Вирок № 135528006, 08.04.2026, Старосамбірський районний суд Львівської області

Справа № 455/516/26

Провадження № 1-кп/455/152/2026

ВИРОК

Іменем України

08 квітня 2026 року м.Старий Самбір

Старосамбірський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

з участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ),

захисника ОСОБА_6

перекладачки ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань кримінальне провадження за №22025140000000099 від 03.04.2025 про обвинувачення:

ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки Республіки Польща, уродженки міста Перемишль Республіки Польща, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ( АДРЕСА_1 ), раніше не судимої, працює в Міському центрі соціального захисту в м. Перемишль, розлучена

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 201 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_8 ( ОСОБА_5 ) пред`явлено обвинувачення в тому, що вона 09.03.2025 о 13-00 год, прямуючи в якості пасажира автомобілем марки «Фольксваген-шаран», р.н. НОМЕР_1 , з України до Республіки Польща територією пункту пропуску «Смільниця-Кросценко» митного поста «Смільниця» Львівської митниці, розташованого на території с. Терло Самбірського району Львівської області, умисно, незаконно, контрабандним способом, з приховування від митного контролю, у спосіб, що утруднює виявлення, а саме у поліетиленових пакетах, розміщених серед особистих речей у 2 валізах, поміщених у багажне відділення автомобіля марки «Фольксваген- шаран», р.н. НОМЕР_1 , виконавши усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, перемістила через митний кордон України культурні цінності - ікону «Ісус Христос» (Пантократор) олійні фарби на дошці, в кіоті з дерева та скла, оклад та ризи з металевої фольги, загальний габаритний розмір 314x356x66 мм, а також ікону «Ісус Христос» олійні фарби на дошці, загальний габаритний розмір 177x248x15 мм, які того ж дня виявлено та вилучено службовими особами Львівської митниці у період часу з 17 год 06 хв до 19 год 05 хв під час проведення митного огляду вищевказаного транспортного засобу.

Такі дії обвинуваченої ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.1 ст. 201 КК України як контрабанда, тобто переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю культурних цінностей.

08 квітня 2026 року між прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 , якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у цьому кримінальному провадженні з одного боку та обвинуваченою ОСОБА_9 ( ОСОБА_5 ), з другого боку, з участю захисника - адвоката ОСОБА_6 , укладена угода про визнання винуватості.

В угоді зазначено, що сторони визнають правильність кваліфікації дій ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) за ч.1 ст. 201 КК України та такі обставини, які враховані прокурором при її укладенні:

1) обвинувачена ОСОБА_10 ( ОСОБА_5 ) визнала вину у вчиненні інкримінованого їй злочину, активно сприяла розслідуванню злочину та зобов`язується і надалі надавати максимальне сприяння у проведенні кримінального провадження щодо неї;

2) ОСОБА_10 ( ОСОБА_5 ) підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення. Санкція ч. 1 ст. 201 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років;

3) даних про особу обвинуваченої ОСОБА_10 ( ОСОБА_5 ), яка повністю визнала винуватість у вчиненому злочині, позитивно характеризується за місцем проживання, вперше притягається до кримінальної відповідальності, критично ставиться до вчиненого, тяжкості кримінального правопорушення, обставин, що пом`якшують покарання (повне визнання винуватості у вчиненні інкримінованого їй злочину, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину), відсутність обставин, що обтяжують покарання, відсутність заподіяної злочином шкоди;

4) наявний суспільний інтерес в забезпеченні швидкого досудового розслідування і судового провадження;

5) у кримінальному провадженні відсутній потерпілий і вчиненим обвинуваченою злочином завдана шкода лише державним та суспільним інтересам;

6) обвинувачена ОСОБА_10 ( ОСОБА_5 ) виявила готовність у співпраці з викриття кримінального правопорушення, вчиненого нею.

Згідно підписаної угоди сторони погодилися на призначення покарання, зазначеного в санкції ч. 1 ст.201 КК України, враховуючи положення ч. ч. 1, 2 ст. 69 КК України, у виді штрафу в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000,00 гривень.

До ікони «Ісус Христос» (Пантократор), олійні фарби на дошці, в кіоті з дерева та скла, оклад та ризи з металевої фольги, загальний габаритний розмір 314x356x66 мм та ікони «Ісус Христос», олійні фарби на дошці, загальний габаритний розмір 177x248x15 мм - застосувати спеціальну конфіскацію.

Підставами для застосування ст. 69 КК України є наявність кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме:

1) щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, що полягає у повному визнанні винуватості у вчиненому злочинні;

2) врахування особи обвинуваченої (позитивно характеризується за місцем проживання, вперше притягається до кримінальної відповідальності, критично ставиться до вчиненого) та інші обставини справи, а саме те, що кримінальними правопорушеннями, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_10 ( ОСОБА_5 ), завдана шкода лише державним та суспільним інтересам, відсутній потерпілий, добровільне перерахування на потреби Збройних Сил України грошових коштів в сумі 8000 грн;

3) відсутність негативних наслідків від вчинення злочину та обставин, що відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання.

Згідно з угодою, обвинувачена ОСОБА_10 ( ОСОБА_5 ) згодна на призначення зазначеного покарання.

Відповідно до угоди, сторонам відомо та зрозуміло, що у відповідності до вимог статті 473 КПК України наслідком укладення та затвердження угоди про визнання винуватості для прокурора і обвинуваченого є обмеження їх права на оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 КПК України, а для обвинуваченої - також відмова від здійснення прав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 474 КПК України.

В угоді сторонами обумовлено наслідки її невиконання, які передбачені статтею 476 КПК України.

Прокурор ОСОБА_3 підтримав укладення угоди про визнання винуватості, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди, підтвердив в суді, що обвинувачена ОСОБА_10 ( ОСОБА_5 ) беззаперечно визнала обвинувачення в повному обсязі та погодилася на призначення узгодженого покарання.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_10 ( ОСОБА_5 ) підтвердила, що розуміє зміст наданих їй законом прав, наслідки укладення та затвердження зазначеної угоди, характер пред`явленого обвинувачення та вид покарання, який до неї буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості. Погодилася на затвердження угоди про визнання винуватості на умовах, визначених цією угодою.

Захисник обвинуваченої, адвокат ОСОБА_6 , підтримав позицію своєї підзахисної та наполягав на затвердженні угоди, оскільки жодних порушень закону під час її підписання не було, угода укладена добровільно без будь-якого примусу, міра покарання відповідає тяжкості скоєного та особі обвинуваченої, наслідки її укладання та затвердження були роз`ясненні всім учасникам провадження.

Відповідно ст. 468 КПК, п.1 ч.4 ст. 469 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів (крім кримінальних проваджень щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією).

ОСОБА_10 ( ОСОБА_5 ) відповідно до класифікації кримінальних правопорушень за ст. 12 КК України обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину. Отже, в цьому кримінальному провадженні законодавчо можливе безумовне укладення угоди про визнання винуватості щодо інкримінованих ОСОБА_8 ( ОСОБА_5 ) кримінального правопорушення.

Суд, на виконання вимог ст. 474 КПК України, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди про визнання винуватості сторонами є добровільним та не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді про визнання винуватості. Встановлено, що будь-яких скарг стороною захисту під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження не подавалося. Ретельно з`ясовано, що обвинувачена ОСОБА_10 ( ОСОБА_5 ) повністю усвідомлює та розуміє зміст угоди про визнання винуватості, укладеної з прокурором, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винною, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом, цілком розуміє свої права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України. В укладенні цієї угоди згідно з пунктом 9 частини 2 статті 52 КПК брав участь захисник ОСОБА_6 .

Угода про визнання винуватості відповідає формальним вимогам статті 472 КПК України та містить усі необхідні реквізити: її сторони, формулювання обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання обвинуваченою своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згода обвинуваченої на його призначення, умови застосування спеціальної конфіскації, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди.

В судовому засіданні ОСОБА_10 ( ОСОБА_5 ) підтвердила кожну із обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого вона обвинувачується і яке викладене в угоді та обвинувальному акті, та беззастережно визнала свою винуватість у його вчиненні. Соромно, готова нести справедливе покарання за вчинене. З огляду на вищенаведене, враховуючи описані в обвинувальному акті та угоді фактичні обставини, суд вважає наявним склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.201 КК України, що вказує на правильну кваліфікацію інкримінованих ОСОБА_8 ( ОСОБА_5 ) діянь та наявність фактичних підстав для визнання нею винуватості. Взяті обвинуваченою ОСОБА_10 ( ОСОБА_5 ) на себе за угодою про визнання винуватості зобов`язання очевидно можливі для виконання.

Суд оцінює наявність чи відсутність суспільного інтересу в укладенні угоди про визнання винуватості як баланс між державними і особистими інтересами, який передусім покликаний досягнути завдань кримінального судочинства, які полягають в захисті особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охороні прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, що ґрунтується на суддівському розсуді, тобто суб`єктивній оцінці об`єктивних обставин справи. Затвердження угоди про визнання винуватості забезпечує скорочення часу розгляду будь-якого кримінального провадження в розумні строки, мінімізує витрати державних ресурсів, особистих ресурсів учасників кримінального провадження, а також зменшує надмірне навантаження на органи публічного обвинувачення та суд. Затвердження угоди свідчитиме про ефективне здійснення судового провадження, яке забезпечить притягнення обвинуваченого до відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень з метою виправлення останнього. Зазначене сприятиме формуванню у суспільства правосвідомості та усвідомлення невідворотності покарання за вчинені правопорушення. З огляду на викладене, суд вважає що умови цієї угоди відповідають інтересам суспільства.

Укладена угода не порушує прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб. Не має преюдиційного значення для кримінальних проваджень щодо інших осіб.

Суд вважає, що погоджений сторонами вид та розмір покарання відповідає вимогам, передбаченим ст. 50,65 КК України.

Виправлення як мета покарання - це той наслідок, який прагне досягнути держава передбаченими законом заходами примусу. Виправлення засудженого - це ті певні зміни в його особистості, які утримують його в подальшому від вчинення нових протиправних діянь. З моральної точки зору виправлення засудженого і є кінцевою метою покарання. Правова держава, вважаючи покарання передусім виправним та превентивним засобом, має використовувати не надмірні, а лише необхідні і зумовлені метою заходи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченій є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, належна процесуальна поведінка після вчинення кримінальних правопорушень, беззастережне визнання вини, яке полягає в усвідомленні нею факту вчинення протиправного діяння, критичній оцінці своїх дій та свідомому бажанні понести узгоджене сторонами угоди покарання. Суд також враховує, що обвинувачена добровільно перерахувала кошти на потреби Збройних Сил України.

Обставин, які обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України, не встановлені.

Положення ст. 69 КК України покликані гуманізувати закон про кримінальну відповідальність та передбачають можливість призначення покарання «нижче нижчого». Для застосування судом положень ст. 69 КК України повинні бути встановлені виключні обставини, що істотно знижують ступінь тяжкості саме вчиненого кримінального правопорушення. У кожному випадку факт зниження ступеня тяжкості кримінального правопорушення повинен оцінюватися судом з урахуванням індивідуальних особливостей конкретного кримінального провадження. Проте, у будь-якому разі, встановлені обставини, що пом`якшують покарання, мають настільки істотно знижувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, що призначення винному навіть мінімального покарання в межах санкції статті було б явно недоцільним і несправедливим (див. постанову Верховного Суду по справі № 712/4384/20 від 27 квітня 2021 року).

Суд вважає, що істотність зниження ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення полягає у відсутності в інкримінованих діяннях обвинуваченої ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) корисливого мотиву, загрози для оточуючих, а її щире каяття, беззаперечне визнання своєї винуватості, законослухняна та належна процесуальна поведінка свідчать, що обвинувачена зрозуміла, що оступилася та робить асе, щоб виправити ситуацію та реабілітуватися.

Дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, його характер та ступінь суспільної небезпеки, спосіб вчинення, відсутність негативних наслідків, характеристику обвинуваченої, яка на обліку у лікарів-психіатра або -нарколога не перебуває, не судима, гарні відгуки щодо своєї професійної діяльності, працевлаштована, а також її щире каяття, усвідомлення скоєного та беззастережне визнання ним своєї винуватості, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, надання правдивих показань, а також законослухняну та належну поведінку обвинуваченої після скоєння кримінального правопорушення, та вважає, що зазначені обставини є такими що пом`якшують покарання в розумінні ст. 66 КК України та вказують на те, що обвинувачена вже встала на шлях виправлення та досягла значного прогресу в корекції своєї поведінки, і є такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину. Суд вважає наявними підстави для застосування ст. 69 КК України та призначення ОСОБА_8 ( ОСОБА_5 ) узгодженого в угоді про визнання винуватості покарання за ч.1 ст.201 КК Україниу виді штрафу в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000,00 гривень.

Запобіжний захід обвинуваченій не обирався.

Цивільний позов у справі не заявлено.

Витрати на залучення експертів за проведення судової мистецтвознавчої експертизи Львівськийм науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства Юстиції України №2454-Е від 30.07.2025 у розмірі 25 444,80 гривень року слід стягнути з обвинуваченої.

Долю речових доказів у кримінальному провадженні вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Зокрема, згідно з ч.9 ст.100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.

Відповідно до положень ч.1 ст.96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно п.1 ч.2 ст.96-1 КК України спеціальна конфіскація застосовується на підставі обвинувального вироку суду.

Спеціальна конфіскація, відповідно до положень п.3 ч.1 ст. 96-2 КК України, застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави.

Суд погоджується, що умова про спеціальну конфіскацію ікони «Ісус Христос» (Пантократор), олійні фарби на дошці, в кіоті з дерева та скла, оклад та ризи з металевої фольги, загальний габаритний розмір 314x356x66 мм та ікони «Ісус Христос», олійні фарби на дошці, загальний габаритний розмір 177x248x15 мм, та які згідно висновку експерта №2454-Е від 30.07.2025 належать до культурних цінностей, відповідає вимогам ст.96-1, 96-2 КК України.

Керуючись ст. 96-1,96-2, 100, 369-371,373, 374, 469, 474, 475 КПК України,

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 08 квітня 2025 року між прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №22025140000000099 від 03.04.2025 зі сторони обвинувачення з одного боку та обвинуваченою ОСОБА_9 ( ОСОБА_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , зі сторони захисту на підставі ст. 468, 469, 472 КПК України, в присутності її захисника, адвоката ОСОБА_6 , та призначення узгодженого сторонами покарання.

ОСОБА_11 ( ОСОБА_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 201 ККУкраїни та призначити їй покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000,00 гривень.

Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_8 ( ОСОБА_5 ) до набуття вироком законної сили не обирати.

Стягнути з засудженої ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) витрати на залучення експертів у розмірі 25 444,80 гривень 80 копійок за проведення судової мистецтвознавчої експертизи Львівськийм науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України №2454-Е від 30.07.2025 у розмірі 25 444,80 гривень.

Речові докази у кримінальному провадженні:

-оригінали матеріалів справи про порушення митних правил від 09.03.2025 №0298/UA209000/2025, стосовно громадянки Республіки Польща ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 32 аркушах, а саме: протокол порушення митних правил №0298/UA209000/2025 від 09.03.2025 на 4 арк., копії паспортів для виїзду закордон громадян Республіки Польща на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_12 ? ІНФОРМАЦІЯ_3 , на 3 арк., пояснення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_3 , на 4 арк., акт проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу на 1 арк., фототаблиця на 4 арк., опис предметів справи про ПМП №0298/UA209000/2025 від 09.03.2025 на 1 арк., доповідна записка на 1 арк. постанова про взяття проб і зразків про порушення митних правил №0298/UA209000/2025 від 12/03/2025 на 1 арк., протокол про одержання проб і зразків для проведення експертизи в справі про ПМП №0298/UA209000/2025 на 1 арк.,накладна №34 від 12.03.2025 на 2 арк., постанова про призначення експертизи в справі про ПМП №0298/UA209000/2025 від 12.03.2025 на 1 арк., - залишити при матеріалах кримінального провадження №22025140000000099 від 03.04.2025.

-ікону «Богородиця Володимирська» розмір 30,7*25,6*6,6 см яка зберігається у камері зберігання речових доказів слідчого відділу УСБ України у Львівській області - повернути власниці ОСОБА_8 ( ОСОБА_5 ).

-ікону «Господь Вседержитель», розмір 14,5*17,9 см, яка зберігається у камері зберігання речових доказів слідчого відділу УСБ України у Львівській області - повернути власниці ОСОБА_8 ( ОСОБА_5 ).

-ікону «Господь Вседержитель» (14,2*17,7 см) яка зберігається у камері зберігання речових доказів слідчого відділу УСБ України у Львівській області - повернути власниці ОСОБА_8 ( ОСОБА_5 ).

-ікону «Ісус Христос» (Пантократор), олійні фарби на дошці, в кіоті з дерева та скла, оклад та ризи з металевої фольги, загальний габаритний розмір 314x356x66 мм, яка зберігається у камері зберігання речових доказів слідчого відділу УСБ України у Львівській області, конфіскувати в користь держави.

-ікону «Ісус Христос», олійні фарби на дошці, загальний габаритний розмір 177x248x15 мм яка зберігається у камері зберігання речових доказів слідчого відділу УСБ України у Львівській області, конфіскувати в користь держави.

У разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку.

Вирок суду на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений: обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частиною четвертою, шостою, сьомою, статті 474 КПК України, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди; а також прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена, - протягом 30 днів з дня проголошення вироку суду до Львівського апеляційного суду через Старосамбірський районний суд Львівської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченій та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя ОСОБА_1