Ухвала суду № 135520808, 07.04.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про відмову в задоволенні відводу судді

07 квітня 2026 року Київ № 320/13132/26

Суддя Київського окружного адміністративного суду Білоноженко М.А.,

розглянувши заяву представника позивача про відвід судді Панченко Н.Д. в адміністративній справі

за позовомОСОБА_1 доВищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатурипровизнання протиправним та скасування рішеннявстановив:

До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (адреса адреса : АДРЕСА_1 ; адреса для листування: 04111, м. Київ-111, а/с 21, РНОКПП НОМЕР_1 ) з позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (адреса 04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, будинок 3, 5-й поверх, ЄДРПОУ 26080214), у якому просить суд визнати протиправним і скасувати з моменту прийняття рішення Вищої кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури від 22.02.2026 № І-013/2026 про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 з дня його прийняття.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2026 року відкрите провадження в адміністративній справі. Справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи

До суду надійшла заява ОСОБА_2 (представника позивача) про відвід судді Панченко Н. Д., що зареєстрована та передана судді для розгляду 06.04.2026.

В обґрунтування заяви представник позивача вказує, що "... аналіз змісту ухвали судді у справі №320/13132/26 у сукупності з положеннями КАС України свідчить не просто про процесуальну помилку, а про системну, грубу та очевидну некомпетентність судді, яка полягає у базовому нерозумінні структури та змісту норм процесуального права, зокрема неправильному застосуванні та тлумаченні статей 163 та 263 КАС України. Суддя, посилаючись на ч.3 ст.163 КАС України, фактично вигадує норму права, якої не існує, приписуючи їй зміст, що прямо суперечить закону. Така поведінка є неприпустимою для носія судової влади, оскільки відповідно до ст.3 Загальної (Універсальної) хартії судді суддя зобов`язаний підкорятися виключно закону та діяти на його основі, а не довільно конструювати правові приписи.... дії судді мають ознаки: привласнення повноважень законодавчої влади; порушення принципу поділу влади; знищення принципу юридичної визначеності; прямого та системного порушення Конвенції про захист професії адвоката (ст.1, ст.6, ст.9). Наслідком таких дій є те, що позивач фактично позбавлена права на суд як такого, оскільки її справа розглядається не в порядку, визначеному законом, а в порядку, самовільно сконструйованому суддею, що прямо суперечить ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод...".

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2026 року заяву представника позивача про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д. в адміністративній справі №320/13132/26 визнано необґрунтованою та передано заяву про відвід для вирішення іншим складом суду у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частин 3, 4 статті 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

У відповідності до вказаних вище норм заява позивача про відвід судді Панченко Н.Д. у справі №320/13132/26 автоматизованою системою документообігу суду була розподілена судді Білоноженко М.А, що підтверджується Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 квітня 2026 року.

Згідно з вимогами частини 11 статті 40 КАС України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Ознайомившись із поданою позивачем заявою, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Згідно з частиною 3 статті 39 КАС України відвід повинен бути вмотивованим. Тобто для відводу судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які викликають сумнів у його неупередженості або об`єктивності.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права. У рішенні ЄСПЛ у справі "Білуха проти України" (№ 33949/02, § 49-52, від 09 листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що під час вирішення того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Підставою для відводу головуючому судді представник відповідача зазначає, що суддею при постановленні ухвали про забезпечення позову не взято до увагу положення пункту 5 частини 3 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, де встановлено, що не допускається забезпечення позову шляхом: 5) зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.

В заяві фактично викладено незгоду з процесуальними діями судді, а також наведені в ній твердження містять переважно суб`єктивну оцінку процесуальних дій суду та власне тлумачення норм права представником позивача.

Проаналізувавши викладені в заяві представником позивача доводи, суд дійшов висновку про відсутність визначених процесуальним законом підстав для відводу головуючій судді Панченко Н.Д. у даній справі. Зокрема, заява не містить посилання на обставини, які за суб`єктивними чи об`єктивними критеріями виключають участь судді Панченко Н.Д. у розгляді даної справи відповідно до статті 36 КАС України, а обставини, на які посилається заявник і які на його думку можуть виключати участь судді у розгляді справи, пов`язані із суб`єктивним сприйняттям обставин, які є власними судженням представника позивача.

Вказані висновки узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними в ухвалі від 30 червня 2020 року у справі №826/5426/16.

Будь-яких інших обґрунтувань для відводу судді Панченко Н.Д., перелік яких визначено статтею 36 КАС України позивачем не наведено.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність визначених процесуальним законом підстав для відводу судді Панченко Н.Д. у даній справі, а тому заява позивача є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 36, 39, 40, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Київського окружного адміністративного суду,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника позивача про відвід судді Пачненко Н.Д. в адміністративній справі №320/13132/26 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.

Суддя Білоноженко М.А.