Ухвала суду № 135523580, 07.04.2026, Черкаський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

07 квітня 2026 року Справа № 580/10600/24 м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Кульчицький С.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності вчинених відповідачем на виконання рішення суду у справі 580/10600/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Черкаського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 27.01.2025 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області з 28.04.2024 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 пенсії згідно вимог рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року 1- р(ІІ)/2021 відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» 230/96-ВР від 06 червня 1996 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ: 21366538) здійснити перерахунок основної пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 28.04.2024 відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року 1-р(ІІ)/2021 відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» 230/96-ВР від 06 червня 1996 року в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні іншої частини вимог відмовлено.

Постановою Шостого адміністративного апеляційного суду від 14.08.2025 року Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року у справі 580/10600/24 залишено без змін.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27.01.2025 у справі 580/10600/24 набрало законної сили 14.08.2025.

25.02.2026 вх.9927/26 до суду надійшла заява позивача в порядку статті 383 КАС України, в якій остання просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо не виконання належним чином відповідно до закону рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27.01.2025 року у справі 580/10600/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 про перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 54 Закону України «Про статусі соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

- за результатами розгляду заяви постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин і умов, що сприяли порушенню закону.

Вказана заява обґрунтована тим, що станом на січень 2026 року відповідачем призначено позивачу пенсію з 01.01.2026р. без підвищення її розміру відповідно до теперішнього мінімального розміру пенсії за віком, яку встановлено Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» (2595 грн.) в розмірі 19115,76 грн. в той час, коли її розмір має становити не менше 20 987.76 грн. (2595 грн.х 8= 20760 грн.) + 227.76грн.), де - 20760 грн. - основний розмір пенсії ( з розрахунку мінімального розміру пенсії за віком у 2026 році 2595 грн.), 227.76 грн. - додаткова пенсія інвалідам 2 групи з числа потерпілих від наслідків Чорнобильської катастрофи. Крім того, у лютому 2026 року відповідачем виплачена пенсія у розмірі 8 112,33 грн., що на 12 875.43 грн. (20 987,76 - 8 112. 33= 12 875.43) менше належного, та є безпідставним обмеженням його конституційного права на відповідний розмір пенсійних виплат. Така поведінка відповідача свідчить про неналежне виконання ним судового рішення та порушення моїх прав, що їх підтверджено рішенням суду, ухваленим на мою користь.

Представник відповідача подав до суду заперечення на заяву в якій вказав, що на виконання вищевказаних рішень суду Головним управлінням здійснено перерахунок основної пенсії ОСОБА_1 за період з 28.04.2024 відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року 1-р(ІІ)/2021 відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» 230/96-ВР від 06 червня 1996 року в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком. Відповідно до статті 1 Закону України від 09.07.2003 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон 1058-ІV) мінімальна пенсія - державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом. Згідно із статтею 28 Закону 1058-ІV мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Статтею 7 Закону України від 09.11.2023 3460-ІХ «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 1 січня 2024 року встановлено розмір прожиткового мінімум для осіб, які втратили працездатність, на рівні 2361,00 грн. Розмір пенсії Позивача з 28.04.2024 становить 19115,76 грн, а саме: 18888,00 грн - основний розмір пенсії (2361,00 грн (прожитковий мінімум станом на квітень2024 року) х 8; 227,76 грн - (додаткова пенсія, потерпілим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС). Таким чином, судове рішення у поточній справі виконане Головним управлінням в повному обсязі, відповідно до вимог чинного законодавства та в межах повноважень, покладених на органи Пенсійного фонду. Звертає увагу суду, що у поточній судовій справі жодних конкретних сум розмірів пенсії суд не присуджував, детальну методику обчислення, як обов`язку відповідача, не вказав. Вимога позивача про застосування при обчисленні мінімальної пенсії за віком в Україні у 2026 році розмірі 2595,0 грн виходять за межі заявленого предмета та підстав спору, мотивів судів та змісту резолютивної частини рішення.

Розглянувши подану заяву та доводи, наведені заявником в її обґрунтування, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно достатті 129 Конституції України основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення, суд ухвалює рішення іменем України, а судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (стаття 129-1 Конституції України).

Зазначені норми Конституції України знайшли своє відображення в процесуальному законодавстві України.

Так,стаття 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачає, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Статтею 372 КАС України визначено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах.

Суд зазначає, що рішення суду може виконуватись у добровільному або примусовому порядку. Боржник може виконати рішення суду добровільно: з моменту набрання рішенням суду законної сили; до моменту надходження виконавчого листа до державного або приватного виконавця та відкриття виконавчого провадження.

Згідно із частиною 4 статті 372 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Таким законом в Україні є Закон України від 02.06.2016 1404-VIII«Про виконавче провадження» (далі - Закон 1404-VIII).

Частина 1 статті 373 КАС України визначає, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до статті 1 Закону 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів(частина 1статті 5 Закону 404-VIII).

За приписами статті 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цьогоКодексу.

Так, відповідно до частини 1 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Згідно частини 2 статті 383 КАС України визначено, що у такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім`я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) ім`я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім`я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

Суд зауважує, що вказаний перелік не містить виключень та не передбачає альтернативних вимог до заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду в порядкустатті 383 КАС України.

Частинами 4 та 5 статті 383 КАС України встановлено, що заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду. У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви. У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам, а також у разі подання заяви особою, яка відповідно до частини шостоїстатті 18 цього Кодексузобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, така заява ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.

Визначені вимоги до заяви, яка подається відповідно до статті 383 КАС України, зокрема надання інформації про день пред`явлення виконавчого листа до виконання та інформації про хід виконавчого провадження, не є формальними вимогами, а навпаки є важливою інформацією, яка дає можливість суду визначити, чи не є передчасним звернення стягувача до суду з такою заявою.

Отже, стаття 383 КАС України передбачає можливість звернутися до суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Ця стаття є останньою врозділі IV КАС України Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справахі містить чіткі вимоги до такої заяви, строк звернення, порядок її розгляду та наслідки невідповідності вимогам заяви.

Зі змісту цієї статті вбачається, що як крайній захід для захисту прав особи позивача, на користь якої ухвалене рішення суду, закон встановив можливість звернення до суду з відповідною заявою.

Отже, перед тим як подати таку заяву, стягувач має використати всі можливі засоби для виконання судового рішення. Зокрема, наявність рішення суду, яке набрало законної сили, зобов`язує суб`єкта владних повноважень здійснити його виконання. У випадку, коли боржник добровільно не виконує рішення суду, стягувач має вчинити дії для виконання рішення суду в примусовому порядку відповідно до вимог Закону 1404-VIII, і тільки після того, як стягувач використав усі можливості для примусового виконання рішення суду, а воно залишається не виконаним, тоді в такої особи виникає право звернутися до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України.

Тобто при здійсненні судового контролю за виконанням рішення суду в порядку статті 383 КАС України обов`язково підлягають з`ясуванню обставини виконання судового рішення в примусовому порядку. Звернення рішення суду до примусового виконання є обов`язковою передумовою для подання заяви в порядкустатті 383 КАС України.

Подібний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 27.06.2019 у справі 807/220/18, від 21.03.2019 у справі 805/1458/17, ухвалах від 05.07.2021 у справі 260/636/19, від 18.12.2020 у справі 200/5793/20-а, позаяк повноваження щодо вчинення дій з примусового виконання рішення суду, зокрема і щодо перевірки його виконання, належать насамперед до повноважень виконавців, а звернення до суду в порядкустатті 383 КАС Україниє винятковим заходом, до якого позивач може вдатися, коли вичерпає всі можливі механізми на стадії примусового виконання рішення суду.

Аналогічний підхід викладено у постанові Верховного Суду від 08.11.2024 у справі 340/222/20.

Суд наголошує, що перед тим як подати таку заяву, заявник (стягувач) має використати всі можливі засоби для виконання судового рішення в примусовому порядку відповідно до вимог Закону 1404-VIII, і тільки після того, як він використає усі можливості для примусового виконання рішення суду, а воно залишається не виконаним, тоді в нього виникає право звернутися до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України.

Беручи до уваги вищенаведене, на переконання суду, подана заявником заява в порядку статті 383 КАС України є передчасною оскільки, заявник не надав суду доказів того, що державним виконавцем використано всі передбачені чинним законодавством засоби щодо належного та повного виконання судового рішення, а тому, звернення з заявою в порядкустатті 383 КАС України до суду є передчасним, оскільки повнота та правомірність виконання рішення суду у порядку Закону України "Про виконавче провадження" першочергово підлягає контролю зі сторони державного виконавця.

Відповідно до частини 6 статті 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення.

З огляду на викладене, заяву позивача про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності вчинених відповідачем на виконання рішення суду у справі 580/10600/24, подану в порядку статті 383 КАС України, необхідно залишити без задоволення.

Керуючись статтями 248, 254, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності вчинених відповідачем на виконання рішення суду у справі 580/10600/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ