Ухвала суду № 135522322, 07.04.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

07 квітня 2026 рокум. ПолтаваСправа № 440/4537/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Костенко Г.В.,

за участю: секретаря судового засідання Козак А.К.,

представника відповідача Чехун А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Державне управління справами, про зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

21 листопада 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим, в якій просить: зобов`язати Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток з дати звільнення за весь час затримки розрахунку до дати ухвалення судового рішення у справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/4537/19. Залучено Державне управління справами до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача. Призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Державне управління справами, про зобов`язання вчинити певні дії зупинено до набрання законної сили рішенням Полтавського окружного адміністративного суду у справі №440/2050/19 за позовом ОСОБА_1 до Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Державне управління справами, про зобов`язання перерахувати та виплатити частину заробітної плати.

Як визначено частиною першою статті 237 КАС України, провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу.

Рішення у справі №440/2050/19 за позовом ОСОБА_1 до Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Державне управління справами, про зобов`язання перерахувати та виплатити частину заробітної плати набрало законної сили 07.07.2020, що зумовлює необхідність поновлення провадження у цій справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2026 року поновлено провадження у справі, призначено підготовче судове засідання на 10 березня 2026 року на 11 год. 00хв.

02 березня 2026 року до суду надійшло клопотання Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим про закриття провадження у справі, оскільки рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року у справі № 440/2050/19 зазначено, та підтверджується Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2020 року у цій справі, що Представництвом здійснено перерахунок заробітної плати ОСОБА_1 за період з 01.01.2019 по дату її звільнення 18.01.2019, та виплачено позивачу недоплачену частину заробітної плати за січень 2019 року у повному обсязі.

30 березня 2026 року через "Електронний суд" надійшли письмові пояснення третьої особи Державного управління справами, в яких третя особа підтримує клопотання відповідача та просить суд закрити провадження у справі.

В судове засідання позивач не з`явився, надав клопотання про розгляд справи за його відсутню.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав клопотання про закриття провадження у справі.

Суд заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріли справи, встановив наступне.

Відповідно до пункту "е" частини 1 статті 10 Закону України "Про Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим" від 02.03.2000 № 1524-III Постійний Представник відповідно до структури і кошторису витрат на утримання Представництва затверджує положення про його структурні підрозділи та штатний розпис, призначає на посади та звільняє з посад працівників Представництва, визначає їх посадові обов`язки.

Статтею 9 цього Закону передбачено, що Постійний Представник призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України. Указом Президента України № 405/2018 від 02.12.2018 звільнено ОСОБА_2 з посади Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим згідно з поданою ним заявою.

Указом Президента України №454/2019 від 25.06.2019 призначено Кориневича А.О. Постійним Представником Президента України в Автономній Республіці Крим.

Таким чином у період з 03.12.2018 по 24.06.2019 не було призначено

Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим або тимчасово виконуючого обов`язки Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим.

Розпорядженням Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим №2 від 04.07.2019 введено в дію з 01 січня 2019 року новий штатний розпис на 2019 рік Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим, у якому визначено посадовий оклад головного консультанта Служби міжнародних зв`язків в розмірі 5110 грн., тобто у розмірі, розрахованому відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.02.2019 №102 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо впорядкування структури заробітної плати працівників державних органів, судів, органів та установ системи правосуддя у 2019 році".

Після затвердження штатного розпису Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим на 2019 рік відповідачем здійснено перерахунок заробітної плати ОСОБА_1 за січень 2019 року, виходячи з посадового окладу головного консультанта Служби міжнародних зв`язків в розмірі 5110 грн., встановленого штатним розписом Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим на 2019 рік.

Детальний розрахунок перерахованої заробітної плати позивача за січень 2019 року наведено у додатку до довідки від 02.09.2019 №693/06-27-19 про нараховану та виплачену заробітну плату у 2019 році.

Додаток до довідки від 02.09.2019 №693/06-27-19 про нараховану та виплачену заробітну плату у 2019 році разом із супровідним листом від 11.09.2019 №04/196-142П/04-07/19 надіслано відповідачем на адресу зареєстрованого місця проживання Позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення та вручено адресату 18.10.2019.

Також Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим надіслало відповідачу лист від 19.07.2019 №569/06-39-19, яким повідомило позивача про затвердження штатного розпису на 2019 рік та про те, що посадовий оклад головного консультанта-посада, яку займав позивач до звільнення, становить 5110,00 грн., а також просило надати до Представництва платіжні реквізити для зарахування суми донарахованої заробітної плати.

Листом від 08.08.2019 (вх. №142-П від 15.08.2019) ОСОБА_1 надіслала відповідачу довідку з платіжними реквізитами банку для здійснення повного розрахунку.

16.08.2019 відповідачем перераховано ОСОБА_1 недоплачену частину заробітної плати за січень 2019 року в розмірі 477,91 грн. за повідомленими позивачем платіжними реквізитами банку, що підтверджується платіжним дорученням №288 від 16.08.2019.

Представництвом без зайвих зволікань вчинялись послідовні, активні дії, направлені на проведення розрахунку з ОСОБА_1 у зв`язку із її звільненням, що свідчить про відсутність у діях відповідача вини із затримки розрахунку при звільненні, а тому на думку Відповідача відсутні правові підстави для притягнення останнього до відповідальності у вигляді обов`язку сплатити середній заробіток відповідно до статті 117 КЗпП України.

Щодо цієї норми слід звернути увагу на судову практику, зокрема постанову КЦС ВС від 27 лютого 2019 року у справі № 264/923/17, в якій зроблено висновок, що невиплата працівнику заробітної плати у липні та серпні 2014 року у строки, зазначені у ст. 116 КЗпП України, відбулася не з вини роботодавця, а в силу обставин непереборної сили. Оскільки вина роботодавця є обов`язковою умовою для застосування ст. 117 КЗпП України, немає підстав для покладення на відповідача обов`язку із виплати середнього заробітку за час розрахунку при звільненні.

За змістом частини першої статті 117 КЗпП України обов`язок роботодавця перед колишнім працівником щодо своєчасного розрахунку при звільненні припиняється проведенням фактичного розрахунку, тобто, реальним виконанням цього обов`язку. І саме з цією обставиною пов`язаний період, протягом до якого до роботодавця є можливим застосування відповідальності.

Частина перша статті 117 КЗпП України стосується випадків, коли роботодавець за відсутності спору свідомо та умисно не проводить остаточний розрахунок з колишнім працівником.

Отже, в кожній конкретній справі залежно від фактичних обставин суд повинен встановлювати існування тих чи інших обставин, на які сторони посилаються як на форсмажорні, й оцінювати реальність виконання тих чи інших зобов`язань у зв`язку з існуванням цих обставин.

У даному випадку, з Позивачем було здійснено усі виплати при звільненні, що підтверджується рішеннями суду першої та апеляційної інстанції у справі № 440/2050/19, що, в свою чергу, унеможливлює продовження розгляду даного адміністративного позову (у справі № №440/4537/19) оскільки право на стягнення середнього заробітку відсутнє.

У постанові від 19.12.2025 у справі № 640/8468/20 Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що вимога про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні має похідний характер від вимоги про стягнення невиплаченої частини заробітної плати, а тому не підлягає задоволенню. За таких обставин відсутні правові підстави для застосування до роботодавця відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України.

Підсумовуючи вищевикладене та опираючись на судову практику в подібних спорах, очевидним є те, що Представництво будучи роботодавцем Пахомової В.А. здійснило вичерпних та вчасних заходів для недопущення порушення трудових прав позивача, здійснило перерахунок та виплату всіх належних сум заробітної плати ОСОБА_1 , як тільки це стало можливим, а відтак відсутні правові підстави для висновку, що в діях Представництва є склад порушення трудових прав ОСОБА_1 та є підстави застосування положень статті 117 КЗпП України, що і було встановлено судами у справі № 440/2050/19.

Відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", єдність системи судоустрою забезпечується єдністю судової практики. Слід зазначити, що єдність судової практики відіграє надважливу роль у забезпеченні однакового правозастосування в адміністративному судочинстві, що сприяє юридичній визначеності та передбачуваності стосовно вирішення спірних ситуацій для учасників судового процесу.

Отже, спір у даній справі є тотожним тому, що розглядався у справі №440/2050/19, виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

З огляду на викладене вище, оскільки наявне рішення суду у справі №440/2050/19, що набрало законної сили, між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі №440/4537/19.

Частиною 2 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

На підставі викладеного, керуючись статтями 238, 239, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Задовольнити клопотання Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим про закриття провадження у справі №440/4537/19.

Закрити провадження у справі №440/4537/19 за позовом ОСОБА_1 до Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Державне управління справами, про зобов`язання вчинити певні дії.

Роз`яснити, що повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали до Другого апеляційного адміністративного суду, в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали складений 08 квітня 2026 року.

Суддя Г.В. Костенко