Ухвала суду № 135521335, 08.04.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду у частині позовних вимог

08 квітня 2026 рокусправа № 380/2486/26місто Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гулика А. Г.,

розглянув питання строку звернення до суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії

у с т а н о в и в:

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області код ЄДРПОУ 13814885, адреса: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, у якій просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо застосування з 01.03.2025 року до розрахунку і виплати пенсії ОСОБА_1 обмеження максимальним розміром та здійснення виплати без індексації, встановленою постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області виплачувати ОСОБА_1 пенсію без обмеження її максимальним розміром з 01.03.2025 року з урахуванням нарахованої індексації, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», та з урахуванням вже виплачених сум.

Суд встановив, що позовна заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам, встановленим статтями 161 КАС України.

Ухвалою від 18.03.2026 суддя залишив позовну заяву без руху для усунення недоліків позовної заяви та визначив позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами на підтвердження поважності причин пропуску строку.

Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При цьому, положення повинна слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Поважними причинами пропуску строку визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про можливе порушення своїх прав є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

У справах Стаббігс та інші проти Великобританії та Девеер проти Бельгії Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав. Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 у справі Мельник проти України зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого згаданим Кодексом або іншими законами. Частина друга статті 122 КАС України визначає, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя стаття 122 КАС України).

Суд встановив, що позивач оскаржує застосування з 01.03.2025 року до розрахунку і виплати пенсії ОСОБА_1 обмеження максимальним розміром та здійснення виплати без індексації, встановленою постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році».

03.04.2026 позивач подав клопотання про поновлення пропущеного строку на звернення до адміністративного суду, яке мотивоване тим, що з 03.02.2025 на розгляді Львівського окружного адміністративного суду знаходилася справа 380/1537/25; предмет розгляду у справі: правомірність дій відповідача, які полягали у зменшенні розміру виплачуваної пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2025. 15.12.2025 позивач звернувся до ГУ ПФУ у Львівській області із запитом на отримання публічної інформації. Листом № 1300-0307-8/171975 ГУ ПФУ у Львівській області було скеровано Перерахунок пенсії станом на 01 січня 2026 року та розрахунок на доплату пенсії з 01.01.2025 по 31.12.2025. В листі № 1300-0307-8/171975 не було розглянуто питання індексації пенсійного забезпечення згідно Постанови КМУ від 25.02.2025 року № 209. 12.01.2026 позивач в другий раз подав до ГУ ПФУ у Львівській області запит на отримання Перерахунку пенсії з 01.03.2025 та з 01.01.2026, оскільки отримавши пенсію 05.01.2026, позивач зрозумів, що розмір пенсії до виплати черговий раз зменшено. 12.01.2026 позивач подав до пенсійного органу заяву про надання роз`яснень щодо розміру нарахованої пенсії з 01.03.2025. Лист-відповідь від 06.02.2026 № 6500-2002/К-02/8-1300/26 на заяву від 12.01.2026 позивач отримала наручно 09.02.2026. Позивач вважає, що дізнався про збільшення розміру пенсії внаслідок її індексації з 01.03.2025, проведеної пенсійним органом відповідно до Постанови КМУ від 25.02.2025 № 209, після отримання 27.12.2025 перерахунку пенсії з 01.01.2026.

За результатом розгляду згаданого клопотання, суд висновує таке.

Позивач стверджує, що фактично отримав докази лише 27.12.2025. До цієї дати позивач не мав у своєму розпорядженні усіх доказів, та не знав про збільшення розміру пенсії внаслідок її індексації з 01.03.2025.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до статті 80 КАС України у разі неможливості подання стороною доказів, суд на підставі відповідного клопотання може самостійно здійснити витребування доказів. Тобто відсутність доказів не є перешкодою звернення до суду, із врахуванням особливостей виплати пенсії.

Водночас, суд вказує на те, що позивач не наводить причин для отримання усіх доказів лише 27.12.2025.

Із першим інформаційним запитом позивач звернувся лише 15.12.2025, тобто вже поза межами визначеного строку на звернення до суду.

Позивач не надав доказів звернення позивача із заявами про отримання інформації у межах визначеного строку на звернення до суду, що вказувало б на те, що отримання вказаних доказів лише 27.12.2025 було спричинене протиправними діями саме відповідача.

Відтак суд висновує про те, що отримання доказів позивачем саме 27.12.2025 спричинене пасивним характером поведінки позивача, що вказує на відсутність підстав для поновлення пропущеного строку на звернення до адміністративного суду у зв`язку з вказаними твердженнями.

Окрім цього, суд відхиляє посилання позивача на те, що з 03.02.2025 на розгляді Львівського окружного адміністративного суду знаходилася справа 380/1537/25; предмет розгляду у справі: правомірність дій відповідача, які полягали у зменшенні розміру виплачуваної пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2025, а також на виконання судових рішень, оскільки такі не пов`язані із предметом позову у справі № 380/2486/26.

Суд також акцентує увагу на тому, що обставини, наведені у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду існували впродовж строку, встановленого для звернення до суду, та не відпали на момент подання позивачем позову до суду.

При цьому, причини та обставини, які б дійсно перешкоджали позивачу звернутись до суду з позовом саме в цей період, не зазначені.

Згідно з прецедентною практикою ЄСПЛ останній, оцінюючи поважність причин пропуску строку звернення до суду враховує:

1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінку заявника; 3) поведінку державних органів; 4)перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (справи Бочан проти України, Смірнова проти України, Федіна проти України, Матіка проти Румунії та інші).

Водночас навіть наявність об`єктивних та непереборних обставин, що обумовлюють поважність причин пропуску строку звернення до суду, не може розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення пропущеного строку (справа Олександр Шевченко проти України, п. 27), оскільки у випадку, якщо минув значний проміжок часу з моменту закінчення пропущеного строку, відновлення попереднього становища учасників справи, що може бути зумовлено скасуванням рішення або визнанням незаконної дії (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, буде значно ускладнено та може призвести до порушення прав та інтересів інших осіб.

ЄСПЛ зауважує, що, застосовуючи процедурні правила, варто уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом, та порушення принципу правової визначеності (справи Волчлі проти Франції, ТОВ Фріда проти України).

Отже, забезпечення дотримання принципу правової визначеності потребує чіткого виконання сторонами та іншими учасниками справи вимог щодо строків звернення до суду, а від судів вимагається дотримуватися певних правил у процесі прийняття рішення про поновлення строку та оцінювати поважність причин пропуску строку, виходячи із критеріїв розумності, об`єктивності та непереборності обставин, що спричинили пропуск, значимості справи для сторін, наявності фундаментальної судової помилки.

Аналіз практики ЄСПЛ свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду, ЄСПЛ виходить із наступного:

1) поновлення пропущеного строку звернення до суду є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим;

2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об`єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин;

3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі;

4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку;

5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Отже, суд, враховуючи пасивний характер поведінки позивача, його юридичну обізнаність, відсутність будь-яких об`єктивних перешкод у своєчасному зверненні до суду з відповідним позовом, тривалість пропущеного строку та недоведеність добросовісності дій позивача, спрямованих на звернення до суду у встановлені законом строки, дійшов висновку, що останній не навів поважних причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, які б унеможливлювали і не залежали б від волі позивача своєчасно звернутись за судовим захистом.

Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

З огляду на встановлені обставини, суд вважає, що позовна заява подана позивачем до суду після спливу строку звернення до суду, та без підтвердження позивачем обставин, які б свідчили про поважність причин його пропуску, а тому існують достатні підстави для залишення позову без розгляду у частині позовних вимог про:

- визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо застосування з 01.03.2025 по 12.08.2025 до розрахунку і виплати пенсії ОСОБА_1 обмеження максимальним розміром та здійснення виплати без індексації, встановленою постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році»;

- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області виплачувати ОСОБА_1 пенсію без обмеження її максимальним розміром з 01.03.2025 по 12.08.2025 з урахуванням нарахованої індексації, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», та з урахуванням вже виплачених сум.

Згідно з пунктом 7 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 згаданого Кодексу.

Відповідно до частини четвертої статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Враховуючи наведене, позов необхідно залишити без розгляду у згаданій частині позовних вимог.

Керуючись статтями 122, 123, 160, 169, 243, 248 КАС України, суд

у х в а л и в:

у клопотанні позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду відмовити повністю.

Причини пропуску позивачем строку звернення до суду у частині позовних вимог відмовити повністю.

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії залишити без розгляду у частині позовних вимог про:

- визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо застосування з 01.03.2025 по 12.08.2025 до розрахунку і виплати пенсії ОСОБА_1 обмеження максимальним розміром та здійснення виплати без індексації, встановленою постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році»;

- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області виплачувати ОСОБА_1 пенсію без обмеження її максимальним розміром з 01.03.2025 по 12.08.2025 з урахуванням нарахованої індексації, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», та з урахуванням вже виплачених сум.

Роз`яснити позивачу, що після усунення підстав, з яких позов залишено без розгляду у частині позовних вимог, він має право звернутися до адміністративного суду у загальному порядку.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали суду.

Суддя Гулик Андрій Григорович