Рішення № 135523182, 08.04.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

08 квітня 2026 року справа № 520/33392/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Супруна Ю.О. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області від 27.11.2025 №39894-46700/К-03/8-2000/25 про відмову ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 на посаді судді, з якого обчислюється щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці такі періоди: стаж роботи на посаді судді 38 років 4 місяці 6 днів; період проходження строкової військової служби у Збройних Силах СРСР на території України - 07 місяців 22 дні; період строкової військової служби у Збройних Силах СРСР на території Демократичної" Республіки Афганістан - 03 роки 11 місяців 18 днів;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити з 31.10.2025 перерахунок призначеного ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з розміру 94 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з виплатою недоотриманих сум щомісячного грошового утримання.

В обґрунтування позову зазначено, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області від 27.11.2025 №39894-46700/К-03/8-2000/25 про відмову ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку пенсії є проти правним та таким, що порушує права позивача на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, а тому підлягає скасуванню.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.12.2025 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі за текстом - КАС України) та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 376 від 28.02.2025, місто Харків у період з 24.02.2022 по 15.09.2022 належало до території активних бойових дій, а з 15.09.2022 по теперішній час є територією можливих бойових дій, розгляд справи було відтерміновано.

Крім того, на тривалість виготовлення процесуального документу вплинула обставина знаходження судді у відпустці та на лікарняному.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з положеннями ч.ч. 2, 3, 4, 5 ст. 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

08.01.2026 від Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області через систему "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву, в якому щодо задоволення позовних вимог заперечував зазначивши, що оскаржувана позивачем відмова, оформлена листом від 27.11.2025 №39894-46700/К-03/8-2000/25 є правомірною, оскільки позивач звернувся до органу ПФУ не у спосіб, передбачений законодавством.

Крім того відповідачем зазначено, що відповідно до пенсійної справи стаж позивача на посаді судді склав 38 років 03 місяці 09 днів, що є підставою для виплати 86% суддівської винагороди судді, а отже в спірних правовідносинах відповідач діяв в межах чинного законодавства України.

Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив наступні обставини.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні та отримував з 09.11.2016 пенсію за віком (учасник бойових дій) відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням відповідача від №963240851737 від 11.11.2025 року позивачу з 31.10.2025 року призначено пенсію (вид утримання 155 Довічне грошове утримання) у розмірі 214666,75 грн. у розмірі 86% від грошового забезпечення судді, підвищення учасникам бойових дій (1 категорія) (25% від 2361 грн.) 590,25 грн. Загальний розмір пенсії позивача склав 215847,25 грн.

Відповідно до вказаного рішення №963240851737 від 11.11.2025 року позивачу було зараховано до страхового стажу 49 років 11 місяців 09 днів (в тому числі спеціальний стаж, що дає право на щомісячне грошове утримання суддям складає 38 років 03 місяців 09 днів).

Не погодившись з зазначеним, 26.11.2025 року позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій зокрема просив зарахувати до спеціального стажу роботи на посаді судді період проходження військової служби з 14.05.1979 року по 03.05.1981 року, при цьому період участі в бойових діях з 15.02.1980 року по 15.03.1981 року зарахувати до спеціального стажу роботи на посаді судді у 3-кратному розмірі.

До вказаної заяви позивачем було надано Наказ № 2.2-05/559 від 30.10.2025 року Другого апеляційного адміністративного суду, яким зазначено про відрахування ОСОБА_1 зі штату Другого апеляційного адміністративного суду 30 жовтня 2025 року у зв`язку із поданням заяви про відставку на підставі рішення Вищої ради правосудця від 28 жовтня 2025 року за №2218/0/15-25 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Другого апеляційного адміністративного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку» та відповідно до статті 116 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Відповідач листом від 27.11.2025 №39894-46700/К-03/8-2000/25 повідомив зокрема, що загальний страховий стаж складає - 49 років 11 місяців 09 днів ( в тому числі спеціальний стаж, що дає право на щомісячне грошове утримання суддям складає 38 років 03 місяців 09 днів. Законодавством не передбачено зарахування до стажу роботи, який дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання періоду проходження військової служби з 14.05.1979 року по 14.02.1980 року та з 16.03.1981 року по 03.05.1981 року та період участі у бойових діях в кратному розмірі. Пенсію обчислено та перераховано з додержанням вимог чинного законодавства.

Позивач, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернувся за їх захистом до суду.

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 126 Конституції України, незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.

Відповідно до ст. 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосудця. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Спеціальним законом, який визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд є Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 р. № 1402-VIII (далі - Закон № 1402- VIII).

Відповідно до ст. 4 Закону № 1402- VIII, судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом. Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Так, частиною першою статті 116 Закону №1402-VIII визначено, що суддя, який має стаж роботі на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону - має право подати заяву про відставку.

В свою чергу, стаття 137 Закону №1402-VIII передбачає, що до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних суді з України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

Як вже було встановлено судом вище, станом на 31 жовтня 2025 року загальний стаж роботи судді ОСОБА_1 , який дає право на відставку, становить 42 роки 11 місяців 16 днів, що підтверджується копією трудової книжки позивача НОМЕР_2 , копія якої міститься в матеріалах справи та не заперечується відповідачем по справі.

З 14.05.1979 року по 03.05.1981 року, позивач проходив дійсну військову службу у збройних силах СРСР, про що свідчать записи у військовому квитку позивача серії НОМЕР_3 , копія якого також міститься в матеріалах справи, трудовій книжці та послужному списку позивача.

Крім того, у військовому квитку серії НОМЕР_3 , зазначено, що ОСОБА_1 з 06.01.1980 по 02.05.1981 приймав участь в бойових операціях на території Демократичної Республіці Афганістан.

Статтею 57 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов`язку, а також перебування в партизанських загонах і з`єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям.

Відповідно до статті 17-1 Закону України від 9 квітня 1992 року 2-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Для призначення пенсій за вислугу років відповідно до зазначеного Закону особам із числа військовослужбовців рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, зазначеним у пунктах «б» - «д», «ж» і «з» статті 1-2 цього Закону, до вислуги років зараховуються: дійсна військова служба у Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР та інші види служби і періоди роботи, які відповідно до законодавства колишнього СРСР зараховувалися до вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям, а також особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», учасниками бойових дій визнаються, в тому числі, учасники бойових дій на території інших країн - військовослужбовці, Комітету державної безпеки, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ колишнього Союзу PCP (включаючи військових та технічних спеціалістів і радників) працівники відповідних категорій, які за рішенням Уряду колишнього Союзу РСРпроходили службу, працювали чи перебували у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії, і брали участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (флотів). Перелік держав, зазначених у цьому пункті, періоди бойових дій у них та категорії працівників визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 63 від 08.02.1994 «Про організаційні заходи щодо застосування Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та затвердженого нею Переліку держав і періодів бойових дій на їх території, бойові дії в Афганістані, під час яких йому надавалася допомога за участю військовослужбовців Радянської Армії, Комітету державної безпеки та осіб рядового, начальницького 1 складу і військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ, військовослужбовців Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, інших військових формувань, осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ колишнього СРСР, проходили службу в період із квітня 1979 року по грудень 1989 року.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» № 393 від 17 липня 1992 року встановлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до вислуги років зараховується, в тому числі, дійсна військова служба у Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах держаної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР та інші види служби і періоди роботи, які відповідно до законодавства колишнього СРСР зараховувалися до вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям, а також особам начальницького і рядового складу органу внутрішніх справ. Вислуга років (у тому числі на пільгових умовах) у цьому випадку обчислюється в порядку, встановленому законодавством колишнього СРСР, якщо цією постановою не передбачено більш пільгових умов зарахування до вислуги років часу служби для призначення пенсій військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», права та пільги для ветеранів війни і членів їх сімей, установлені раніше законодавством України і законодавством колишнього СРСР, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» № 393 від 17.07.1992 передбачено, що до вислуга років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці 1 пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за три місяці, в тому числі, участь у бойових діях у воєнний час.

Відповідно до постанови Верховної Ради України «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу PCP» від 12.09.1991 №1545-ХІІ, до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу PCP з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, якщо вони не суперечать Конституції і Законам України.

Згідно із пп. а п. 1 постанови ЦК КПРС та Ради Міністрів СРСР «Про пільги військовослужбовцям, що знаходяться у складі обмеженого контингенту радянських військ на території Демократичної Республіки Афганістан, та їхнім сім`ям» від 17.01.1983 № 59-27, передбачено зарахування до вислуги років для призначення пенсії - один місяць служби за три місяці час служби на території Демократичної Республіки Афганістан військовослужбовцям, які прослужили встановлений строк служби в цій країні.

Таким чином суд зазначає, що до страхового стажу позивача повинно бути враховано період з 14.05.1979 по 05.01.1980 та 03.05.1981 (07 місяців 22 дні) - строкова військова служба у Збройних Силах СРСР, а також період з 06.01.1980 по 02.05.1981 (01 рік 3 місяці 26 днів, що з розрахунку 1 місяць служби дорівнює 3 місяцям служби в діючій армії, разом становить 3 роки 11 місяців 18 днів) - період проходження військової служби на території Демократичної Республіки Афганістан.

Зазначена позиція суду узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 07 червня 2018 по справі № 800/517/17.

Отже до стажу ОСОБА_1 , який дає йому право на звільнення у відставку, підлягає зарахуванню період проходження строкової військової служби у Збройних Силах СРСР на території України - 07 місяців 22 дні та період строкової військової служби у Збройних Силах СРСР на території Демократичної Республіки Афганістан - 03 роки 11 місяців 18 днів.

Суд наголошує, що до стажу позивача посаді судді, підлягають зарахуванню: стаж роботи на посаді судді - 38 років 4 місяці 6 днів; період проходження строкової військової служби у Збройних Силах СРСР на території України - 07 місяців 22 дні; період строкової військової служби у Збройних Силах СРСР на території Демократичної Республіки Афганістан - 03 роки 11 місяців 18 днів.

Загальний стаж роботи позивача - судді Калиновського В.А., який дає йому право для розрахунку пенсії, становить 42 роки 11 місяців 16 днів.

Так, частиною 3 статті 142 Закону №1402-УІ передбачено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судці.

Враховуючи, що стаж позивача, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці становить 42 роки 11 місяців 16 днів, суд дійшов висновку, що розмір щомісячного довічного грошового утримання позивача повинен складати 94%, у зв`язку з чим рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області від 27.11.2025 №39894-46700/К-03/8-2000/25 про відмову ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку пенсії підлягає скасуванню, оскільки порушує права позивача на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.

З огляду на скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області, оформлене листом від 27.11.2025 №39894-46700/К-03/8-2000/25 про відмову ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку пенсії та задля належного захисту прав позивача суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 на посаді судді, з якого обчислюється щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці такі періоди: стаж роботи на посаді судді 38 років 4 місяці 6 днів; період проходження строкової військової служби у Збройних Силах СРСР на території України - 07 місяців 22 дні; період строкової військової служби у Збройних Силах СРСР на території Демократичної" Республіки Афганістан - 03 роки 11 місяців 18 днів та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити з 31.10.2025 перерахунок призначеного ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з розміру 94 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з виплатою недоотриманих сум щомісячного грошового утримання.

Крім того суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що позивач звернувся до органу Пенсійного фонду України не у спосіб, передбачений законодавством, у зв`язку з чим було надано на питання поставлені у зверненні від 27.11.2025 року №39894-46700/К-03/8-2000/25, відповідно до ЗУ «Про звернення громадян», з огляду на наступне.

Соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.

Тобто, у розрізі даної справи та за умови підтвердження необхідних відомостей належними документами, як громадянин України, позивач наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних (надуманих) підстав.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 28 серпня 2018 року у справі № 175/4336/16-а, від 25 вересня 2018 року у справі № 242/65/17, від 06 березня 2019 року у справі № 242/3016/17.

Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів позивача), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням встановлених по справі обставин, що підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Витрати зі сплати судового збору не підлягають розподілу, оскільки позивач звільнений від його сплати на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" як учасник бойових дій.

На підставі викладеного та керуючись статтями 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області, оформлене листом від 27.11.2025 №39894-46700/К-03/8-2000/25 про відмову ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 на посаді судді, з якого обчислюється щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці такі періоди: стаж роботи на посаді судді 38 років 4 місяці 6 днів; період проходження строкової військової служби у Збройних Силах СРСР на території України - 07 місяців 22 дні; період строкової військової служби у Збройних Силах СРСР на території Демократичної" Республіки Афганістан - 03 роки 11 місяців 18 днів.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити з 31.10.2025 перерахунок призначеного ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з розміру 94 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з виплатою недоотриманих сум щомісячного грошового утримання.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано - 08.04.2026, враховуючи час перебування судді у відпустці та з урахуванням наявності безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.

Суддя Супрун Ю.О.