Рішення № 135528619, 08.04.2026, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа №487/346/25

Провадження №2/487/142/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.04.2026 Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді Афоніної С.М., за участю секретаря судового засідання Щербатюк М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Миколаєва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Николаевдомсервис» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири

за участю:

представника позивача: Бурлакова М.О.

відповідача Серватинської М.П.

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Бурлаков М.О., який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Николаевдомсервис»про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 33976 грн., завданої внаслідок залиття квартири та моральної шкоди у розмірі 10000 грн.

Обґрунтовуючи позов зазначив, що позивачу на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 , на підставі договору дарування від 17.03.1997. В вересні 2024 року відбулось затоплення квартири позивача відповідачем, яка проживає в квартирі АДРЕСА_2 , власником якої є відповідач. 30.09.2024 позивач виявила затоплення своєї квартири. Згідно акту про наслідки залиття житлового приміщення від 07.10.2024, складеного комісією представників ТОВ «Николаевдомсервис»у присутності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проведено обстеження квартири з метою виявлення розміру заподіяної шкоди внаслідок залиття квартири.

Згідно з актом комісії в ході обстеження було виявлено: «квартира АДРЕСА_3 , розташована на першому поверсі двоповерхового житлового будинку, при вході в квартиру відчувається запах сирості. На стелі у коридорі спостерігаються жовті плями площею приблизно 1,8 кв.м. На стінах шпалери від вологи відклеїлися, площею приблизно 4,6 кв.м. В деяких місцях на поверхні виявлено плями плісняви чорного кольору. У кімнаті на стелі спостерігаються сліди затікання, шпалери частково відклеїлися площею приблизно 5,1 кв.м. На стелі виявлено сліди електричного замикання світло у кімнаті відсутнє. На стінах шпалери відклеїлися під ними утворилася пліснява чорного кольору. У санвузлі на стелі виявлені жовті плями від затікання, пінопластове оздоблення частково відклеїлося, приблизною площею 2,8 кв.м. по швах оздоблення спостерігаються сліди затікання в деяких місцях відбулося відшарування шпаклювального шару. Світло у санвузлі відсутнє. У кухні на стелі спостерігаються сліди затікання у вигляді плям жовтого кольору, площею приблизно 2,6 кв.м. Шпалери від стіни частково відклеїлися. Для встановлення причини затоплення членами комісії було запропоновано власнику квартири АДРЕСА_4 допустити комісію для огляду стану квартири на наявність слідів впливу води та характеру ушкоджень, а також для перевірки стану систем водопостачання, водовідведення та опалення. Власник квартири АДРЕСА_4 ОСОБА_2 відмовилася надати доступ комісії до водяних труб, про що у акті є відмітка особистої думки позивача та підписи учасників комісії присутніх при проведення обстеження тому причину затоплення квартири АДРЕСА_3 , яка знаходиться під квартирою АДРЕСА_4 було не встановлено.

Отже, оскільки квартира позивача знаходиться та ванна кімната безпосередньо знаходиться під квартирою відповідача є достатні підстави вважати, що затоплення відбулось саме з цієї квартири. При цьому в квартирі відповідача, на момент затоплення, тимчасово мешкав квартирант, який раптово наприкінці місяцю виїхав, залишився ключі від квартири сусідці ОСОБА_3 . Вважає, що причиною залиття стало недбале відношення власника квартири АДРЕСА_4 до використання мережі водопостачання, яка неналежним чином виконувала обов`язки щодо своєчасного проведення ремонту, заміні сантехнічного обладнання в квартирі, яка перебуває у її власності.

Відповідач добровільно відмовилась відшкодувати спричинені збитки.

Згідно зведеного кошторисного розрахунку ремонтно-будівельних робіт по ліквідації залиття квартири позивача, загальна вартість ремонтних робіт, з урахуванням ремонтних робіт, вартості устаткування, інших робіт, податку на додану вартість складає 33976 грн.

Також, позивачу, в результаті залиття квартири, було завдано моральної шкоди, яка полягає в тому, що вона зазнала душевних страждань, перенесла емоційне напруження, що спричинило також психологічний дискомфорт і моральні переживання, які погіршили її гармонійні умови життєдіяльності, призвели до порушення душевної рівноваги, суттєво порушило укладений спосіб життя, у зв`язку з чим погіршився стан її здоров`я, іноді почала страждати на безсоння, з`явилась необхідності звертатися до відповідача, адвоката, експерта, витрачаючи додаткові кошти, щоб привести квартиру до первісного стану. Враховуючи вказані обставини, які спричинили душевні страждання через залиття квартири, розмір відшкодування за завдану моральну шкоду позивач оцінює у 10000 гривень.

Ухвалою від 24.01.2025 відкрите провадження у справі.

17.02.2025 представник третьої особи подав до суду заяву про розгляд справи за відсутністю їхнього представника.

18.03.2025 адвокат Сікорська І.С. подала відзив на позов, в якому просила в задоволенні позову відмовити в повному обсязі та розглянути справу за відсутності сторони відповідача. В відзиві зазначила, що системний аналіз чинного законодавства щодо відшкодування шкоди свідчить проте, що предметом доказування у справі про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири, є обставини щодо факту залиття квартири, особи завдавача шкоди, причинного зв`язку між діями завдавала та наслідками у вигляді шкоди, вини завдавала шкоди у завданні збитків, розміру збитків, заподіяних внаслідок залиття квартири. Саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди.

При цьому, наданий позивачем Акт обстеження житлового приміщення квартири позивача від 07.10.2024 не містить усіх відомостей, передбчанних роз`ясненнями, наданими Міністерством з питань житлово-комунального господарства України від 29.12.2009 №12/20-11-1975 та п.2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 та по своєї формі не відповідає встановленому Додатку 4 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005, що свідчить проте, що Акт не є доказом протиправності поведінки щодо затоплення квартири позивача відповідачем. Крім того, в акті не встановлено дату затоплення, з приводу якого виник спір, в акті не підтверджено, що затоплення відбулось в жовтні 2024 року, а не 5-10 років потому. В акті встановлено, що під час обстеження квартири відповідача слідів затікання, пошкодження сантехнічного обладнання або прориву трубопроводів не виявлено, при подачі водопостачання відтоку води в квартирах АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 не виявлено. Комісією не встановлено причини ймовірного залиття та його час, не встановлено вини особи, що вчинила залиття, порушення саме відповідачем своїх зобов`язань щодо своєї власності, а також конкретних дій чи бездіяльності відповідача, внаслідок яких відбулось залиття квартири. Висновок експерта також не встановлює дійсної причини залиття, тому не може бути належним та допустимим доказом заподіяння майнової шкоди позивачці саме з вини відповідача. Позивачеві також належить відповідальність за утримання її майна і стан в квартири. Вважає, що договір дарування не підтверджує, що позивач є власником майна . Тому позивачем не доведено позовні вимоги. Крім того, позивачем не надано доказів на підтвердження спричинення їй моральної шкоди, тобто позовні вимоги в цей частині позовних вимог також не доведені.

09.06.2025 представник позивача подав до суду відповідь на відзив в якої зазначив, що подача відзиву за позов лише 18.03.2025 свідчить про неправомірне затягування розгляду справи, відсутні докази щодо ознайомлення представником з матеріалами справи 04.03.2025, тому відсутні підстави для поновлення строку на подання відзиву. Безпідставні посилання сторони відповідача щодо визнання акту недопустимим докази через не відповідність його формі, передбаченої Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства. Акт складений уповноваженими представниками ТОВ «Николаевдомсервіс», в якому відображено реальний технічний стан квартири після залиття, тому акт є належним та допустимим доказом, який підвереджує факт наявності вологі, плісняви, відклеєних шпалер та запаху сирості саме у жовтні 2024 року. З акту вбачається наявність слідів залиття квартири, які були зафіксовані 07.10.2024, відповідачем не підтверджено доказами, що залиття квартири 5-10 років тому, це лише її припущення. Відповідач сама підтвердила, що трубопровід в її квартирі зашитий пластиковими панелями, тобто свідчить про обмеження доступу до джерела аварії і ухилення від належного встановлення причин аварії саме з боку відповідача. Висновок експерта не спростовує факт залиття, а підтверджує факт наявності ушкоджень характерних для залиття, а не заперечує сам факт події. Згідно договору дарування позивач є власником квартири. Для стягнення моральної шкоди достатньо встановити сам факт моральних страждань, які настали у зв`язку з неправомірною поведінкою відповідача. Позивачка є літньою жінкою, яка вимушена була існувати в умовах плісняви, вологи, зруйнованого інтер`єру, що створювало для неї постійне відчуття дискомфорту, страху за своє здоров`я, приниження від необхідності звертатися до різних інстанцій. Визначений позивачем розмір моральної шкоди є помірним, відображає характер, тривалість та наслідки заподіяння позивачці душевних страждань.

15.09.2025 ОСОБА_1 подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутністю.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з обставин зазначених в позові та відповіді на відзив, просив про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

В судовому засіданні відповідач позовні вимоги не визнала, просила в їх задоволенні відмовити. Зазначивши, що вона надала доступ комісії до свої квартири, де ремонтні роботи не проводились, її родич ОСОБА_4 в квартирі вже не проживав на той момент, він виїхав на при кінці вересня 2024 року, ключі від квартирі віддав їй особисто, слідів затоплення в її квартирі не було, трубопровід в квартирі у неї не зашитий пластиком. Квартира позивача знаходиться на першому поверсі, її на другому над квартирою позивача, її ванна кімната розташована над ванною кімнатою позивача, квартиру позивача вона оглядала та бачила сліди залиття. Проте, в їхньому будинку були проблеми з відводом повітря, який проходить через її квартиру та ОСОБА_5 , були наявні патьоки на горище, які оглядав начальник ЖЕКа, але у неї в квартирі не було патьоків, оскільки в квартирі все ізольовано. Оскільки з її квартири не було залиття квартири позивача, тому вона позовні вимоги не визнає. До будь-яких спеціалістів щодо визначення джерела затоплення квартири позивача вона не зверталась. В подальшому ОСОБА_2 висловила версію, що затоплення відбулось саме в квартирі позивача влітку, через якийсь несправності у позивача, внаслідок чого в квартирі позивача накопичилось багато води, оскільки було жарко то вода випарювалась, тому сталися такі пошкодження на стелі, відклеїлись шпалери по всій квартирі, такий варіант затоплення квартири позивача їй розповів спеціаліст з яким вона усно спілкувалась.

В подальшому в судове засідання 02.04.2026 відповідач не з`явилась, про дату, час та місце слухання справи була повідомлена належним чином, про що свідчить розписка в матеріалах справи, причини неявки суду не повідомила.

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідачка, свідка ОСОБА_3 , дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження, суд приходить до наступних висновків.

У частинах першій, другій статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому, такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно з пунктом 11 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 серпня 1992 року № 572, власники, наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 2 постанови від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.

Отже, для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 ЦК необхідно довести такі факти: неправомірність поведінки особи; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, а також вину завдавача шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Частина 2 ст. 1166 ЦК встановлює презумпцію вини завдавача шкоди, що означає, що особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини.

Проте, саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір.

Даний висновок зроблено КЦС ВС у постанові від 13.11.2019 у рамках розгляду цивільної справи 757/31418/15-ц, яку суд вважає за необхідним застосувати при розгляді даної справи.

Згідно вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 319 ЦК України власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

За статтею 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом положень частини третьої статті 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди.

Згідно зі ст. 151 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.

Позивачу ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 17.03.1997, посвідченого державним нотаріусом Третьої миколаївської державної нотаріальної контори, зареєстрованого в реєстрі за №1-613 належить на праві власності квартири АДРЕСА_1 , право власності на нерухоме майно також зареєстровано в ММБТІ 03.12.2002.

Відповідач ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_2 , відповідно до відповіді з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що позивач в квартирі АДРЕСА_1 , що належить їй на праві власності постійно не проживає, буває в квартирі періодично. До 30.09.2024 позивач тривалий час в квартирі не проживала та лише 30.09.2024 їй повідомила сусідка ОСОБА_3 , що в її квартирі блимає світло, та в цей день ОСОБА_1 виявила, що в її квартирі відбулось затоплення, було виявлено сліди затікання, жовті плями на стелях в коридорі, кімнаті кухні, ванної кімнаті, відклеєні частково шпалери і пінопластове оздоблення, виявлені п`яли плісняви, відсутнє світло в кімнаті та санвузлі.

Відповідач ОСОБА_2 , яка є власником квартири АДРЕСА_2 , також тривалий час до 30.09.2024 в своєї квартирі не проживала, про залиття квартири позивача дізналась від останньої. При цьому повідомляла, що в цей час в квартирі проживав її родич ОСОБА_6 , проте будь-яких доказів на підтвердження його проживання в квартирі суду не надала.

Суд критично ставиться до посилання відповідача, що ОСОБА_6 їй повідомив, що пошкодження сантехнічного обладнання або пориву трубопроводів в її квартирі не було, тому не було затоплення квартири позивача з її квартири, оскільки судом було задоволено клопотання відповідача про допит свідка ОСОБА_6 , проте останній до суду не з`явився.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_3 суду показала, що вона є сусідкою ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , проживає в квартирі АДРЕСА_5 . Вона дізналась від сусідки з квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_1 , що було залиття її квартири коли її не було в квартирі та попросила разом оглянути її квартиру. Вона разом із сином та ОСОБА_7 її квартиру АДРЕСА_6 , батареї, стіни, які сумежні з квартирою АДРЕСА_4 . Вона також оглянула квартиру ОСОБА_5 побачила, що шпалери були відклеєні на стелі в кімнаті, у ванної, коридорі та кухні. ОСОБА_5 пояснила, що води було в її квартирі багато, що Серватинська членам комісії пояснювала, що начебто залиття квартири ОСОБА_5 стало саме з її квартири (свідка). Крім того, на при кінці вересня 2024 року в їхньому будинку цілий день не було води, в цей час в квартирі АДРЕСА_4 проживав квартирант, як пояснювала відповідач, це її знайомий, саме вона, на прохання Серватинської, віддавала та забирала ключі від квартири у цього чоловіка, дату коли це було не пам`ятає, приблизно 30.09.2024, він їй пояснив, що виїжджає оскільки знайшов інше житло. Між квартирами АДРЕСА_6 і АДРЕСА_4 несуща стіна та в цей стіні не проходять комунікації. В їх будинку не було проблем з відводом повітря та не було затоплення горища.

На підтвердження затоплення квартири позивача суду було надано Акту комісійного обстеження від 07.10.2024, складеного комісією у складі: директора ТОВ «Николаевдомсервис» Недобєжкіною С.Є., головним інженером Ангеловою Н.І. та майстром ОСОБА_8 , у присутності власників квартир АДРЕСА_3 і АДРЕСА_2 , з якого вбачається, що в ході обстеження було виявлено, що квартира АДРЕСА_3 розташована на першому поверсі, квартира знаходиться у задовільному стані. При вході у квартиру відчувається запах сирості. На стелі у коридорі спостерігаються жовті плями, приблизно площею 1,8 кв.м. На стінах шпалери від вологи відклеїлися, приблизно площею 4,6 кв.м., в деяких місцях на поверхні виявлено плями плісняви чорного кольору. У кімнаті на стелі спостерігаються сліди затікання, шпалери частково відклеїлися, приблизно площею 5,1 кв.м, на стелі виявлено сліди електричного замикання, світло у кімнаті відсутнє. На стінах шпалери відклеїлися, під ними утворилась пліснява чорного кольору. У санвузлі на стелі виявлені жовті плями від затікання, пінопластове оздоблення частково відклеїлося, приблизно площею 2,8 кв.м., по швам оздоблення спостерігаються сліди затікання, в деяких місцях відбулося відшарування шпаклювального шару. Світло в санвузлі відсутнє. У кухні на стелі спостерігаються сліди затікання у вигляді плям жовтого кольору, приблизно площею 2,6 кв.м. Шпалери від стіни частково відклеїлися. Під час обстеження квартири АДРЕСА_4 , яка розташована поверхом вище, слідів затікання, пошкодженого сантехнічного обладнання або пориву трубопроводів не виявлено. При подачі водопостачання, витоку води у квартирах АДРЕСА_3 і АДРЕСА_4 не виявлено. Причину затоплення квартири АДРЕСА_3 не встановлено.

Згідно Додатку № 4 та роз`яснення Міністерства з питань житлово-комунального господарства України щодо ремонту квартири після залиття (лист від 29.12.2009 №12/20-11-1975) в акті повинні бути відображені: дата складання акту (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та займані посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, з вини якого сталося залиття; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.

Якщо власник житла, який спричинив залиття, відмовляється від підписання акту, це не може вплинути на його правильність та юридичну значимість (постанова КЦС ВС по справі №753/20314/15-ц від 12.11.2018).

Акт є первинним документом, що засвідчує факт певної події.

Акт від 07.10.2024, який міститься в матеріалах справи, складений та підписаний директором ТОВ «Николаевдомсервис» Недобєжкіною С.Є., головним інженером ОСОБА_9 та майстром ОСОБА_8 , власником квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_1 , містить дату його складання, адресу квартири, що зазнала пошкоджень, характер ушкоджень та їх обсяг, адресу квартири, з якої, як передбачалось комісією, відбулось залиття, не підписаний власником квартири АДРЕСА_4 ОСОБА_2 .

Відповідач не заперечувала, що саме у її присутності було оглянуто комісією квартиру позивача та її квартиру, при цьому, не заперечувала, що в квартирі позивача було виявлено сліди затікання, жовті плями на стелях в коридорі, кімнаті кухні, ванної кімнаті, відклеєні частково шпалери і пінопластове оздоблення, виявлені п`яли плісняви, відсутнє світло в кімнаті та санвузлі, а також зазначала, що вона підписувала акт в ЖЕК та судом оглянуто екземпляр акту, який знаходився у відповідача, на якому наявний підпис останньої.

Щодо заперечень відповідача відносно того, що залиття квартири позивача відбулось не з її вини, оскільки під час обстеження її квартири слідів затікання, пошкодженого сантехнічного обладнання або пориву трубопроводів не виявлено, причину затоплення квартири АДРЕСА_3 не встановлено.

Так, судом було оглянуто диск з відеозаписом від 30.09.2024, на якому зафіксовані пошкодження в квартирі позивача внаслідок залиття квартири та зафіксовано огляд квартири АДРЕСА_6 власником якої є ОСОБА_3 , яка розташована поверхом вище ніж квартира позивача, де були відсутні сліди затікання, пошкодженого сантехнічного обладнання або пориву трубопроводів.

Відповідачем будь-яких належних і допустимих доказів огляду її квартири 30.09.2024, коли було виявлено залиття, на предмет можливого витоку води із цієї квартири, суду не надано.

Також, крім власних тверджень, суду не надано відповідачем будь-яких належних і допустимих доказів на підтвердження того, що залиття квартири позивача відбулось через проблеми у будинку АДРЕСА_7 з відводом повітря, який проходить через її квартиру та ОСОБА_5 , через що були наявні патьоків на горище, а також через технічні несправності трубопроводу в квартирі у позивача.

Судом враховується, що в Акті комісійного обстеження комісії не встановлено причину затоплення квартири АДРЕСА_3 та під час обстеження квартири АДРЕСА_4 , слідів затікання, пошкодженого сантехнічного обладнання або пориву трубопроводів не виявлено, оскільки комісією огляд в квартирі відповідача відбувся за спливом значного проміжку часу після події залиття 07.10.2024 (виявлено залиття позивачем 30.09.2024), що не виключає можливість відповідачем ліквідувати самостійно пошкодженого сантехнічного обладнання або пориву трубопроводів.

При цьому, суд бере до уваги розташування квартири відповідача поверхом вище над квартирою позивача, а також наявність пошкоджень в квартирі позивач внаслідок її затоплення, у тому числі жовтні плями саме на стелях у коридорі, кімнаті, санвузлі, кухні, на стелі виявлено сліди електричного замикання через що відсутнє світло в квартирі, шпалери від стіни частково відклеїлися, тощо. Вказане свідчить, що залиття квартири відбувалось саме з поверху, розташованого над квартирою позивача, яка належить відповідачу.

Суд відхиляє твердження відповідача, що вказані пошкодження в квартирі позивача, сталися через випарювання води, внаслідок пошкодження сантехнічного обладнання або пориву трубопроводів в квартирі позивача.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до переконання про доведеність факту, що залиття квартири АДРЕСА_1 , сталося з вини власника квартири АДРЕСА_2 , а саме - ОСОБА_2 .

Позивач вказує на те, що внаслідок залиття квартири їй було заподіяно майнову шкоду в розмірі 33976 грн.

Позивачем вживались заходи досудового врегулювання спору шляхом направлення 20.11.2024 представником позивача адвокатом Бурлаковим М.О. на адресу ОСОБА_2 АДРЕСА_8 претензії щодо відшкодування шкоди. На підтвердження доказів направлення представником позивача надано копію опису вкладення до листа, накладну Укрпошти та зворотне повідомлення, що претензія не була отримана ОСОБА_2 та повернута з відміткою поштового відділення за закінченням строку зберігання.

Досліджуючи розмір шкоди, заподіяний позивачу внаслідок залиття відповідачем її квартири, суд виходить з такого.

На підтвердження матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, позивачем разом із позовною заявою було надано Зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва щодо визначення вартості нанесеного матеріального збитку при залитті квартири АДРЕСА_1 , проведеного експертом Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області №125-188 від 18.10.2024, станом на 18.10.2024 встановлений розмір вартості ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідно для усунення пошкоджень внаслідок залиття квартири, який складає - 28313 грн, з урахуванням ПДВ 5663 грн, а всього 33976 грн.

Згідно з актом №125-188 здачі-приймання за результатами проведення Зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва щодо визначення вартості нанесеного матеріального збитку при залитті квартири по заяві ОСОБА_1 від 18.10.2024 загальна вартість експертизи становить 5000 грн.

Відповідно до ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно приписів ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом приймаються зазначені вище докази на підтвердження розміру заподіяної шкоди внаслідок залиття квартири.

Проте, суд враховує, що експерт визначив розмір вартості ремонтно-будівельних робіт з урахуванням податку на додану вартість.

Однак, позивачка протягом розгляду справи не надала суду доказів того, що вона понесла витрати на проведення таких робіт та сплатила при цьому ПДВ, або неминуче має його (податок) сплатити виконавцю робіт по ремонту - платнику ПДВ.

У зв`язку з цим розмір оціненої експертом вартості відновлювального ремонту підлягає зменшенню на суму ПДВ.

Відповідач, заперечуючи проти розміру матеріальної шкоди, будь-яких належних і допустимих доказів на спростування зазначеного позивачем розмірі збитків, зокрема звіту про оцінку розміру збитків, не надала, при цьому, відповідачу судом було роз`яснено її право на проведення судової будівельно-технічної експертизи щодо визначення розміру матеріальних збитків внаслідок залиття квартири позивача, враховуючи, що позивачем до теперішнього часу не зроблено ремонт після залиття квартири, проте відповідач відповідного клопотання не заявляла.

Суд вважає за необхідним констатувати, що відповідачем не було спростовано її вини у залитті квартири, власником якої є позивач.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до переконання, що сукупністю всіх зібраних доказів позивачем доведено наявність та розмір завданої шкоди в розмірі 28313 грн. в результаті залиття належної позивачу на праві власності квартири, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останньої в її заподіянні.

Що стосується позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, суд вважає, що вони підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Розмір відшкодування моральної шкоди, зазначений у позовній заяві, вимогам розумності та справедливості не відповідає.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Суд погоджується з доводами позивача, що внаслідок залиття квартири, належної позивачу на праві власності, позивачу спричинені певні незручності, порушення усталеного ритму життя, що потягло за собою необхідність затрати додаткових зусиль на організацію свого життя, у тому числі з`явилась необхідності звертатися до відповідача, адвоката, експерта, у зв`язку з чим витрачаючи додаткові кошти. Доказів, що у зв`язку із залиттям квартири у позивач погіршився стан здоров`я суду не надано.

При визначенні розміру моральної шкоди яка підлягає відшкодуванню з відповідача на користь позивача, суд враховує характер та обсяг фізичних, душевних страждань, які вона зазнала в результаті залиття квартири, тяжкість вимушених змін у її життєвих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Отже, виходячи із засад розумності, об`єктивності, виваженості і справедливості, суд приходить до переконання, що заявлена позивачем моральна шкода в розмірі 10000 грн. є надмірною, а тому дана вимога підлягає частковому задоволенню в розмірі 5000 грн.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково.

Згідно із ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн., пропорційно до задоволених вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 917,48 грн.

Крім того, позивач зазнала витрат, пов`язаних із залученням експерта РТПП в Миколаївській області у розмірі 5000 гривень, що підтверджується квитанцією №125-188 від 18.10.2024, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати на проведення експертизи у розмірі 5000 грн.

Керуючись ст. 76, 81, 89, 141, 258, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Николаевдомсервис» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 28313 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 5000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 917,48 грн. та 5000 грн. витрати на проведення експертного дослідження.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили через 30 днів після його проголошення та може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду в строк і порядок, встановлений ст.ст. 354, 355 ЦПК України.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,зареєстрована за адресою: АДРЕСА_9 , місце проживання: АДРЕСА_10 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_8 ;

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Николаевдомсервис» ЄДРПОУ 35066112, місце знаходження: м. Миколаїв вул. Шосейна, 84.

Повний текст рішення складено 08.04.2026.

Суддя: С.М. Афоніна