Ухвала суду № 135528617, 08.04.2026, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/6560/25

Провадження № 2/487/338/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.04.2026 м.Миколаїв

Заводський районний суд міста Миколаєва в складі головуючого судді Притуляк І.О., перевіривши. в порядку підготовки до судового розгляду цивільної справи №487/6560/25 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних витрат, матеріали клопотання представника відповідача адвоката Сидоренко Т.В. про витребування доказів, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Заводського районного суду м.Миколаєва перебуває справа за позовом АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення зі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у солідарному порядку, за порушення виконання грошового зобов`язання, відповідно до ст.625 ЦК України, 92903,32 грн. - три відсотки річних та 225512,43 грн. інфляційних витрат, у загальному розмірі 318415,75 грн.

В обґрунтування заявленої вимоги представник позивача вказала, що 12.11.2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк, та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № NKKCGM00000054, за умовами якого, банк надав йому кредит у розмірі 210150,45 доларів США на термін до 12.11.2027 року, а ОСОБА_1 зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлені кредитним договором.

В порядку забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов`язання за вказаним договором між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 12.11.2007 року було укладено Договір поруки №1, відповідно до умов якого, поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов`язків за Кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник включаючи сплату кредиту, процентів нарахованих за користування кредитом, винагороди штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. У випадку невиконання ОСОБА_1 обов`язків за кредитним договором боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Так, позивач свої зобов`язання за кредитним оговором виконав в повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредит, однак відповідач належним чином взяті на себе зобов`язання не виконує, в результаті чого має заборгованість перед кредитором.

Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 08.12.2010 року, яке набрало законної сили 14.09.2011 року, зі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» було стягнуто заборгованість за кредитним договором №NKKCGM00000054 від 12.11.2007 року в розмірі 1 921 111,37 грн.

В подальшому, після набрання рішенням законної сили, в рахунок погашення боргу на рахунки № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 за період з 14.09.2011 року по 14.07.2025 рік відповідачами перераховано 52601,52 дол. США, що еквівалентно 889794,04 грн. (з урахуванням курсу НБУ на день зарахування). Не виконана частина зобов`язання за рішенням суду становить 1 031 317,33 грн., з якої і було розраховано розмір позовних вимог.

Ухвалою від 15.09.2025 року позовну заяву було прийнято до розгляду в порядку загального позовного провадження.

14.10.2025 року представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Грибонос В.В. подав до суду Відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні позову просив відмовити.

15.12.2025 року представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Сидоренко Т.В. подала до суду Відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні позову просила відмовити.

В обгрунтування висловленої позиції зазначила, що рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 01.03.2013 року у справі № 1423/17047/2012 за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № NKKCGM00000054 від 12.11.2007 року звернуто стягнення на належні йому трикімнатну квартиру по АДРЕСА_1 , та два машиномісця за тією ж адресою, шляхом їх продажу з укладанням ПАТ КБ «ПриватБанк» від свого імені договорів купівлі-продажу. Рішенням суду встановлена вартість предмету іпотеки - 1 061 259,83 грн.

В свою чергу, позивачем звернуто стягнення на вищевказане нерухоме майно шляхом здійснення його продажу і таким чином погашено заборгованість за кредитним договором. Вказана обставина встановлена рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 05.11.2019 року у справі № 202/28808/13-ц за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до АТ «Акцент-Банк», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, яке залишено без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 18.02.2020 року.

Вважає що судовими рішеннями, які набрали законної сили, встановлено факт повного погашення зобов`язання за кредитним договором, у тому числі за рахунок звернення стягнення на майно ОСОБА_2 , яке було предметом іпотечного договору, яким забезпечувалось грошове зобов`язання з повернення коштів за кредитним договором.

З урахуванням зазначеного вважала, що позивачем не доведено факт наявності та розмір заборгованості за кредитним договором № NKKCGM00000054 від 12.11.2007 року, а тому вимоги щодо стягнення 3-х % річних та інфляційних витрат є безпідставними.

Ухвалою від 22.01.2026 року підготовче провадження закрито, справу призначено до розгляду по суті.

30.03.2026 року представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Сидоренко Т.В. подала до суду клопотання, за яким просив витребувати у позивача інформацію про звернення стягнення на іпотечне майно: трикімнатну квартиру по АДРЕСА_1 , та два машиномісця за тією ж адресою, з направленням належним чином завірених копій копій документів стосовно продажу позивачем предмету іпотеки третім особам.

Вказала, що вказані відомості та документи мають суттєве значення для розгляду справи, враховуючи підстави заперечень відповідача на позовні вимоги викладені у відзиві.

06.04.2026 представник позивача подала до суду письмові заперечення щодо заявленого клопотання.

У змісті яких вказала, що зазначені у клопотанні відомості та документи не стосуються предмету даного спору. Оскільки для вирішення даної справи значення має лише фактична сума коштів, що надійшла на рахунок банку та була розподілена згідно з умовами договору, що уже відображено у поданому Банком рохрахунку заборгованості.

Окрім того, вказала що відомості про зміну власника нерухомого майна є відкритими та містяться у Державному реєстрі речових прав. Доказів неможливості самостійного їх отримання, представником відповідача не надано.

Також зазначила, що клопотання подано з недотримання положень ч.2 ст.84 ЦПК України.

Дослідивши клопотання, та матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно доч.1 ст.43 ЦПК України учасники справи мають право, серед іншого, подавати докази.

Порядок подання доказів визначений в ст. 83 ЦПК України.

Так, ч. 3 ст. 83 ЦПК України передбачено, що відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч. 4 ст. 83 ЦПК України).

За приписами ст.84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні повинно бути зазначено:1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Згідно з ч. 5 ст.178 ЦПК України, відповідач до відзиву має надати докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем.

Разом з тим, відповідачем ОСОБА_1 до відзиву доказів на підтвердження викладених тверджень долучено не було.

Клопотання не містить належного обгрунтування тверджень про те, що витребовувана інформація та документи містять відомості, що мають суттєве значення для вирішення заявленого спору.

Згідно з ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч. 1 ст. 127 ЦПК України).

Отже, докази, що підтверджують заявлені вимоги, мають бути подані учасниками справи одночасно з заявами по суті справи у суді першої інстанції, а неможливість подання доказів у цей строк повинна бути письмово доведена учасником справи та належним чином обґрунтована. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом доказів з порушенням встановленого строку - наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад, якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи.

Такий підхід є усталеним та відповідає практиці Верховного Суду (постанова від 04.09.2024 року в справі № 363/3231/18, постанова від 10.04.2024 року в справі №638/6852/18).

Таким чином, клопотання про витребування доказів представником відповідача Скребцова К.В. подано до суду поза межами процесуальних строків, встановлених законом.

Представник позивача заяву про поновлення процесуального строку на подання клопотання про витребування доказів (частина 1 ст.85 ЦПК України) не подала.

За приписами статті 127 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

З урахуванням викладеного, клопотання представника відповідача Скребцова К.В. слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 12, 43, 76, 83, 84, 127, 260, 353 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання представника відповідача адвоката Сидоренко Т.В. про витребування доказів у цивільній справі №487/6560/25 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних витрат - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: І.О.Притуляк