Ухвала суду № 135525816, 08.04.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/4545/26

1-кс/308/1842/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2026 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді скаргу ОСОБА_3 , на постанову слідчого Ужгородського районного управління ГУНП в Закарпатській області про відмову у визнанні потерпілим, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду, зі скаргою на постанову слідчого Ужгородського районного управління ГУНП в Закарпатській області про відмову у визнанні потерпілим, за якою просить: скасувати постанову старшого слідчого Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Закарпатській області, ОСОБА_5 від 14 березня 2026 року про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_3 про залучення його як потерпілого у кримінальному провадженні № 12025071030002044.

В обґрунтування скарги скаржник зазначив наступне.

Як вбачається із оспорюваної постанови така була прийнята у зв`язку з тим, що матеріали кримінального провадження не містять даних які б свідчили про заподіяння Заявнику ОСОБА_3 , шкоди.

Варто відзначити, що такі висновки які закріплені у постанові про відмову у визнанні особи потерпілим від 14.03.2026 р. є суто формальними, виключно суб`єктивною позицією СВ Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області та являються такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки в Повідомленні про вчинення кримінального правопорушення представниками (посадовими особами) ТОВ «Кейтерінг Сервіс Кампані» за ч. 1 ст. 383 КК України, що подане Заявником ОСОБА_3 , до правоохоронного органу та на підставі якого 19.11.2025 р., внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом вчинення кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 383 КК України, внаслідок чого було відкрите кримінальне провадження № 12025071030002044, чітко, конкретно та однозначно простежуються обставини та факти завдання Скаржнику шкоди.

Із такого повідомлення вбачається, що «представники ТОВ «Кейтерінг Сервіс Кампані» діючи умисно, маючи на меті перешкодити об`єктивному розгляду справи № 907/1014/24 в Господарському суді Закарпатської області згідно завдань визначених ГПК України та вилучити зі справи доказ який в ній відіграє ключове значення та доводить безпідставність позовних вимог, задля запобігання негативних наслідків для себе, у формі відмови у задоволенні позову через надання Відповідачем ОСОБА_3 , та його Представником адвокатом ОСОБА_6 , довідки про відсутність заборгованості від 22.03.2024 р., будучи обізнаними та усвідомлюючи видання такої саме ТОВ «Кейтерінг Сервіс Кампані» та ознайомленими з висновками експертиз, які вказують на достовірність довідки як доказу через складання її Позивачем ТОВ «Кейтерінг Сервіс Кампані», передбачаючи для себе в подальшому ризики кримінально-правового характеру, скориставшись порадою адвокатів, скерували до Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, яке обґрунтовувалось тим, що документ наданий на вимогу суду для огляду є підробленим у зв`язку з чим відкрито кримінальне провадження № 12025078030000249 за ч. 1 ст. 358 КК України».

Вищенаведене свідчить про те, що ОСОБА_3 , була завдана майнова та моральна шкода у кримінальному провадженні № 12025071030002044 від 19.11.2025 р., яка полягала у незаконному вилученні та тривалому утриманні оригіналу довідки про відсутність заборгованості № 22 від 22.03.2024 року, використанні завідомо неправдивого повідомлення про злочин, а також у створенні перешкод для повного та об`єктивного судового розгляду, пережитих психоемоційних страждань та переживань пов`язаних з незаконними діями представників ТОВ «Кейтерінг Сервіс Кампані».

Як уже зазначалось вище потерпілим у кримінальному провадженні може бути особа, якій внаслідок вчинення кримінального правопорушення/ злочину заподіяно майнову/моральну шкоду.

Незважаючи на наявність фактів, у повідомлення про злочин, які чітко, конкретно та детально інформують правоохоронний орган про заподіяння кримінальним правопорушенням старший слідчий СВ Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області, ОСОБА_7 , залишає це поза увагою, не даючи відомостям закріпленим у поданому документі ОСОБА_3 , належної уваги, без зазначенням мотивів та аргументів відсутності завдання Заявнику шкоду у цьому кримінальному провадженні. Таким чином, є незрозумілими підстави прийняття такого рішення, мотиви формування висновку про відсутність обставин які б свідчили про заподіяння шкоди Заявнику та вихідних даних на основі яких слідчий дійшов до такого.

Вищенаведене, на думку скаржника, свідчить про те, що винесене рішення є формальним, являється таким, що прийняте за відсутності належним чином проаналізованих матеріалів кримінального провадження та без зазначення жодної мотивації прийнятого рішення.

Протоколом автоматичного визначення слідчого судді від 26.03.2026 року, дана скарга визначена для розгляду слідчій судді Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_1 .

За ухвалою від 26.03.2026 року слідчим суддею було відкрите провадження за скаргою, призначено скаргу до судового розгляду, зобов`язано уповноважену особу слідчого відділу Ужгородського районного управління ГУНП в Закарпатській області надати суду матеріали кримінального провадження № 120250701030002044 від 20.11.2025 року.

На виконання ухвали, слідчому судді було надано матеріали кримінального провадження № 120250701030002044 від 20.11.2025 року задля розгляду скарги.

У судове засідання 08.04.2026 року скаржник не прибув, проте подав клопотання від 07.04.2026 року про розгляду скарги за його відсутності.

Слідчий до слідчого судді не прибув, причини неприбуття не повідомив.

Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов`язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

Вивчивши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження № 120250701030002044 від 20.11.2025 року, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

Положеннями ст. 24 КПК України, які узгоджуються з приписами ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч.1 ст. 303 КПК України.

Так, згідно з п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.

Отже, законодавцем визначена наявність зв`язку між обов`язком слідчого чи прокурора вчинити визначені КПК України дії та строком, у межах якого зазначені особи зобов`язані їх вчинити.

Таким чином, в порядку п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України може бути оскаржена рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.

Тому наведена норма дозволяє звернутися до слідчого судді зі скаргою не на будь-яку бездіяльність, а лише щодо обов`язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством.

Як вбачається з витягу з ЄРДР у кримінальному провадженні № 120250701030002044 20.11.2025 року за заявою ОСОБА_3 були внесені відомості із попередньою правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 383 КК України із наступним коротким викладом обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: 19.11.2025 року до Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області надійшла Ухвала суду № 308/15042/25 1-кс/308/6020/25 про задоволення скарги адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_3 , щодо внесення відомостей до ЄРДР про завідомо неправдиве повідомлення органу досудового розслідування про вчинення злочину, а саме представники ТОВ «Кейтерінг Сервіс компані» діючи умисно, маючи на меті перешкодити об`єктивному розгляду справи № 907/1014/24 в Господарському суді Закарпатської області згідно завдань визначених ГПК України та вилучити зі справи доказ який в ній відіграє ключове значення та доведе безпідставність позовних вимог, задля запобігання негативних наслідків для себе, у формі відмови у задоволенні позову подання Відповідачем ОСОБА_3 та його Представником адвокатом ОСОБА_6 довідки про відсутність заборгованості від 03.2024 р.. будучи обізнаними та усвідомлюючи видання такої саме ТОВ «Кейтерінг Сервіс Кампані» та ознайомленими з висновками експертиз, які вказують на достовірність довідки як доказу через складання її Позивачем ТОВ «Кейтерінг Сервіс компані», передбачаючи для себе в подальшому ризики кримінально-правового характеру, скориставшись порадою адвокатів, подали до Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, яке обґрунтовувалося тим, що документ наданий на вимогу суду для огляду є підробленим у зв`язку з чим відкрито кримінальне провадження № 12025078030000249 за ч. 1 ст. 358 КК України.

Досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснюється дізнавачем Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_7 .

За ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17.02.2026 року у справі № 308/19368/25 (провадження 1-кс/308/803/26) було частково задоволено скаргу адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_3 ; постанову старшого слідчого Ужгородського РУП ГУНП у Закарпатській області - ОСОБА_7 від 24.01.2026 року про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілим у кримінальному провадженні № 12025071030002044 від 20.11.2025 року скасовано; зобов`язано старшого слідчого Ужгородського РУП ГУНП у Закарпатській області - ОСОБА_7 , або іншого слідчого, який здійснює досудове розслідування кримінального провадження № 12025071030002044 від 20.11.2025 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 383 КК України, повторно розглянути клопотання адвоката ОСОБА_6 про визнання ОСОБА_3 потерпілим із врахуванням обставин зазначених у вказаній ухвалі. В решті вимог скарги - відмовлено.

При цьому слідчий суддя проаналізувавши зміст поданої адвокатом скарги та оскаржуваної постанови зокрема, виходячи з фактичних обставин, які розслідуються в рамках кримінального провадження № 12025071030002044, прийшов до висновку, що слідчим залишені поза увагою вказані у заяві ОСОБА_3 відомості щодо наявності судового рішення, яким з ОСОБА_3 стягнуто суму заборгованості, без зазначення мотивів та аргументів відсутності завдання Заявнику шкоди у цьому кримінальному провадженні. Постанова слідчого не містить аналізу та оцінки даних обставин у поєднанні з наявністю чи відсутністю між діями та наслідками причинно-наслідкового зв`язку.

На переконання суду, постанова слідчого про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілим є передчасною і такою, що позбавляє можливості ОСОБА_3 бути повною мірою поінформованим про хід розгляду кримінального провадження, в якому розслідуються обставини вчинення злочину, передбаченого ст. 383 КК України.

Відповідності до п.33 рішення ЄСПЛ «Шмалько проти України та п.44 рішення ЄСПЛ «Далбан проти Румунії» визначено, що термін «потерпілий» у сенсі ст. 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод означає особу, яка безпосередньо постраждала від дії чи бездіяльності, яка є предметом судового розгляду. При цьому порушення Конвенції може мати місце навіть за відсутності шкоди.

Права потерпілого визначають обсяг та межі його дозволеної і гарантованої поведінки у кримінальному провадженні і відповідно широкий обсяг прав, якими наділяється потерпілий, покликані забезпечити його активну участь у кримінальному провадженні, що у свою чергу, необхідне для повного виконання завдань кримінального провадження, визначених у ст. 2 КПК України, гарантоване законом право потерпілого подавати докази слідчому, прокурору, слідчому судді, суду, покликане забезпечити його активну участь у доказуванні, тому слідчий суддя приходить до переконання, що визнання ОСОБА_3 потерпілим у вказаному кримінальному провадженні гарантуватиме повний та всебічний розгляд наведених скаржником фактів вчиненого кримінального правопорушення.

З огляду на викладені фактичні обставини справи, слідчий суддя прийшов до висновку, що постанову старшого слідчого Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_7 від 24.01.2026 року про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілим у кримінальному провадженні №12025071030002044 від 20.11.2025 року, слід скасувати - як передчасну та необґрунтовану, зобов`язавши при цьому слідчого, в порядку п. 3 ч. 2 ст. 307 КПК України, повторно розглянути заяву ОСОБА_3 про визнання його потерпілим, із врахуванням обставин зазначених у мотивувальній частині даної ухвали.

На виконання вищезазначеної ухвали, дізнавач 14.03.2026 року виніс постанову про відмову в задоволенні заяви (клопотання), за якою відмовив в задоволенні заяви адвоката ОСОБА_6 , подану в інтересах ОСОБА_3 про залучення останнього у якості потерпілого по матеріалах кримінального провадження №120250701030002044 від 20.11.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 383 КК України.

В обґрунтування постанови дізнавач зазначив наступне.

На виконання зазначеної ухвали слідчим повторно досліджено матеріали кримінального провадження та доводи заявника.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні є фізична або юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди.

Отже, необхідною умовою для набуття особою процесуального статусу потерпілого є наявність факту заподіяння їй шкоди та встановлення причинно - наслідкового зв`язку між такою шкодою і кримінальним правопорушенням.

Разом з тим, при вирішенні питання щодо можливості визнання особи потерпілою необхідно враховувати характер кримінального правопорушення.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 383 КК України, віднесене законодавцем до розділу XVIII Кримінального кодексу України - кримінальні правопорушення проти правосуддя. Безпосереднім об`єктом даного кримінального правопорушення є встановлений законом порядок діяльності органів досудового розслідування, прокуратури та суду, який порушується шляхом подання завідомо неправдивого повідомлення про вчинення злочину.

Таким чином, шкода, яка заподіюється внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 383 КК України, полягає у порушенні нормальної діяльності органів правосуддя, а не у заподіянні шкоди правам чи законним інтересам конкретної фізичної або юридичної особи. У зв`язку з цим наслідки у вигляді шкоди окремій особі не є елементом складу даного кримінального правопорушення.

У поданій заяві ОСОБА_3 посилається на те, що внаслідок подання заяви про кримінальне правопорушення йому нібито завдано майнової шкоди.

Разом з тим під час досудового розслідування встановлено, що у справі № 907/1014/24, яка розглядалась Господарським судом Закарпатської області суд ухвалив стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кейтеринг Сервіс Кампані" (88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Українська, буд. 16, код ЄДРПОУ 40287672) 2 139 911,84 грн (два мільйони сто тридцять дев`ять тисяч дев`ятсот одинадцять гривень 84 коп.) заборгованості, з яких 2 000 000,00 грн (два мільйони гривень 00 коп.) основного боргу, 103 829,87 грн (сто три тисячі вісімсот двадцять дев`ять гривень 87 коп.) інфляційних втрат, 35 081,97 грн (тридцять п ять тисяч вісімдесят одну гривню 97 коп.) 3% річних, а також 25 678,95 грн (двадцять п ять тисяч шістсот сімдесят вісім гривень 95 коп.) на відшкодування сплаченого судового збору.

Вказане свідчить про наявність між сторонами господарських правовідносин та існування господарського спору, який був предметом судового розгляду та вирішений у встановленому законом порядку.

Таким чином доводи заявника фактично пов`язані із незгодою з наслідками розгляду господарського спору та виконанням судового рішення, що саме по собі не свідчить про заподіяння ОСОБА_3 шкоди кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 1 ст. 383 КК України.

Більше того, наявність рішення Господарського суду Закарпатської області про стягнений заборгованості з ОСОБА_3 свідчить про встановлення судом відповідних майнових зобов`язань, що виключає можливість розглядати зазначені обставини як шкоду, завдану поданням заяви про кримінальне правопорушення.

Таким чином, враховуючи характер кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 383 КК України безпосереднім об`єктом якого є встановлений законом порядок діяльності органів правосуддя, а також відсутність об`єктивних даних про заподіяння заявнику шкоди, яка є необхідною умовою для визнання особи потерпілою, слідчий приходить до висновку, що правові підстави для надання заявнику ОСОБА_3 процесуального статусу потерпілого у кримінальному провадженні за ст. 383 КК України - відсутні.

У зв`язку з цим, подана заява про залучення у якості потерпілого ОСОБА_3 не підлягає задоволенню.

Стаття 55 КПК України передбачає, що потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам`ятка про процесуальні права та обов`язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв`язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілим не може бути особа, якій моральна шкода завдана як представнику юридичної особи чи певної частини суспільства. За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.

З урахуванням викладеного, слідчий суддя дійшов висновку, що на виконання ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17.02.2026 року у справі № 308/19368/25 (провадження 1-кс/308/803/26) дізнавачем Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_7 було винесено достатньою мірою обґрунтовану постанову від 14.03.2026 року про відмову в задоволенні заяви (клопотання), скаржник не погоджується із прийнятим рішенням дізнавач, що й зумовило звернення до слідчого судді із цією скаргою, проте слідчий суддя не виявив порушень діючого законодавства при винесенні дізнавачем оскаржуваної постанови.

Відповідно до ч. 4 ст. 40 - 1 КПК України дізнавач, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення дізнавача.

Слідчий суддя також звертає увагу скаржника на той факт, що у разі незгоди із прийнятим процесуальним рішенням, заяву про визнання потерпілим ним може бути заявлено під час підготовчого провадженні безпосередньо у суді.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 22, 24, 303-307, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити повністю у задоволенні скарги ОСОБА_3 , на постанову слідчого Ужгородського районного управління ГУНП в Закарпатській області про відмову у визнанні потерпілим.

Кримінальне провадження № 120250701030002044 від 20.11.2025 року у одному томі на 64 аркушах повернути Ужгородському районному управлінню поліції Головного управління Національної поліції у Закарпатській області, - за приналежністю.

Ухвала оскарженню не підлягає. Інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя

Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1