протягом дії кредитного договору для розрахунку процентів за користування кредитом застосовується фіксована процентна ставка в розмірі 0,01 % річних.

Графік платежів та розрахунок загальної вартості кредиту узгоджено сторонами договору в додатку № 1 до кредитного договору.

Із графіка платежів вбачається, що він включає платежі за надані супутні послуги колонка «інші послуги Банку (Додаткові послуги Банку (згідно з Тарифами). Плата по кредиту (щомісячна комісія)) 27.12.2008 становить 350,00 грн., що відповідає пункту 1.1 кредитного договору, з 28.01.2019 по 27.05.2020 щомісячно по 0,00 грн., а з 29.06.2020 по 27.12.2020 щомісячно по 275,88 грн., що не узгоджується із пунктом 1.1 кредитного договору, відповідно до якого комісія за управління кредитом становить 0 %.

До підписання кредитного договору відповідач ознайомилася і підписала паспорт споживчого кредиту.

Згідно специфікації до кредитного договору від 27.12.2018 сума кредиту на товар складає 8846,00 грн.

Придбання товару відповідачем підтверджується рахунком факторую № СФNІВ-0000007893 від 17.12.2018 на суму з ПДВ 9596,00 грн., чеком ТОВ «Комфі Трейд «Магазин «COMFY» від 27.12.2028 на суму 9596,00 грн. та видатковою накладною № ЧNІВ4-0087 від 27.12.2018 на суму 9596,00 грн.

Набуття позивачем права вимоги за кредитним договором позивач підтвердив наступними доказами:

- договором факторингу № 11/2/20 від 11.12.2020, укладеним між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Діджи Фінанс».

Згідно витягу з Додатку до вказаного договору факторингу, на дату відступлення права вимоги заборгованість позичальника ОСОБА_1 по кредитному договору № 2022133320 від 27.12.2018, продукт POS, складає 6914,25 грн., з якої заборгованість по тілу кредиту 5129,49 грн., по відсотках 0,68 грн., по комісії 1784,08 грн.;

- договором факторингу № 437/ФК-20 від 11.12.2020, укладеним між ТОВ «Діджи Фінанс» та ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп».

Згідно витягу з Додатку до вказаного договору факторингу, на дату відступлення права вимоги заборгованість позичальника ОСОБА_1 по кредитному договору № 2022133320 від 27.12.2018, продукт POS, складає 6914,25 грн., з якої заборгованість по тілу кредиту 5129,49 грн., по відсотках 0,68 грн., по комісії 1784,08 грн.;

- договором факторингу № 12/4/21 від 12.04.2021, укладеним між ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп» та ТОВ «Цикл Фінанс».

Згідно витягу з Додатку до вказаного договору факторингу, на дату відступлення права вимоги заборгованість позичальника ОСОБА_1 по кредитному договору № 2022133320 від 27.12.2018, продукт POS, складає 6914,25 грн., з якої заборгованість по тілу кредиту 5129,49 грн., по відсотках 0,68 грн., по комісії 1784,08 грн.

08.07.2025 ТОВ «Цикл Фінанс» направило на адресу відповідача вимогу про погашення кредитної заборгованості, яка станом на 08.07.2025 становила 6914,25 грн. і складається із 5129,49 грн. заборгованість по кредиту, 0,68 грн. по відсотках та 1784,08 грн. по комісії. Вказану заборгованість просило погасити протягом 30 календарних днів з моменту отримання вимоги, але не пізніше 15.08.2025.

Вказана заборгованість відповідачем не погашена.

Правове обґрунтування та мотиви суду.

За правилами статей 526, 530, 610 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (статі 611 ЦК України).

Частиною першою статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом частини першої статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 638 цього ж Кодексу, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Верховний Суд у постанові від 07.04.2021 у справі № 478/300/19 зауважив, що під схваленням правочину можуть розумітися будь-які дії, спрямовані на виконання укладеного правочину, в тому числі, приймання майна для використання, реалізація інших прав та обов`язків відповідно до укладеного правочину.

У постанові від 12.04.2023 у справі № 569/15311/21 (провадження № 61-11750св22) Верховний Суд зазначив, що на позивача покладено обов`язок довести належними та допустимими доказами наявність та розмір заборгованості, який підлягає стягненню з позичальника на користь банку, а відповідач має довести, що у нього немає такого обов`язку щодо заборгованості, яка підлягає стягненню.

Відповідно до частин першої третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що відповідач уклав кредитний договір з позивачем, отримав та користувався кредитними коштами, що стверджується матеріалами справи, тобто використовував їх на власний розсуд, а отже відповідач був обізнаний, що кошти взяті в борг і підлягають поверненню на умовах визначених позивачем.

Належних та допустимих доказів на спростування зазначеного банком розміру заборгованості та контррозрахунку відповідачем не надано.

За приписами пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Отже, відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).

За змістом частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Таким чином, у спірних правовідносинах, позивач є новим кредитором відносно відповідача та в установленому законом порядку набув право вимоги заборгованості, що рахується за відповідачем, через неналежне виконання останнім зобов`язань за кредитним договором.

Враховуючи те, що кредитні кошти відповідачем не повернуті, що має наслідком порушення прав позивача, суд доходить висновку, що заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по тілу кредиту в розмірі 5129,49 грн. та процентам - 0,68 грн., які нічим не спростовані, є правомірними.

Щодо стягнення з відповідача комісії в розмірі 1784,08 грн. підстави для цього відсутні, оскільки відповідно до умов кредитного договору комісія встановлена в розмірі 0 % від суми кредиту. Інший розмір комісії та перелік супутніх послуг, за які сплачуватися комісія, кредитний договір не передбачає. Тому графік платежів в частині щомісячного нарахування комісії за останні місяці кредитування не відповідає умовам кредитного договору. Крім того, вказана в графіку платежів «щомісячна комісія» вказана без зазначення конкретної послуги банку, яка підлягає оплаті, що є порушенням прав позичальника, як споживача, та не відповідає положенням статей 11, 12 Закону України «Про споживче кредитування».

У зв`язку із частковим задоволенням позову, на підставі частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1797,17 грн. (2422,40 х 74,19%).

Вирішуючи питання про розподіл витрат на правничу допомогу, яка понесена позивачем в розмірі 3000,00 грн., суд враховує вимоги статей 137, 141 ЦПК України та бере до уваги складність справи, перелік наданих послуг, час, необхідний для складання позовної заяви, часткове задоволення позову, а також критерії розумності і співмірності.

При цьому, суд враховує висновки у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Надавши оцінку доказам щодо понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та зважаючи на те, що справа є незначної складності, в даній категорії спірних правовідносин наявна усталена судова практика, невеликий обсяг наданих доказів у справі та її розгляд в порядку спрощеного провадження, часткове задоволення позовних вимог, а також врахування необхідність дотримання критеріїв розумності та справедливості, суд приходить висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 2225,70 грн. (3000,00х74,19%).

Керуючись статями 4, 19, 141, 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 2022133320 від 27.12.2018 в загальному розмірі 5130,17 грн. (п`ять тисяч сто тридцять гривень 17 коп.), а також судовий збір в сумі 1797,17 грн. (одна тисяча сімсот дев`яносто сім гривень 17 коп.) судового збору та витрати на правничу допомогу в розмірі 2225,70 грн. (дві тисячі двісті двадцять п`ять гривень 70 коп.).

У іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс», код ЄДРПОУ 43453613, юридична адреса: м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського,8.

відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 08.04.2026.

Суддя І.В.Коваленко