Рішення № 135521426, 07.04.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№826/15866/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої - судді Потабенко В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Наукове виробниче підприємство «Квант-Ефір» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення, -

В С Т А Н О В И В:

товариство з обмеженою відповідальністю Науково виробниче підприємство «Квант-Ефір» (далі позивач, ТзОВ НВП «Квант-Ефір») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у м. Києві (далі відповідач, ГУ ДПС у м. Києві), в якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у м. Києві №0814140301 від 04.08.2016 повністю.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що з 01.07.2016 по 07.07.2016 ГУ ДФС у м. Києві було проведено планову виїзну перевірку ТзОВ НВП «Квант-Ефір» з питань правомірності віднесення господарських операцій, проведених платником податків за 2015 рік, до контрольованих та неподання звіту про контрольовані за 2015 рік. За результатами перевірки позивачу було вручено акт №225/1-26-15-14-03-01-16398080 від 12.07.2016. Як зазначає позивач, в акті представниками ГУ ДФС у м. Києві безпідставно встановлено порушення п.п. 39.4.2. Податкового кодексу України щодо неподання звіту про контрольовані операції за 2015 рік. На вказаний акт позивачем було подано заперечення №200 від 28.07.2016, в якому останній заперечував проти висновків акту, та просив їх переглянути, оскільки не має обов`язку подавати звіт про контрольовані операції. Однак, за результатами розгляду заперечень, доводи позивача не були взяті до уваги податковим органом. У відповідь на заперечення позивач отримав від відповідача лист № 17551/10/26-15-14-03-01 від 04.08.2016, в якому висновок акту залишено без змін. 06.08.2016 позивачем було отримано податкове-повідомлення рішення № 0814140301 від 04.08.2016, яким на підставі акту та відповіді на заперечення, відповідачем, керуючись п. п. 54.3.3. та п. 120.3 Податкового кодексу України, застосовано штраф у сумі 365400,00 грн. Оскарження податкове-повідомлення рішення № 0814140301 від 04.08.2016 в адміністративному порядку не призвело до скасування останнього. Позивач вважає, що не мав обов`язку подавати звіт про контрольовані операції за результатами діяльності за 2015 рік, так як його операції не відповідали вартісним критеріям визнання контрольованими. Зміни до законодавства, якими вартісний критерій віднесення операцій до контрольованих було понижено із 50 млн. грн. до 5 млн. грн., мають застосовуватися лише з 01.01.2016, і не поширюються на операції 2015 року. Також позивач покликається на те, що протягом 2015 року не виконував контрольованих операцій у розумінні ст. 39 Податкового кодексу України, відтак, він не мав обов`язку подавати звіт про контрольовані операції згідно з п.п. 39.4.2 Податкового кодексу України, а тому порушення, яке зазначено у висновках акту, на думку позивача, встановлено безпідставно та незаконно. Відтак, спірне податкове повідомлення-рішення є незаконним та підлягає скасуванню.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.10.2016 відкрито провадження у справі та прийнято рішення про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

09.11.2016 від відповідач надійшли заперечення на позовну заяву, відповідно до яких просить суд відмовити у задоволенні позову, зазначивши, що станом на 04.05.2016 позивач звіт про контрольовані операції на загальну суму 32509,14 грн. за звітний 2015 рік не було подано, чим порушено вимоги п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України.

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 №2825-ІХ супровідним листом від 04.06.2024 №03-19/8749/24 справу № 826/15866/16 передано Київському окружному адміністративному суду.

Відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399 справу № 826/15866/16 передано Львівському окружному адміністративному суду.

06.02.2025 адміністративна справа № 826/15866/16 надійшла до Львівського окружного адміністративного суду.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючу суддю Потабенко В.А.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 10.02.2025 прийнято до провадження адміністративну справу №826/15866/16 за позовом ТзОВ «Наукове виробниче підприємство «Квант-Ефір» до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення. Справу прийнято до розгляду в порядку загального позовного провадження, з призначенням підготовчого судового засідання.

20.02.2025 від позивача за вх. 14241 надійшли додаткові пояснення, в яких пояснив, що правонаступником відповідача у даній справі є ГУ ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ. Крім цього, представник позивача пояснив, що трансфертне ціноутворення, його правила та звітність станом на 2015 рік було новим явищем для України. Як наслідок, правила та розуміння суті трансфертного ціноутворення не були чітко врегульовані та імплементовані в українське законодавство. Держава регулярно вносила зміни в ст. 39 Податкового кодексу України, кожного разу переформульовуючи правила такого трансфертного ціноутворення, чим позбавляла платників будь яких шансів на стабільність та правову визначеність. Станом на 21.12.2014 господарські операції, передбачені у п.п. п.п. 39.2.1.1 і 39.2.1.2 ст. 39 Податкового кодексу України, визнаються контрольованими за умови, що загальна сума таких операцій платника податків з кожним контрагентом дорівнює або перевищує 50 мільйонів гривень (без урахування податку на додану вартість) за відповідний звітний календарний рік. Станом на 01.01.2015 господарські операції, передбачені п.п. п.п. 39.2.1.1 - 39.2.1.3 і 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 цього пункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови: загальний обсяг доходу платника податків та/або його пов`язаних осіб від усіх видів діяльності, що враховується під час визначення об`єкта обкладення податком на прибуток підприємств, перевищує 20 млн. грн. за відповідний податковий (звітний) календарний рік; обсяг групи таких господарських операцій платника податків та/або його пов`язаних осіб з одним контрагентом перевищує 1 млн гривень (без урахування податку на додану вартість) або 3 відсотки доходу, що враховується під час визначення об`єкта обкладення податком на прибуток підприємств, платника податків за відповідний податковий (звітний) рік. Станом на 13.08.2015 господарські операції, передбачені п.п. п.п. 39.2.1.1 - 39.2.1.3 і 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 цього пункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови: річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік; обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік. Тобто, позивач перебував в умовах надзвичайної мінливості законодавства, яке до того ж не було якісним з точки зору формулювань та граматичних конструкцій. Мінливість законодавства породила відсутність практики та роз`яснень щодо його застосування. Позивач консультувався на гарячій лінії ДФС та отримав відповіді, які упевнили його в рішенні про відсутність необхідності подавати звіт про контрольовані операції, якщо операції відбуваються не з пов`язаними особами. Позивач не подав звіт про контрольовані операції не тому, що мав намір щось приховати чи не бажав виконувати норми законодавства, а тому, що Держава сконструювала ст. 39 Податкового кодексу України таким чином та вносила до неї зміни так часто, що у позивача не було достатньої визначеності як тлумачити таку норму. Як наслідок, позивач застосував те тлумачення, яке в момент 2015 року видавалось найбільш логічним: трансфертне ціноутворення стосується взаємовідносин з пов`язаними особами, а тому, якщо відсутня пов`язаність осіб відсутні підстави застосовувати ст. 39 Податкового кодексу України і подавати звіт. Таким чином, на думку позивача, не є справедливим притягнення його до відповідальності в ситуації, коли за прийняття закону відповідає держава, яка не забезпечила його достатню якість, стабільність і правову визначеність.

Протокольною ухвалою від 25.02.2025 суд вирішив розгляд справи продовжити в письмовому провадженні.

Ухвалою від 15.09.2025 за заявою ТзОВ НВП «Квант-Ефір» у справі №826/15866/16 змінено відповідача з Головного управління ДФС у м. Києві на його правонаступника ГУ ДПС у м. Києві (адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ ВП 44116011).

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку позов задовольнити повністю, з огляду на наступне.

З 01.07.2016 по 07.07.2016 Головним управлінням ДФС м. Києві було проведено планову виїзну перевірку ТзОВ НВП «Квант-Ефір» з питань правомірності віднесення господарських операцій, доведених платником податків за 2015 рік, до контрольованих та неподання віту про контрольовані за 2015 рік.

За результатами перевірки позивачу було ручено акт №225/1-26-15-14-03-01-16398080 від 12.07.2016.

В акті відповідачем встановлено порушення позивачем п.п. 39.4.2 Податкового кодексу України в частині неподання звіту про контрольовані операції за 2015 рік.

На вказаний акт було подано заперечення № 200 від 28.07.2016, в якому позивач заперечував проти висновків акту та просив їх переглянути, оскільки не має обов`язку подавати звіт про контрольовані операції.

За результатами розгляду заперечень доводи позивача не були взяті до уваги податковим органом, що підтверджується листом відповідача № 17551/10/26-15-14-03-01 від 04.08.2016.

04.08.2016 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0814140301, яким до позивача застосовано штраф у сумі 365400,00 грн.

За результатами адміністративного податкове повідомлення-рішення № 0814140301 від 04.08.2016 залишено без змін.

Позивач не погоджується із висновками акту та винесеним на його підставі податковим повідомленням-рішенням № 0814140301, тому звернувся до суду із цим позовом.

Вирішуючи спір по суті суд керувався такими мотивами.

Відповідно до норм ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755- VI (далі - ПК України).

Відповідно до п.п. п.п. 39.4.1., 39.4.2. п. 39.4 ст. 39 ПК України (в редакції чинній на момент неподання звітності у 2015 році) для цілей податкового контролю за трансферним ціноутворенням звітним періодом є календарний рік.

Платники податків, які протягом звітного періоду здійснювали контрольовані операції, зобов`язані подати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, до 1 травня року, наступного за звітним, засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Пунктом 120.3 ст. 120 ПК України (в редакції що діяла на момент неподання звітності) визначено, що неподання платником податків звіту та/або обов`язкової документації про проведені ним протягом року контрольовані операції відповідно до вимог п. 39.4 ст. 39 цього Кодексу до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, тягне за собою накладання штрафу у розмірі 300 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року - у разі неподання (несвоєчасного подання) звіту про контрольовані операції - тобто накладення такого єдиного штрафу передбачалось як за неподання так і за несвоєчасне подання означеного звіту та не передбачалось застосування додаткових штрафних санкцій, які з`явились у Кодексі з 01.01.2017.

Відповідно до п. 73.3. ст. 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:

1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

Платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).

У разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п`ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит.

Згідно з п. 78.4. ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Встановлено, що згідно з п.п. п.п. 78.1.2, п.п. 78.1.15 п. 78.1 ст. 78 ПК України та відповідно до наказу від 15.06.2016 № 3761 було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТзОВ НВП «Квант - Ефір» з питань правомірності віднесення господарських операцій, проведених платником податків за 2015 рік до контрольованих та неподання звіту про контрольовані операції за 2015 рік.

Направлення від 01.07.2016 № 1848/26-15-14-03-01 та копію наказу від 30.06.2016 № 3979 вручено 01.07.2016 під розписку головному бухгалтеру ТзОВ НВП «Квант-Ефір» ОСОБА_1 , про що в журналі реєстрації перевірок зроблено запис під №44.

Перевіркою встановлено, що протягом 2015 року відповідно до типових контрактів №2015/71-к від 05.06.2015, №2015/85-к Заказ №1 від 30.06.2015, №ДП 03543 Заказ №3 від 20.02.2015, №ДП 03543 Заказ №4 від 20.02.2015, № ДП 03543 Заказ №5 від 05.06.2015 та №ДП 03543 Заказ №6 від 05.06.2015, ТзОВ НВП «Квант-Ефір» здійснювало господарські операції з відвантаження теле-радіо обладнання на користь ОАО «РПО РМТР» (Киргизька Республіка) на загальну суму 1484271,82 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 32509069,14 грн.

При цьому, станом на 04.05.2016 позивач звіт про контрольовані операції за звітній 2015 рік не подав, чим порушив вимоги п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 ПК України.

Згідно п.п. 39.2.1.4 п. 39.2 ст. 39 ПК України (редакція до 01.01.2015 року) загальна сума контрольованих операцій платника податків з кожним контрагентом мала бути не менше 50 млн. грн. за відповідний звітний календарний рік.

Відповідно до п.п. 4.1.9 п. 4.1 ст. 4 ПК України серед основних засад податкового законодавства України є принцип стабільності. За ним зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення» №609 VIII від 15.07.2015 та Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням" від 28.12.2014 № 72-VIII внесено зміни щодо елементів податку на прибуток.

Відповідно розширено коло платників податків, що потрапляють під дію правил трансферного ціноутворення за рахунок пониження вартісного критерію контрольованих операцій (п.п. 7.1.1 п. 7.1 ст. 7 ПК України - елемент «платники податку»), впливає на їх об`єкт оподаткування, оскільки вони будуть зобов`язані збільшувати оподатковуваний дохід за рахунок коригування його відповідно до принципу «витягнутої руки» (п.п. 7.1.2 п. 7.1 ст. 7 ПК України - елемент «об`єкт оподаткування», п.п. 7.1.3 п. 7.1 ст. 7 ПК України - елемент «база оподаткування», п.п. 7.1.5 п. 7.1 ст. 7 ПК України елемент - «порядок обчислення податку»). Тобто, такі зміни мали застосовувати лише з 01.01.2016 (п.п. 4.1.9 п. 4.1. ст. 4 ПК України).

Таким чином, відповідно до п.п. 4.1.9 п. 4.1. ст. 4 ПК України та ч. 3 ст. 27 Бюджетного кодексу України Закон № 72-VII в частині розширення кола операцій, що потрапляють від визначення контрольованих, та розширення кола платників, що потрапили під обов`язок коригувати свій об`єкт оподаткування відповідно до правил трансферного ціноутворення та регулювання контрольованих операцій має застосовуватися з 01.01.2016, а не з 01.01.2015, як зазначає відповідач.

Відтак, з урахуванням наведених норм закону, за результатами діяльності 2015 року позивач не мав обов`язків подавати звіт про контрольовані операції, оскільки його операції не відповідали вартісним критеріям визнання контрольованими.

Суд погоджується із доводами позивача про те, що зміни до законодавства, якими вартісний критерій віднесення операцій до контрольованих було понижено із 50 млн. грн. до 5 млн. грн. мають застосовуватися лише з 01.01.2016 і не можуть поширюватися на період до 31.12.2015.

Критерії віднесення операцій до контрольованих викладено в п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПК України.

Згідно п.п. 39.2.1.1 п. 39.2 ст. 39 ПК України ля цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими операціями є:

а) господарські операції, що впливають на об`єкт оподаткування сторін (сторони) таких операцій, що здійснюються платниками податків з пов`язаними особами нерезидентами;

б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу товарів через комісіонерів нерезидентів;

Згідно п.п. 39.2.1.2 п. 39.2 ст. 39 ПК України контрольованими є господарські операції, що впливають на об`єкт оподаткування платника податків, однією із сторін є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого КМ України.

Відповідно до п.п. 39.2.1.5 п. 39.2 ст. 39 ПК України якщо в ланцюгу господарських операцій між платником податків і його пов`язаною особою - нерезидентом, передбачених підпунктами 39.2.1.1, 39.2.1.2, 39.2.1.3 підпункту 59.2.1 цього пункту, право власності на предмет такої операції перш ніж перейти від платника податків до пов`язаної особи - нерезидента (у разі експортних операцій) або перш ніж перейти від пов`язаної особи - нерезидента до платника податків (у разі імпортних операцій) переходить до однієї або декількох непов`язаних осіб, така операція для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств вважається контрольованою операцією між платником податків та його пов`язаною особою - нерезидентом, якщо ці непов`язані особи:

не виконують в такій сукупності операцій істотних функцій, пов`язаних з придбанням (продажем) товарів (робіт, послуг), між пов`язаними особами;

не використовують в такій сукупності операцій істотних активів та/або не приймають на себе істотних ризиків для організації придбання (продажу) товарів (робіт, послуг) між пов`язаними особами.

Таким чином, п.п. п.п. 39.2.1.1. та 39.2.1.2 п. 39.2 ст. 39 ПК України встановлюють критерії для віднесення операцій до контрольованих.

Згідно п.п. 39.2.1.5 п. 39.2 ст. 39 ПК України якщо в ланцюгу господарських операцій між платником податків і його пов`язаною особою - нерезидентом, передбачених підпунктами 39.2.1.1, 39.2.1.2, 39.2.1.3 підпункту 39.2.1 цього пункту, право власності на предмет такої операції перш ніж перейти від платника податків до пов`язаної особи - нерезидента (у разі експортних операцій) або перш ніж перейти від пов`язаної особи нерезидента до платника податків (у разі імпортних операцій) переходить до однієї або декількох непов`язаних осіб, така операція для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств вважається контрольованою операцією між платником податків та його пов`язаною особою - нерезидентом, якщо ці непов`язані особи: не виконують в такій сукупності операцій істотних функцій, пов`язаних з придбанням (продажем) товарів (робіт, послуг), між пов`язаними особами; не використовують в такій сукупності операцій істотних активів та/або не приймають на себе істотних ризиків для організації придбання (продажу) товарів (робіт, послуг) між пов`язаними особами.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач протягом 2015 року не виконував контрольованих операцій у розумінні ст. 39 ПК України, оскільки в них не задіяна пов`язана особа нерезидент.

Водночас, доказів того, що ТзОВ «Квант-Ефір» та ОАО «ПРО РМТР» є пов`язаними особами, відповідачем всупереч вимозі ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суду не надано.

ОАО «ПРО РМТР» є кінцевим споживачем поставленого позивачем продукту, а тому немає підстав визнати операцію контрольованою згідно п.п.39.2.1.5 п. 39.2 ст. 39 ПК України.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для подання позивачем звіту по контрольованих операціях за 2015 рік.

Відповідно, податкове повідомлення рішення Головного управління ДФС у м. Києві №0814140301 від 04.08.2016 прийнято з порушенням податкового законодавства України та на підставі помилкових висновків Акту перевірки.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За правилами ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому, згідно зі ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Вказана норма узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини.

Так, у п. 110 рішення від 23.07.2002 у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» суд визначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Оскільки у даній справі оспорюється рішення, прийняте відповідачем як суб`єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України перевіряє, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При цьому суд зазначає, що "на підставі" означає, що суб`єкт владних повноважень: 1) повинен бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним; "у межах повноважень" означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх; "у спосіб" означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби; "з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано", тобто використання наданих суб`єкту владних повноважень повинно відповідати меті та завданням діяльності суб`єкта, які визначені нормативним актом, на підставі якого він діє; "обґрунтовано", тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Рішення повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення КАС України відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення дотримані не були, оскільки не було враховано чинні на той час норми ПК України.

За встановлених обставин, на основі належних та допустимих доказів, суд доходить висновку про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а відтак такі підлягають скасуванню, а позов - задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 2, 6-9, 19-20, 22, 25-26, 72, 77, 90, 139, 143, 241-246, 255, 257-258, 293, 295, п.п. 15.5 п. 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДФС у м. Києві №0814140301 від 04.08.2016.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) на користь товариства з обмеженою відповідальність Науково виробниче підприємство «Квант-Ефір» (код ЄДРПОУ 16398080, адреса місця знаходження: м. Київ, вул. Кіквідзе, 11) судовий збір у сумі 5481 (п`ять тисяч чотириста вісімдесят одна) гривня рівно.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 07.04.2026.

Суддя Потабенко В.А.